Що таке ендометрит?

Читати 5 хвилин | Опубліковано: 26 March 2021 |

9576

Ендометрит - це запалення слизової оболонки матки (ендометрія). Ендометрит належить до запальних захворювань органів малого таза.

Розрізняють гострий і хронічний ендометрит. Профілактикою, діагностикою та лікуванням ендометриту займається лікар-гінеколог.

Причини розвитку ендометриту

Основною причиною виникнення ендометриту є інфекція. Інфекційні агенти можуть мати бактеріальну, грибкову і вірусну природу. Найчастіше ендометрит викликають бактерії.

Патогенні мікроорганізми можуть потрапити в матку з нижніх відділів сечостатевої системи за вагініту (запалення піхви), цервіциту (запалення шийки матки), циститу (запалення сечового міхура). Бактерії, що провокують ендометрит, можуть бути як збудниками інфекцій, що передаються статевим шляхом (хламідії, гонококи, мікоплазми, уреаплазми, трихомонади), так і умовно-патогенною мікрофлорою статевих шляхів (гарднерели, стафілококи, стрептококи).

Післяпологовий ендометрит розвивається у жінок у період після пологів. Розвитку післяпологового ендометриту сприяють такі чинники:

розродження шляхом кесаревого розтину;
тривалий безводний період (час від відходження навколоплідних вод до народження дитини);
тривалі пологи;
неповне відділення плаценти;
акушерські маніпуляції під час і після пологів (розкриття плодового міхура, зупинка кровотеч).

Симптоми гострого і хронічного ендометриту

Ендометрит може протікати як з вираженою симптоматикою, так і безсимптомно. Симптоми ендометриту залежать від гостроти запального процесу. Симптомами гострого ендометриту є:

підвищення температури тіла;
інтоксикація (ломота, слабкість, відсутність апетиту, головний біль);
інтенсивний біль внизу живота (тазовий біль);
виділення зі статевих шляхів (за гнійного ендометриту можуть бути бурими з неприємним запахом, за уповільненого запаленні можуть бути періодичними, незначними).

Симптоми хронічного ендометриту менш виражені в порівнянні з гострим. Температура тіла за хронічного ендометриту підвищується рідко. Виділення зі статевих шляхів за хронічного ендометриту з'являються періодично під час загострення.

Діагностика ендометриту

Діагностика ендометриту відбувається на прийомі у лікаря-гінеколога. Огляд гінеколога складається зі збору скарг, історії розвитку захворювання, загального фізикального огляду та огляду піхви та шийки матки на гінекологічному кріслі за допомогою гінекологічних дзеркал.

За підозри на ендометрит можуть бути призначені додаткові обстеження:

аналізи (клінічний аналіз крові, мазки з піхви на визначення чутливості флори до антибактеріальних препаратів);
ультразвукове дослідження (УЗД органів малого таза);
діагностичне вишкрібання порожнини матки (гінекологічна маніпуляція під короткочасним наркозом).

Методи лікування ендометриту

Лікування ендометриту переважно медикаментозне і полягає в призначенні антибактеріальних препаратів. Для вибору ефективного антибіотика за ендометриту може бути рекомендований аналіз на бактеріальний посів виділень зі статевих шляхів або зразка ендометрію, отриманого за діагностичного вискоблювання матки. Додатково призначають протизапальну і дезінтоксикаційну терапію. Хірургічне лікування ендометриту може знадобитися внаслідок розвитку ускладнень (абсцес ендометрія).

Профілактика та наслідки ендометриту

Профілактика ендометриту полягає в профілактиці захворювань, що передаються статевим шляхом, яка полягає насамперед у використанні бар'єрних засобів контрацепції (презервативів) і регулярному обстеженні партнерів на предмет наявності інфекцій статевих органів. Необхідно пам'ятати, що як чоловіки, так і жінки можуть бути безсимптомними носіями збудників інфекційних захворювань репродуктивних органів.

Для профілактики інфекції, яка може потрапити в матку висхідним шляхом (з піхви), необхідно своєчасно діагностувати талікувати запальні захворювання сечостатевого тракту. Гінекологічні маніпуляції повинні проводиться стерильними або одноразовими інструментами.

Профілактикою формування хронічного ендометриту є своєчасне лікування гострого запалення ендометрія. Важливо пам'ятати, що самостійне лікування ендометриту травами та народними засобами неефективне і може призвести до ускладнень. Ускладнення ендометриту включають:

поширення інфекційно-запального процесу на сусідні органи жіночої репродуктивної системи з розвитком аднекситу (запалення придатків матки), сальпінгіту (запалення маткових труб), оофоріту (запалення яєчників);
безпліддя і проблеми за виношування плода;
порушення менструального циклу;
розвиток синдрому хронічної тазової болі.

За появи ознак ендометриту слід негайно звернутися до лікаря-гінеколога.

Популярні питання

1. Чим відрізняється ендометрит від ендометріозу?

Ендометрит - це запалення слизової оболонки матки (ендометрія), а ендометріозом називають його розростання за межі матки (маткові труби, яєчники, черевна порожнина). Причиною розвитку ендометриту є інфекція (бактеріальна, грибкова або вірусна). Ендометріоз - неінфекційне захворювання, яке може бути викликане зворотним закидуванням менструальної крові, збоєм в імунній системі та іншими факторами. На відміну від ендометріозу, ендометрит можна повністю вилікувати в короткий термін.

2. Як довго лікується ендометрит?

Курс медикаментозного лікування ендометриту займає в середньому від десяти до дванадцяти днів. Тривалість терапії залежить від виду виявлених мікроорганізмів, обсягу запалення та інших факторів. За гострого ендометриту поліпшення стану спостерігається, як правило, вже на другу-третю добу після початку лікування. У деяких випадках може знадобитися пройти повторний курс терапії.

3. Чи можлива вагітність за хронічного ендометриту?

Хронічний ендометрит негативно впливає на фертильність - здатність жінки завагітніти та виносити дитину. Через хронічне запалення на внутрішньому шарі стінок матки утворюються рубці, що перешкоджають імплантації ембріона і подальшому його розвитку. За хронічного ендометриту також зростає ризик повторних викиднів. Після курсу медикаментозного лікування ендометриту фертильність відновлюється, і жінка може завагітніти, виносити та народити дитину.