Що таке перикардит?
Перикардит — це запалення перикарда, зовнішньої оболонки серця (навколосерцевої сумки), яке відчувається як біль у грудях посередині або зліва і може призвести до здавлення органу. Знання про будову серця допоможуть зрозуміти суть патології.
Навколо серця знаходиться спеціальна оболонка — перикард, або навколосерцева сумка. Перикард — це тонка структура, що складається з двох мембран. Між ними знаходиться невелика кількість перикардіальної рідини. Рідина діє як змазка, дозволяючи оболонкам вільно рухатися відносно одна одної при кожному ударі серця. Перикард фіксує серце в грудній клітці і виконує захисну функцію.
У нормі в порожнині перикарда є невелика кількість рідини, яка зменшує тертя між шарами при скороченнях серця. Коли в перикарді починається запальний процес, об'єм води (серозної рідини) навколо серця збільшується або, навпаки, оболонки злипаються. Розвивається стан, відомий як перикардит. В результаті запалення мембрани потовщуються, починають тертися одна об одну при серцевих скороченнях: порушується нормальна робота органу, може виникати дискомфорт та біль.
Що таке гідроперикард?
Поставте своє питання Кардіологу «ОН Клінік»
Гідроперикад — це патологічне скупчення серозної (негнійної) рідини в перикардіальній порожнині. Симптоми гідроперикарду можуть включати:
- наростаючі набряки, особливо в ділянці стоп та гомілок;
- зниження артеріального тиску внаслідок погіршення насосної функції серця;
- швидка втомлюваність, загальна слабкість;
- бліда або синюшного відтінку шкіра (особливо виражена в зоні носогубного трикутника.
Гідроперикард може виникати через пороки серця, алергічні реакції, серцеву або ниркову недостатності хронічного характеру. Гідроперикард може розвинутись при онкології. Часто патологія розвивається як ускладнення при системних порушеннях, наприклад, при цирозі печінки, нефротичному синдромі (захворюванні нирок).
Які симптоми перикардиту?
У одних людей запалення перикарда проявляється гостро з вираженими симптомами. У інших переважають ознаки скупчення води в серці (випоту) або здавлення органу.
Клінічна картина залежить від ступеня запалення серця та об'єму рідини, що знаходиться між мембранами перикарда. Навіть велика кількість перикардіального випоту може не викликати виражених симптомів, якщо рідина накопичувалася повільно (наприклад, впродовж місяців).
Основна ознака перикардіального запалення — біль у грудях. Інші симптоми перикардиту:
- неприємні відчуття, ниючий біль у лівій руці, лопатках, шиї;
- слабкість;
- задишка навіть у стані спокою;
- зниження маси тіла;
- кашель без інших ознак застуди;
- запаморочення;
- набряки живота, нижніх кінцівок;
- відсутність апетиту.
Людину може непокоїти підвищена (субфебрильна) температура при перикардиті. Симптоматика захворювання може дещо відрізнятися залежно від його форми (хронічної, гострої, підгострої). Гострий перикардит може супроводжуватися раптовою появою інтенсивного болю в ділянці грудей, який виникає вже в перші години після початку запального процесу. Біль може віддавати в ліву руку, плече, шию або спину (симптоми гострого перикардиту схожі на прояви інфаркту міокарда).
При підгострому або хронічному перебігу перикардиту захворювання розвивається повільно: ознаки запалення виражені слабше, біль носить менш гострий характер або може бути відсутнім. У міру прогресування запалення можливі поступові зміни структури перикарда: потовщення оболонки, фіброз чи утворення спайок.
При появі ознак перикардиту не варто зволікати. Звернення до кардіолога дозволяє точно встановити діагноз, виключити інші патології та уникнути ускладнень.
Які симптоми перикардиту?
Які причини перикардиту?
Перикардит найчастіше виникає як наслідок інфекційних процесів, але не завжди його причиною є інфекція. Запалення перикарда може бути викликане і неінфекційними факторами: системними захворюваннями, аутоімунними реакціями, токсичним ураженням організму, травмами або хірургічним втручанням в ділянку грудної клітки. Найбільш часті причини перикардиту:
- гострий інфаркт міокарда;
- вади розвитку перикарда;
- інфекції різного походження (вірусні, бактеріальні, грибкові, включаючи приховані форми);
- хвороби ендокринної системи (наприклад, гіпотиреоз, подагра);
- системні захворювання сполучної тканини (ревматизм, ревматоїдний артрит, інші);
- механічні пошкодження грудної клітки (забиті місця, поранення);
- пухлини у грудній клітці;
- хронічна ниркова недостатність;
- алергічні реакції;
- ускладнення після операцій на серці та грудній клітці;
- токсична поразка організму, у тому числі внаслідок інтоксикацій чи променевої терапії.
Запалення навколосерцевої сумки нерідко розвивається на тлі занедбаної або недолікованої інфекції, особливо при зниженому імунному захисті. Також запалення перикарда може супроводжувати міокардит чи ендокардит.
Які види перикардиту існують?
Запишіться на консультацію по лікуванню перикардиту
Перикардіальне запалення може протікати без виражених ознак і виявлятися випадково під час обстеження. Але є ознаки, які допомагають відрізнити запалення перикарда від інших серцевих патологій. Класифікація перикардиту за характером патології:
- з порушенням серцевої функції. Запалення заважає повноцінному наповненню камер серця кров'ю, ускладнює його розслаблення та скорочення, впливає на гемодинаміку;
- фібринозний (або сухий) перикардит. У даному випадку об'єм рідини між мембранами перикарда знижується, оболонки починають тертися одна об одну, що може призвести до їх злипання;
- ексудативний перикардит. Характеризується накопиченням рідини у порожнині перикарда. Однією з його форм є гнійний перикардит. Утворення гною можливе у разі бактеріальної інфекції;
- адгезивний. Мембрани перикарда зростаються, утворюючи спайки. Обмежена рухливість серця може спричиняти його хронічну дисфункцію;
- констриктивний чи панцирний перикардит. Розвивається фіброз та потовщення перикардіальних оболонок. Порушується нормальна робота серця, його наповнення та скорочення.
Виділяють також види перикардиту за походженням запального процесу. Залежно від збудника чи етіологічного чинника розрізняють інфекційні форми захворювання, наприклад, бактеріальний перикардит, вірусний чи грибковий. Ідіопатичний перикардит діагностується, коли точну причину запалення встановити не вдається, і зазвичай передбачається вірусна природа — це найчастіша форма патологыъ у дорослих, яка часто протікає доброякісно.
Аутоімунний перикардит розвивається на тлі системних захворювань, при яких імунна система помилково атакує тканини власного організму, наприклад, при системному червоному вовчаку, ревматоїдному артриті або склеродермії. Для цієї форми захворювання характерний хронічний перебіг із рецидивами.
Геморагічний перикардит виникає за наявності крові в перикардіальній порожнині, найчастіше як ускладнення пухлин, туберкульозу або після травм та операцій. Ревматичний перикардит розвивається як один із проявів системного ревматизму, нерідко разом із міокардитом та ендокардитом. Зустрічається переважно у дітей та підлітків із ревматичними захворюваннями.
Травматичний перикардит пов'язаний з пошкодженням перикарда внаслідок проникаючих або тупих травм грудної клітки, а також кардіохірургічних втручань. Може супроводжуватися крововиливом та виділенням ексудату (рідини).
Уремічний перикардит спостерігається при тяжкій нирковій недостатності, особливо у пацієнтів, які не одержують регулярний діаліз. Виникає через накопичення токсинів, потребує усунення запалення та корекції ниркової функції.
Можливий перикардит після коронавірусу. Серцеве захворювання розвивається як імунозапальне ускладнення, часто впродовж декількох тижнів після гострого періоду COVID-19. Механізм пов'язаний з порушеною реакцією імунної системи і пошкодженням тканин серця, навіть при легкому перебігу основної інфекції. Люди скаржаться на біль у грудях, задишку, порушення серцебиття.
Чи може бути перикардит у дитини?
Запалення навколосерцевої сумки може розвиватися не тільки у дорослих, але й у дітей, включно з новонародженими. У молодшої вікової групи захворювання зустрічається рідше, ніж у дітей старшого віку.
Основними причинами перикардиту у дитини найчастіше ентеровіруси, аденовіруси, вірус Коксакі, стрептокок, стафілокок, менінгокок, ювенільний ідіопатичний артрит, системний червоний вовчак та післяопераційні стани після корекції вроджених вад серця.
Перикардит у новонароджених може розвинутись внутрішньоутробно і в ранньому постнатальному періоді. Найчастішими причинами захворювання у немовлят є неонатальний сепсис, вроджені інфекції та аномалії серця, тяжка гіпоксія. У немовлят симптоматика при перикардиті може бути стертою — слабке ссання, млявість, тахікардія, задишка, збільшення печінки.
Як болить серце під час перикардиту?
Основним симптомом запалення навколосерцевої сумки є біль ліворуч у грудях. Больові відчуття зазвичай гострі або тиснучі. Колючий біль у грудях може посилюватися при глибокому вдиху, кашлі або в положенні лежачи. Часто у людини болить у серці при нахилі. Біль може нагадувати напад стенокардії — людина відчуває тиск у грудях, їй важко дихати. У деяких людей біль може віддавати у шию, плече чи ліву руку.
Чим небезпечний перикардит серця?
Небезпека перикардіального запалення залежить від форми, перебігу та своєчасності лікування. На ранніх стадіях захворювання може виявлятися помірними симптомами. Але за відсутності терапії перикардит серця небезпечний важкими, іноді ускладнення загрожують життю.
Одним із найсерйозніших наслідків перикардиту є тампонада серця — здавлення органу надмірною рідиною в перикардіальній порожнині, порушення його здатності перекачувати кров. Критичний стан вимагає негайного втручання та без своєчасної допомоги може закінчитися летально.
Головні ризики гострого фібринозного перикардиту пов'язані з можливим переходом до хронічної (констриктивної) форми. Хронічні форми захворювання супроводжуються потовщенням та рубцюванням оболонки серця. У результаті орган втрачає рухливість, а його оболонка — еластичність. Серце стає здавленим, його робота обмежена, розвивається виражена серцева недостатність у хронічній формі, набряки, задишка, порушення кровообігу.
Злипливий перикардит (інша назва — констриктивний) — більш пізнє ускладнення, яке може розвиватися після фібринозного або ексудативного (випітного) запалення оболонки серця. Ще одна потенційна небезпека — поширення запалення на інші шари серця (міокард і ендокард) і як наслідок — розвиток панкардиту (одночасного запалення всіх оболонок серця) і різке погіршення прогнозу. Також у деяких пацієнтів можлива рецидивна форма, що вимагає тривалого спостереження та комплексного лікування.
Ще одним ускладненням перикардиту може бути септичне зараження крові, запалення інших тканин серця (ендокардит, міокардит). Захворювання не можна вважати незначним запаленням. Перикардит вимагає точної діагностики, визначення причини та своєчасної терапії для попередження ускладнень та збереження серцевої функції.
Як діагностують перикардит?
Перикардіальне запалення часто плутають із іншими серцевими захворюваннями: інфарктом, стенокардією, ішемією. При гострій формі захворювання проявляється яскраво. Але хронічні форми можуть розвиватися непомітно. Симптоми мляві, невиражені, і людина може довго не звертатися до лікаря, списуючи дискомфорт на втому чи вік. Щоб не згаяти час, важливо звертати увагу на будь-які неприємні відчуття в грудній клітці. Діагностика перикардиту включає:
- збір анамнезу та фізикальний огляд;
- електрокардіограму (ЕКГ);
- рентгенографію грудної клітки;
- УЗД серця.
Щоб виявити перикардит, встановити його причини, кардіолог може додатково призначити лабораторні аналізи. Для точної діагностики лікареві необхідно проаналізувати результати аналізів крові.
Щоб зрозуміти справжню причину болю в грудях, потрібно виключити інфаркт — небезпечний стан, при якому людина потребує негайної допомоги. Якщо діагностовано не серцевий напад, важливо з'ясувати, чи не викликане запалення оболонки серця вірусною або бактеріальною інфекцією.
Одним із ключових методів діагностики запалення навколосерцевої сумки вважається електрокардіограма (ЕКГ). Обстеження дозволяє виявити характерні зміни у роботі серця навіть за слабко виражених клінічних ознаках. Наприклад, ЕКГ при інфекційному перикардиті може зафіксувати специфічні відхилення, що дозволяють встановити діагноз до появи яскравої симптоматики.
Перикардит на УЗД виявляється за наявності рідини в перикардіальній порожнині, ознаками здавлення серця та потовщення перикарда. Рентген при перикардиті може показати збільшення серцевої тіні при ексудативній формі та кальцинацію перикарда при хронічному констриктивному процесі.
При констриктивному перикардіальному запаленні кардіологу необхідне підтвердження діагнозу за допомогою ехокардіографії, КТ або МРТ та оцінка ступеня обмеження серцевої функції. При гострому перикардиті лікар проводить діагностику на предмет вторинних причин (інфекції, аутоімунних процесів, інфаркту міокарда).
Як відбувається лікування перикардиту?
Тривалість лікування перикардіального запалення залежить від тяжкості стану та причини запалення. Клінічні рекомендації при гострому та констриктивному перикардиті:
- протипоказане самолікування чи різке припинення прийому раніше призначених лікарем препаратів;
- уникати інтенсивних фізичних навантажень
- повторне УЗД серця, ЕКГ для контролю рідини у перикарді;
- регулярні огляди у кардіолога чи ревматолога, якщо є аутоімунні причини.
При гострому перикардиті кардіолог призначає нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) як терапію першої лінії. При гострому перебігу позитивна динаміка може спостерігатися вже через п'ять-сім днів після початку терапії.
При гострому неускладненому запаленні призначаються кортикостероїди. Для зниження ризику рецидивів лікар може призначити колхіцин при перикардиті. Також препарати для лікування перикардиту зменшують біль та запалення. Госпіталізація показана при нестабільному стані, лихоманці, тампонаді чи підозрі на бактеріальну природу захворювання.
Якщо захворювання спричинене вірусом чи бактеріями, лікар призначить противірусні чи антибактеріальні препарати, щоб впливати саме на джерело запалення. Імуномодулююча терапія — підхід, при якому препарати допомагають скоригувати роботу імунної системи, тобто посилити захист організму або знизити надмірну активність, якщо саме імунітет викликає запалення.
Антибіотики при перикардиті потрібні при ускладненнях, гнійній формі захворювання або ознаках тампонади (стану, при якому рідина накопичується в сумці навколо серця і здавлює серце, заважаючи його нормальній роботі). Сечогінні препарати (діуретики) при перикардиті можуть бути призначені, коли виникає застійна серцева недостатність або перикардіальний випіт, в організмі накопичується рідина, з'являються набряки. Діуретики допомагають зменшити об'єм зайвої рідини та знизити навантаження на серце. Але діуретики не лікують основну причину перикардіального запалення, тобто препарати допомагають впоратися із симптоматикою захворювання, пов'язаною із накопиченням рідини.
При накопиченні рідини, що викликає тампонаду, проводиться перикардіоцентез (видалення рідини голкою). При констриктивному запаленні навколосерцевої сумки при вираженій симптоматиці та відсутності ефекту від медикаментозної терапії основним методом лікування вважається хірургічне видалення перикарда (перикардіотомія). Рішення про втручання лікар приймає з урахуванням ризику прогресуючої серцевої недостатності. Терапія обов'язково доповнюється лікуванням основного захворювання та спостереженням кардіолога.
Клінічні рекомендації при перикардиті у дітей включають обов'язкову госпіталізацію для встановлення причини запалення та виключення небезпечних для життя ускладнень (наприклад, тампонади серця). Регулярний ехокардіографічний контроль необхідний для оцінки динаміки перикардіального випоту та функції серця.
Методи профілактики перикардиту
Профілактика перикардиту ґрунтується на запобіганні інфекціям, своєчасному лікуванні хронічних захворювань та зміцненні імунної системи. Важливо уникати переохолодження, вірусних та бактеріальних інфекцій, особливо у період епідемій.
Людям з ревматичними, аутоімунними та серцево-судинними патологіями треба регулярно спостерігатися у лікаря та контролювати перебіг основного захворювання. Після перенесених вірусних захворювань рекомендується дотримуватися постільного режиму та виключати фізичні навантаження, щоб знизити ризик ускладнень на серце.
У разі туберкульозного перикардіального запалення важлива рання діагностика та повне проходження протитуберкульозної терапії. Також необхідно відмовитися від куріння, алкоголю, що послаблюють імунітет та провокують запальні процеси. За наявності серцево-судинних симптомів (болю в грудях, задишці, слабкості) треба негайно звернутися до лікаря, щоб уникнути ускладнень.
Як зміцнити серце?
Щоб знизити ризик розвитку запалення навколосерцевої сумки, важливо комплексно зміцнювати серце та імунну систему. Регулярна фізична активність у помірному режимі, повноцінний сон, відмова від куріння та алкоголю, контроль артеріального тиску та рівня холестерину є основою кардіоздоров'я.
У раціоні мають переважати продукти, що багаті на омега-3 жирні кислоти, клітковину, вітаміни С та Е. Профілактика вірусних та бактеріальних інфекцій, своєчасне лікування простудних та хронічних захворювань також відіграє ключову роль. Важливо сфокусуватися на зниженні рівня стресу та регулярним кардіологічним обстеженням, особливо за наявності факторів ризику.
У нашого блогу є власні канали в телеграмі та вайбері, в яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.
Кардіологія в ОН Клінік Чернігів
Кардіологія ОН Клінік в інших містах
Популярні питання
Якщо болить у грудях, необхідно негайно звернутися за медичною допомогою. Важливо припинити фізичну активність. До приїзду швидкої не потрібно лягати: дискомфорт часто посилюється (горизонтальне положення може ускладнювати дихання, посилювати тиск на серце і погіршувати стан при тампонаді або серцевій недостатності). Не можна палити, не слід приймати ліки без призначення лікаря. Можна пити воду.
Спеціальна дієта при перикардиті не потрібна. Важливо дотримуватися збалансованого харчування. Рекомендується обмежити споживання солі, щоб уникнути надмірного накопичення рідини в організмі, стежити за рівнем холестерину і жирів, щоб знизити навантаження на серце.
Прогноз при перикардіальному запаленні залежить від форми захворювання, його причини і своєчасності терапії. При відсутності серйозних ускладнень і при своєчасній терапії прогноз при перикардиті сприятливий.
Перикардит вражає перикард — зовнішню оболонку, що оточує серце. Ендокардит — це запалення внутрішньої оболонки серця (ендокарда), зазвичай пов'язане з інфекціями і може призвести до пошкодження клапанів серця. А міокардит — це запальне ураження самого серцевого м'яза (міокарда), здатне порушити скорочувальну здатність органу і привести до розвитку серцевої недостатності, аритмії, задишки.
Лікувати перикардит в домашніх умовах можливо тільки при легкому перебігу і під суворим контролем лікаря. Основу терапії перикардиту складають протизапальні препарати (НПЗП, наприклад, ібупрофен, колхіцин для зменшення болю і запалення). Кардіолог може також призначити антибіотики, сечогінні препарати. Важливо дотримуватися спокою, уникати фізичних навантажень.
Олександр
1 місяць тому
