Гіперплазія ендометрію: симптоми, причини та методи лікування

Читати 2 хвилини | Створено: 4 вересня 2014 | Оновлено: 26 березня 2024 |

26054

Гіперплазія ендометрію — це патологічне розростання та потовщення слизової оболонки матки. Захворювання характеризується посиленим зростанням клітин ендометрію та зміною їх структури, що небезпечно розвитком онкології.

Що таке гіперплазія ендометрію?

Гіперплазія ендометрію — це гінекологічне захворювання, яке характеризується надмірним розростанням слизової оболонки, що вистилає внутрішню поверхню стінки матки. Патологія може розвиватися у жінок у будь-якому віці на тлі гормональних змін в організмі (підлітковий період, при вагітності, після пологів, під час пременопаузи або клімаксу).

Симптоми гіперплазії ендометрію

Поставте своє питання Гінекологу
«ОН Клінік»

Ім'я*

Пошта або номер телефону*

Оберіть клініку

Запитання*

Небезпека гіперплазії ендометрію полягає у безсимптомному перебігу захворювання на ранній стадії, тому важливо регулярно проходити щорічні профілактичні огляди у гінеколога. Першою ознакою патології є менструальна дисфункція — збій менструального циклу, зокрема міжменструальні кровотечі різного характеру. Інші симптоми гіперплазії ендометрію :

біль в нижній частині живота і попереку;
біль при сечовипусканні;
біль під час сексу;
патологічні виділення з піхви (жовтувато-коричневі, слизові);
нерегулярні місячні (тривалі затримки) або аменорея (відсутність місячних понад шість місяців);
укорочений менструальний цикл (тривалістю менше 24 днів).

Гіперплазія ендометрію може проявлятися болючими, тривалими (більше семи днів) або рясним (з кров'яними згустками та великою крововтратою) місячними. На патологію ендометрію можуть вказувати кров'яні виділення після статевого акту або фізичних навантажень (наприклад, підняття тяжкості).

Ознакою гіперплазії ендометрію є ановуляторні (без овуляції) маткові кровотечі під час діагностованої менопаузи. За інтенсивністю вони можуть змінюватись від мажучих виділень (червоного, коричневого, рожевого кольору) до рясних крововтрат.

У жінок дітородного віку на гіперплазію ендометрію можуть вказувати проблеми із зачаттям при регулярному менструальному циклі. Також ознакою гінекологічних патологій може бути невиношування вагітності.

Причини виникнення гіперплазії ендометрію

Гіперплазія ендометрію виникає при надмірному розростанні ендометріальних залоз через переважання естрогенів над прогестероном (гіперестрогенемія). Причини гіперплазії ендометрію:

дисфункція яєчників (порушений синтез виробітку статевих гормонів);
ендокринні патології (захворювання щитовидної залози, надниркових залоз, гіпофіза);
гормонально-залежні пухлини репродуктивних органів (полікістоз яєчників, міома матки);
ендометріоз (патологічне розростання тканин матки за її межі);
травматичне ушкодження клітин ендометрію матки (під час хірургічного аборту, операції на репродуктивних органах, діагностичних вишкрібань);
неправильне носіння внутрішньоматкової спіралі (її зміщення в матці, використання більше вказаного терміну експлуатації);
часті переривання вагітності (викидні, медикаментозні аборти);
опромінення органів малого тазу в анамнезі (променева терапія);
деякі методи лікування раку молочних залоз (наприклад, за допомогою антагоніста естрогенів ).

До патологічного розростання слизової оболонки матки можуть призводити тривалі запальні процеси в репродуктивних органах (наприклад, аднексит, цервіцит, ендометрит). Розвиток гіперплазії ендометрію може спровокувати неконтрольований прийом гормональних препаратів, зокрема оральних контрацептивів.

Фактори ризику при гіперплазії ендометрію

У зоні ризику розвитку гіперплазії ендометрію знаходяться жінки в період менопаузи (у віці 45-55 років), оскільки в організмі відбувається перебудова гормонального фону (зменшується вироблення статевих гормонів). При фізіологічній аменореї (закінченні місячних) необхідно звернутися до гінеколога за консультацією, щоб уникнути розвитку патологій, які можуть спровокувати гормональні зміни. Провокуючі фактори розвитку гіперплазії ендометрію:

рання менопауза (до 45 років);
відсутність пологів в анамнезі (велика кількість менструальних циклів без овуляцій та вироблення жовтого тіла);
пізній клімакс (після 55 років);
цукровий діабет;
спадкова схильність (наявність захворювання у родичів в анамнезі).

Ризик розвитку гіперплазії ендометрію підвищений у жінок із зайвою вагою та ожирінням, оскільки порушується обмін речовин в організмі, що провокує дисбаланс гормонів. Провокуючими факторами гормонального збою можуть бути стрес, перевтома, суворі дієти з недостатньою кількістю поживних речовин та куріння.

Види гіперплазії ендометрію

Запишіться на консультацію по лікуванню гіперплазії ендометрію

Гінекологи класифікують гіперплазію ендометрію за поширеністю та характером патологічного процесу. Від виду та ступеня захворювання залежить тактика лікування.

Види гіперплазії ендометрію
За морфологічною будовою та формою патологічного розростання:
Залізна	Характеризується надмірним розростанням залізистої тканини.
Поліпоподібна	На слизовій оболонці матки з'являються кулясті утворення розміром до півтора сантиметра - поліпи.
Атипова	В ендометрії виявляються клітини із зміненою структурою (атипові)
осередкова	На слизовій оболонці матки формуються окремі патологічні зони діаметром до шести сантиметрів.
Дифузна	Залізна тканина рівномірно покриває всю порожнину матки

Атипова гіперплазія ендометрію є найнебезпечнішою формою і характеризується як передраковий стан, оскільки вона може трансформуватися в злоякісний процес (у середньому трансформація атипових клітин у ракові відбувається від п'яти до 15 років залежно від факторів, що провокують). Існують підтипи залізистої гіперплазії ендометрію: кістозна (формуються одиночні кісти) і залозисто-кістозна (в ендометрії утворюються множинні кістозні утворення).

Гіперплазія ендометрію при вагітності

Вагітність при гіперплазії ендометрію є малоймовірною. Гормональний дисбаланс, який призводить до порушення процесу овуляції та патологічні зміни в ендометрії, до якого має кріпитися запліднена яйцеклітина, значно знижують ймовірність завагітніти.

Гіперплазія ендометрію при вагітності небезпечна розвитком ускладнень: відшаруванням плаценти, мимовільним абортом, патологіями розвитку плода (через гормональні порушення). Також при виношуванні плода в організмі жінки відбувається гормональна перебудова, яка може спровокувати посилене розростання залозистої тканини ендометрію та видозміну клітин (трансформацію на гіперплазію ендометрію з атипією).

Гіперплазія ендометрію при менопаузі

У період менопаузи (згасання репродуктивної функції) в організмі жінки відбуваються гормональні зміни: знижується концентрація прогестерону, що виробляється яєчниками. Дисбаланс статевих гормонів призводить до посиленого розростання залозистих клітин ендометрію. Щоб уникнути розвитку гінекологічних захворювань, жінкам при припиненні менструації важливо звертатися до гінеколога за консультацією.

Чим небезпечна гіперплазія ендометрію?

Гіперплазія ендометрію небезпечна розвитком раку матки. Згідно зі статистикою Всесвітньої організації охорони здоров'я, гіперплазія ендометрію без лікування трансформується у злоякісну пухлину у 30% пацієнток з атиповою гіперплазією та у 5% без атипії.

Також патологія небезпечна рясними матковими кровотечами. При гострій матковій кровотечі можлива втрата свідомості та геморагічний шок (ургентний стан, спричинений зниженням кількості циркулюючої крові). Раптова, рясна кровотеча вимагає термінової медичної допомоги.

Як діагностують гіперплазію ендометрію?

Діагностувати гіперплазію ендометрію матки та визначити її вид може гінеколог після комплексного обстеження. Лікар збере анамнез (дані про вік, регулярність і тривалість менструального циклу, вагітність і пологи, хірургічні втручання на органах репродуктивної системи) і призначить лабораторні та інструментальні дослідження. Діагностика гіперплазії ендометрію включає:

огляд на гінекологічному кріслі та кольпоскопію (Дослідження слизових оболонок піхви та шийки матки збільшувальним приладом — кольпоскопом);
лабораторні аналізи крові та сечі;
бактеріологічні та гістологічні аналізи;
інструментальні обстеження (гінекологічне УЗД, гістероскопію).

Аналізи та дослідження гінеколог призначає індивідуально. Також лікар може направити на консультацію ендокринолога та УЗД щитовидної залози та надниркових залоз.

Лабораторна діагностика

Лабораторні аналізи при діагностиці гіперплазії ендометрію необхідні для оцінки загального стану організму жінки, виявлення запалення та його ступеня. Лабораторна діагностика включає:

клінічний та біохімічний аналізи крові;
зіскрібок з піхви на визначення мікрофлори (для виявлення або виключення статевих інфекцій);
мазок із цервікального каналу на цитологію (для виявлення атипових клітин шийки матки);
пайпель-біопсія (гістологічний аналіз зразка тканин ендометрію).

Пайпель-біопсія є малоінвазивною процедурою, що дозволяє виявити атипові клітини. Гінеколог також призначить тест на гормони, що дозволить оцінити стан гормонального тла.

Інструментальна діагностика

УЗД при гіперплазії ендометрію дозволяє оцінити стан матки, фалопієвих труб, яєчників, виявити новоутворення та патологічні зміни їхньої структури. За допомогою УЗ-дослідження можна виміряти товщину ендометрію.

Гістероскопія – це ендоскопічне дослідження за допомогою гістероскопа (тонкої трубки з підсвічуванням, що вводиться у піхву), що дозволяє оглянути шийку та внутрішню поверхню матки. При необхідності під час гістероскопії може бути проведена біопсія - взяття зразка патологічно змінених тканин для дослідження клітинної будови.

Методи лікування гіперплазії

Вилікувати гіперплазію ендометрію можна повністю при своєчасному зверненні до гінеколога. Лікування спрямоване на запобігання розвитку ускладнень (розвитку раку), усунення гіперплазованого ендометрію, нормалізацію ендокринних функцій, відновлення метаболічних процесів та зміцнення імунітету.

Лікування гіперплазії ендометрію може бути медикаментозним та хірургічним. Метод лікування патології призначає гінеколог, враховується вік жінки, функціональний стан репродуктивної системи, причини та симптоматику патологічного процесу, а також індивідуальні особливості організму.

Хірургічне лікування

Хірургічне лікування гіперплазії ендометрію показано при атиповій формі та жінкам у постменопаузі. Існують такі методи лікування гіперплазії ендометрію за допомогою операції :

абляція ендометрію;
гістеректомія ( видалення матки ).

Абляція ендометрію – це хірургічна операція, під час якої відбувається вишкрібання патологічних ділянок слизової оболонки матки або висічення окремих новоутворень (поліпів). Операція проводиться з допомогою гістероскопії. Гістероскопічна резекція є малоінвазивним хірургічним втручанням, не травмує матку та не впливає на репродуктивну функцію.

Гістеректомія – це видалення матки разом із матковими трубами та яєчниками. Видалення матки проводиться у тяжких випадках гіперплазії ендометрію (наприклад, при супутніх патологіях: міомі матки, полікістозних яєчниках).

Гормонотерапія

Лікування гіперплазії ендометрію без вишкрібання показане жінкам у репродуктивному віці. Медикаментозна терапія не проводиться при атиповій формі захворювання через високий ризик трансформації клітин у злоякісні. Жінкам напередодні менопаузи (після 45 років) за допомогою гормональної терапії можуть прискорити настання клімаксу.

Гормонотерапія спрямована на гальмування та пригнічення розростання ендометрію та корекцію гормональних порушень. Лікування може проводитися за допомогою ін'єкцій, преоральних таблеток або гормональної внутрішньоматкової спіралі. В основі лікарського засобу застосовується прогестин (штучний прогестерон).

Під час медикаментозного лікування гіперплазії ендометрію гінеколог контролює ефективність терапії, за потреби змінює або доповнює схему. Терапія зазвичай триває від трьох до шести місяців. Через ризик рецидиву гіперплазії ендометрію необхідно проходити контрольні огляди у гінеколога кожні півроку.

Симптоматична терапія

Симптоматична терапія спрямовано усунення симптомів. Вона може проводитися спільно з хірургічним або гормональним лікуванням, а також як самостійна терапія на ранній стадії захворювання (проста гіперплазія, спричинена гормональними змінами, здатна до регресії). Симптоматична терапія гіперплазії ендометрію включає:

лікування порушень менструального циклу;
нормалізацію гормонального фону та обмінних процесів в організмі;
знеболювальні препарати;
загальнозміцнюючі засоби (імуномодулятори, вітамінні комплекси).

За наявності надлишкової маси тіла важливо знизити вагу, тому слід дотримуватись принципів здорового харчування та додати регулярні фізичні навантаження. Надлишковий жир в організмі сприяє розростанню та гормональній активності жирової тканини.

Необхідно відмовитися від шкідливих звичок (куріння, алкоголю) і дотримуватись дієти. Дієта при гіперплазії ендометрію полягає в обмеженому вживанні продуктів харчування, що підвищують рівень естрогену (молоко, морепродукти, яловичину) та відмова від їжі, багатої на швидкорозчинні вуглеводи (здоби, кондитерських виробів).

Як підготуватись до процедури вишкрібання?

Планове вишкрібання порожнини матки при гіперплазії ендометрію , як правило, проводиться за один-два дні на початок менструації. Перед хірургічним втручанням важливо здати передопераційний пакет досліджень (тести на ВІЛ, гепатити, сифіліс, коагулограму, УЗД серця та електрокардіографію). Підготовка до процедури вишкрібання включає:

утримання від статевих контактів за один-два дні до процедури;
відмова від спринцювання та використання вагінальних свічок, гелів, таблеток за три доби до операції;
дотримання дієти за три дні до маніпуляції (відмова від жирної, смаженої, гострої їжі);
відмова від їжі за шість-вісім годин до операції, від води – за чотири години.

Важливо попередити лікаря про всі препарати, в тому числі харчові добавки і вітамінні комплекси. Необхідно відмовитися від прийому медикаментозних препаратів, що впливають на згортання крові, за добу до операції (за можливості).

Відновлення після хірургічного лікування гіперплазії ендометрію

Малоінвазивна операція (гістерорезектоскопія) не потребує тривалої реабілітації: жінка може вирушити додому в день хірургічної процедури. У післяопераційному періоді протягом двох-трьох тижнів важливо дотримуватися всіх рекомендацій гінеколога: не відвідувати сауни, лазні, не купатися в басейні та відкритих водоймах, відмовитися від гарячої ванни (душ можна приймати в день маніпуляції). Також на два тижні слід утриматися від статевого життя та фізичних навантажень (фітнесу та підняття важких предметів).

Додатково після вишкрібання гінеколог може призначити прийом медикаментозних препаратів для виключення розвитку запальних процесів. Повне відновлення після вишкрібання порожнини матки в середньому займає один місяць.

При видаленні матки жінка перебуває у стаціонарі під наглядом лікаря п'ять-сім днів. Під час реабілітації гінеколог призначить медикаментозну терапію, яка може включати антибіотики, знеболювальні та гормональні препарати. Схему лікування та тривалість курсу лікар призначає індивідуально. Повне відновлення після гістеректомії займає до трьох місяців.

Ускладнення при гіперплазії ендометрію

Гіперпластичні процеси у матці можуть призвести до її деформації. Ускладнення гіперплазії ендометрію :

безплідність (патологічне розростання ендометрію матки змінює її структуру, що ускладнює прикріплення ембріона до неї);
аномальні маткові кровотечі;
рак матки (через трансформацію клітин ендометрію у злоякісні).

При рясних та частих маткових кровотечах у жінки може розвиватися анемія, яка супроводжується задишкою, швидкою стомлюваністю, загальною слабкістю та запамороченням. Внаслідок гормонального та метаболічного збоїв можуть виникнути проблеми із травленням, погіршується стан волосся, шкіри та нігтів.

Профілактика гіперплазії ендометрію

Щоб уникнути розвитку гіперплазії ендометрію необхідно регулярно проходити (не менше одного разу на рік) обстеження у гінеколога (кольпоскопію, УЗД органів малого тазу, цитологічні дослідження). Профілактичні заходи гінекологічних захворювань включають підтримання загального стану здоров'я: імунітету, гормонального балансу, обмінних процесів в організмі. Профілактика гіперплазії ендометрію включає :

щоденний збалансований раціон (з достатньою кількістю вітамінів та мінералів);
своєчасне лікування запальних захворювань репродуктивної та сечовивідної систем;
контроль маси тіла у межах фізіологічної норми;
прийом гормональних препаратів (у тому числі оральних контрацептивів) лише за призначенням лікаря;
уникнення інфекцій, що передаються статевим шляхом (використання бар'єрних засобів контрацепції, планові аналізи на статеві інфекції за наявності більше одного сексуального партнера);
встановлення та вилучення внутрішньоматкових контрацептивів тільки в медичних закладах, а також їх правильна експлуатація;
уникнення численних абортів.

Для запобігання розвитку захворювань репродуктивної системи необхідно контролювати регулярність менструального циклу та при його збоях звертатися до гінеколога за консультацією. Також важливо своєчасно лікувати ендокринні захворювання (патології щитовидки та надниркових залоз, цукровий діабет), оскільки вони призводять до гормонального дисбалансу.