Що таке мавпяча віспа?
Мавпяча віспа (Monkeypox, МРОХ) — це нова зоонозна інфекція (передається від тварин до людини), що викликається вірусом віспи мавп (Monkeypox virus, MPXV). MPXV, як і збудник натуральної віспи, належить до сімейства Orthopoxvirus. Вірус віспи мавп викликає симптоми, схожі на грип (підвищена температура тіла, озноб), а також висип, що схожий з висипаннями при натуральній віспі. Доведеного лікування МРОХ немає, зазвичай інфекція через кілька тижнів минає самостійно.
Які причини віспи мавп?
Поставте своє питання Інфекціоністу «ОН Клінік»
Причина мавпячої віспи — зараження вірусом Monkeypox virus. MPXV зустрічається зазвичай в дикій природі у мавп або дрібних гризунів (щури, миші, білки) у країнах Центральної та Західної Африки, проте випадки зараження були зареєстровані й в інших регіонах світу (Європі, Америці, Австралії). Існує два штами MPXV: Clade 1 та Clade 2.
Штам Clade 1 МРОХ, що зустрічається в Демократичній Республіці Конго, зазвичай викликає більш важкий перебіг захворювання порівняно з Clade 2 МРОХ, який поширений у Західній Африці. Інфікування Clade 1 спричинило смерть близько 10% хворих, які заразилися під час попередніх спалахів віспи мавп.
Які симптоми віспи мавп у людей?
Інкубаційний період МРОХ становить від п'яти днів до трьох тижнів. Перші ознаки мавпячої віспи можуть включати:
- високу температуру тіла;
- головний біль;
- м'язові болі;
- болі в спині;
- озноб;
- втома;
- збільшення лімфатичних вузлів.
У деяких випадках при мавпячій віспі можуть додаватися шлунково-кишкові (блювання, нудота, біль у животі, діарея) та респіраторні (біль у горлі, закладеність носа, кашель) симптоми. Висипання, як правило, з'являється через один-п'ять днів після підвищення температури тіла і може супроводжуватися болем та свербінням.
На початковій стадії висип при мавпячій віспі виглядає як плоскі плями (макули), які з часом піднімаються над шкірою і перетворюються на папули. Далі висип на шкірі набуває вигляд пухирів (везикул), наповнюючись прозорою рідиною. Прозора рідина всередині бульбашок перетворюється на жовту, утворюються пустули. Останньою стадією висипу вважається утворення кірок (струпів) замість пустул, які відпадають протягом двох-чотирьох тижнів.
Висипання може виникати на будь-якій ділянці тіла, включаючи долоні, підошви ніг, обличчя, рот, геніталії, анус. Кількість шкірних поразок може змінюватись від одиничних вогнищ до кількох тисяч.
Симптоми віспи мавп люди можуть проявлятися по-різному. У деяких людей захворювання може обмежуватися лише висипом. Іноді висипу немає, а ознаки зараження виражені загальним нездужанням. МРОХ може протікати як у легкій, так і в складній формі, що вимагає медичної допомоги.
Як передається мавпяча віспа?
Зараження вірусом Monkeypox virus переважно відбувається через контакти з інфікованими тваринами чи людьми. Вірус мавпячої віспи передається від тварин до людини через ушкоджену шкіру при укусах, подряпинах, контактах з біологічними рідинами (наприклад, кров'ю) або вісповими ураженнями (виразками) інфікованої тварини.
Поширення вірусу MPXV від людини до людини можливе при тісному фізичному контакті (обіймах, поцілунках, сексі) через слизові поверхні, дихальні шляхи або при контакті з виразками та шкірними струпами (у разі тривалого перебування з хворим). Віспою можна заразитися через побутові предмети (одяг, постільну білизну). Також ризик зараження існує при контакті з гострими інструментами у медичних закладах чи громадських місцях (кабінетах манікюру, тату-салонах).
Вірус мавпячої віспи може передаватися від матері до плода під час вагітності, а новонародженому — при безпосередньому контакті «шкіра до шкіри». Споживання недостатньо термічно обробленого м'яса диких тварин, інфікованих вірусом (зазвичай диких ссавців), також є однією із причин зараження МРОХ.
Епідемія віспи мавп у світі
Вчені вперше виявили захворювання МРОХ у 1958 році в Данії, коли було зареєстровано два спалахи серед мавп для досліджень, що й стало причиною назви хвороби «віспа мавп». Перший випадок захворювання людини було зафіксовано 1970 року в Демократичній Республіці Конго (ДРК).
До 2022 року більшість зареєстрованих випадків спалаху віспи мавп спостерігалися у Центральній та Західній Африці, зокрема у сільських районах ДРК.
У 2022 році спалах віспи мавп почав поширюватися за межі Африки. У травні 2022 року МРОХ поширилася Північною та Південною Америкою, Європою. Станом на серпень 2022 року було зареєстровано 39 434 випадки віспи мавп у 87 країнах, де вірус раніше не спостерігався. З січня 2023 року лише у ДРК зареєстровано понад 27 000 випадків підозри на МРОХ та понад 1300 летальних випадків.
З січня 2022 року до серпня 2024 року віспа мавп була зареєстрована більш ніж у 120 країнах світу. Згідно зі статистикою, зафіксовано понад 100 000 лабораторно підтверджених випадків мавпвячої віспи у світі та понад 220 смертей серед них. До найбільш постраждалих від епідемії країн увійшли США, Бразилія, Іспанія, ДРК, Франція, Колумбія, Мексика, Великобританія, Перу, Німеччина. Всього на ці країни припало 80% випадків, зареєстрованих у світі. Станом на липень 2024 року кількість нових випадків, що щомісяця реєструються, збільшилася на 11,3%.
26 серпня 2024 року ВООЗ запустила глобальний «Стратегічний план готовності та реагування» на спалахи МРОХ, що охоплює період із вересня 2024 по лютий 2025 року. Мета плану — запобігти пандемії мавпячої віспи у світі через моніторинг, вакцинацію людей у групі ризику та координацію зусиль між країнами та партнерами. В межах плану буде виділено 135 мільйонів доларів США на проведення досліджень, забезпечення доступності тестів та вакцин, а також мінімізацію передачі вірусу від тварин до людей. Особливу увагу приділено Африканському регіону, де ВООЗ та Africa CDC планують розробити спільну стратегію реагування.
Мавпяча віспа у дітей
Діти можуть заразитися МРОХ через тісний контакт із хворими (наприклад, у домашніх умовах, спілкуючись із членами сім'ї, які мають ознаки захворювання). Ознаки мавпячої віспи в дітей можуть нагадувати поширені дитячі вірусні інфекції (наприклад, вітрянку).
Якщо у дитини з'явилися симптоми хвороби, важливо звернутися до педіатра для точної діагностики та лікування. Порівняно з дорослими, діти можуть зіткнутися з більш важким перебігом хвороби та повинні перебувати під медичним наглядом. У деяких випадках може знадобитися стаціонарне лікування, де разом з дитиною перебуватимуть батьки або опікуни, якщо вони здорові та мають низький ризик зараження.
При підозрі або підтвердженні МРОХ у годуючої матері, педіатр оцінює ризики передачі вірусу немовляті та приймає рішення про продовження або припинення грудного вигодовування. Лікар може рекомендувати запобіжні заходи (використання маски), щоб мінімізувати ризик передачі вірусу.
Чим небезпечна віспа мавп для людей?
МРОХ зазвичай має легку форму. Проте при тяжкій формі захворювання можуть спостерігатися великі та обширні ураження, особливо в порожнині рота, очах та на статевих органах. Також мавпяча віспа небезпечна вторинними бактеріальними інфекціями шкіри чи крові, вірусними ураженнями органів.
Ризик розвитку ускладнень чи летального результату МРОХ високий серед новонароджених, дітей старшого віку, вагітних жінок, гомосексуалів та людей з імунодефіцитними станами, включаючи ВІЛ на пізніх стадіях. Ризик летального результату може варіювати від 0,1% до 10% залежно від доступності медичної допомоги та стану імунної системи хворого.
Як діагностують віспу мавп у людей?
МРОХ у людей діагностують на основі клінічних симптомів та лабораторних досліджень. Діагностика Monkeypox відбувається на прийомі у інфектолога і починається зі збирання анамнезу. Лікар уточнює, чи є у пацієнта характерні ознаки мавпячої віспи (підвищення температури тіла, висип), чи мали місце нещодавні поїздки до регіонів із високим ризиком зараження або контакт із можливими джерелами інфекції. Також пацієнту проводять аналіз ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція), який дозволяє виявити ДНК вірусу у зразках, взятих з уражених ділянок шкіри (висипу або пухирів) для підтвердження наявності інфекції.
Як лікують віспу мавп?
Лікування віспи мавп є симптоматичним і спрямоване на догляд за шкірними висипаннями, зменшення болю та запобігання ускладненням. Хоча деякі противірусні препарати були схвалені Європейським агентством з лікарських засобів для екстреного застосування та проходять клінічні випробування, на сьогоднішній день не існує доведених ефективних ліків від МРОХ.
Більшість пацієнтів одужують протягом двох-чотирьох тижнів. Лікування мавпячої віспи включає:
- спокій, рясне пиття, достатню тривалість сну, правильний режим харчування;
- сольові полоскання (за наявності виразок у роті);
- теплі ванни із содою або сульфатом магнію (при ураженнях шкіри);
- знеболювальні безрецептурні препарати (парацетамол або ібупрофен) для полегшення болю.
Важливо уникати проколювання пухирів та роздряпування виразок, щоб не уповільнювати процес загоєння та не поширювати інфекцію на інші ділянки тіла. Пацієнтам з МРОХ необхідно дотримуватися ізоляції в окремій кімнаті, що добре провітрюється, і утримуватися від статевих контактів до повного загоєння висипань. Після контакту з ураженими висипом ділянками шкіри рекомендується мити руки з милом та використовувати антисептик. Перебуваючи поруч з іншими людьми потрібно одягати маску та закривати місця висипань одягом або бинтами.
Профілактика мавпячої віспи
Для запобігання зараженню МРОХ рекомендується уникати контактів з хворими та зараженими тваринами. Важливо не користуватися спільними з хворим предметами побуту (столовими приладами, посудом, одягом, постільною білизною, рушниками). Також профілактика мавпової віспи включає:
- гігієну рук. Важливо регулярно мити руки з милом після вулиці, туалету, перед їжею. Якщо немає доступу до мила та води, можна використовувати дезінфікуючі засоби на спиртовій основі;
- ретельне миття овочів та фруктів;
- термічну обробку їжі. М'ясні продукти та субпродукти потрібно повністю приготувати перед вживанням.
Якщо в будинку є хворий на МРОХ, рекомендується регулярно робити вологе дезінфікуюче прибирання і провітрювати приміщення. Важливо щодня протирати антисептиком поверхні, яких часто торкаються (двері, дверні ручки, вимикачі, телевізійні пульти, мобільні телефони, стільниці). Для людей із групи ризику рекомендується консультація сімейного лікаря щодо необхідності щеплення проти МРОХ.
У нашого блогу є власні канали в телеграмі та вайбері, в яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.
Інфектологія в ОН Клінік Харків Левада
Популярні питання
На основі багаторічних досліджень вакцин, які раніше використовувалися для боротьби з чорною віспою, розроблено нові вакцини, рекомендовані ВООЗ для захисту від віспи мавп. Щеплення від віспи мавп рекомендується робити тільки людям, які перебувають під ризиком зараження (з ослабленим імунітетом, які мали тісний контакт із хворими на МРВХ, медпрацівникам). Масова вакцинація населення наразі ВООЗ не рекомендується. Люди, які планують поїздки в регіони з високим ризиком зараження МРОХ, можуть розглянути можливість вакцинації за рекомендацією лікаря, що ґрунтується на індивідуальній оцінці ризику.
МРОХ може нагадувати інші захворювання, що ускладнює її діагностику. На Monkeypox може бути схожа вітряна віспа. Обидва захворювання викликають висип на шкірі, проте їх провокують різні віруси: вітряну віспу викликає вірус герпесу, а МРОХ — ортопоксвірус. Висип при вітряній віспі може з'являтися хвилями, а виразки Monkeypox розвиваються одночасно. Крім того, вітряна віспа протікає швидше, її симптоми зникають протягом двох тижнів, а для повного одужання від МРОХ може знадобитися від двох до чотирьох тижнів. У людей з Monkeypox часто спостерігаються збільшені лімфатичні вузли, чого зазвичай не буває при вітрянці. Також важливо відрізняти МРОХ від кору, бактеріальних шкірних інфекцій, корости, герпесу, сифілісу та інших захворювань, що передаються статевим шляхом. Зовні Monkeypox може виглядати як везикулопустульозні висипання на шкірі, що нагадують натуральну віспу. Проте попри спільні риси з чорною віспою, МРОХ має менш виражені симптоми та менш заразна.
Можливі ускладнення Monkeypox залежать від способу передачі вірусу, сприйнятливості людини та ступеня ураження організму. Ускладнення МРОХ можуть включати:
- енцефаліт (запалення головного мозку);
- зневоднення;
- кон'юнктивіт (запалення слизової оболонки ока);
- запалення рогівки (ураження рогівки ока);
- сліпоту;
- міокардит (запалення серцевого м'яза);
- проктит (запалення прямої кишки);
- пневмонію (запалення легенів).
Також Monkeypox може ускладнюватися супутніми бактеріальними шкірними інфекціями (бактеріальним целюлітом, абсцесом). Довгостроковими наслідками МРОХ можуть стати рубці на тілі та ураження рогівки очей.
15 вересня 2022 року в Україні було зареєстровано перший випадок захворювання Monkeypox. Наразі відомостей про численні випадки захворювання на МРОХ в Україні немає. В Україні є ПЛР-тести, які можуть бути використані в кожному регіоні країни на рівні місцевих центрів контролю та профілактики захворювань. Ці центри забезпечені необхідними ресурсами та дотримуються міжнародних рекомендацій для проведення епідеміологічних розслідувань і моніторингу. Управління Європейської комісії з готовності та реагування на надзвичайні ситуації у сфері охорони здоров'я (HERA) надало Україні 10 000 доз вакцини проти МРXV, яка буде розподілена Міністерством охорони здоров'я України в регіони відповідно до встановленої потреби. Вакцинація людей із груп ризику буде проводитися безоплатно.
Наразі триває вивчення тривалості імунітету після перенесеного захворювання на МРОХ. Є підтверджені випадки повторного зараження, незважаючи на наявність перенесеного інфекційного процесу. Тому навіть у разі Monkeypox в анамнезі важливо продовжувати вживати запобіжних заходів, щоб уникнути подальшого інфікування МРОХ.
Андрій
2 тижні тому
