Logo
0 800 30 11 77

Чи можна вилікувати гіпотиреоз?

Чи можна вилікувати гіпотиреоз?
Читати 13 хвилин | Створено: 2 травня 2019 | Оновлено: 2 травня 2019 | 440899 440899
Гіпотиреоз - це захворювання щитоподібної залози, в основі якого лежить недостатнє продукування щитоподібною залозою тиреоїдних гормонів або зниження їхньої дії на тканини організму.

Ця дисфункція щитоподібної залози є найпоширенішою (95% випадків) і, згідно зі статистикою ВООЗ, трапляється у 2% жінок і 0,1% чоловіків.

Анатомічно щитоподібна залоза розташована під гортанню і над ключицями, вона виробляє гормони тироксин Т4 і трийодтиронін Т3. Її діяльність координується гіпофізом за допомогою тиреотропного гормону (ТТГ). Він діє за принципом зворотного зв'язку: за дефіциту гормонів щитовидки рівень ТТГ підвищується, а за надлишку - знижується.

Якщо нестача гормонів щитоподібної залози незначна, то рівень підвищення ТТГ - невисокий (субклінічний гіпотиреоз), водночас рівень Т4 і Т3 перебуває в межах норми, що робить вимірювання показників ТТГ важливим діагностичним індикатором порушення роботи органу.

Значне збільшення ТТГ свідчить про яскраво виражений дефіцит гормонів щитоподібної залози і про необхідність термінового звернення до фахівця.

Ключова діяльність гормонів щитоподібної залози полягає:

  • у регуляції всіх процесів метаболізму: вуглеводний, білковий, жировий і водно-сольовий;
  • у контролі функціонування систем організму: репродуктивна, серцево-судинна, імунітет тощо.

Найчастішою причиною гіпотиреозу є хронічний аутоімунний тиреоїдит, або запалення щитоподібної залози внаслідок імунних порушень, за якого лейкоцити й антитіла атакують власні клітини щитоподібної залози, спричиняючи порушення в її роботі.

Також, крім аутотиреоїдиту, причинами виникнення гіпотиреозу можуть бути й інші чинники, що визначають тип патології, а саме:

  • первинний (вроджена форма), за якого патологічний процес виникає безпосередньо в щитоподібній залозі в період ембріонального розвитку: аплазія або гіпоплазія щитоподібної залози;
  • первинний, зумовлений нестачею або відсутністю стимулюючого впливу тиреотропного гормону на тканини (95% випадків), він може розвиватися внаслідок операцій, іонізованого опромінення, активності вірусів або на тлі новоутворень щитоподібної залози;
  • первинний, спричинений дефектами синтезу тиреоїдних гормонів: ендемічний і спорадичний зоб, медикаментозний гіпотиреоз тощо;
  • вторинний, спровокований ураженням гіпофіза (травма, ішемія або пухлина) і порушенням синтезу тиреотропіну;
  • третинний, пов'язаний із патологією гіпоталамуса (запалення, травма, пухлина або дія деяких ліків) і дефіцитом гормону тиреоліберину.

Таким чином, гіпотиреоз виникає через порушення синтезу, транспорту і зниження біологічної дії тиреоїдних гормонів.

Значимість функцій гормонів щитоподібної залози визначають необхідність систематичного контролю показників її діяльності. Своєчасне виявлення порушення активності цієї залози забезпечує сприятливий прогноз лікування патології. Існує безліч різновидів гіпотиреозу, але всі вони контролюються за допомогою замісної гормональної терапії. Склад і дозування медикаментів призначається індивідуально, з огляду на специфіку захворювання та особливості здоров'я.

Зазвичай на тлі лікування симптоми гіпотиреозу швидко купіруються, і він не чинить негативного впливу на якість життя пацієнта. Для контролю відповіді на терапію пацієнту потрібно щорічно відвідувати ендокринолога і стежити за рівнем гормонів щитовидки і ТТГ.

Дана терапія, при ретельному дотриманні рекомендацій лікаря і систематичному прийомі ліків, забезпечує одужання і попереджає розвиток ускладнень захворювання.

Чим загрожує гіпотиреоз?

Відсутність своєчасних діагностики та кваліфікованого лікування гіпотиреозу спричиняють розвиток серйозних ускладнень.

Найнебезпечнішими наслідками недостатньої функції щитоподібної залози є:

  • скупчення рідини в плевральній порожнині та в ділянці перикарда, що спричиняє порушення дихання;
  • проблеми в роботі серця і судин (підвищення артеріального тиску, гіперхолестеринемія й атеросклероз, ішемічна хвороба серця, ревматизм тощо);
  • дисфункції в статевій сфері, що провокують безпліддя (характерно для пацієнтів обох статей);
  • розлади імунітету, що призводять до частих інфекційних захворювань, порушень аутоімунних процесів;
  • підвищення ризику виникнення злоякісного процесу в організмі;
  • психічні розлади (депресія, апатія, зниження когнітивних функцій та ін.);
  • порушення роботи травної системи (зниження моторики кишківника і стравоходу, непрохідність і патологічне розширення товстої кишки та ін.);
  • метаболічний синдром (нечутливість клітин до інсуліну, що спричиняє порушення обміну речовин і гіпертензію);
  • хронічна втома і слабкість;
  • гіпотиреоїдна кома, особливо характерна для пацієнтів похилого віку, що поєднує в собі всі ускладнення захворювання: зміни свідомості, збої в злагодженій роботі систем органів організму.

Для жінок у період вагітності виявлення гіпотиреозу має ключове значення, тому що дефіцит гормонів щитоподібної залози може вкрай негативно впливати на розвиток дитини та спричинити серйозні порушення в центральній нервовій системі (олігофренія, кретинізм та ін.).

Як визначити гіпотиреоз?

Поставте своє питання Ендокринологу
«ОН Клінік»

Гіпотиреоз - це клінічний синдром, спричинений стійкою нестачею рівня гормонів щитовидки. Оскільки в основі захворювання лежать різноманітні причини, його прояви та клінічна картина істотно різняться.

На ранній стадії перебігу патологія не має характерних ознак, проте існує низка симптомів гіпотиреозу, які свідчать про необхідність звернення до ендокринолога, а саме:

  • постійна сонливість;
  • підвищена чутливість до перепадів температур;
  • погіршення когнітивних функцій (пам'ять, увага, мислення);
  • сухість шкірних покривів, ламкість волосся і нігтів;
  • зниження лібідо;
  • підвищення маси тіла;
  • часті закрепи тощо.

Прогресування захворювання призводить до появи більш вираженої симптоматики та характерних проявів гіпотиреозу:

  • зміна тембру голосу, особливо під час стресу (огрубіння у жінок);
  • набряки тіла високої щільності;
  • одутлість обличчя;
  • гіпотонія (хронічно знижений артеріальний тиск);
  • пожовтіння й акне шкіри;
  • потовщення пальців;
  • розлади смаку та нюху, тощо.

Основним способом визначення захворювання є визначення рівня гормонів у крові. Діагностується гіпотиреоз, якщо в організмі пацієнта знижені рівні тироксину і трийодтироніну, а рівень ТТГ - підвищений. Ступінь тяжкості порушення прямо пропорційний патологічним змінам концентрації гормонів (легкий, середній та ускладнений).

Однак, у деяких випадках спостерігаються деякі особливості гормональних коливань. Так, за вторинного гіпотиреозу рівень ТТГ може бути в нормі, але з низькою біологічною активністю, а первинний тип захворювань супроводжується нормальними показниками Т3 завдяки гіперсекреції ураженою щитоподібною залозою.

Також значущими для постановки діагнозу є ультразвукове обстеження щитоподібної залози та черевної порожнини, дослідження функції зовнішнього дихання, сцинтиграфія або біопсія щитоподібної залози, ЕхоКГ.

Виявлення патології та визначення її форми і стадії лежить у компетенції лікаря-ендокринолога. Ми рекомендуємо не займатися самолікуванням, а звернутися до нього по кваліфіковану допомогу за появи перших ознак порушення гормонального балансу. Своєчасні діагностика і лікування, призначені з урахуванням індивідуальних особливостей організму, дають змогу ефективно підібрати схему лікування і відновити здоров'я.

Як вилікувати гіпотиреоз?

В основі лікування гіпотиреозу лежить замісна терапія синтетичними аналогами гормонів щитоподібної залози для підтримання в крові стабільного рівня ТТГ і вільного Т4.

Основний перелік принципів терапії гіпотиреозу:

  • лікування має призначатися за першої маніфестації захворювання;
  • довічне приймання призначених ліків;
  • початкова доза препарату, як і повна замісна доза, індивідуальні, оскільки залежать від маси тіла, віку, раціону харчування і наявності супутніх патологій;
  • ліки потрібно приймати натщесерце, в один і той самий час, витримуючи 4-годинний інтервал між прийомом інших препаратів;
  • регулярний контроль відповіді на лікування;
  • обов'язкове симптоматичне лікування супутніх захворювань.

Під час лікування потрібно періодично перевіряти стан серцево-судинної системи, оскільки недотримання рекомендацій лікаря або самостійне припинення прийому тиреоїдних гормонів можуть призвести до порушень роботи серця (посилення симптомів стенокардії, розвиток серцевої недостатності або миготливої аритмії).

Також важливим елементом лікування і профілактики гіпотиреозу є збалансоване харчування і приймання йодовмісних препаратів за потреби (вітамінні комплекси, харчові добавки). Харчування в разі гіпотиреозу має містити продукти, збагачені йодом: морська риба, водорості та йодована сіль.

Йодовмісні продукти

Цінність для щитоподібної залози

Риба та морепродукти

морська риба і морепродукти є головними джерелами йоду, з якого складаються тиреоїдні гормони, що дуже важливо в харчуванні за гіпотиреозу

Морські водорості

водорості - головне джерело йоду, селену і фосфору, які потрібні для правильного функціонування щитовидки

Фрукти

найвищий вміст йоду в ківі, хурмі та фейхоа, тому їх обов'язково додають у харчування за гіпотиреозу

Овочі та зелень

щитоподібній залозі потрібен вітамін А, тому необхідно вживати помаранчеві та червоні овочі, а також: моркву, огірки, шпинат і будь-яку зелень, а на йод багаті томати та буряк

Молочні продукти

велика кількість йоду міститься в сирі, але підходять тільки нежирні та несолоні його сорти

Сухофрукти та горіхи

йодом багаті кедрові та волоські горіхи, а що стосується сухофруктів - найкращий вибір - курага

Ягоди

корисніші за інші ягоди в разі гіпотиреозу вишня, аґрус і смородина

Вода і напої

краще віддавати перевагу компотам із мінімумом цукру, сокам і неміцному чаю, води не більш як 1.5 л., щоб не допустити набряків

Для вашої зручності ми надаємо нашу таблицю у вигляді ілюстрації. Ви можете зберегти її або надіслати знайомим за потреби.

Таблиця йодовмісних продуктів

Таблиця йодовмісних продуктів

Нерідко за аутоімунних захворювань щитоподібної залози спостерігається непереносимість деяких продуктів, що спричиняє запалення в органах травного тракту.

Чим відрізняються гіпертиреоз від гіпотиреозу?

На відміну від гіпотиреозу, за якого спостерігається дефіцит синтезу гормонів щитоподібної залози, гіпертиреоз характеризується надлишковим їх продукуванням. Щитоподібна залоза збільшується в розмірах і перебуває в стані постійної секреторної активності, спричиняючи інтоксикацію організму (тиреотоксикоз).

Найчастіше гіпертиреоз розвивається внаслідок серйозних інфекцій, стресів або через спадковість. Факторами, що підвищують імовірність виникнення патології, є наявність аутоімунних захворювань і безконтрольне вживання ліків, що містять тиреоїдні гормони.

Діагностика гіпертиреозу включає в себе:

  • гормональний профіль (за гіпертиреозу рівень ТТГ знижений);
  • виявлення антитіл, що атакують тканини щитоподібної залози;
  • УЗД щитоподібної залози тощо.

Серед ознак, що свідчать про гіпертиреоз, відзначають:

  • тахікардію (прискорене серцебиття);
  • порушення сну;
  • тремор кінцівок;
  • підвищену нервозність і дратівливість;
  • втрату маси тіла;
  • гіперактивність перистальтики кишечнику (часта дефекація або діарея);
  • підвищену пітливість;
  • офтальмопатію (виряченість очей) тощо.

Чим тиреоїдит відрізняється від гіпотиреозу?

Аутоімунний тиреоїдит - це комплекс захворювань щитоподібної залози запальної природи. На ранній стадії тиреоїдит може проявлятися, як гіпертиреоз, оскільки спостерігається збільшення щитоподібної залози в розмірах. Також з'являються симптоми, характерні для гіперфункції органу: порушення сну, втрата ваги та гіпертонія. Однак, поступове руйнування клітин щитоподібної залози антитілами призводить до того, що профіцит гормонів змінюється на їхню нестачу, спричиняючи гіпотиреоз.

Найчастіше причиною аутоімунного тиреоїдиту слугує генетична схильність, тому в разі наявності цієї патології у близьких родичів рекомендується регулярно відвідувати лікаря-ендокринолога для оцінки здоров'я щитоподібної залози.

Діагностика тиреоїдиту полягає в контролі рівня тиреоїдних гормонів і наявності аутоімунних антитіл у крові. Також нерідко призначають УЗД щитоподібної залози, сцинтиграфію на аналізи на гормони. При підготовці до аналізів на гормони необхідно уточнити у лікаря, в який час доби слід здавати кров, оскільки рівень гормонів змінюється протягом дня.

Ознаками розвитку тиреоїдиту слугують:

  • зміна розміру щитоподібної залози та зменшення її ехогенності;
  • вузлові утворення в органі;
  • підвищення кількості антитіл до клітин щитоподібної залози тощо.

Лікуванням тиреоїдиту, як і інших порушень функціонування щитоподібної залози, займається ендокринолог. Воно базується на довічному прийомі гормоновмісних лікарських препаратів для нормалізації рівня гормонів щитоподібної залози та зупинки активності відповідних антитіл.

Чи можна повністю вилікувати гіпотиреоз?

Гіпотиреоз здебільшого виліковний, проте сприятливість прогнозу залежить від причини виникнення патології та систематичності прийому призначених лікарських засобів. Замісна гормональна терапія - тривалий або довічний процес, результативність якої потребує постійного контролю.

Спостереження і призначення грамотного ендокринолога, зміна способу життя і раціону харчування дають змогу пацієнту скоригувати порушення в діяльності щитоподібної залози і купірувати симптоматику гіпотиреозу.

У нашого блогу є власні канали в телеграмі та вайбері, в яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.

Ендокринологія в ОН Клінік Одеса

Чи можна вилікувати гіпотиреоз? - Красовська Ірина Григорівна
Красовська Ірина Григорівна
ОН Клінік Одеса
вул. Мала Арнаутська, 56
Графік роботи:
Пн - Пт: 8:30 - 19:30
Сб: 9:00 - 17:00
Нд: 9:00 - 14:00
Рейтинг статті:
3 з 5 на основі 44 оцінок
Чи можна вилікувати гіпотиреоз?
Лікар-ендокринолог. Вища категорія.
Чи можна вилікувати гіпотиреоз?
Стаття перевірена: Туренко Роман Вікторович
Лікар-ендокринолог. Вища категорія.

Інші статті на тему

Схожі статті:

Коментарі

Маргарита 1 рік тому
Здрастуйте! П'ю гормони 14 років, наразі 100 . Підкажіть, чи можна піти від лікування гормонами або якимись методами знижувати дозу?
Відповісти
Наталія Павлова Маргарита Маргарита 1 рік тому
Здрастуйте! Рекомендуємо звернутися до лікаря-ендокринолога, який на основі аналізів, УЗД щитовидної залози зможе підібрати необхідну дозу.
Записатись на прийом
Заповніть форму, і ми зв'яжемося з Вами у найближчий час
Натискаючи на кнопку Відправити Ви даєте згоду на обробку даних, та погоджуєтеся з умовами угоди
Перевищено ліміт запитів. Спробуйте через 5 хв.

Не пропустіть оновлення від нас!

Обмінюємо email на корисну інформацію про ваше здоров’я. Нас читають понад 100 000 користувачів щомісяця. Приєднуйтесь і ви!
Підписуйтесь на наші соцмережі та вигравайте 1000 грн