Щитоподібна залоза - орган внутрішньої секреції, розташований на шиї під гортанню, над поверхнею щитоподібного хряща. Орган складається з двох частин, з'єднаних перешийком. Зовні залоза нагадує метелика. У новонароджених вага щитовидки становить 2-3 грами, у дорослих - залежить від статі і віку. У жінок нормальна вага щитоподібної залози становить до 18 грамів, у чоловіків - до 25 грам.
За що відповідає щитоподібна залоза?
Щитоподібна залоза – це орган ендокринної системи, що виробляє гормони тироксин, трийодтиронін і кальцитонін. Гормони щитоподібної залози регулюють обмінні процеси в організмі та підтримують нормальну функціональність внутрішніх органів. Щитоподібна залоза знаходиться в нижній частині шиї та має форму метелика.
Гормони, які виробляються залозою, мають анаболічний вплив на білковий обмін (тобто відповідають за формування та оновлення структури білкових сполук), а також катаболічний на жировий (приймають участь у розщепленні жирів). Вони також опосередковано беруть участь у регулюванні обміну вуглеводів.
Клітинами щитоподібної залози виробляються кілька гормонів:
- тироксин, що відповідає за активацію обмінних процесів в клітинах всіх органів і тканин;
- трийодтиронін, який впливає на розвиток всього організму, бере участь в процесах метаболізму, впливає на терморегуляцію і роботу серця;
- кальцитонін - пептидний гормон, який відповідає за обмін кальцію і фосфору, оновлення кісткової тканини, впливає на проходження імпульсів в нервовій і м'язовій тканинах.
Тироксин і трийодтиронін є йодованими тиреоїдними гормонами. Їх молекули містять атоми йоду. При надходженні в організм він поглинається клітинами щитоподібної залози і накопичується в ній.
Щитоподібна залоза і нервова система
Поставте своє питання Ендокринологу «ОН Клінік»
Приймаючи участь у всіх обмінних процесах, гормони щитоподібної залози впливають на роботу нервової системи. При порушенні секреції тиреоїдних гормонів виникають симптоми, аналогічні різним захворюванням ЦНС.
При гіпотиреозі - зниженні функції щитоподібної залози и нестачі гормонів, пацієнти скаржаться на постійну втому і сонливість, які не проходять навіть після нічного сну. За офіційною статистикою ВООЗ, з проблемою гіпотиреозу стикається кожна десята доросла людина, що вказує на широке розповсюдження захворювання!
У дітей і підлітків на тлі дефіциту тиреоїдних гормонів може виникати порушення когнітивних функцій, включаючи погіршення пам'яті і концентрації уваги. Гіпотиреоз дуже небезпечний для дітей, оскільки викликає уповільнення інтелектуального і фізичного розвитку, погіршення успішності у навчанні.
Поганий настрій, безпричинний смуток і тривожність, зниження або повна втрата сексуального бажання необов'язково є ознакою депресії! При подібній симптоматиці досвідчені психотерапевти рекомендують в першу чергу здати аналізи на тиреоїдні гормони, щоб виключити гіпотиреоз.
Гіпертиреоз - підвищена функція щитоподібної залози - також накладає свій відбиток на нервово-психічну діяльність. При перевищенні норми тиреоїдних гормонів людина стає надмірно збудливою і дратівливою, відчуває перепади настрою, може мати проблеми з засинанням. На тлі загальної нервозності людина стає дуже активною, у неї пришвидшується мова.
Як щитоподібна залоза впливає на вагу
Зміна ваги при звичайному раціоні - один з найважливіших симптомів, за яким лікар може встановити порушення в роботі залози. При гіпофункції маса тіла починає поступово збільшуватися, через нестачу гормонів, та уповільнення внутрішнього метаболізму. Гіпотиреоз викликає затримку рідини в організмі, за рахунок якої також підвищується вага. Брак тиреоїдних гормонів призводить і до такої неприємної проблеми, як запори. При гіпофункції щитоподібної залози апетит знижується, однак позбутися зайвих кілограмів не виходить.
При гіперфункції відбувається зворотний процес. Надлишкова секреція тиреоїдних гормонів прискорює обмінні процеси. Людина починає втрачати вагу навіть при достатній калорійності раціону і без збільшення фізичних навантажень. На тлі гіпертиреозу багато пацієнтів відзначають підвищення апетиту.
Таким чином, якщо ви раптом почали набирати або втрачати кілограми з незрозумілої причини, варто записатися на прийом до лікаря-ендокринолога.
Вікові зміни щитоподібної залози
Порушення в роботі щитоподібної залози можуть виникнути в будь-якому віці. Щитоподібна залоза починає функціонувати з десятого тижня розвитку плоду, тобто впливає на організм людини вже в період внутрішньоутробного розвитку.
| Нормальні розміри щитовидної залози | ||
| Показники | Нормативні значення | |
| максимальний об'єм | залежить від ваги (від 12,3 см3 при масі до 40 кг до 35 см3 при 110 кг) | |
| вага | у середньому 15-30 г | |
| розміри долей | довжина | 4 см |
| ширина | 2 см | |
| товщина | 2 см | |
| товщина перешийка | 4-5 см | |
Для вашої зручності ми надаємо нашу таблицю у вигляді ілюстрації. Ви можете зберегти її або надіслати знайомим за потреби.
Таблиця норми розмірів щитоподібної залози
Залоза схильна до вікових змін, які відбуваються в її структурі. Вони можуть протікати зі збереженням або порушенням гормонального статусу і частіше зустрічаються у жінок, ніж у чоловіків.
Найпоширенішою зміною структури щитоподібної залози є гіперплазія, при якій щитоподібна залоза збільшується в розмірах. Фізіологічна гіперплазія здебільшого діагностується у підлітків 13-14 років. У цей період йде активний розвиток організму, тому його потреба в тиреоїдних гормонах зростає.
Люди середнього та зрілого віку передусім стикаються з такою проблемою, як аутоімунний тиреоїдит, який супроводжується зниженням секреції гормонів на тлі запального процесу. У групі ризику - жінки 40-60 років. У цьому віці відбувається природна зміна гормонального статусу, викликана зменшенням вироблення естрогену, що впливає на стан щитоподібної залози.
За статистикою, аутоімунний тиреоїдит діагностується у 4-10% пацієнтів старше 45 років. У кожного третього дорослого пацієнта зі змінами структури щитоподібної залози виникають вузли.Вони можуть призводити до порушень вироблення гормонів. У деяких випадках пацієнту необхідне хірургічне втручання у зв'язку зі швидким зростанням вузла та ризиком його перетворення в злоякісну пухлину.
Щитоподібна залоза - симптоми захворювання
Симптоматика залежить від характеру патології. Гіпофункцію щитоподібної залози можна запідозрити за такими ознаками:
- зниження артеріального тиску і частоти пульсу;
- набряклість, яка особливо помітна на обличчі;
- слабкість, сонливість, зниження працездатності;
- млявість і апатія;
- набір ваги;
- сухість шкіри, ламкість волосся і нігтів;
- порушення менструального циклу, який стає нерегулярним;
- мерзлякуватість при комфортній температурі.
При проведенні клінічних аналізів у пацієнтів з гіпофункцією відзначають перевищення норми холестерину, що призводить до розвитку атеросклерозу.
Підвищене вироблення тиреоїдних гормонів супроводжується наступними симптомами:
- збільшення частоти пульсу і підвищення артеріального тиску;
- проблеми із засинанням;
- дратівливість, плаксивість;
- пітливість;
- сухість в роті;
- тремтіння рук;
- відчуття спеки під шкірою;
- витрішкуватість;
- зміни менструального циклу, аж до повного зникнення місячних;
- часті проноси;
- зниження ваги при підвищеному апетиті.
Подібні симптоми характерні не тільки для хвороб щитоподібної залози, а й патологій неврологічного, кардіологічного, гастроентерологічного характеру. Зміни у кожного пацієнта проявляються індивідуально, залежать від особливостей організму і захворювання. У ряді випадків хвороба протікає безсимптомно і виявляється лише після проходження профілактичного обстеження в медичному закладі.
Патологія щитоподібної залози
Захворювання щитоподібної залози майже не проявляються на ранніх стадіях та найчастіше виявляються на обстеженні на інші захворювання. Важливо проводити профілактичні огляди в ендокринолога (1 раз на рік), щоб своєчасно виявити ендокринні патології. Найпоширеніші захворювання щитоподібної залози:
- аутоімунний тиреоїдит (збільшена щитоподібна залоза в результаті запалення);
- гіпотиреоз (дефіцит гормонів);
- гіпертиреоз (надмірна кількість гормонів);
- новоутворення щитоподібної залози.
Для діагностики захворювань щитоподібної залози ендокринолог призначає УЗД щитоподібної залози і лабораторні аналізи крові на гормони щитоподібної залози (тироксин, трийодтиронин, тиреотропний гормон). При підготовці до аналізів на гормони необхідно уточнити в ендокринолога, в який час доби слід здавати кров, оскільки рівень гормонів змінюється протягом дня.
На УЗД щитоподібної залози лікар оцінює розміри і структуру щитоподібної залози. Гіпоехогенний вузол щитоподібної залози (візуалізується на УЗ дослідженні як утворення темного кольору з нерівними краями) вказує на наявність новоутворення (аденоми, кісти, злоякісної пухлини).
Гіпертиреоз і гіпотиреоз - це захворювання щитоподібної залози, які характеризуються порушенням балансу тиреоїдних гормонів в організмі. Гіпотиреоз і гіпертиреоз проявляються однаковими симптомами, основні з них:
- емоційна лабільність (коливання настрою);
- роздратування;
- сонливість, підвищена втома, слабкість;
- випадіння волосся, проблеми зі шкірою;
- порушення менструального циклу;
- різке схуднення або різкий набір ваги.
За гіпотиреозі організм потребує йоду, селену і цинку. Тому харчування за гіпотиреозу відіграє велику роль під час лікування.
Тиреотропний гормон (ТТГ) – це основний регулятор функції щитовидної залози, саме він підтримує кількість тиреоїдних гормонів на постійному рівні. Підвищений тиреотропний гормон може вказувати на гіпотиреоз, аутоімунний тиреоїдит, новоутворення щитоподібної залози (кісти, пухлини). Знижений тиреотропний гормон характерний за вузлового зобу щитоподібної залози.
Зоб – це патологія (збільшення) щитоподібної залози, що характеризується утворенням вузлів в тканинах органу. Вузли можуть бути доброякісними або злоякісними, тому якщо болить вузол на щитоподібній залозі, необхідно негайно звернутися до ендокринолога. Розрізняють декілька типів вузлових зобів:
- багатовузловий зоб (токсичний зоб);
- змішаний зоб;
- ендемічний зоб (збільшення колоїдного вузла).
Діагностику та лікування захворювань щитоподібної залози проводять лікарі-ендокринологи. Лікування вузлів щитоподібної залози народними методами неефективні і навіть небезпечні, адже можуть призвести до ускладнень: запалення та нагноєння вузлів, розвитку онкологічних захворювань.
При ендемічному зобі і аутоімунному процесі гормональний статус може зберігатися в нормі. Для його визначення пацієнта в обов'язковому порядку направляють на лабораторні аналізи, що дозволяють визначити зміст Т3, Т4 і тиреотропного гормону.
Найважчі патології щитоподібної залози викликані її дисфункцією. При важкій клінічній формі гіпотиреозу (тривала нестача гормонів) у пацієнта розвивається мікседема, яка призводить до порушення білкового обміну та набряку тканин організму. За відсутності лікування хвороба призводить до смертельно небезпечного ускладнення - гіпотиреоїдної коми.
Вроджений гіпотиреоз у дітей призводить до розвитку кретинізму. Це захворювання характеризується серйозним відставанням у фізичному і розумовому розвитку.
Надлишкове вироблення гормонів внаслідок дифузно-токсичного зобу провокує важку форму гіпертиреозу - тиреотоксикоз. Він призводить до неврологічних порушень, негативних змін в роботі серця, органів шлунково-кишкового тракту. У жінок спостерігаються збої менструального циклу.
Який лікар лікує щитоподібну залозу
При підозрі на захворювання щитоподібної залози пацієнту необхідно звернутися до ендокринолога. Для визначення клінічної картини проводиться візуальний огляд, призначається УЗД-діагностика, клінічний і біохімічний аналіз крові, аналіз на тиреоїдні гормони. При виявленні новоутворень додатково призначається тонкоголкова біопсія.
Лікування збільшеної щитоподібної залози
Гіперплазія може виникати на тлі різних захворювань щитоподібної залози. Найчастішою причиною патології є ендемічний зоб. Він з'являється на тлі йододефіциту, тому терапія в першу чергу спрямована на відновлення кількості йоду в організмі.
Вузловий зоб (поява новоутворень) також призводять до збільшення розмірів залози. Залежно від характеру патології для лікування захворювання застосовуються медикаментозні і хірургічні методи.
Як впливає щитоподібна залоза на вагітність
Жінкам, які планують вагітність, необхідно звернути особливу увагу на здоров'я щитоподібної залози. Порушення її функцій викликає збої менструального циклу, які створюють труднощі з заплідненням. Відсутність своєчасного лікування захворювання може призвести до безпліддя.
Під час вагітності, особливо в першому триместрі, організм майбутньої мами потребує підвищеної кількості тиреоїдних гормонів. Їх нестача, спричинена гіпотиреозом, викликає затримку внутрішньоутробного розвитку плода, підвищення ризику передчасного відшарування плаценти, вагінальну кровотечу та інші серйозні ускладнення.
Чи можна вилікувати щитоподібну залозу і схуднути?
Якщо причиною зайвих кілограмів є гіпотиреоз, замісна терапія дозволяє нормалізувати рівень гормонів, відновити метаболізм. Прийом препаратів у підібраному лікарем дозуванні усуне причину, яка перешкоджає схудненню.
Профілактика захворювань щитоподібної залози
Основними ворогамищитоподібної залози є стреси, іонізуюче опромінення, шкідливі звички, незбалансоване харчування, травми шиї. Для профілактики патологій необхідно отримувати достатню кількість йоду з їжею, регулярно висипатися, відмовитися від куріння. Не рідше одного разу на рік рекомендується проходити профілактичне УЗД щитоподібної залози і здавати аналіз на тиреоїдні гормони.
Ендокринологія в ОН Клінік Ужгород
