Що таке фертильність?
Фертильність — це здатність організму до відтворення потомства. Фертильність жінок зазвичай пов'язується з репродуктивним віком, який починається з менархе (першої менструації) і триває до менопаузи. Основним показником жіночої фертильності є здатність яйцеклітин до запліднення, що залежить від регулярності овуляції, здоров'я репродуктивних органів і гормонального балансу.
Чоловіча фертильність визначається якістю та кількістю сперматозоїдів, їхньою рухливістю та здатністю до запліднення яйцеклітини. Фертильність чоловіка може зберігатися впродовж усього життя, але з віком її показники знижуються.
На фертильність людини можуть впливати різні фактори, зокрема вік, здоров'я, генетичні передумови, спосіб життя і зовнішні чинники (наприклад, екологія, стрес).
Що впливає на здатність жінки до зачаття?
Поставте своє питання Гінекологу «ОН Клінік»
Здатність завагітніти може залежати від віку, стану здоров'я (наявності вроджених і набутих захворювань), перенесених операцій, характеристик довкілля, маси тіла, способу життя та раціону харчування. Крім цього, на фертильність впливають компоненти медикаментів, які приймають, а також характер та інтенсивність фізичних і психоемоційних навантажень.
Як вік впливає на здатність до зачаття?
Вік є одним із найсуттєвіших чинників, від яких залежить жіноча фертильність. Що старша жінка, то нижча ймовірність настання вагітності.
| Вплив віку жінки на здатність до зачаття | |
| Вік | Шанси завагітніти впродовж одного року |
| До 30 років | 85% |
| 30-35 років | 66-75% |
| 35-40 років | 44-66% |
Причиною зниження фертильності з віком є старіння організму (зокрема органів жіночої репродуктивної системи), яке призводить до порушення життєдіяльності яєчників і процесу вироблення яйцеклітин. Вік впливає не тільки на ймовірність зачаття дитини, а й на ризик викидня. Наприклад, у жінок до 30 років близько 16% вагітностей закінчуються викиднем, а в 40 років цей показник збільшується до 27%.
Що таке безпліддя?
Безпліддя — це неможливість завагітніти після 6-12 місяців спроб зачати дитину. Спроба завагітніти означає регулярні статеві акти (не менше двох разів на тиждень) без протизаплідних засобів.
Як зрозуміти, що в тебе безпліддя?
Зрозуміти, що в тебе безпліддя, можна через відсутність вагітності після року регулярного незахищеного сексу у віці до 35 років або після шестимісячних спроб зачати дитину в 35-річному і старшому віці. Ще однією ознакою безпліддя у жінок є надто довгий (понад 35 днів), короткий (менш як 21 день) або нерегулярний менструальний цикл (чи відсутність місячних). Ознаки безпліддя, пов'язані з менструальними порушеннями, можуть виявлятися в будь-якому віці (зокрема у дівчат-підлітків).
Діагноз безпліддя може поставити тільки лікар. За появи симптомів безпліддя слід записатися на прийом до гінеколога.
Чому не виходить завагітніти?
З'ясувати точні чинники, через вплив яких дівчина або жінка не може завагітніти, вдається не завжди. Можливі причини безпліддя у жінок:
- генетичні (спадкові) особливості організму;
- захворювання матки (наприклад, стеноз шийки матки, поліпи, фіброміоми або спайки (рубці) всередині порожнини матки);
- інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ). Прикладами хвороб, що викликають безпліддя, є хламідіоз і гонорея;
- перенесена позаматкова вагітність або викидень. Якщо не виходить завагітніти після викидня, це означає, що організм ще не відновився, і слід відкласти спроби зачати дитину;
- порушення прохідності фаллопієвих труб;
- патології яєчників (наприклад, первинна недостатність або полікістоз яєчників можуть бути патологіями, через які у жінки не виходить завагітніти);
- нерегулярна овуляція (може бути наслідком гормонального дисбалансу, розладу харчової поведінки, зловживання ліками, захворювань щитоподібної залози, сильного стресу або пухлин гіпофіза);
- вичерпання ресурсу вироблення або зниження якості яйцеклітин;
- рання менопауза;
- аутоімунні захворювання (наприклад, системний червоний вовчак або ревматоїдний артрит).
Зазвичай фертильність починає знижуватися у віці 30 років. Якщо не виходить завагітніти, слід проаналізувати додаткові фактори ризику безпліддя, які можуть включати надмірні фізичні навантаження, ожиріння або дефіцит маси тіла, а також шкідливі звички (паління і вживання алкоголю).
Види жіночого безпліддя
Безпліддя у жінок може бути первинним або вторинним. Первинне безпліддя діагностується за відсутності вагітності після 12 місяців (у віці до 35 років) або півроку (у віці понад 35 років) регулярних незахищених статевих контактів (якщо жінка жодного разу не народжувала). Вторинне безпліддя означає, що жінка не може знову завагітніти після хоча б однієї успішної вагітності.
Також може діагностуватися ендокринне безпліддя, спричинене комплексом гормональних порушень, та імунологічне безпліддя, коли жіноча імунна система сприймає сперматозоїди як чужорідні агенти, що становлять загрозу, і знищує їх. Деякі класифікації виділяють ідіопатичне (незрозуміле) безпліддя. Патологія діагностується, коли жінка не може завагітніти без видимих причин.
Методи діагностики жіночого безпліддя
Для уточнення чинників, що спровокували безпліддя у жінок, і підбору лікувального курсу необхідно записатися на прийом до гінеколога. Діагностика жіночого безпліддя включає:
- збір анамнезу;
- гінекологічний огляд;
- УЗД (трансвагінальне, органів малого таза);
- аналізи крові (клінічний, гормональний);
- мазки з піхви (тест на ІПСШ);
- лабораторні дослідження сечі (дають змогу виявити ознаки запальних процесів);
- кольпоскопію (огляд матки відеокольпоскопом, оснащеним спеціальною камерою);
- фолікулометрію (дослідження етапів овуляції та дозрівання яйцеклітини);
- метросальпінгографію (рентген порожнини матки і маткових труб, який проводять для оцінки їхньої прохідності та виявлення спайок, що перешкоджають зачаттю).
Також під час діагностики безпліддя може проводитися пайпель-біопсія порожнини матки. Процедура передбачає забір зразків тканин ендометрія для їх подальшого дослідження в лабораторії.
Як лікують безпліддя у жінок?
Способи терапії залежать від причин жіночого безпліддя, уточнених під час діагностики. Методи лікування безпліддя у жінок:
- гормональні препарати, що стимулюють або регулюють овуляцію, сприяють виробництву та вивільненню яйцеклітин;
- антибіотики (за виявлення ІПСШ);
- внутрішньоматкова інсемінація (поміщення сперми в матку перед виходом яйцеклітини);
- екстракорпоральне запліднення (здійснюється поза жіночим організмом, включає витяг зрілих яйцеклітин, запліднення їх спермою в лабораторії і перенесення ембріонів у матку);
- донорство (використання донорських яйцеклітин і ембріонів);
- хірургічне втручання.
Операція, що є одним з дієвих методів відновлення фертильності у жінок, може включати видалення новоутворень, виправлення проблем з анатомією матки, розширення або відновлення прохідності фаллопієвих труб. Лікування безпліддя може доповнюватися організаційними заходами (корекцією способу життя), наприклад, відмовою від шкідливих звичок і нормалізацією ваги тіла.
Кому показане хірургічне лікування безпліддя?
Показання до хірургічного лікування безпліддя у жінок включають кісти яєчників, ушкодження або непрохідність маткових труб, ендометріоз та анатомічні аномалії матки. Також операції з відновлення фертильності можуть проводитися за відсутності ефекту від консервативної (медикаментозної) терапії безпліддя.
Як підготуватися до хірургічного лікування безпліддя у жінок?
Перед операцією з лікування безпліддя необхідна консультація гінеколога. Підготовка до хірургічного лікування безпліддя у жінок включає:
- аналізи сечі та крові (клінічний, на ВІЛ, гепатит B і сифіліс);
- електрокардіограму;
- УЗД органів малого таза;
- тест на вагітність;
- ПАП-тест (мазок на наявність ракових клітин);
- мазок з піхви на патогенну мікрофлору;
- відмова від куріння та алкоголю (за день до операції);
- дотримання дієти протягом доби до операції (рекомендується зменшити обсяги порцій, відмовитися від газованих напоїв, цибулі, капусти, бобових і перейти на рідку або пюреподібну їжу);
- голодування (за дві години до хірургічного втручання);
- спорожнення сечового міхура (безпосередньо перед операцією).
Також слід надати лікарю інформацію про використовувані медичні препарати для корекції схем їх прийому. Наприклад, коагулянти можуть підвищити ризик виникнення кровотеч під час хірургічного втручання.
Як проходить хірургічне лікування безпліддя у жінок?
Залежно від результатів діагностики безпліддя лікар підбирає спосіб хірургічного втручання. Для лікування жіночого безпліддя може проводитися лапароскопія (хірургічне втручання через проколи на животі), лапаротомія (відкрита операція) або гістероскопія (використовується гістероскоп, який вводиться в порожнину матки).
Лапароскопічна операція
Лапароскопія може проводитися для лікування безпліддя, спричиненого ендометріозом, кістами, розростанням рубцевої тканини або пошкодженням маткових труб. Етапи лапароскопічної операції в гінекології:
- Анестезія.
- Антисептична обробка операційного поля.
- Введення лапароскопа (вузького трубчастого волоконно-оптичного телескопа з камерою і джерелом світла) в черевну порожнину через невеликі розрізи в нижній частині живота (діаметр розрізів не перевищує кількох міліметрів).
- Огляд тканин і органів.
- Виконання процедур, спрямованих на відновлення природної анатомії та функцій жіночої репродуктивної системи (наприклад, видалення пухлин).
- Вилучення інструментів і накладення швів.
Під час лапароскопічної операції може проводитися біопсія новоутворень, які можуть впливати на фертильність. Операція зазвичай займає близько 15-30 хвилин.
Лапаротомія
Лапаротомія — це хірургічна операція, яка виконується через розріз черевної стінки. Лапаротомія може проводитися у випадках, коли патологію неможливо усунути за допомогою лапароскопії (наприклад, за ускладнених форм блокування фаллопієвих труб), а також за високого ризику пошкодження внутрішніх органів. Етапи лапаротомії:
- Анестезія (загальний наркоз).
- Антисептична обробка операційного поля.
- Розріз шкіри та м'язової тканини живота.
- Огляд внутрішніх органів.
- Усунення причини безпліддя (наприклад, відновлення прохідності маткових труб).
- Накладання швів.
Лапаротомія є більш травматичною операцією порівняно з лапароскопією. Однак вона дає змогу отримати безперешкодний доступ до жіночих статевих органів і забезпечити повний візуальний контроль на всіх етапах втручання.
Гістероскопічна операція
Гістероскопія дає змогу відновити прохідність маткових труб у разі трубно-перитонеального безпліддя. Етапи гістероскопічної операції:
- Анестезія.
- Нанесення антисептика на зовнішні статеві органи.
- Розширення шийки матки.
- Введення гістероскопа (тонкої трубки з підсвічуванням, крихітною відеокамерою і спеціальним каналом для переміщення хірургічних інструментів) через піхву.
- Введення рідкого розчину через гістероскоп у матку (для огляду матки, її слизової оболонки та маткових труб).
- Видалення патологічних утворень (наприклад, поліпів або фіброміом) хірургічними інструментами, які вводяться через гістероскоп.
Гістероскопія є малотравматичною операцією, яка виконується без розрізів. Після гістероскопії немає необхідності залишатися в медичному центрі на ніч.
Як проходить відновлення після хірургічного лікування безпліддя?
Лікар може спостерігати за пацієнткою в стаціонарі протягом кількох годин або доби (залежно від її стану після операції). Реабілітація після хірургічного лікування безпліддя:
- утримання від сексу;
- уникнення спринцювання, введення тампонів у піхву;
- відмова від приймання ванн, купання у відкритих і закритих водоймах;
- виключення надмірних фізичних навантажень.
Період дії обмежень, який у середньому становить від кількох тижнів до одного місяця, визначає гінеколог. Слабкість, оніміння частини тіла або нудота відразу після процедури, а також спазми, дискомфорт під час сечовипускання та легка кровотеча (триває кілька днів) є нормальними симптомами для післяопераційного періоду. У разі сильного болю можна приймати нестероїдні протизапальні препарати.
Можливі ускладнення після хірургічного лікування безпліддя у жінок
Ускладнення після хірургічного лікування безпліддя у жінок можуть включати інфекційні захворювання, пошкодження тканин, сильну кровотечу, внутрішньоматкові рубці, високу температуру, інтенсивний біль у животі, набряки або почервоніння навколо розрізів. За виникнення важких побічних ефектів після операції потрібна невідкладна консультація хірурга.
Коли після оперативного лікування безпліддя можна зачати?
Перші спроби зачати дитину можна здійснювати після закінчення відновного періоду. За успішного проведення операції ймовірність настання вагітності збільшується вже в перші місяці після хірургічного втручання. Якщо після оперативного лікування безпліддя не виходить завагітніти протягом шести місяців, рекомендується пройти діагностику і переконатися, що обидва партнери здорові.
Як підвищити здатність жінки до зачаття?
Гарантованого способу різко підвищити здатність жінки до зачаття не існує, проте комплексні заходи можуть поступово збільшити шанси завагітніти. Методи підвищення жіночої фертильності:
- лікування хвороб сечостатевої системи;
- контроль ваги тіла;
- регулярні (помірні) фізичні навантаження;
- уникнення стресу і перевтоми;
- дотримання обережності під час контактів з отруйними речовинами;
- усунення порушень сну.
Також рекомендується відмовитися від куріння і вживання алкоголю. Крім цього, важливо дотримуватися збалансованої дієти.
Як запобігти безпліддю?
Запобігти безпліддю можна за рахунок впливу на модифіковані фактори ризику. Рекомендується вести здоровий спосіб життя, проходити щорічні гінекологічні огляди та проводити терапію виявлених захворювань, які можуть спричинити безпліддя. Також слід регулярно перевірятися на наявність ІПСШ, які є фактором виникнення безпліддя. Під час планування вагітності необхідно пам'ятати, що з віком жіноча фертильність може знижуватися.
Як завагітніти — рекомендації, як підвищити здатність до зачаття
Вагітність настає, коли сперма потрапляє в піхву, проходить через шийку матки і матку в фалопієву трубу та запліднює яйцеклітину. Максимальний рівень фертильності спостерігається в період овуляції, коли дозріла яйцеклітина вивільняється з яєчника. Після вивільнення вона переміщується вниз по фалопієвій трубі та залишається там впродовж 12-24 годин (у цей проміжок часу значно збільшується ймовірність запліднення). Рекомендації щодо збільшення шансів завагітніти:
- заняття сексом кожні два-три дні без використання контрацептивів;
- вибір поз, за яких сперма гарантовано потрапляє в піхву;
- почастішання статевих актів під час овуляції (зазвичай овуляція відбувається за 12-16 днів до початку менструації);
- відмова від шкідливих звичок (щоб жінка могла завагітніти, партнерам не рекомендується палити і пити алкоголь);
- прийом вітамінів за призначенням лікаря (зокрема, фолієвої кислоти);
- контроль динаміки виділень. Безпосередньо перед овуляцією вагінальні виділення набувають прозорої, вологої та тягучої консистенції. Одразу після овуляції кількість цервікального слизу зменшується, він стає каламутнішим, густішим і менш помітним;
- вимірювання базальної температури тіла спеціальним термометром (під час овуляції температура трохи підвищується);
- використання наборів для овуляції (індикаторних смужок, принцип дії яких аналогічний тестам на вагітність).
Необхідно помочитися на смужку, що реагує на концентрацію лютеїнізуючого гормону, і за її відтінком визначити термін настання овуляції (наприклад, протягом наступних 24-36 годин). Якщо правильно розшифрувати результат тесту, можна завагітніти в день овуляції. Сперма може залишатися життєздатною в піхві близько п'яти днів, тому важливо займатися сексом не тільки під час, а й перед овуляцією. Більша кількість сперми у фаллопієвих трубах під час овуляції означає вищі шанси завагітніти.
Якщо є овуляція, а вагітність не настає, слід переконатися у відсутності зміщення менструального циклу. У середньому менструальний цикл триває 28 днів, проте залежно від індивідуальних особливостей організму проміжок часу між овуляцією та початком наступної менструації може варіюватися. Для контролю фаз циклу можна вести менструальний календар.
У нашого блогу є власні канали в телеграмі та вайбері, в яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.
Хірургія в ОН Клінік Харків Левада
Популярні питання
Наявність менструацій є ознакою регулярної овуляції. Якщо немає овуляції, завагітніти неможливо, але сама по собі овуляція не гарантує зачаття (можлива ситуація, коли овуляція є, а вагітності немає). Наприклад, наявні патології можуть порушувати процес запліднення яйцеклітини або впливати на її здатність переміщатися та імплантуватися в матку. Якщо вагітність не настає щонайменше протягом шести місяців регулярного незахищеного сексу за наявності нормальних менструальних виділень, рекомендується записатися на прийом до гінеколога.
Основною ознакою, за якою можна визначити безпліддя, є відсутність вагітності протягом півроку або року (залежно від віку) за умови регулярного незахищеного сексу. Додаткові симптоми безпліддя у жінок можуть охоплювати біль у ділянці таза, раптові вагінальні кровотечі та порушення менструального циклу (наприклад, відсутність менструацій). Ще однією зовнішньою ознакою безпліддя у жінок є аномальний ріст волосся на тілі.
Гормональна контрацепція тимчасово знижує фертильність, проте не може стати причиною безпліддя. Для відновлення фертильності після припинення використання протизаплідних пігулок у середньому потрібно кілька тижнів (залежно від складу конкретного препарату, схеми та тривалості його прийому).
Універсального тесту на фертильність, який може діагностувати всі порушення, що спричиняють безпліддя у жінок, не існує. Однак комплексна діагностика, що включає огляд гінеколога, інструментальні обстеження та аналізи на безпліддя, дає змогу отримати достатню кількість інформації щодо фертильності у жінок та оцінити шанси на зачаття дитини.
Близько 85-90% випадків безпліддя в гінекології піддається лікуванню медикаментозними або хірургічними методами. Щоб вилікувати безпліддя, необхідно записатися на консультацію гінеколога, який проведе діагностику, призначить терапію і дасть рекомендації, що потрібно робити, щоб завагітніти.
Ірина
3 місяці тому
