Що таке вульва?
Вульва — це зовнішні жіночі статеві органи: переддень піхви, лобковий горбок (лобок), великі та малі статеві губи, клітор, зовнішній отвір жіночого сечовипускального каналу (уретри). Функції вульви:
- репродуктивна. У процесі зачаття сперматозоїди проникають через переддвер’я піхви в піхву для запліднення яйцеклітини;
- захисна. Забезпечує захист внутрішніх статевих органів від інфекцій, механічного впливу, сторонніх тіл, пересихання слизової оболонки;
- сенсорна (отримання сексуального задоволення). Завдяки великій кількості нервових закінчень, особливо в ділянці клітора, вульва відіграє важливу роль у формуванні статевого збудження та забезпечує сексуальне задоволення під час фізичної стимуляції.
Вульва бере участь у процесі сечовипускання. Сеча виводиться з сечового міхура через зовнішній отвір сечовипускального каналу. Через вульву відбувається менструальна кровотеча під час місячних.
Що таке вульводинія?
Вульводинія — це хронічний біль в ділянці вульви, який може тривати більше трьох місяців. Патологія може виникнути без виразної причини, не вказуючи на запальний процес у зовнішніх статевих органах. Патологічний стан зустрічається в будь-якому віці, проте частіше діагностується у жінок від 20 до 60 років.
Види вульводинії залежно від ділянки ураження:
- локалізована вульводинія (синдром локалізованого вульварного болю). Больові відчуття є в окремій ділянці вульви (в переддвер'ї піхви, кліторі, отвору уретри);
- генералізована вульводинія. Уражає всю ділянку зовнішніх статевих органів.
За характером болю вульводинія буває постійною (неспровокованою) або тимчасовою (спровокованою). При спровокованій формі патології больові відчуття в лобку, кліторі або статевих губах посилюються при дотику, натисканні тісного одягу, тривалому сидінні, використанні тампонів, під час статевого акту. Болісні відчуття в ділянці вульви при вульводинії також можуть бути під час сечовипускання.
Поставте своє питання Гінекологу «ОН Клінік»
Які причини вульводинії?
Точні причини вульводинії не встановлені. Дискомфорт в ділянці вульви може виникнути після перенесених грибкових (кандидозу), вірусних (генітального герпесу), бактеріальних (вагінозу) інфекцій, що вражають статеві органи. Інші можливі причини вульводинії:
- патології статевих органів (вульвіт, вульвовагініт, ендометріоз);
- генетична схильність;
- гормональні зміни;
- алергічні реакції на гігієнічні засоби (туалетний папір, тампони, прокладки);
- пошкодження нервів вульви;
- слабкість або спазм м'язів тазового дна, які підтримують матку, сечовий міхур і кишечник;
- механічні пошкодження або травми статевих органів;
- атрофічні та дистрофічні зміни статевих органів (проявляються при менопаузі).
Хвороблива чутливість клітора, великих і малих статевих губ може розвиватися в результаті тривалого сидіння в незручній позі, носіння тісної білизни. Підвищена чутливість больових рецепторів призводить до появи хронічного болю в ділянці вульви. Вагінальні болі можуть виникати після травматичного статевого акту, що пов'язано з мікротравмами слизової оболонки і підвищеною чутливістю нервових закінчень. Біль в ділянці лобка зліва або справа може бути симптомом захворювань сечовидільної системи (циститу, уретриту).
Які симптоми вказують на вульводинію?
Основною ознакою, що вказує на вульводинію, є біль у лобку, кліторі, малих і великих статевих губах, який може бути різної інтенсивності. Симптом може бути гострим, пекучим, тупим, приступоподібним, ниючим, пульсуючим. Дискомфортне відчуття може виникнути спонтанно в стані спокою. Однак частіше біль у вульві з'являється під час руху. Інші симптоми вульводинії:
- печіння і свербіж зовнішніх статевих органів;
- відчуття тепла, поколювання, розпирання і набряклості в ділянці вульви;
- відчуття сухості або подразнення слизової оболонки без ознак запалення.
Постійні больові відчуття в ділянці малих і великих статевих губ можуть супроводжуватися підвищеною втомою, дратівливістю, тривожністю, емоційним напруженням. При вульводинії зазвичай відсутні зміни слизової вульви (почервоніння, висипання, виразки, ерозії).
Чим небезпечна вульводинія?
Небезпека вульводинії полягає в хронічному характері больового синдрому, який негативно впливає на фізичний та психоемоційний стан жінки. Постійні неприємні відчуття в кліторі, лобку, малих і великих статевих губах знижують якість життя, обмежують рухову активність і заважають виконанню повсякденних справ.
Больові відчуття на вході в піхву, в ділянці і малих статевих губ можуть посилюватися під час статевого акту, викликаючи страх близькості. Можуть розвиватися сексуальні розлади, зниження лібідо, що може призвести до напружених відносин з партнером. Можливі порушення сну, безсоння, підвищується ймовірність розвитку тривожності, дратівливості, депресії. Вульводинія може призвести до зниження самооцінки і соціальної ізоляції жінки.
Вульводинія підвищує ризик розвитку інших хронічних больових синдромів. Супутніми патологіями можуть бути фіброміалгія (біль у м'язах, суглобах, сухожиллях), больовий синдром сечового міхура, синдром подразненого кишківника, дисфункція скронево-нижньощелепного суглоба.
Як діагностують вульводинію?
Для діагностики та лікування вульводинії необхідно записатися на консультацію до гінеколога. На прийомі лікар збирає анамнез з урахуванням інформації про скарги, симптоми, спадкові та хронічні патології, перенесені гінекологічні процедури, психологічний стан, характер статевого життя. Гінеколог проводить огляд зовнішніх статевих органів, піхви, шийки матки, оцінюючи стан слизової, еластичність тканин, наявність запального процесу. Діагностика вульводинії може включати:
- загальний аналіз крові;
- загальний аналіз сечі;
- тест на алергени;
- мазок із піхви для аналізу на цитологію, урогенітальні інфекції;
- гінекологічний тампон-тест для визначення болючих ділянок вульви;
- кольпоскопію (мікроскопічне дослідження піхви і шийки матки);
- біопсію.
Для виключення інфекційних патологій вульви може бути показано УЗД органів малого таза. Додатково може знадобитися консультація невролога, психотерапевта. За результатами діагностичного дослідження лікар підбирає тактику лікування вульводинії з урахуванням причини патології.
Як проходить лікування вульводинії?
Медикаментозна терапія вульводинії може включати:
- противірусні, протигрибкові препарати;
- місцеві анестетики у вигляді мазей, кремів (для зменшення больового синдрому, пригнічення чутливості нервових закінчень);
- нестероїдні протизапальні препарати;
- антидепресанти;
- протисудомні засоби (нейромодулятори);
- гормональні препарати;
- антибіотики;
- антигістамінні препарати;
- ін'єкції для блокади нервів.
В рамках комплексного лікування вульводинії лікар може призначити фізіотерапевтичні процедури, спрямовані на зняття м'язових спазмів і зниження тазових болів. Для зміцнення м'язів тазового дна, які підтримують матку, кишечник і сечовий міхур, показаний масаж, комплекс вправ на розтягування і розслаблення м'язів. Справитися з тривогою, емоційним вигоранням, стресом, депресивним станом, які можуть супроводжувати вульводинію, може допомогти психотерапія.
Чи можна вилікувати вульводинію народними засобами?
Лікування вульводинії народними засобами не має доказової ефективності. Самолікування вульводинії вдома може призвести до посилення больового синдрому біля клітора, статевих губ і збільшення ризику розвитку ускладнень. Використання народних засобів може спровокувати алергічну реакцію, посилити подразнення, свербіж і печіння слизової оболонки вульви.
Як правильно доглядати за статевими органами при вульводинії?
Рекомендації щодо догляду за інтимними органами при вульводинії:
- щоденне підмивання ділянки вульви теплою водою;
- використання м'яких засобів для інтимної гігієни без агресивних компонентів (ароматизаторів, парфумів);
- носіння нижньої білизни з натуральних тканин;
- використання гігієнічних прокладок і тампонів з органічних матеріалів;
- прання нижньої білизни з використанням м'яких порошків без агресивних хімічних компонентів;
- уникнення переохолодження і перегріву;
- використання туалетного паперу без ароматизаторів;
- уникнення використання антисептиків і спринцювання;
- застосування лубрикантів і засобів контрацепції без запаху і смаку;
- уникнення носіння облягаючих тісних штанів, щільних колготок;
- обмеження інтенсивних фізичних навантажень (наприклад, бігу);
- уникнення прийому гарячих ванн і джакузі;
- дотримання повноцінного відпочинку і здорового сну.
Рекомендується уникати довгого стояння на одному місці, тривалого сидіння на твердій поверхні, їзди на велосипеді, верхи на коні або інших занять, які чинять надмірний тиск на чутливу ділянку. Для зняття м'язових спазмів і зменшення болю можуть допомогти йога, дихальні вправи, пілатес. В якості профілактики гінекологічних захворювань необхідно відвідувати гінеколога не рідше одного разу на рік.
Від чого може бути загострення вульводинії?
Загострення вульводинії може розвиватися під впливом фізичних, гормональних і психоемоційних факторів. Симптоматика патологічного стану посилюється на тлі запальних процесів і інфекцій сечостатевої системи. Підвищенню ризику розвитку больового синдрому сприяє механічний вплив на ділянку вульви (носіння тісної білизни, тривале сидіння, статевий акт, їзда на велосипеді).
Загострення вульводинії виникають в результаті гормональних змін (наприклад, в період менопаузи), емоційного перенапруження, перевтоми і тривалого стресу. Недотримання правил інтимної гігієни, використання косметичних засобів з агресивними компонентами (гелів, прокладок, тампонів) посилюють біль в ділянці клітора, статевих губ, сприяючи подразненню слизової оболонки, набряклості тканин.
Чи може вульводинія пройти самостійно?
Вульводинія не може пройти самостійно. Лікування патологічного стану передбачає комплексний підхід, що включає медикаментозну терапію, фізіо- та психотерапію, зміну способу життя. Відсутність своєчасного лікування призведе до посилення больового синдрому, погіршення психоемоційного стану жінки.
Як зменшити біль при вульводинії?
Зменшити біль при вульводинії допоможуть місцеві знеболюючі препарати у вигляді мазей, гелів і кремів, призначені лікарем. Інші методи для зниження больового синдрому можуть включати:
- ванночки з англійською сіллю;
- прохолодні компреси на ділянку вульви;
- зниження тертя і механічного впливу на зовнішні статеві органи;
- вправи для розслаблення м'язів тазового дна;
- легкий масаж;
- техніки релаксації (йога, дихальна гімнастика, медитація).
Для довгострокового полегшення больового синдрому при вульводинії лікар може призначити блокади (знеболюючі уколи). При появі гострого болю в ділянці зовнішніх статевих органів (клітора, малих і великих статевих губ) не слід займатися самолікуванням. Для виявлення причин патологічного стану і лікування вульводинії необхідно записатися на консультацію до гінеколога.
У нашого блогу є власні канали в телеграмі та вайбері, в яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.
Гінекологія в ОН Клінік Миколаїв
Гінекологія ОН Клінік в інших містах
Популярні питання
Вульводинія не проходить після пологів, оскільки є хронічним станом. Пологи не усувають можливу причину патології, а також можуть посилити симптоми. Болі в області лобка, клітора, малих і великих статевих губ після пологів часто виникають через ослаблення м'язів тазового дна, розтягнення і травми зв'язок, запалення м'яких тканин під час народження дитини. Для лікування вульводинії необхідно звернутися до лікаря.
Під час місячних статеві губи можуть бути чутливими, трохи боліти внаслідок підвищеного припливу крові до органів малого таза, що є нормальним фізіологічним процесом. Хворобливість зовнішніх статевих органів може бути пов'язана з розвитком інфекції, алергічних реакцій, механічних пошкоджень, гормонального дисбалансу, захворювань органів малого таза. Для виявлення причин болю в статевих губах необхідно звернутися до гінеколога.
Біль в області лобка під час вагітності та після пологів часто свідчить про симфізит — розходження лонних кісток таза. Больові відчуття посилюються при ходьбі, підйомі по сходах, перевертанні в положенні лежачи. Симптом зазвичай зменшується через кілька тижнів після пологів. Якщо біль у лобку посилюється, супроводжується обмеженням рухливості, необхідно звернутися до лікаря.
Біль у кліторі після сексу може бути викликаний механічним тертям або травмою під час статевого акту. Відсутність достатнього природного змащення може призвести до подразнення і дискомфортних відчуттів. Біль в області клітора може виникнути в результаті інфекції, алергічних реакцій, гормональних змін. Напруга і слабкість м'язів тазового дна також можуть викликати дискомфорт в зоні зовнішніх статевих органів. Для точної діагностики патологічного стану необхідно звернутися до лікаря.
Вульва — це лобок, великі та малі статеві губи, клітор, переддень піхви, зовнішній отвір уретри. Вагіна (піхва) — це внутрішній статевий орган, який з'єднує вульву з маткою.
Перш ніж піти, оцініть статтю – нам важливо знати вашу думку!
Дякуємо за вашу оцінку!
