Що таке ендометрій?
Ендометрій — це тонка внутрішня слизова оболонка матки, товщина якої змінюється протягом менструального циклу. Вона складається з двох шарів: базального (нижнього) і функціонального (верхнього). Нижній шар кріпиться до підочеревинної тканини матки і не змінюється протягом циклу. Функціональний шар ендометрія матки призначений для імплантації (прикріплення) заплідненої яйцеклітини. Впродовж циклу під впливом статевих гормонів — естрогену та прогестерону — ендометрій поступово потовщується, створюючи умови для можливої вагітності.
Верхній шар ендометрія починає поступово дозрівати і розростатися з першого дня місячних. До моменту овуляції його товщина становить 14–16 мм, а перед менструацією — 16–18 мм. За відсутності запліднення відбувається відшарування верхнього шару ендометрія і його виведення разом із менструальною кров’ю (початок менструації).
За успішної імплантації верхній шар слизової оболонки матки не відторгається, а продовжує наростати та функціонально змінюватися (ставати більш пухким), створюючи сприятливі умови для розвитку плодового яйця. Зі збільшенням терміну вагітності товщина ендометрія зростає. Динаміка потовщення слизової оболонки матки та її стан відстежуються на УЗД.
Що таке ендометрит?
Ендометрит — це запалення слизової оболонки матки, спричинене інфекцією бактеріальної, грибкової або вірусної етіології. Патологія належить до запальних захворювань органів малого таза.
Які симптоми ендометриту?
Симптоми ендометриту матки залежать від форми патології, вираженості запального процесу та стану імунної системи. Захворювання може протікати безсимптомно або з вираженими ознаками. Симптоми ендометриту можуть включати:
- підвищення температури тіла;
- інтенсивний або тягнучий біль внизу живота;
- загальну слабкість, ломоту;
- головний біль;
- відсутність апетиту;
- нетипові виділення з піхви з неприємним запахом;
- вагінальну кровотечу;
- здуття живота;
- дискомфорт під час дефекації;
- болісні відчуття під час сечовипускання;
- закреп.
Ознакою ендометриту може бути порушення менструального циклу, що супроводжується нерегулярними місячними, мізерними або рясними кров'яними виділеннями. Симптомами запалення ендометрія можуть бути дискомфорт і біль під час статевого акту.
Які виділення при ендометриті?
Характер вагінальних виділень при ендометриті залежить від виду патології. Гостра форма захворювання може супроводжуватися рясними виділеннями жовтого, жовто-зеленого, зеленого або сіруватого кольору з неприємним гнильним запахом. Також у них можуть бути домішки крові. При хронічному ендометриті можуть спостерігатися мізерні кров'янисті виділення мажучого характеру, які можуть з'являтися в середині менструального циклу, після статевого акту або в період загострення захворювання.
Які причини ендометриту?
Основною причиною розвитку ендометриту матки є інфекція, яка потрапляє в порожнину органу, викликаючи запалення її слизової оболонки. Збудниками інфекції можуть бути віруси, бактерії або гриби. Можливі причини ендометриту:
- інфекції, що передаються статевим шляхом (хламідіоз, мікоплазмоз, уреаплазмоз, гонорея);
- запальні процеси в нижніх відділах сечостатевої системи (наприклад, піхви, шийки матки, сечового міхура), які можуть поширитися висхідним шляхом;
- хронічні запальні захворювання органів малого таза (сальпінгіт, цервіцит);
- переривання вагітності (аборт);
- гістероскопія (інструментальний огляд порожнини матки за допомогою гістероскопа);
- встановлення внутрішньоматкової спіралі;
- недотримання правил гігієни зовнішніх статевих органів;
- травмування матки та шийки матки;
- спринцювання;
- аутоімунні захворювання.
Запалення слизової оболонки матки може виникнути після діагностичного вискоблювання. Хронічний ендометрит часто розвивається в результаті недолікованої гострої форми патології, неправильного лікування або його відсутності. Запалення ендометрія може виникнути в післяпологовий період через потрапляння патогенних мікроорганізмів у порожнину матки під час пологів.
Ендометрит 
Види ендометриту
За характером перебігу виділяють два основних види ендометриту: гострий і хронічний. Підтипом гострої форми патології є післяпологовий ендометрит. Залежно від характеру виділень (секрету) розрізняють серозний і гнійний ендометрит. Серозна форма патології характеризується менш вираженим запальним процесом, який зазвичай супроводжується рідкими прозорими або злегка каламутними виділеннями жовтуватого відтінку. Гнійний ендометрит відрізняється вираженою симптоматикою. Запалення ендометрія супроводжується гнійним секретом жовтого або зеленого кольору з неприємним запахом.
За причинами виникнення розрізняють специфічний та неспецифічний ендометрит. Специфічна форма захворювання спричинена певними патогенами (гонококами, хламідіями, мікобактеріями туберкульозу). Неспецифічний ендометрит розвивається через умовно-патогенні мікроорганізми (стафілококи, стрептококи).
Гострий ендометрит
Гострий ендометрит характеризується раптовою появою запального процесу та вираженою симптоматикою. Патологія часто розвивається через бактеріальний вагіноз або інфекції, що передаються статевим шляхом. Гострий ендометрит часто починається з різкого підвищення температури тіла, болю внизу живота. Запалення ендометрія може супроводжуватися рясними виділеннями слизового або гнійного характеру. Фактори ризику, які можуть сприяти розвитку гострого ендометриту:
- молодий вік (до 25 років);
- часта зміна статевих партнерів;
- раніше перенесені інфекції, що передаються статевим шляхом;
- нехтування засобами бар'єрної контрацепції під час сексу;
- встановлення внутрішньоматкової спіралі (ВМС);
- біопсія ендометрія.
Часті спринцювання, які сприяють вимиванню природної мікрофлори з піхви та формуванню дисбактеріозу, підвищують ризик розвитку гострого ендометриту. При появі симптомів запалення слизової оболонки піхви рекомендується записатися на огляд до гінеколога.
Хронічний ендометрит
Хронічний ендометрит характеризується тривалим уповільненим запальним процесом слизової оболонки матки. Патологія зазвичай протікає безсимптомно або зі слабко вираженими симптомами, які можуть посилюватися в період загострення.
У більшості випадків хронічний ендометрит розвивається після гострої форми патології внаслідок тривалої присутності патогенних мікроорганізмів в ендометрії або повторного інфікування. Також захворювання може виникнути через неінфекційні причини (наприклад, лікувальні або діагностичні операції на матці, аутоімунні захворювання). Хронічний запальний процес може розвиватися на тлі менопаузи.
Післяпологовий ендометрит
Післяпологовий ендометрит може розвиватися через кілька днів після пологів через висхідну бактеріальну інфекцію з нижніх відділів статевих органів або шлунково-кишкового тракту. Патологія також може виникнути внаслідок акушерських маніпуляцій під час і після пологів (наприклад, розтину плодового міхура, зупинки кровотеч, ручного видалення плаценти). Ризик розвитку гострого післяпологового ендометриту підвищується при кесаревому розтині, затяжних пологах, тривалому безводному періоді між відходженням навколоплідних вод і народженням дитини.
Як діагностують ендометрит?
Для діагностики ендометриту необхідно записатися на консультацію до гінеколога. На прийомі лікар збирає анамнез (інформацію про симптоми, скарги, хронічні захворювання, характер статевого життя, перенесені гінекологічні процедури). Гінеколог проводить огляд зовнішніх статевих органів, піхви, шийки матки, оцінюючи стан слизової оболонки, наявність запального процесу. Щоб перевірити стан ендометрія та виявити можливі патологічні зміни, призначаються лабораторно-інструментальні дослідження. Діагностика ендометриту може включати:
- загальний та біохімічний аналізи крові;
- аналіз сечі;
- мазок із піхви на мікрофлору;
- тести на ІПСШ;
- гістероскопію;
- діагностичну лапароскопію (інструментальний огляд органів малого таза за допомогою лапароскопа);
- УЗД органів малого таза.
У ході діагностики лікар може призначити кюретаж (діагностичне вишкрібання порожнини матки) або біопсію (забір тканини) ендометрія для дослідження під мікроскопом. За результатами комплексного обстеження гінеколог ставить діагноз і підбирає тактику лікування ендометриту.
Методи лікування ендометриту
Лікування ендометриту здійснюється за допомогою антибактеріальної терапії. Для підбору ефективного антибіотика може бути показаний аналіз на бактеріальний посів виділень зі статевих шляхів або зразка ендометрія, отриманого під час діагностичного вискоблювання матки. Лікування ендометриту може включати:
- протизапальні препарати у вигляді свічок, таблеток, капсул;
- засоби для поліпшення кровопостачання та відновлення ендометрія;
- гормональні препарати для нормалізації менструального циклу;
- імуномодулятори;
- вітамінно-мінеральний комплекс.
У складі комплексного лікування ендометриту можуть бути призначені вагінальні свічки для відновлення мікрофлори піхви. Медикаментозна терапія ендометриту підбирається лікарем залежно від форми захворювання, збудників інфекції, індивідуальних особливостей організму. У рамках комплексного лікування запалення ендометрія також може застосовуватися фізіотерапія (наприклад, електрофорез, магнітотерапія). При розвитку ускладнень (наприклад, абсцесу ендометрія) може знадобитися хірургічне лікування ендометриту.
Акційні пропозиції та новини
Чи можна завагітніти при ендометриті?
Завагітніти при ендометриті можна. Однак хронічна форма захворювання значно знижує шанси на настання вагітності та її успішне виношування. Тривале запалення ендометрія матки призводить до структурних і функціональних змін слизової оболонки, що створює несприятливі умови для імплантації (прикріплення) плодового яйця, підвищуючи ризик викидня. При правильно підібраному лікуванні хронічного ендометриту структура і функції ендометрія можуть відновитися, що значно підвищує шанси на успішне зачаття, виношування вагітності та народження дитини.
Як подбати про себе при ендометриті?
Турбота про себе при ендометриті спрямована на швидке придушення інфекції, зменшення запалення ендометрія, полегшення симптомів та запобігання переходу захворювання у хронічну форму. Важливо дотримуватися всіх рекомендацій лікаря, дотримуючись режиму прийому антибіотиків та інших препаратів. Інші рекомендації при лікуванні ендометриту можуть включати:
- дотримання помірної фізичної активності;
- уникнення надмірного навантаження, переохолодження, стресів;
- дотримання збалансованого харчування;
- повноцінний відпочинок і здоровий сон.
У період лікування ендометриту слід утриматися від статевого життя. Після завершення терапії необхідно пройти повторний огляд у гінеколога для оцінки стану ендометрія та підтвердження ефективності лікування.
Чим небезпечний ендометрит?
Ендометрит небезпечний розвитком ускладнень, які можуть розвиватися за відсутності своєчасної діагностики та терапії захворювання. Інфекція може поширитися за межі матки на сусідні органи малого таза (піхву, маткові труби, яєчники), викликаючи запальні патології (аднексит, сальпінгіт, оофорит).
При прогресуванні запалення інфекція може потрапити в черевну порожнину, викликаючи перитоніт (запалення очеревини) або абсцес (утворення гнійних вогнищ). У важких випадках при потраплянні бактерій у кров можуть розвиватися сепсис і септичний шок, які є станами, що загрожують життю, і вимагають негайної медичної допомоги.
Тривале запалення ендометрія підвищує ризик переходу захворювання в хронічну форму. В результаті можуть розвиватися порушення менструального циклу, зниження фертильності, дисфункція яєчників. Поступові структурні зміни слизової оболонки матки при хронічному ендометриті підвищують ймовірність утворення внутрішньоматкових спайок (синдрому Ашермана), позаматкової вагітності, появи проблем з виношуванням дитини, а також можуть призвести до безпліддя.
Профілактика ендометриту
Профілактика ендометриту спрямована на запобігання або мінімізацію факторів, що сприяють розвитку запалення слизової оболонки матки. Рекомендації щодо профілактики ендометриту у жінок можуть включати:
- дотримання правил інтимної гігієни;
- використання бар'єрних методів контрацепції (презервативів);
- своєчасне лікування інфекцій, що передаються статевим шляхом, захворювань сечостатевої системи, органів малого таза;
- уникнення травм статевих органів під час статевого акту;
- відмова від спринцювання;
- суворе дотримання рекомендацій лікаря після пологів, переривання вагітності, гінекологічних процедур.
Рекомендується регулярно проходити профілактичні огляди у гінеколога не рідше одного разу на рік. Своєчасна діагностика дозволить виявити запальний процес на ранній стадії та розпочати лікування, що сприятиме зниженню ризику прогресування захворювання та розвитку ускладнень.
У нашого блогу є власні канали в Телеграмі, Вайбері, Інстаграмі та Тредсі, у яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.
Гінекологія в ОН Клінік Суми
Гінекологія ОН Клінік в інших містах
Популярні питання
Лікування хронічного ендометриту може тривати кілька тижнів. Тривалість лікування залежить від тяжкості патології, збудника інфекції, загального стану здоров'я жінки. При правильно підібраній схемі лікування хронічного ендометриту зазвичай спостерігається стійка ремісія, що супроводжується поступовим відновленням ендометрія. У більшості випадків вдається повністю вилікувати хронічний ендометрит, що підвищує шанси на успішну вагітність.
Метроендометрит — це запальне захворювання матки, при якому відбувається ураження ендометрія (слизової оболонки) та міометрія (м’язового шару органу). Патологія супроводжується симптомами ендометриту та міометриту (запалення м'язового шару матки), включаючи виражений больовий синдром у нижній частині живота, підвищення температури тіла, патологічні виділення з неприємним запахом. Метроендометрит розвивається на тлі інфекції, яка вражає ендометрій, поступово поширюючись у міометрій. Запальний процес може виникнути після пологів, аборту, внутрішньоматкових втручань або через інфекції, що передаються статевим шляхом. Рекомендується звернутися до гінеколога.
Лікування ендометриту в більшості випадків має сприятливий прогноз. Терапія передбачає прийом антибіотиків та інших препаратів за призначенням лікаря. При своєчасній діагностиці та лікуванні гострий ендометрит зазвичай вдається повністю вилікувати без наслідків. Покращення стану спостерігається, як правило, вже на другу-третю добу після початку лікування. Тривалість курсу в середньому займає від десяти до дванадцяти днів. У деяких випадках може знадобитися пройти повторний курс терапії.
УЗД дозволяє виявити потовщення або витончення ендометрія, виявити його неоднорідність, нерівність меж, що може вказувати на ендометрит. Однак для підтвердження діагнозу може знадобитися додаткове дослідження (наприклад, лапароскопія або гістероскопія).
Ендометрит - це запалення слизової оболонки матки (ендометрія), а ендометріозом називають його розростання за межі матки (маткові труби, яєчники, черевна порожнина). Причиною розвитку ендометриту є інфекція (бактеріальна, грибкова або вірусна). Ендометріоз - неінфекційне захворювання, яке може бути викликане зворотним закидуванням менструальної крові, збоєм в імунній системі та іншими факторами. На відміну від ендометріозу, ендометрит можна повністю вилікувати в короткий термін.
Курс медикаментозного лікування ендометриту займає в середньому від десяти до дванадцяти днів. Тривалість терапії залежить від виду виявлених мікроорганізмів, обсягу запалення та інших факторів. За гострого ендометриту поліпшення стану спостерігається, як правило, вже на другу-третю добу після початку лікування. У деяких випадках може знадобитися пройти повторний курс терапії.
Хронічний ендометрит негативно впливає на фертильність - здатність жінки завагітніти та виносити дитину. Через хронічне запалення на внутрішньому шарі стінок матки утворюються рубці, що перешкоджають імплантації ембріона і подальшому його розвитку. За хронічного ендометриту також зростає ризик повторних викиднів. Після курсу медикаментозного лікування ендометриту фертильність відновлюється, і жінка може завагітніти, виносити та народити дитину.
