Чому не можна самостійно призначати собі антибіотики?
Читати
5 хвилин
|
Створено: 4 грудня 2024
|
Оновлено: 5 грудня 2024
|
699
Згідно з даними ВООЗ, у 2019 році майже п’ять мільйонів смертей були пов'язані з антибіотикорезистентністю. До 2050 року приблизно два мільйони людей віком понад 70 років можуть щорічно помирати від інфекцій, стійких до ліків.
В цьому дайджесті:
1. Що таке антибіотики?
2. Як діють антибіотики на бактерії?
3. Як антибіотики впливають на імунітет?
4. Які захворювання лікують антибіотики?
5. Коли не можна використовувати антибіотики?
6. Що трапиться, якщо самостійно призначити собі антибіотики?
1
Що таке антибіотики?
Антибіотики — це лікарські засоби, які використовуються для лікування інфекцій, спричинених бактеріями. Вони знищують або стримують ріст бактерій, не впливаючи на віруси чи інші типи мікроорганізмів. Перший антибіотик, пеніцилін, був відкритий в 1928 році і став однією з найбільших медичних революцій XX століття, оскільки дозволив істотно знизити смертність від бактеріальних інфекцій.
Залежно від механізму дії та спектра активності антибіотики поділяються на кілька категорій. Основні типи антибіотиків:
пеніцилін;
цефалоспорини (група);
тетрациклін;
фторхінолони (група);
макроліди (група);
сульфанаміди (група).
Деякі антибіотики можуть взаємодіяти з іншими ліками, що може знизити їх ефективність або спричинити побічні ефекти. Тому важливо консультуватися з лікарем щодо сумісності препаратів. Неправильне використання може призвести до розвитку стійкості бактерій, побічних ефектів та ускладнень. Антибіотиковмісні препарати не допомагають при вірусних інфекціях, не завжди потрібні при бактеріальних і можуть бути небезпечними при алергії або в поєднанні з іншими ліками.
Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) оновила перелік пріоритетних бактеріальних патогенів (Bacterial Priority Pathogens List 2024 — BPPL), які становлять загрозу здоров'ю мільйонів людей та потребують особливої уваги та контролю з боку медичних систем у всіх країнах. Вперше список був складений у 2017 році. Оновлена версія містить 24 стійкі до антибіотиків бактерії, які не реагують на лікування сучасними протимікробними препаратами. Стійкість сформувалася через здатність мікроорганізмів адаптуватися до антибіотиків, змінюючи свої гени таким чином, що вони стають нечутливими до конкретних препаратів. Бактерії можуть спричиняти нові спалахи хвороб та епідемії, що створює додаткову загрозу для глобального здоров’я.
Посилення імунізації може запобігти 106 000 смертей від стійкості до антибіотиків на рік.
2
Як діють антибіотики на бактерії?
Антибіотики порушують процеси в клітинах бактерій, зупиняючи їхній ріст або викликаючи загибель. Бактерії мають зовнішню оболонку (клітинну стінку), яка забезпечує їхню структурну цілісність. Антибіотики (пеніцилін або цефалоспорини), руйнують клітинну стінку. Без стінки бактерії не можуть підтримувати свою форму і гинуть. Також бактерії потребують білків для свого росту і поділу. Антибіотики (тетрациклін або макроліди) зупиняють утворення білків у бактеріальних клітинах, блокуючи їхню здатність до розмноження.
Деякі антибіотики (наприклад, фторхінолони), впливають на молекули ДНК бактерій. Вони блокують ферменти, які необхідні для реплікації (подвоєння) ДНК, що зупиняє ріст і відтворення бактерій. Важливий елемент для росту бактерій є фолієва кислота. Сульфанаміди блокують синтез фолієвої кислоти, що не дає бактеріям можливості розвиватися. Деякі антибіотики (наприклад, поліміксини) проникають через мембрани бактерій і змінюють їхню структуру, що призводить до витоку вмісту клітин і їхньої загибелі.
Втрата зору при деяких спадкових захворюваннях очей може бути спричинена кишковими бактеріями.
3
Як антибіотики впливають на імунітет?
Крім лікування, антибіотики можуть мати негативну дію на імунну систему організму, яка бореться з інфекціями та захворюваннями. Можливий вплив антибіотиковмісних препаратів на імунітет:
пошкодження корисної мікрофлори. Антибіотики не лише знищують шкідливі бактерії, а й можуть впливати на корисні мікроорганізми в кишківнику, які необхідні для підтримки імунної системи. Порушення балансу мікрофлори кишківника може послабити імунну систему і підвищити ризик захворювань (наприклад, грибкових інфекцій);
зниження ефективності імунної відповіді. Тривале, часте або надмірне використання антибіотиків може знижувати здатність організму виробляти імунні клітини, які борються з інфекціями;
ризик розвитку резистентності (стійкості) до препаратів з антибіотиками. З часом бактерії можуть стати менш чутливими до певних ліків і організмові буде важче боротися з ними. У результаті, лікування інфекції стане складнішим процесом;
порушення запального процесу. Запалення — це природна відповідь організму на інфекцію. Антибіотики можуть змінювати рівень запалення в організмі, перешкоджаючи природному захисту організму. Також антибіотики можуть спричиняти надмірне запалення, що здатне ускладнити перебіг захворювання;
виникнення алергічних реакцій. Деякі люди мають алергію на певні антибіотики. Це означає, що імунна система реагує на ліки, як на шкідливі агенти. Проявами алергічної реакції на антибіотик можуть бути висип, свербіж або набряк. У важких випадках може виникнути анафілактичний шок — небезпечний для життя стан, що потребує термінової медичної допомоги;
зниження ефективності імунної пам'яті. Імунна пам'ять — це здатність організму «пам'ятати» патогени (збудники захворювань), з якими він «зустрічався» раніше, щоб швидше реагувати при повторному інфікуванні. Порушення імунної пам'яті антибіотиками може призвести до нездатності організму ефективно захищатися від нових інфекцій.
Надмірне або невиправдане використання антибіотиків може послабити імунну систему, порушити баланс мікрофлори та сприяти розвитку стійкості до бактерій. Тому важливо приймати антибіотики тільки за призначенням лікаря та дотримуватися рекомендацій щодо дозування і тривалості лікування.
Люди віком понад 40 років, які часто приймають антибіотики, мають майже на 50% вищий ризик розвитку хвороби Крона.
4
Які захворювання лікують антибіотики?
Антибіотики застосовуються для боротьби із деякими бактеріальними інфекціями. Перелік захворювань, при яких антибіотики є складовою курсу лікування, включає:
інфекції травної системи (сальмонельоз, шигельоз, кампілобактеріоз);
інфекції середнього вуха (наприклад, отит, викликаний бактеріями Streptococcus pneumoniae або Haemophilus influenzae);
інфекції, що передаються статевим шляхом (гонорея, сифіліс, хламідіоз);
менінгіт (запалення мозкових оболонок, яке може бути викликане бактеріями Neisseria meningitidis, Streptococcus pneumoniae або Haemophilus influenzae);
туберкульоз (інфекція, яка вражає легені та інші органи, спричинена бактерією Mycobacterium tuberculosis);
перитоніт (запалення черевної порожнини);
бактеріальний сепсис (інфекцію, при якій бактерії потрапляють у кров і поширюються по всьому організму).
Бактеріальні інфекції різні, і кожна потребує конкретного антибіотика для ефективного лікування. Але не всі бактеріальні інфекції потребують антибіотиків. У деяких випадках організм здатен боротися з інфекцією самостійно (наприклад, при легкій формі отиту лікар може не призначати антибіотики). Не можна припиняти прийом антибіотиків самостійно до завершення курсу лікування, навіть якщо симптоми зникли. Припинення вживання ліків може призвести до того, що бактерії не будуть повністю знищені, і захворювання повернеться, або бактерії можуть розвинути стійкість.
Нова сполука (зосурабалпін) показала позитивні результати при дослідженні в пробірках та при випробуванні на мишах.
5
Коли не можна використовувати антибіотики?
Антибіотики не діють проти вірусів. Використовувати антибіотики в невиправданих випадках не тільки неефективне, але й може спричинити розвиток стійкості бактерій до ліків. Антибіотики не застосовують:
при вірусних інфекціях (грипі, застуді, герпесі, вірусній інфекції шлунково-кишкового тракту, наявності кору, краснухи, вітрянки);
при алергії на антибіотики (якщо у людини є алергія на певні антибіотики, їх використання може спричинити висип чи анафілактичний шок);
при незначних інфекціях, які не загрожують здоров'ю (наприклад, при легкому небактеріальному запаленні горла);
при коронавірусі.
Якщо бактерії розвинули стійкість до певних антибіотиків, їх застосування не дасть бажаного ефекту. Наприклад, туберкульоз чи деякі інфекції сечових шляхів можуть бути стійкими до стандартних антибіотиків. Для деяких захворювань існують інші методи лікування, які не включають антибіотики. Наприклад, грибкові інфекції (мікоз, кандидоз) лікуються протигрибковими препаратами, а паразитарні інфекції (аскаридоз, ентеробіоз, токсоплазмоз) — антипаразитарними засобами. Використання неправильних або недостатньо потужних антибіотиків при вказаних захворюваннях може призвести до ще більшої стійкості, що ускладнить лікування в майбутньому.
Сім'я першого пацієнта, якого лікували від бактеріальної інфекції пеніциліном, сподівається, що його історія...
6
Що трапиться, якщо самостійно призначити собі антибіотики?
Самостійне призначення антибіотиків без консультації з лікарем є помилкою, яка може призвести до небажаних для здоров’я наслідків. Антибіотики є потужними ліками, які можуть бути ефективними лише при певних умовах, але їх неправильне використання може погіршити ситуацію. Антибіотики діють тільки проти бактерій, а не проти вірусів. Якщо інфекція має вірусне походження (наприклад, грип або застуда), антибіотики не будуть ефективними.
Також антибіотики можуть викликати легкі (наприклад, алергічні реакції, діарея) та важкі (наприклад, анафілактичний шок, порушення функції печінки) побічні ефекти. До побічних ефектів антибіотиків також належать:
розвиток стійкості до антибіотиків — бактерії стають нечутливими до ліків, і інфекції, які раніше можна було легко вилікувати, важче піддаються терапії;
виникнення грибкових інфекцій — зниження кількості корисних бактерій може спричинити зростання грибка Candida, що викликає молочницю (грибкову інфекцію статевих органів) та оральний кандидоз (грибок у роті);
ниркова недостатність;
запаморочення, сонливість або безсоння, судоми;
підвищення або зниження рівня лейкоцитів (білі клітини крові, що відповідають за боротьбу з інфекціями);
порушення згортання крові та підвищення ризику кровотеч;
аритмія (порушення серцевого ритму).
У дітей деякі антибіотики, наприклад, тетрацикліни, можуть призвести до пожовтіння зубів або уповільнення розвитку кісток, якщо їх використовувати в ранньому віці. Якщо антибіотик приймається у неправильно підібраному дозуванні або на недостатній термін, це може призвести до того, що інфекція не буде повністю ліквідована. Бактерії можуть залишатися в організмі та спричиняти рецидив захворювання.
Важливо не використовувати антибіотики без потреби. Самопризначення антибіотиків дорослому чи дитині без контролю лікаря підвищує ризик побічної дії препаратів. Тільки лікар може оцінити стан хворого, поставити діагноз, визначити, який саме антибіотик підходить, та призначити дозування й тривалість лікування. Якщо ви помітили будь-які незвичайні симптоми після прийому антибіотиків, потрібно звернутися до лікаря.