Співпраця з лабораторією ТОВ «ОН ЛАБ»

Біоматеріалом для бактеріологічного дослідження на мікрофлору можуть бути мазки з зіва та носу, очей, вух, мокротиння, сеча, сперма, урогенітальні мазки, секрет передміхурової залози тощо. Даний метод діагностики проводиться для визначення якісного та кількісного складу мікрофлори та виявлення збудників інфекційних захворювань.

Бактеріологічне дослідження на грибкову мікрофлору є основним методом діагностики грибкових інфекцій. Даний аналіз дозволяє визначити наявність, кількість умовно-патогенної грибкової мікрофлори та її чутливість до антибіотикотерапії, допомагає у встановленні діагнозу та підборі лікування.

Бактеріологічне дослідження грудного молока виконується для визначення збудника маститу у жінок у період лактації та перевірки стерильності молока, яким годують новонароджених при дисбактеріозі. У разі виявлення умовно-патогенних мікроорганізмів у грудному молоці також проводиться аналіз на чутливість до антибіотиків для підбору коректної схеми лікування.

Біоматеріалом для бактеріологічного дослідження на збудників ЗПСШ можуть бути урогенітальні мазки, секрет простати, сперма та еякулят. Дослідження проводиться для виявлення інфекційних агентів (мікоплазми, уреаплазми, трихомонади, гарднерели, гонокока), які є збудниками венеричних захворювань. У разі виявлення патогенних бактерій проводиться дослідження на їх чутливість до антибіотиків.

Даний метод діагностики проводиться для виявлення найпоширеніших збудників кишкових інфекцій (сальмонел, шигел тощо). Дослідження проводиться за підозри на гостру кишкову інфекцію або з метою профілактики для виявлення носійства інфекційних агентів. У разі виявлення збудників кишкових інфекцій у біоматеріалі проводиться антибіотикограма.

Бактеріологічне дослідження на стафілокок дозволяє виявити Staphylococcus aureus, довести його роль у розвитку інфекційного процесу або приховане носійство бактерії. Результати аналізу допомагають підібрати адекватну антибіотикотерапію. Дослідження також проводиться з профілактичною метою для вагітних та перед госпіталізацією.

Стрептококи групи А (β-гемолітичні стрептококи) можуть призводити до розвитку системних захворювань (менінгіту, остеомієліту тощо). Бактеріологічне дослідження проводиться для діагностики носійства стрептокока та входить у пренатальний скринінг на 36-37 тижні.

Бактеріологічне дослідження калу на дисбактеріоз проводиться для визначення й оцінки біоценозу кишечника та встановлення причин кишкових розладів. У разі виявлення умовно-патогенної та патогенної мікрофлори проводиться антибіотикограма, на основі якої підбирається метод терапії.

Гістологічне дослідження біоматеріалу дає інформацію про структуру та функції клітин та тканин. Аналіз на гістологію показує патологічні зміни в клітинах та дає можливість визначити їх доброякісність чи злоякісність. Гістологічне дослідження проводиться на препаратах різного рівня складності.

Даний метод діагностики проводиться для встановлення та підтвердження діагнозу на ранній стадії захворювання та у клінічно неясних випадках. Дослідження проводиться за протоколом OLGA, який дозволяє отримати розширену інформацію про ступінь атрофії та визначити ризик розвитку рака шлунка.

Даний метод діагностики проводиться на тканинах передміхурової залози. Класифікація за шкалою Глісона дає можливість оцінити ступінь злоякісності пухлини передміхурової залози та спланувати лікування.

Під час дослідження аналізується біоматеріал, отриманий під час гастродуоденії (біоптат/біоптати слизової оболонки шлунка). Дослідження дозволяє виявити морфологічні зміни, а також визначити наявність або відсутність Helicobacter pylori.

Це малоінвазивна процедура, яка використовується для отримання зразків тканини ендометрію (внутрішнього шару матки), необхідних для гістологічного аналізу. Пайпель-біопсія ендомітрію дозволяє виявити атипові клітини, фіброзні, гіперпластичні чи атрофічні зміни, а також запальні процеси.

Морфологічне дослідження ендометрію з визначенням експресії CD138 методом імуногістохімії, що дозволяє провести диференціальну діагностику хронічного ендометриту.

Дослідження маркерів проліферації (ділення та росту) p16 та Кі-67 виконується для виявлення передракових змін у шийці матки. Завдяки аналізу можна чітко класифікувати дисплазію шийки матки середнього (CIN II) та тяжкого (CIN III) ступеню, зокрема в клітинах, які мутували під впливом вірусу папіломи людини (ВПЛ), а також відрізнити плоскоклітинне інтраепітеліальне ураження високого ступеню (HSIL) від початкової форми раку шийки матки.

У лабораторії «ОН Клінік» імуногістохімічне дослідження з маркерами p16, Ki-67 може проводитися на двох типах біоматеріалу: зразках тканин або зішкрібі з цервікального каналу.