Що таке ЗПСШ та як вони проявляються у жінок?

Венеричні захворювання проявляються підвищенням температури тіла, дискомфортом внизу живота, свербінням і печінням у піхві.
Симптоми жіночих статевих інфекцій
Інші симптоми жіночих статевих інфекцій:
За інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), можуть запалюватися і збільшуватися пахові лімфатичні вузли, а також може виникати висипання на тулубі, верхніх і нижніх кінцівках. У разі інфікування вірусом папіломи людини в області статевих органів з'являються папіломи (доброякісні новоутворення на шкірі).
Симптоми венеричних захворювань у чоловіків включають хворобливу або передчасну еякуляцію, патологічні виділення з уретри (прозорі, жовті або зелені, з домішками гною та неприємним запахом), свербіж і печіння головки статевого члена, висипання в паху.
Венеричні захворювання передаються під час незахищеного вагінального, анального та орального сексу, через кров чи препарати крові, а також від матері до дитини за вагітності або під час пологів. Заразитися венеричними захворюваннями (вірусом папіломи людини, лобковими вошами) можна побутовим шляхом через використання загальних засобів особистої гігієни (мочалок, рушників).
Інкубаційний період (час від моменту зараження до прояву симптомів) за ЗПСШ залежить від виду патогенного мікроорганізму.
Таблиця інкубаційних періодів ЗПСШ
У середньому статеві інфекції у жінок проявляються через 2-7 днів після зараження, іноді перші симптоми патології можуть з'явитися через 1-2 місяці.
Венеричні захворювання виникають внаслідок росту та розмноження у піхві бактерій, вірусів та найпростіших. Види статевих інфекцій у жінок:
До списку жіночих статевих інфекцій також належать вірус папіломи людини, гарднерельоз, сифіліс та гонорея. Для того, щоб визначити вид ІПСШ, необхідно записатися на консультацію гінеколога. Лікар збере анамнез, проведе гінекологічний огляд та візьме мазок із піхви для подальшого мікроскопічного дослідження.
Причиною появи генітального герпесу є інфікування жінки ВПГ-2 (вірус простого герпесу другого типу) під час статевого контакту. Після зараження вірус перебуває в організмі у стані спокою і може реактивуватися кілька разів на рік.
Симптоми урогенітального герпесу у жінок виникають приблизно через 2-12 днів після контакту з вірусом. Генітальний герпес у жінок характеризується появою рясних виділень без запаху та папул (бульбашок) на слизовій оболонці статевих органах, а також свербінням та печінням у піхві та збільшенням пахових лімфовузлів.
Для лікування генітального герпесу у жінок гінеколог використовує противірусні ліки, що дозволяють зупинити ріст та розмноження вірусу. Лікар також може призначити місцеві протизапальні та знеболювальні препарати для зменшення свербіння та печіння.
Жінки заражаються цитомегаловірусом за контакту з біологічними рідинами: слиною, кров'ю, вагінальним секретом, спермою. Симптоми цитомегаловірусу у жінок включають слабкість, підвищення температури тіла, біль у м'язах та збільшення лімфатичних вузлів.
Для діагностики захворювання гінеколог направляє на здачу аналізу крові, що дозволяє виявити у жінки антитіла (IgG) до цитомегаловірусу: в нормі антитіла відсутні, їх наявність вказує на гостру або перенесену в минулому інфекцію.
Причиною гарднерельозу у жінок є порушення балансу мікрофлори піхви: надмірне зростання гарднерели та зменшення кількості лактобактерій. Розвитку інфекції сприяють стрес, зміна гормонального фону під час вагітності, носіння синтетичної спідньої білизни та імунодефіцит.
Гарднерельоз проявляється вагінальним свербінням і печінням, рясними виділеннями жовто-зеленого кольору з неприємним запахом, дискомфортом під час статевого акту. За хронічного гарднерельозу у жінок тривалий час можуть бути відсутні симптоми.
Причиною виникнення уреаплазмозу у жінок є передача інфекції за незахищеного статевого акту. Ризик виникнення патології підвищується у людей з імунодефіцитом.
Симптомами уреаплазмозу у жінок є рідкі виділення з неприємним запахом, свербіж і печіння в області статевих органів, хворобливі відчуття під час сечовипускання. Наслідки уреаплазмозу у жінок включають безпліддя, ендометрит (запалення слизової оболонки матки). За уреаплазмозу у жінок також підвищується ризик мимовільного переривання вагітності та народження дитини з вродженими патологіями.
Симптоми хламідіозу у жінок включають появу кров'янистих виділень у середині менструального циклу, свербіж та печіння в області статевих органів. Хламідіоз належить до статевих інфекцій, що впливають на суглоби (виникають хворобливі відчуття в суглобах і скутість рухів).
Хламідіоз у жінок може тривалий час протікати безсимптомно. За захворювання підвищується ризик виникнення позаматкової вагітності та безпліддя.
Для діагностики патології лікар проводить гінекологічний огляд та бере мазок із піхви на виявлення хламідії. Для швидкого лікування хламідіозу у жінок гінеколог призначає антибактеріальні препарати.
Симптоми трихомоніазу у жінок включають печіння та свербіж статевих органів, хворобливі відчуття під час статевих контактів та сечовипускання, патологічні (зелені або жовті з неприємним запахом) виділення з піхви. За прихованого трихомоніазу у жінок відсутні ознаки захворювання.
Для лікування гострого та хронічного трихомоніазу у жінок гінеколог використовує антибактеріальні препарати. Терапія також призначається статевому партнеру.
Для профілактики венеричних захворювань необхідно використовувати бар'єрні методи контрацепції, правильно користуватися презервативом і дотримуватись правил особистої гігієни до і після сексу. Вступати в незахищені сексуальні контакти можна з людиною, яка пройшла тестування на ІПСШ і отримала негативний результат.
Після ЗПСШ можна завагітніти. Важливо пам'ятати, що статеві інфекції можуть передаватися плоду, тому перед плануванням вагітності потрібно пройти огляд у гінеколога і переконатися у відсутності захворювань.
За один день до здачі аналізів на ЗПСШ необхідно утриматися від сексуальних контактів. У день забору аналізу необхідно провести туалет зовнішніх статевих органів проточною водою без використання мила чи гелю. За прийому антибактеріальних препаратів або вагінальних свічок слід попередити гінеколога.
Для визначення статевих інфекцій у жінки зазвичай використовується мікроскопічне дослідження. Лікар бере мазок зі слизової оболонки піхви та цервікального каналу під час гінекологічного огляду.
Не можна лікувати статеві інфекції в домашніх умовах, оскільки народні методи можуть призвести до прогресування патології та розвитку ускладнень (запалення органів малого таза, злоякісного новоутворення, безпліддя).
Венеричні хвороби можуть передаватися через слину, наприклад, під час поцілунку. Через слину, проникаючи у кровотік, можуть передаватися вірус простого герпесу та цитомегаловірус.