Питання та відповіді з гінекології

За ерозії шийки матки гігієнічні процедури у вигляді приймання ванни й душу не зашкодять. Не можна робити внутрішньовагінальні спринцювання.

У нормі під час місячних болі взагалі відсутні. Обов'язково потрібно зробити УЗД органів малого таза та відвідати лікаря-гінеколога з донькою, який вже після очного візиту та дообстеження зможе визначити причину болю і призначити лікування.

Фізичні навантаження при дисплазії шийки матки не протипоказані. Потрібно дотримуватися рекомендацій та регулярно відвідувати лікаря-гінеколога.

Доброго дня. Зростання міоми матки може провокувати низка чинників. Рекомендується уникати лазень, саун, гарячих водних процедур, перебування на сонці та всіх теплових процедур, фізіопроцедур, масажу на низ живота, бо це все може стимулювати ріст пухлини. Необхідно обмежити фізичні навантаження, підняття важких предметів. Взагалі, як правило, гормональні препарати за міоми не призначають, обов'язковим є спостереження в гінеколога і контроль ультразвукової діагностики в динаміці раз на 6 місяців. Виходячи з ваших скарг на кров'янисті виділення в період менопаузи, я б рекомендувала пройти ще гістероскопію.

Добрий день, так, дійсно, за міоми матки показане раціональне харчування і здоровий спосіб життя. З овочів я завжди рекомендую броколі, брюссельську і цвітну капусту, всі види зелені, шпинат, гарбуз, болгарський перець і моркву. Також важливо вживати у своєму щоденному раціоні нежирні сорти м'яса і риби, яйця, фрукти, крупи, сир. Виключити необхідно смажене, гостре, копчене, каву, шоколад і алкогольні напої. Також обов'язковий контроль міоми на УЗД у динаміці кожні 6 місяців.

Безумовно, лікування міоми матки має бути комплексним із дотриманням здорового способу життя і збалансованого харчування. Необхідно дотримуватися режиму харчування, порції мають бути невеликі, треба виключити переїдання. Дотримуватися водного балансу, мінімізувати швидкорозчинні вуглеводи (кондитерські, хлібобулочні вироби, жирну їжу багату на холестерин (джерело естрогену)). Треба приділити увагу нежирним видам м'яса і риби (курка, індичка, телятина, судак, тунець). Вживати нежирні молочні та кисломолочні продукти. У великій кількості в раціоні мають бути присутні овочі та фрукти. З круп перевагу треба віддавати гречаній, вівсяній, рису і, звісно, висівкам. Усі ваші дії мають бути націлені на нормалізацію обміну речовин і гормонального фону.

Гіперпролактинемія не є абсолютним протипоказанням при призначенні протизаплідних препаратів. Однак оральні контрацептиви опосередковано можуть призвести до підняття рівня глюкози в крові. Тому доцільність призначення цієї групи препаратів оцінює лікар у кожному конкретному випадку індивідуально з урахуванням клінічних проявів, генезу гіперпролактинемії, результатів лабораторних та інструментальних методів обстеження. Лікування гіперпролактинемії має бути кваліфікованим, комплексним і тривалим.

Нормальні (здорові) виділення з піхви – це цервікальний слиз, клітини слизової оболонки, секрет вагінальних залоз, бактерій і молочної кислоти. Кількість вагінального секрету залежить від фази менструального циклу: на початку циклу виділень мало, вони рідкі, у середині циклу більш слизові, наприкінці циклу більш густі. Нормальні виділення не мають неприємного запаху, не спричиняють дискомфорту, виділяються в допустимій кількості, змінюються під час циклу, не спричиняють почервоніння шкіри зовнішніх статевих органів, не спричиняють болю під час сечовипускання і статевого акту.

Ендометріоз – це гормонозалежна (і гормоночутлива) патологія жіночого організму, для якої типовою є наявність доброякісних розростань тканини, подібної до маткового едометрію, але розташованої за межами матки. Це можуть бути вогнища в яєчниках, маткових трубах, навіть у кишківнику, черевній порожнині, шкірі. Найчастіше за ендометріозу виявляється дефіцит гормону прогестерону і надлишок гормону естрогену. Оскільки ендометріоз є захворюванням гормонозалежним і гормоночутливим, то часто для лікування застосовують гормони. Головна мета гормональної терапії – атрофія у вогнищах ендометріозу, зняття болю і дискомфорту, емоційного напруження, ліквідація запалення, поліпшення процесів мікроцеркуляції.

Так, дійсно, ці симптоми характерні для цервіциту – запалення шийки матки. Причиною захворювання є проникнення будь-якого інфекційного агента в шийку матки. Це можуть бути стафілококи, стрептококи, трихомонади, або може бути специфічна флора – хламідії, уреаплазми (дуже часто). Шийка матки – це своєрідний бар'єр на шляху мікроорганізмів, які намагаються проникнути в порожнину матки з потоком крові або лімфи, контактним шляхом із сусідньої прямої кишки та під час статевого акту. У нормі бар'єром є цервікальний слиз. Але в разі порушення захисного бар'єру, як то травми (аборти, маткові маніпуляції), наявність фіксувальних кілець на шийці матки, несвоєчасна заміна тампонів, загальне зниження імунітету – інфекція може проникати в шийку матки. Якщо спочатку захворювання може не мати клінічних проявів, то надалі вони з'являються. Без належної діагностики та лікування інфекція може поширитися на матку, труби, яєчники, що може призвести до аднекситу, ендометриту, істміко-цервікальної недостатності під час вагітності, передчасних пологів. Для діагностики цервіциту проводять гінекологічний огляд, забір мазків на флору, ІПСШ, цитологію, призначають УЗД.

Ерозія шийки матки - це порушення цілісності захисного шару епітелію.Типи ерозії: вроджена, ектопія та істинна. Ваші скарги відповідають ектопії, а саме запаленню ерозії шийки матки, яке супроводжується кровоточивістю. Для діагностики даного захворювання потрібно провести відеокольпоскопію, обстежитись на ПАП тест (рідинна цитологія), ВПЛ ВКР та ІПСШ. Після лікування запального процесу провести біопсію шийки матки з гістологічним дослідженням щодо наявності ракових клітин. В разі відсутності патологічних злоякісних клітин провести РХ абляцію ерозивних зон або ексцизію.

Добрий день! Післяпологовий період, коли організм повертається до нормального стану, триває близько 6 тижнів. В цей період може проявитись легке нетримання сечі, що викликано гормональними коливаннями та ослабленням або пошкодженням тазових м'язів. Але ці прояви повинні зникнути протягом 3-х місяців після пологів. Цей період може збільшитись після пологів двійнею, після народження дитини вагою понад 4 кг або після повторних пологів. Як скоротити цей період:

• регулярно виконувати вправи Кегеля;
• не утримуйтесь від сечовипускання, не терпіть;
• не дозволяйте виникати закрепам.

Якщо симптоми нетримання сечі не зникли протягом 6 місяців після пологів, звертайтесь до гінеколога та уролога. Ці спеціалісти разом підберуть найкращий для вас метод лікування.