У чому відмінності між КТ, мамографією та МРТ молочної залози?
Різниця між КТ, мамографією та МРТ молочної залози полягає в принципі проведення обстеження, інформативності діагностики та показаннях до його застосування. Кожен метод має переваги й обмеження. Вибір способу обстеження грудей здійснює лікар з урахуванням віку пацієнтки, наявності симптомів, індивідуального ризику раку молочної залози та результатів попередніх обстежень.
| Методи діагностики стану молочних залоз | ||
|---|---|---|
| Назва методу | Принцип обстеження | Особливості |
| Мамографія | Ґрунтується на використанні рентгенівських променів із низькою дозою опромінення, які різною мірою поглинаються тканинами молочної залози для отримання контрастного зображення внутрішньої структури тканин. | Є основним методом скринінгу раку молочної залози. Допомагає виявити патологічні зміни структури тканини, новоутворення, мікрокальцинати, які можуть бути ознакою раннього злоякісного процесу. |
| МРТ молочних залоз | Ґрунтується на використанні магнітного поля та радіочастотних імпульсів, які генеруються апаратом для отримання детальних пошарових зображень м'яких тканин молочної залози. Може проводитися МРТ із контрастуванням (внутрішньовенним введенням препарату) або без нього. | Використовується для оцінки структури тканин молочних залоз, стану лімфовузлів, виявлення новоутворень за наявності симптомів, які можуть вказувати на патології грудей. Під час обстеження можуть бути виявлені додаткові осередки, невидимі на мамографії. |
| КТ молочних залоз | Ґрунтується на використанні рентгенівських променів, за допомогою яких отримують пошарові зображення досліджуваної ділянки. Може бути призначена КТ молочних залоз із контрастом і без нього. | Використовується за діагностованого раку грудей для оцінки поширення патологічного процесу за межі молочної залози (наприклад, у лімфовузли, легені). |
Що показує мамографія і коли її призначають?
Мамографія — це метод рентгенівського обстеження тканин молочної залози, який показує їх структуру та призначається для скринінгу раку грудей. Обстеження виявляє патологічні зміни на ранніх стадіях до появи симптомів. Анатомічні аномалії, які показує мамографія:
- новоутворення (кісти, фіброаденоми);
- мікрокальцинати (дрібні відкладення кальцію);
- зміни структури тканин (ділянки деформації та асиметрії);
- щільність тканини молочної залози (співвідношення кількості ущільненої та жирової тканини);
- ознаки запальних процесів (наприклад, маститу або абсцесу).
При виявленні новоутворення під час обстеження лікар може визначити його розмір, форму та локалізацію. За підозри на злоякісну природу пухлини можуть знадобитися додаткові обстеження (наприклад, УЗД, МРТ або біопсія). У жінок із високою щільністю тканини молочної залози чутливість мамографії знижується, оскільки щільні тканини можуть приховувати невеликі пухлини. Необхідність проведення додаткового обстеження визначається лікарем індивідуально з урахуванням результатів мамографії та чинників ризику раку молочної залози.
Крім скринінгу раку молочної залози мамографія також може бути призначена за підозри на онкозахворювання. Покази для діагностичної мамографії можуть включати:
- ущільнення в грудях, виявлені під час самостійного обстеження молочних залоз або пальпації лікарем;
- біль у молочній залозі, не пов'язаний із менструальним циклом, який має локальний, постійний характер;
- відчуття розпирання в грудях;
- потовщення ділянок шкіри грудей;
- втягнення соска;
- зміна форми, розмірів або порушення симетрії молочних залоз;
- лущення, відшарування шкіри грудей;
- збільшення пахвових або надключичних лімфатичних вузлів;
- виділення із соска.
Мамографія може бути призначена за зміни кольору шкіри грудей, яка може ставати рожевою або червоною у світлошкірих пацієнток. У жінок із коричневою шкірою патологічний осередок може бути темнішим, мати фіолетовий або сіруватий відтінок.
Як роблять мамографію?
Мамографію роблять на спеціалізованому рентгенівському апараті для обстеження молочних залоз — апараті-мамографі. Перед обстеженням необхідно роздягнутися до пояса та зняти всі прикраси. Етапи проведення мамографії:
- Пацієнтка стає перед мамографом і розташовує молочну залозу на платформі апарата.
- Рентгенолог плавно опускає допоміжну пластину апарата для стискання грудей.
- Мамограф виконує знімки грудей у двох проєкціях.
- Процедура повторюється для другої молочної залози.
Для отримання чіткіших зображень під час обстеження необхідно залишатися в нерухомому положенні. За потреби лікар може попросити затримати дихання на кілька секунд. Після завершення процедури пацієнтка може одягнутися й повернутися до повсякденних справ.
Обмеження мамографії
Мамографія є безпечною процедурою, проте має деякі обмеження. Обстеження рекомендується проводити після 40 років у межах скринінгу раку молочної залози. У молодому віці залозиста тканина молочної залози зазвичай щільніша, а частка жирової тканини менша, що знижує інформативність діагностики. Проте щільність грудей індивідуальна й не визначається лише віком.
Відносним протипоказанням до мамографії є вагітність. Проте лікар може призначити обстеження вагітній жінці з високим ризиком розвитку раку молочної залози або за наявності симптомів онкопатології.
Мамографію краще не проводити за тиждень до початку менструації або під час місячних через підвищену чутливість грудей. У день проведення діагностики слід виключити використання засобів особистої гігієни (дезодорантів, пудри, лосьйонів, кремів, парфумів) в ділянці грудей і пахв. Вони можуть створювати додаткові тіні на знімках і ускладнювати інтерпретацію результатів.
Які відчуття під час мамографії?
Під час проведення мамографії може бути короткочасне відчуття дискомфорту або тиску, що є нормальною реакцією на процедуру. Виразність симптомів залежить від розміру грудей і щільності тканини молочної залози, фази менструального циклу, а також індивідуальної чутливості. У разі появи сильного болю під час проведення мамографії необхідно одразу повідомити рентгенологу.
Що показує МРТ молочної залози і коли воно потрібне?
Магнітно-резонансна томографія (МРТ) молочної залози показує детальну структуру м'яких тканин грудей, стан молочних проток і судин. Обстеження може виявити ознаки патологій молочної залози, які не були виявлені під час проведення мамографії або УЗД. Покази до МРТ молочної залози можуть включати:
- скринінг у жінок із високим ризиком розвитку раку молочної залози (за наявності генетичних мутацій, сімейного анамнезу патології);
- симптоми, які можуть вказувати на захворювання молочних залоз (наприклад, ущільнення в грудях, гнійні виділення із сосків, збільшення лімфовузлів);
- високу щільність тканин молочної залози;
- оцінку поширеності підтвердженого раку молочної залози (визначення розміру та локалізації пухлини, виявлення додаткових осередків в обох молочних залозах і оцінка можливого ураження прилеглих тканин);
- детальну діагностику аномалій, які були виявлені під час мамографії або УЗД;
- оцінку цілісності силіконових імплантів і виявлення ступеня пошкодження.
Зробити МРТ молочної залози може знадобитися для оцінки ефективності проведеної хіміотерапії та визначення обсягу пухлини, що залишилася, перед хірургічним втручанням. Обстеження також проводять для контролю за станом рубців після хірургічного лікування раку молочної залози.
Як відбувається МРТ молочної залози?
МРТ молочної залози проходить в амбулаторних умовах медичного центру за допомогою спеціального апарата – томографа. Для того, щоб правильно підготуватися до обстеження, необхідно попередньо записатися на консультацію до мамолога.
МРТ молочної залози може проводитися з контрастом або без нього. Обстеження з контрастною речовиною здійснюється у разі підозри на злоякісне новоутворення. Для кращої візуалізації молочної залози МРТ краще робити на п'ятий-десятий день менструального циклу.
МРТ грудей триває близько 30–45 хвилин. Перед процедурою необхідно зняти всі прикраси та металеві предмети (пасок, годинник). Етапи проведення МРТ молочної залози:
- Пацієнтка лягає на спеціальний стіл апарата на живіт, у якому є заглиблення для грудей.
- За потреби лікар виконує внутрішньовенне введення контрастної речовини.
- Стіл томографа засувається в капсулу апарата.
- Лікар, який перебуває в іншій кімнаті, запускає процес сканування.
- Після завершення сканування стіл висувається з томографа.
Під час проведення діагностики важливо перебувати в нерухомому стані. Після МРТ молочної залози можуть відчуватися слабкість, запаморочення, шум у вухах. Симптоми мають тимчасовий характер і зазвичай минають самостійно. Після завершення діагностики пацієнтка одразу може повертатися до повсякденних справ.
Обмеження та протипоказання до МРТ молочної залози
МРТ молочної залози є неінвазивним безпечним методом обстеження, проте має деякі обмеження та протипоказання. Абсолютні протипоказання до МРТ грудей:
- наявність металевих предметів (судинних кліпс, фіксаторів, уламків металу) або феромагнітних імплантів;
- наявність кардіостимулятора, інсулінової помпи, нейростимулятора та інших електронних металевих пристосувань.
Протипоказанням до діагностики з контрастом є алергія на контрастний препарат. МРТ також не слід проводити під час вагітності. Відносними обмеженнями до проведення діагностики є неврологічні порушення (наприклад, гіперкінез, нервовий тик). Обстеження не проводиться пацієнткам із клаустрофобією (страхом замкненого простору), а також із надмірною вагою (понад 120 кг).
Як подолати страх перед МРТ?
Щоб побороти страх перед МРТ, необхідно дізнатися в лікаря детальну інформацію про процедуру. Також необхідно заздалегідь повідомити медичному персоналу про свої побоювання, щоб фахівці могли пояснити, як підтримувати зв'язок під час обстеження та що робити при появи дискомфорту.
Під час МРТ можна використовувати беруші або навушники для зменшення шуму апарата, а також намагатися спокійно й повільно дихати. Якщо страх пов'язаний із замкненим простором або неможливістю зберігати нерухомість протягом певного часу, необхідно обговорити з лікарем можливість проведення МРТ під седацією.
Що показує КТ молочної залози і коли її роблять?
КТ молочної залози показує структуру її м'яких тканин і стан органів у досліджуваній ділянці (кровоносних судин, лімфатичних вузлів, легень, кісток). Діагностика допомагає виявити можливі метастази за підтвердженого раку молочної залози та оцінити поширеність захворювання. КТ також призначається лікарем для контролю стану пацієнтки під час лікування або за підозри на рецидив онкологічного захворювання.
Перед тим, як зробити КТ грудей, необхідно записатися на огляд до онколога. Напередодні обстеження з контрастом лікар може призначити аналіз крові на креатинін для оцінки роботи нирок.
Як відбувається КТ молочної залози?
КТ грудей роблять за допомогою комп'ютерного томографа, що складається з рухомого столу, пульта та сканера. Перед проведенням обстеження необхідно зняти металеві вироби та роздягнутися до пояса. Етапи проведення КТ молочної залози:
- Пацієнтка лягає на спину на стіл апарата.
- За потреби лікар проводить внутрішньовенне введення контрастної речовини.
- Стіл переміщається через сканувальне кільце апарата.
- Лікар запускає процес сканування.
Під час сканування пацієнтці необхідно лежати нерухомо. За командою лікаря може знадобитися затримати дихання на кілька секунд. Після завершення процедури пацієнтка може повернутися до повсякденних справ.
Обмеження КТ під час обстеження молочної залози
КТ молочної залози є неінвазивною, безпечною та безболісною процедурою, яка має деякі обмеження. Діагностику не слід проводити під час вагітності та в період лактації через ризик впливу радіаційного випромінювання. Протипоказання до КТ із контрастуванням:
- алергія на контрастну речовину;
- некомпенсований тиреотоксикоз (гіпертиреоз без лікування);
- тяжкі захворювання печінки.
Відносним протипоказанням до КТ із контрастом або без нього є неврологічні захворювання з порушенням рухових функцій, клаустрофобія. Надмірна вага (понад 200 кг) є обмеженням до виконання КТ молочної залози. За цукрового діабету, захворювань щитоподібної залози та порушення функції нирок КТ, особливо з контрастуванням, необхідно проводити з обережністю після консультації лікаря та попередньої оцінки стану здоров'я пацієнтки.
Що відчуває жінка під час КТ молочної залози?
Під час КТ молочної залози жінка зазвичай не відчуває болю чи вираженого дискомфорту. Якщо обстеження проводиться з внутрішньовенним введенням контрастної речовини, можливе короткочасне відчуття тепла в тілі або металевий присмак у роті. Симптоми зазвичай є короткочасними та минають через кілька хвилин після введення препарату.
Що інформативніше — КТ, мамографія чи МРТ молочної залози?
Рівень інформативності КТ, мамографії чи МРТ молочної залози залежить від мети обстеження. Мамографія є основним методом скринінгу раку молочної залози, яка за відсутності симптомів може виявляти пухлини та мікрокальцинати.
МРТ молочної залози дає змогу детально оцінити структуру м'яких тканин і додатково виявляти патологічні осередки, особливо в жінок із високою щільністю тканин і ризиком розвитку раку грудей. КТ молочної залози використовується для оцінки поширення патологічного процесу на сусідні органи й тканини.
Де нижче променеве навантаження — під час мамографії чи КТ молочної залози?
Променеве навантаження під час мамографії нижче, ніж під час КТ молочної залози. Середня доза опромінення під час мамографії становить 0,28 мЗв. Під час КТ рівень опромінення сягає 6,1 мЗв, проте значення можна порівняти з природним радіаційним фоном, який людина отримує з навколишнього середовища за один-два роки.
У нашого блогу є власні канали в Телеграмі, Вайбері, Інстаграмі та Тредсі, у яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.
Мамологія в ОН Клінік Дніпро
Популярні питання
МРТ молочної залози з контрастом є безпечним методом дослідження, якщо діагностика проводиться за показаннями з урахуванням індивідуальних чинників ризику та можливих протипоказань. У рідкісних випадках контрастна речовина на основі гадолінію може викликати алергічну реакцію. Діагностика протипоказана за тяжких порушень функції нирок. Перед МРТ молочної залози з контрастом важливо повідомити лікарю про захворювання нирок, вагітність або її ймовірність, а також про попередні реакції на контрастні препарати.
Частота проведення МРТ і КТ молочної залози визначається лікарем з урахуванням показання до обстеження, результатів попередніх досліджень, а також загального стану здоров'я пацієнтки. Під час МРТ не використовується іонізувальне опромінення, тому дослідження можна проводити повторно. Проте частоту обстежень визначає лікар з урахуванням показань. За використання контрасту на основі гадолінію його невелика кількість може накопичуватися в тканинах, тому необхідність повторних досліджень із контрастуванням оцінюється лікарем індивідуально. КТ молочної залози ґрунтується на впливі рентгенівського випромінювання, що створює променеве навантаження. За одноразової діагностики ризик ускладнень, пов'язаних з опроміненням, є вкрай низьким. Проте за повторних обстежень променеве навантаження підсумовується, підвищуючи ймовірність негативних наслідків від процедури. КТ призначається виключно лікарем за наявності медичних показань з урахуванням співвідношення діагностичної користі та потенційного ризику, пов'язаного з випромінюванням.
МРТ або КТ молочної залози не слід проводити без консультації лікаря, оскільки методи не використовуються для первинного скринінгу раку, а призначаються за чіткими медичними показаннями. Вибір методу обстеження залежить від анамнезу пацієнтки (скарг, симптомів, наявності хронічних захворювань), мети діагностики, а також індивідуальних чинників ризику.
Доцільність проведення кількох досліджень молочної залози (наприклад, мамографії та КТ) визначається виключно лікарем. Сумарна доза опромінення, отримана після проведення двох обстежень поспіль, не становить серйозної загрози здоров'ю.
МРТ молочної залози не є універсальним методом дослідження, який може повністю замінити мамографію або КТ. Спосіб діагностики обирається лікарем залежно від показань, цілей обстеження та результатів попередніх досліджень. Мамографія є основним методом скринінгу раку молочної залози, оскільки дає змогу виявляти пухлини та мікрокальцинати, які можуть бути непомітними на МРТ. МРТ призначається для уточнення характеру та поширеності виявлених патологічних змін, а також для скринінгу жінок із високим ризиком розвитку раку молочної залози. КТ молочної залози застосовується переважно для оцінки можливого поширення діагностованого раку на легені, лімфатичні вузли та інші органи в зоні дослідження.
