Скільки триває нормальний менструальний цикл?
Нормальний менструальний цикл може тривати від 21 до 35 днів. Середня тривалість циклу становить 28 днів. На тривалість менструального циклу можуть впливати гормональні зміни, вік, різкі коливання маси тіла, інтенсивні фізичні навантаження, частий стрес, патології щитоподібної залози та гінекологічні захворювання.
Що таке олігоменорея?
Олігоменорея — це порушення менструального циклу (ПМЦ), при якому місячні можуть бути відсутні 35 і більше днів. Затримка місячних трапляється у 12–15% жінок, у яких регулярно йдуть місячні. Олігоменорея може з'явитися в будь-якому віці. Нестабільні менструації, коли довго немає місячних, також спостерігаються у підлітків через незрілість гормональної системи, яка регулює роботу яєчників. Природним станом є збільшення циклу у жінок після 45 років, які перебувають у періоді пременопаузи.
Розрізняють первинну та вторинну олігоменорею. Первинна олігоменорея діагностується з початку становлення менструального циклу в підлітковому віці. Рідкісні місячні можуть бути пов'язані з аномаліями розвитку статевих органів, хромосомними порушеннями, уповільненим процесом статевого дозрівання.
Вторинна олігоменорея виникає після періоду регулярних місячних. Порушення менструального циклу може розвиватися на тлі інтенсивних фізичних навантажень, неправильного харчування, різкої зміни маси тіла, стресу, ендокринних і гінекологічних захворювань.
Чому місячні стають рідшими?
Місячні можуть ставати рідшими на тлі гормональних коливань (наприклад, у підлітковому віці, під час лактації, у період пременопаузи). Збій менструального циклу може виникнути через надмірні фізичні навантаження, неповноцінне харчування, голодування, різке зниження маси тіла. Інші причини тривалого менструального циклу:
- синдром полікістозних яєчників;
- надлишок кортизолу (синдром Кушинга);
- гіпертиреоз;
- цукровий діабет;
- порушення роботи гіпоталамо-гіпофізарної системи;
- підвищений рівень пролактину в крові (гіперпролактинемія);
- рубцева тканина в матці або шийці матки;
- пухлини яєчників або надниркових залоз;
- вроджена гіперплазія надниркових залоз;
- розлад харчової поведінки;
- запальні захворювання органів малого таза (наприклад, ендометрит, сальпінгіт, оофорит);
- первинна недостатність яєчників.
ПМЦ за типом олігоменореї може виникнути на тлі прийому деяких лікарських препаратів (наприклад, протисудомних засобів, антипсихотичних препаратів і гормональних контрацептивів). Сильне емоційне перенапруження, хронічний стрес також можуть спровокувати зміну менструального циклу.
Фізіологічні причини
Менструальний цикл може стати довшим з природних фізіологічних причин, які пов'язані з віком і змінами гормонального фону. У підлітків у перші роки після початку місячних менструальний цикл може бути нерегулярним і тривалим, що пов'язано з гормональною перебудовою організму.
Інтервали між місячними можуть збільшуватися в період перименопаузи внаслідок зниження функції яєчників. Тривалий менструальний цикл після пологів під час грудного вигодовування може виникнути через підвищений рівень пролактину, який може призвести до порушення овуляції.
Синдром полікістозних яєчників
Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) — це гормональне порушення, яке може супроводжуватися нерегулярним менструальним циклом із тривалими затримками або відсутністю місячних протягом кількох місяців. Стан виникає внаслідок дисбалансу репродуктивних гормонів. Гормональний збій супроводжується надлишком андрогенів і низьким рівнем прогестерону.
При СПКЯ процес дозрівання фолікулів і вихід яйцеклітини з яєчника можуть порушуватися, через що овуляція може відбуватися рідко або бути відсутньою. Унаслідок цього збільшується інтервал між менструаціями. Рідкісні місячні можуть бути скупими або тривалими та рясними. Інші симптоми СПКЯ можуть включати:
- посилений ріст волосся на обличчі, нижній частині живота, ногах;
- стоншення та випадіння волосся на голові;
- акне на шкірі обличчя, грудей і спини;
- підвищену жирність шкіри;
- потемніння та потовщення шкіри в ділянці шиї та пахв;
- збільшення маси тіла.
При тривалих перервах між менструаціями на тлі СПКЯ слизова оболонка матки може зазнавати тривалого впливу естрогенів, що підвищує ризик гіперплазії ендометрія (надмірного розростання слизової оболонки матки). Відсутність регулярної овуляції при синдромі полікістозних яєчників знижує фертильність (здатність до зачаття). При рідкісних місячних, які супроводжуються симптомами СПКЯ, необхідно записатися на огляд до гінеколога.
Порушення роботи щитоподібної залози
Дуже тривалий менструальний цикл може спостерігатися на тлі порушення роботи щитоподібної залози. Орган виробляє гормони тироксин (Т4) і трийодтиронін (Т3), які регулюють обмін речовин і впливають на роботу гіпоталамо-гіпофізарної системи. При зміні рівня тиреоїдних гормонів можуть порушуватися процеси росту та дозрівання фолікулів у яєчниках. Унаслідок цього овуляція може відбуватися рідко або бути відсутньою протягом кількох циклів.
Захворювання щитоподібної залози (гіпотиреоз, гіпертиреоз) можуть супроводжуватися порушенням менструального циклу. Місячні можуть іти із затримкою, бути рідкісними або відсутніми. При порушенні роботи щитоподібної залози також можуть змінюватися обсяг менструальних кровотеч і їх тривалість.
Якщо епізоди рідкісних місячних повторюються регулярно, супроводжуються підвищеною тривожністю, дратівливістю, стомлюваністю, втомою, сонливістю, зниженням або підвищенням артеріального тиску, сухістю шкіри, різким зниженням або набором ваги, необхідно записатися до ендокринолога. Лікар може призначити аналізи на виявлення рівнів тиреотропного гормону (ТТГ), Т4 і Т3 у крові для дослідження функцій щитоподібної залози.
Підвищення рівня пролактину
Гіперпролактинемія — це стан, який супроводжується підвищенням рівня пролактину в крові. У нормі гормон виробляється в гіпофізі (залозі головного мозку) і бере участь у розвитку тканини молочних залоз і виробленні грудного молока. Причини підвищення рівня пролактину поза періодом вагітності та лактації можуть включати:
- гіпотиреоз;
- доброякісні новоутворення в гіпофізі;
- захворювання печінки;
- синдром полікістозних яєчників.
Підвищення рівня пролактину може розвиватися на тлі прийому деяких лікарських препаратів (наприклад, засобів від високого артеріального тиску, антипсихотичних препаратів, ліків від печії, депресії, протизаплідних таблеток). Надлишок пролактину пригнічує секрецію гонадотропін-рилізинг-гормону (ГнРГ), що призводить до порушення процесу дозрівання фолікулів і овуляції. Місячні можуть іти з тривалими затримками або повністю відсутні.
Гіперпролактинемія також може супроводжуватися виділенням молока з молочних залоз поза вагітністю та грудним вигодовуванням, сухістю піхви, зниженням статевого потягу, надмірним ростом волосся на обличчі та тілі. Високий рівень пролактину може призвести до розвитку захворювань грудних залоз, зниження рівня естрогенів, підвищення ризику розвитку остеопорозу та безпліддя. При підозрі на гіперпролактинемію необхідна консультація ендокринолога.
Дефіцит або надлишок маси тіла
Дефіцит або надлишок маси тіла можуть негативно впливати на роботу гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи. Унаслідок цього може виникнути олігоменорея або аменорея (повна відсутність місячних). При зниженні маси тіла під впливом суворих виснажливих дієт, інтенсивних фізичних навантажень, прийому деяких лікарських препаратів може виникнути дефіцит поживних речовин і енергії.
Дефіцит енергії може призвести до порушення гормональної регуляції репродуктивної системи. Унаслідок цього підвищується ризик збою менструального циклу, який може проявлятися тривалою затримкою менструації, рідкісними місячними або їх повним припиненням.
Надлишкова маса тіла часто супроводжується інсулінорезистентністю (зниженням чутливості клітин організму до інсуліну). Унаслідок цього підшлункова залоза починає виробляти більше інсуліну, необхідного для підтримки стабільного рівня глюкози в крові. Підвищена концентрація інсуліну в крові може посилювати вироблення андрогенів яєчниками. Надлишок гормонів порушує процес дозрівання фолікулів і овуляцію. Унаслідок цього менструальний цикл подовжується, а місячні приходять із затримками або можуть повністю припинитися.
Надмірні фізичні навантаження та стрес
Надмірні фізичні навантаження та емоційний стрес можуть призвести до порушення менструальної функції. При інтенсивних тренуваннях, особливо при недостатньому харчуванні та часі на відновлення організму після навантажень, може знижуватися вироблення ГнРГ гіпоталамусом. Унаслідок цього пригнічується секреція лютеїнізуючого (ЛГ) і фолікулостимулюючого (ФСГ) гормонів гіпофіза, необхідних для дозрівання фолікулів. Унаслідок цього відбувається порушення процесу овуляції та збільшення інтервалів між місячними.
Постійне емоційне напруження, нестача сну та психологічні перевантаження негативно позначаються на роботі репродуктивної системи. У відповідь на стресовий чинник в організмі підвищується вироблення гормонів (наприклад, кортизолу), які допомагають йому впоратися з несприятливими умовами. Високий рівень кортизолу пригнічує секрецію ГнРГ, що призводить до порушення процесу дозрівання фолікулів і овуляції. Стан може супроводжуватися нерегулярністю менструального циклу або рідкісними місячними.
Одночасно при хронічному стресі може підвищуватися рівень пролактину. Надлишок гормону також може сприяти порушенню процесу овуляції, викликаючи затримку менструації.
Щоб відновити регулярність менструального циклу, необхідно знизити надмірні фізичні навантаження, забезпечити повноцінне харчування з достатньою кількістю енергії та поживних речовин, налагодити режим сну та відпочинку, виключити джерело стресу. Після усунення негативних чинників менструальний цикл може нормалізуватися самостійно. Однак якщо симптоми олігоменореї зберігаються протягом кількох циклів, необхідно записатися на прийом до гінеколога.
Прийом лікарських препаратів і гормональних контрацептивів
Неконтрольований прийом деяких лікарських препаратів, неправильно підібраних засобів або різке скасування прийому гормональних контрацептивів можуть призвести до олігоменореї. Окремі антипсихотичні препарати здатні підвищувати рівень пролактину, а протисудомні засоби можуть впливати на гормональну регуляцію репродуктивної системи. Унаслідок цього може спостерігатися порушення процесу овуляції, що провокує збільшення інтервалів між місячними.
Оральні контрацептиви спрямовані на тимчасове пригнічення овуляції, що запобігає настанню вагітності. Схема прийому препаратів призначається виключно лікарем, що дозволяє забезпечити підтримку стабільного рівня гормонів під час прийому засобів. Після припинення прийому протизаплідних засобів може спостерігатися збій менструального циклу, який може супроводжуватися рідкісними місячними з інтервалом понад 40–45 днів. Стан зазвичай є нормальною реакцією організму та пов'язаний із необхідністю нормалізувати природний гормональний фон, що може зайняти близько одного-трьох місяців.
Збій циклу місячних також може виникнути через самостійну зміну схеми прийому оральних контрацептивів або пропуск таблеток. Унаслідок коливання рівня гормонів при рідкісних місячних можуть спостерігатися мажучі кров'янисті виділення між менструаціями. За відсутності місячних понад три місяці після скасування гормональних контрацептивів необхідно звернутися до гінеколога для виявлення причин патологічного стану.
Перименопауза та інші вікові зміни
Менструальний цикл у жінок після 45 років, який триває понад 35–50 днів, може бути симптомом перименопаузи (перехідного періоду перед менопаузою). Порушення менструального циклу відбувається на тлі зниження функцій яєчників і коливання рівня статевих гормонів. Унаслідок вікових змін кількість фолікулів у яєчнику поступово зменшується, що призводить до виснаження фолікулярного резерву. Овуляції можуть ставати нерегулярними або повністю бути відсутніми в деяких менструальних циклах.
Зміна рівня статевих гормонів впливає на стан слизової оболонки матки (ендометрія). Унаслідок цього можуть змінюватися тривалість менструального циклу, інтенсивність і тривалість кров'янистих виділень. Місячні можуть бути скупими, рідкісними або повністю відсутніми.
Які симптоми можуть супроводжувати олігоменорею?
Менструальні кровотечі при олігоменореї можуть бути скупими та короткими або рясними та тривалими. Інші симптоми олігоменореї:
- акне;
- надмірний ріст волосся на тілі;
- необґрунтована зміна маси тіла;
- випадіння волосся на голові;
- запаморочення та головні болі.
Олігоменорея може супроводжуватися підвищеною стомлюваністю, слабкістю, перепадами настрою. При порушенні менструального циклу можуть спостерігатися труднощі із зачаттям. Характер і виразність симптомів залежать від причини порушення менструального циклу.
Коли потрібно звернутися до лікаря через рідкісні місячні?
Якщо інтервал між рідкісними місячними регулярно перевищує 35 днів, слід звернутися до лікаря. Інші причини, через які необхідна консультація гінеколога через рідкісні місячні:
- затримка менструації, яка повторюється понад три цикли поспіль;
- зміна характеру менструальних виділень, їх тривалості;
- необґрунтована втрата або збільшення маси тіла;
- надмірний ріст волосся на обличчі та тілі;
- сухість або підвищена жирність шкіри;
- нетипові виділення з піхви з неприємним запахом;
- сильні болі або спазми внизу живота;
- болючість під час статевого акту.
Консультація лікаря також необхідна, якщо рідкісні менструації супроводжуються зниженням фертильності (труднощами з настанням вагітності). Негайно звернутися по медичну допомогу необхідно при сильній матковій кровотечі, яка могла виникнути після тривалої затримки місячних.
Які обстеження потрібні при рідкісних місячних?
При рідкісних місячних необхідно записатися на огляд до гінеколога та пройти обстеження для виявлення причин патологічного стану. При затримці місячних насамперед слід виключити вагітність. Лікар може призначити аналіз крові на ХГЛ. Діагностика олігоменореї може включати:
- фізикальний огляд, який включає пальпацію нижньої частини живота та гінекологічний огляд;
- збір анамнезу (інформацію про симптоми, скарги, хронічні захворювання, спосіб життя, режим харчування, лікарські препарати, які приймаються);
- загальний аналіз крові;
- аналіз крові на рівень гормонів;
- УЗД органів малого таза.
Додатково лікар може призначити УЗД щитоподібної залози, надниркових залоз, КТ або МРТ гіпофіза (при підвищеному пролактині). При виявленні ендокринних порушень, які могли спровокувати олігоменорею, необхідно записатися на консультацію до ендокринолога.
Як відновити регулярність менструального циклу при олігоменореї?
Тактика лікування та відновлення регулярності менструального циклу при олігоменореї підбирається лікарем залежно від причини патологічного стану, віку пацієнтки, виразності симптомів і репродуктивних планів. Терапія тривалого менструального циклу може включати:
- лікування супутніх захворювань, які могли викликати олігоменорею;
- корекцію режиму та раціону харчування;
- зниження надмірних фізичних навантажень;
- нормалізацію маси тіла;
- уникнення психологічних перевантажень і стресів.
При лікуванні олігоменореї лікар може призначити гормональні препарати (наприклад, прогестини для індукції менструації та захисту ендометрія, комбіновані оральні контрацептиви (КОК) при СПКЯ). Комплексне лікування олігоменореї також може включати прийом вітамінів.
У нашого блогу є власні канали в Телеграмі, Вайбері, Інстаграмі та Тредсі, у яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.
Гінекологія в ОН Клінік Черкаси
Популярні питання
Відстежити овуляцію при нерегулярному циклі можна за допомогою кількох методів. Вимірювання базальної температури дозволяє припустити, що овуляція вже відбулася. Після виходу яйцеклітини з яєчника температура зазвичай трохи підвищується та може залишатися в межах приблизно 36,1–37,2°C до наступної менструації. Визначити наближення овуляції можна за характером цервікального слизу. Перед вивільненням яйцеклітини виділення з піхви зазвичай стають більш рясними та водянистими, нагадуючи сирий яєчний білок. Відстежити овуляцію можна за допомогою тесту, який визначає підвищення рівня лютеїнізуючого гормону (ЛГ) у сечі. Позитивний результат зазвичай вказує на те, що овуляція може відбутися найближчими 24–48 годинами.
Олігоменорея зазвичай вказує на порушення процесу овуляції. Рідкісні місячні не є самостійним захворюванням, а виникають на тлі гормонального дисбалансу або інших патологій, які впливають на процес росту та дозрівання фолікулів, а також вихід яйцеклітини з яєчника.
Олігоменорея не виключає можливості завагітніти. Однак стан часто супроводжується порушенням процесу овуляції, що може ускладнити зачаття, знизивши ймовірність настання вагітності протягом певного менструального циклу.
Необхідність лікування олігоменореї, навіть коли нічого не турбує, визначає виключно лікар з урахуванням причини патологічного стану та віку пацієнтки. Якщо рідкісні місячні виникли на тлі тимчасових гормональних коливань (у період статевого дозрівання, пременопаузи), інтенсивних фізичних навантажень, неправильного харчування, стресу, необхідно виключити провокуючі чинники та скоригувати спосіб життя. Якщо олігоменорея є симптомом ендокринних або гінекологічних захворювань, лікар підбирає тактику лікування з урахуванням результатів обстеження.
Перш ніж піти, оцініть статтю – нам важливо знати вашу думку!
Дякуємо за вашу оцінку!
