Алергологія в Миколаєві

Що лікує алерголог

Однією з патологій, яку лікує приватний алерголог, є алергія на продукти харчування. Харчова алергія може виникати під час включення в раціон цитрусових, горіхів, яєць, молочних продуктів, морепродуктів, а також продуктів, що містять глюкозу, фруктозу або лактозу. Інші захворювання і патології, які лікує лікар-алерголог:

• алергію на холод та ультрафіолетове випромінювання;
• алергію на ліки (наприклад, на антибіотики) або фітопрепарати (трав'яні чаї або збори);
• алергію на укуси комах (наприклад, джмелів, бджіл або ос);
• алергічні стани після анафілактичного шоку;
• сезонний кон'юнктивіт, риніт і поліноз (алергічні реакції на пилок різних рослин, наприклад, жита, амброзії, полину, лободи, тимофіївки, вільхи або берези);
• хронічний риніт і кон'юнктивіт (реакції імунної системи на шерсть тварин, пух і пір'я птахів, спори грибків, газоподібні речовини, побутовий або книжковий пил);
• атопічний дерматит;
• бронхіальну астму;
• ларингіт;
• синусит;
• набряк Квінке;
• кропив'янку (гостру, хронічну або рецидивуючу).

Також алерголог для дорослих займається лікуванням контактного дерматиту, ризик виникнення якого збільшується при нанесенні на шкіру косметики, медпрепаратів для зовнішнього застосування, контактах з побутовою хімією або деякими рослинами. Відмінність алерголога від дерматолога полягає в спеціалізації: дерматолог займається діагностикою, лікуванням і профілактикою захворювань шкіри, волосся, нігтів і слизових оболонок.

Показання до консультації алерголога

Одними з показань для консультації алерголога є алергічні реакції невстановленої етіології (причини). Інші показання для онлайн-консультації алерголога:

• бронхіальна астма;
• кропив'янка;
• набряк обличчя, язика або губ (наприклад, після укусів комах);
• утруднене дихання;
• дискомфорт у грудях, кашель, хрипи, які посилюються в нічний час доби або під час фізичних навантажень;
• риніт, закладеність носа, чхання;
• болі в горлі, головні болі;
• сверблять, сльозяться очі;
• генералізований свербіж (по всьому тілу);
• печіння, висип, пухирі на шкірі.

Також потрібно записатися на прийом до алерголога в разі тяжких форм алергічних реакцій, які можуть супроводжуватися запамороченням, слабким пульсом або зблідненням шкіри. З боку травного тракту симптоматика алергії, що вказує на необхідність проведення консультації алерголога-інфекціоніста, включає спазми в животі, нудоту, блювоту і діарею.

Консультація алерголога в Миколаєві

Прийом у алерголога проходить у режимі онлайн. На первинному прийомі алерголог проводить фізикальне обстеження пацієнта, збір анамнезу і за необхідності видає направлення на УЗД, лабораторні аналізи крові та ALEX-test на алергени. Проби на алергію під час онлайн-консультації алерголога не проводяться. Методи лікування, які призначає алерголог:

• антигістамінні засоби (полегшують симптоми алергії);
• бронхолітики (сприяють нормалізації дихання);
• холінолітики (розслаблюють гладку мускулатуру бронхів);
• кортикостероїди (пригнічують запалення дихальних шляхів);
• антилейкотрієни (застосовуються для лікування астми, блокують дію лейкотрієнів – речовин, які спричиняють запалення і звуження дихальних шляхів);
• судинозвужувальні засоби (використовуються в разі закладеності носа);
• курси приймання препаратів, що сприяють зниженню реакції імунної системи на алергени (у вигляді рідин, крапель, таблеток або назальних спреїв);
• промивання пазух носа розчином солі (у разі закладеності носових пазух, спричиненої алергією).

Одним із компонентів лікування є уникнення алергенів (унеможливлення контактів із речовинами, що провокують алергічні реакції). На повторному прийомі алерголог робить висновок про результати першого етапу терапії та за необхідності коригує лікувальний курс.

Для профілактики загострень побутової повітряно-крапельної алергії необхідно систематично провітрювати приміщення, проводити вологе прибирання, чищення та прання предметів, у яких можуть мешкати пилові кліщі. За наявності цвілі слід провести санітарну обробку приміщень, а також заходи щодо поліпшення вентиляції та зменшення вологості повітря.

Лікування алергічного кон'юнктивіту в Миколаєві

Алергічний кон'юнктивіт («рожеве око») – гостре, сезонне або цілорічне запалення кон'юнктиви, спричинене впливом алергенів. Кон'юнктива являє собою тонку мембрану, що вистилає внутрішню поверхню повік і білків очей.

Алергічний кон'юнктивіт може виникати в гострій або хронічній формах і розвиватися одночасно з астмою, алергічним ринітом, екземою або блефаритом (запаленням повіки). Симптоми кон'юнктивіту:

• почервоніння очей;
• набряки повік;
• виділення з очей (можуть бути тягучими, слизовими або водянистими);
• сльозотеча;
• свербіж, печіння в очах;
• зморшки на повіках (наслідок тривалого розчісування шкіри);
• фотосенсибілізація (світлобоязнь);
• розширення кровоносних судин у прозорій тканині, що покриває білок ока;
• зміна кольору кон'юнктиви (наприклад, вона може набути сірого або синюватого відтінку);
• дискомфорт (скарги на відчуття стороннього тіла в оці).

Ускладнення алергічного кон'юнктивіту включають рубцювання рогівки та кон'юнктиви, опущення повіки, утворення наростів на кон'юнктиві або виразок на рогівці. Одним із небезпечних ускладнень захворювання є зниження гостроти зору.

Крім цього, алергічний кон'юнктивіт може перейти в інфекційну форму, за якої підвищується ризик поширення збудників на інші ділянки тіла. Лікування алергічного кон'юнктивіту:

• антигістамінні засоби (наприклад, у таблетках, мазях або краплях);
• нестероїдні протизапальні препарати;
• місцеві кортикостероїди;
• стабілізатори опасистих клітин (сприяють зменшенню вироблення гістаміну);
• холодні компреси;
• антигенна десенсибілізація (ін'єкції малих доз алергенів для зниження чутливості організму до їхнього впливу).

Якщо пацієнт носить контактні лінзи, лікар може порекомендувати припинити їх використання до завершення лікувального курсу. Тимчасові обмеження також можуть поширюватися на косметичні засоби (наприклад, туш для повік). Щоб уникнути ускладнень захворювання, необхідно уникати контактів з алергенами та нікотином (зокрема, пасивного куріння).

Лікування алергічного риніту в Миколаєві

Алергічний риніт – це різновид запалення слизової оболонки носа. Захворювання виникає внаслідок вдихання алергенів (наприклад, спор плісняви, лупи тварин, пилових кліщів або пилку рослин) або вживання продуктів, що містять алергени. Алергічний риніт, спричинений пилком рослин, також називають сінною лихоманкою. Ризик виникнення алергічного риніту підвищується за наявності сімейного анамнезу, бронхіальної астми, атопічного дерматиту або екземи.

Гострий риніт виникає внаслідок контакту з алергеном і зникає після припинення його впливу. Для хронічного риніту характерний тривалий (багаторічний) перебіг із чергуванням періодів загострення і ремісії.

З погляду тривалості симптомів може діагностуватися інтермітуючий алергічний риніт (триває менше чотирьох днів на тиждень або чотирьох тижнів на рік) і персистуючий алергічний риніт (проявляється протягом більш тривалого періоду). Симптоми алергічного риніту:

• закладеність носа;
• чхання;
• виділення з носа;
• утворення слизу, що стікає по задній стінці горла;
• кашель;
• задишка;
• свербіж, біль у носі або горлі;
• печіння, почервоніння очей;
• сльозотеча;
• посиніння, набрякання шкіри («темні кола») під очима;
• головні болі;
• відчуття тиску в носових пазухах;
• закладеність вух;
• утруднене дихання;
• зниження нюху.

На відміну від респіраторних захворювань, алергічний риніт має неінфекційну етіологію і зазвичай супроводжується сезонними загостреннями. Симптоми алергічного риніту виникають практично відразу після контакту з алергенами.

Ускладнення алергічного риніту включають порушення сну, синусит (запалення мембрани, що вистилає носові пазухи) і отит (запалення середнього вуха). Лікування алергічного риніту:

• кортикостероїди (наприклад, таблетки або спреї);
• антигістамінні медпрепарати;
• протизастійні засоби (зменшують закладеність носа і знижують тиск, спричинений набряком);
• промивання носа сольовим розчином;
• протиастматичні ліки (при загостреннях бронхіальної астми);
• інгібітори лейкотрієнів (блокують хімічні речовини, які виділяє організм у відповідь на алерген);
• імунотерапія (ін'єкції малих доз алергенів).

Для запобігання загостренням алергічного риніту слід дотримуватися гігієни та підтримувати чистоту в приміщеннях. Також необхідно уникати потрапляння алергенів в організм і утримуватися від дотиків руками до носа, рота й очей.

Лікування алергічного синуситу в Миколаєві

Алергічний синусит – це запалення тканин носових пазух, викликане впливом алергенів. У багатьох випадках алергенами, що провокують синусит, є грибкові мікроорганізми, що мешкають у носоглотці. Додатковими факторами ризику є викривлення носової перегородки та алергічний риніт.

Одним із поширених проявів алергічного синуситу є закладеність носа без нежитю. У деяких випадках можуть бути присутніми в'язкі виділення з носа. Інші симптоми алергічного синуситу:

• тиск у ділянці обличчя, головні, вушні, зубні болі;
• кашель;
• зниження нюху;
• поліпи в носі;
• неприємний запах із носоглотки;
• підвищена температура;
• занепад сил.

Ризик ускладнень алергічного синуситу підвищується при ослабленому імунітеті, коли організм не може нейтралізувати інфекційних збудників. У разі несвоєчасного початку терапії зона ураження може охопити головний мозок, очі або кісткову тканину.

У рамках лікувального курсу можуть застосовуватися антибіотики або протигрибкові препарати. Інші способи лікування алергічного синуситу:

• протинабрякові засоби;
• протизастійні препарати;
• антигістамінні засоби;
• парові інгаляції;
• промивання носа фізіологічним розчином.

Для запобігання загостренням слід відмовитися від паління й унеможливити контакти з алергенами, що можуть посилювати симптоми алергічного синуситу. За наявності поліпів може виникнути необхідність у хірургічному втручанні.

Лікування алергічного ларингіту в Миколаєві

Алергічний ларингіт – це запалення голосового апарату (гортані, що з'єднує горло з трахеєю), яке виникає внаслідок вдихання алергенів (наприклад, хімічних речовин, рослинного пилку, мікроскопічних комах або сигаретного диму). Гострий ларингіт зазвичай зникає після припинення впливу алергену. Хронічний алергічний ларингіт триває не менше трьох тижнів. Симптоми алергічного ларингіту:

• дисфонія (зміна тембру, висоти або сили голосу);
• підвищене вироблення слизу в ділянці гортані;
• сухий кашель;
• біль, дискомфорт у горлі (першіння, відчуття стороннього тіла);
• порушення дихання.

Одним з основних елементів терапії ларингіту є виявлення і виключення впливу алергенів. Лікування алергічного ларингіту також включає парові інгаляції, кортикостероїди (сприяють зменшенню набряку і запалення), антибіотики і протигрибкові засоби (у разі підтвердження супутніх інфекцій). Протизастійні медпрепарати за ларингіту не застосовуються через ризик пересушування горла.

Для полегшення симптомів і прискорення одужання в разі алергічного ларингіту рекомендується збільшити об'єм споживання рідини (до двох літрів на день), відмовитися від активного й пасивного куріння, вживання алкоголю, кофеїну, а також жирної та гострої їжі. Крім цього, необхідно утримуватися від перенапруження голосових зв'язок (рекомендується розмовляти неголосно, але не пошепки).

Лікування алергічної кропив'янки в Миколаєві

Алергічна кропив'янка виникає як реакція на вплив алергену у вигляді шкірних пухирів і запалень. Як правило, загострення кропив'янки проявляються протягом години після контакту з алергенами (наприклад, косметичними засобами, хімікатами, пилом, пліснявою, латексом, гумою, металами, лупою або отрутою тварин). Також у ролі алергенів можуть виступати продукти харчування, ліки та ультрафіолетове випромінювання (за сонячної кропив'янки).

За хронічної кропив'янки щоденний (або майже щоденний) сверблячий висип виявляється протягом щонайменше шести тижнів. У разі меншої тривалості симптоматичних проявів діагностується гостра кропив'янка. Симптоми алергічної кропив'янки:

• сверблячі плями рожевого або червоного відтінків (центральна частина плям під час натискання може тимчасово знебарвлюватися);
• опухлі рубці (підняті ділянки шкіри);
• порушення сну;
• набряки (шкіри, губ, очей, горла);
• утруднене дихання.

Висип при кропив'янці може бути генералізованим (поширюватися по всьому тілу) або охоплювати окремі ділянки шкіри. Одним із важких проявів кропив'янки є набряк Квінке (набряк шкіри, підшкірної жирової клітковини та слизових оболонок, що швидко наростає та може доповнюватися неврологічними порушеннями).

До числа небезпечних ускладнень алергічної кропив'янки, що потребують надання невідкладної медичної допомоги, належить анафілактичний шок. Ознаками анафілаксії є непритомність, судоми, задишка, різке збліднення обличчя, гіпотонія і мимовільне сечовипускання. Лікування алергічної кропив'янки:

• антигістамінні препарати;
• кортикостероїди (за відсутності очікуваного ефекту від використання антигістамінних засобів);
• креми або лосьйони проти свербежу;
• імунодепресанти (пом'якшують імунні реакції на алергени);
• холодні компреси;
• виключення або мінімізація контактів з алергенами;
• приймання прохолодного душу або ванни;
• захист шкіри від сонця (у разі сонячної кропив'янки).

Паралельно з курсом терапії рекомендується відстежувати реакцію організму на різні види алергенів. Наприклад, можна вести щоденник для фіксації тригерів загострень.

Лікування алергічної бронхіальної астми в Миколаєві

Алергічна (атопічна) бронхіальна астма – хронічне захворювання, що супроводжується запаленням, обструкцією дихальних шляхів і підвищеною чутливістю бронхів. Симптоми астми загострюються під час вдихання алергенів (наприклад, спор цвілі, сезонного пилку, пилових кліщів або лупи тварин).

Серед факторів ризику виникнення алергічної бронхіальної астми можна виділити спадкову схильність і сінну лихоманку. Симптоми алергічної бронхіальної астми:

• дихальні порушення, хрипи;
• хронічний сухий кашель, який може посилюватися в нічний час доби;
• дискомфорт у грудях (відчуття тиску);
• висип, кропив'янка;
• чхання;
• свербіж в очах;
• сльозотеча;
• закладеність носа.

Симптоми астми загострюються під час нападу, який спричиняється черговим контактом з алергенами і супроводжується скороченням гладких м'язів бронхів, слизовою закупоркою бронхіол, а також набряком стінок дихальних шляхів. Діагностика бронхіальної астми включає аналізи крові, шкірні проби, УЗД легень і дихальні тести (спірометрію, тест на вміст оксиду азоту у видихуваному повітрі).

Першим етапом терапії астми є визначення тригерів (переліку алергенів, що провокують загострення) та обмеження контактів із відповідними речовинами. Лікування алергічної бронхіальної астми:

• швидкодіючі інгаляційні кортикостероїди та бета-агоністи (зупиняють напади завдяки зменшенню запалення та набряку, розслабленню мускулатури та розширенню дихальних шляхів);
• лейкотрієнові модифікатори (блокують дію лейкотрієнів, які спричиняють симптоми астми);
• імунотерапія (введення невеликих доз алергенів).

Для профілактики загострень алергічної бронхіальної астми необхідно підтримувати сприятливий мікроклімат у приміщеннях завдяки контролю рівня вологості, регулярному прибиранню та чищенню предметів інтер'єру, які можуть бути джерелами пилу або мікроскопічних комах. Обов'язковим елементом лікування астми є відмова від куріння.

Вартість прийому алерголога можна уточнити на сайті або за телефоном. Також на сайті медичного центру «ОН Клінік» є можливість поставити запитання алергологу онлайн. Записатися на онлайн-консультацію до алерголога і лікування алергії в Миколаєві в медичному центрі «ОН Клінік Миколаїв» можна за телефоном, вказаним на сайті, або через форму запису на прийом.