Logo
0 800 30 11 77

Як збити високу температуру?

Як збити високу температуру?
Читати 14 хвилин | Створено: 11 вересня 2019 | Оновлено: 11 вересня 2019 | 548335 548335
Температура тіла – це показник внутрішнього середовища організму. Стабільність температури – одна з основних умов нормальної життєдіяльності людини.

Організм витрачає енергію на травлення, мозкову діяльність, удари серця, скорочення м'язів та інші фізіологічні процеси. Ця енергія перетворюється на тепло, яке виділяється тілом. За температуру тіла відповідає фізіологічний механізм – терморегуляція. Тепловий баланс управляється невеликою областю у головному мозку – гіпоталамусом. Він стежить за витратою енергії організму: може збільшити чи зменшити тепловіддачу.

У нормі температура тіла становить від 36.5 до 37.5 0С у різних частинах тіла. Протягом доби температура може коливатися: о 4-6 ранку вона знижується до 35.5-36 0С, увечері може підніматися до 37 0С. Це добовий ритм, який обумовлений різною гормональною активністю у вечірній та ранковий час.

Температура тіла вимірюється в анусі, в роті та пахвовій западині. Останній варіант найбільш звичний: коли йдеться про температуру тіла, зазвичай мають на увазі вимір температури в пахвовій западині. Там середній показник становить 36.6 0С.

Стабільна нормальна температура внутрішніх органів та крові підтримує сталість біохімічних реакцій, переміщення електролітів, в'язкість внутрішньоклітинної рідини та транспорт біологічних рідин. Температура також впливає на процеси збудження та гальмування в нервовій системі, захисні реакції імунітету, виділення гормонів та всмоктування поживних речовин у травному тракті.

При захворюваннях та патологічних станах температура тіла підвищується (гарячка або гіпертермія) або знижується (гіпотермія). За динамікою та добовим коливанням температури можна запідозрити тип інфекції, стадію хвороби та ступінь її тяжкості.

Причини підвищення температури

Підвищення температури – це адаптивна реакція у відповідь на вплив патологічних факторів: бактерій, вірусів, паразитів, пухлин, травм, отруєння, електричного струму чи ендотоксинів. Підвищеною температурою вважається показник, який перевищив позначку 37 0С при вимірюванні пахвової западини. Існує два типи підвищення температури – гарячка та гіпертермія (перегрівання).

Гарячка

Гарячка - це складний процес, який активізується при впливі на організм патогенних факторів. У лихоманці беруть участь клітини імунітету та деякі гормони.

Гарячка характерна для багатьох інфекційних захворювань та патологічних станів:

  • інфекції: малярія, бруцельоз, тиф, туберкульоз, грип, парагрип, кір, краснуха, скарлатина, вірусні гепатити, дифтерія, кашлюк, правець, поліомієліт, холера, дизентерія, сальмонельоз, ешеріхіоз, ентеровірус, чума, стрептокок, стафілокок, цитомегаловірус, паразитарні захворювання;
  • дихальна система: пневмонія, бронхіт, отит, синусит, ларингіт;
  • шлунково-кишковий тракт: апендицит, гастроентерит, гострий холецистит, гострий панкреатит;
  • ревматоїдний артрит, реактивний та псоріатичний артрит, системний червоний вовчак;
  • сечовидільна система: пієлонефрит та гломерулонефрит;
  • центральна нервова система: менінгіт, енцефаліт, менінгоенцефаліт;
  • гнійні захворювання;
  • сепсис;
  • злоякісні пухлини;
  • нещодавня вакцинація.

Важко перелічити всі захворювання, у яких підвищується температура. Майже всі з них, які супроводжуються запаленням та пошкодженням клітин, виявляються гарячкою. Приклади патологічних станів, які можуть проявлятися жаром:

  • інтоксикація важкими металами чи харчове отруєння;
  • абстинентний синдром;
  • перелом кінцівки, вивих, глибока рана, забій внутрішніх органів;
  • електротравма;
  • злоякісний нейролептичний синдром;
  • прорізування зубів.

Температура тіла може підвищуватись навіть при психічних розладах. Наприклад, при фебрильній шизофренії температура тіла перевищує 40 0С.

Не завжди вдається встановити причину гарячки. Наприклад, існує патологічний стан, який називається гарячка неясного генезу. Вона проявляється одним симптомом - підвищенням температури тіла вище 38 0С довше 3 тижнів.

Гарячка переноситься людьми по-різному. Деякі мають індивідуальну непереносимість високої температури тіла – у них виникають судоми. Але гарячка завжди має загальні ознаки:

  • частішає серцебиття;
  • підвищується артеріальний тиск;
  • підвищується потовиділення;
  • прискорюється обмін речовин.

Особливо тяжко гарячку переносять люди із серцево-судинними, ендокринними та неврологічними захворюваннями. Те саме стосується людей похилого віку.

Гіпертермія

Гіпертермія (перегрівання) – це патологічний стан, у якому порушується робота центру терморегуляції і температура тіла неконтрольовано підвищується. У цьому процесі не беруть участь ендокринна та імунна системи. При цьому протизапальні та жарознижувальні засоби не дають ефекту. Іншими словами, гіпертермія – це збій у центрі терморегуляції, а гарячка – природна відповідь на патогенний фактор.

Гіпертермія виникає коли компенсаторні механізми теплообміну напружені до максимуму. Якщо не створити умови тепловіддачі, наприклад, не виходити з лазні або продовжувати перебувати під палючим сонцем, виникає тепловий удар.

Причини гіпертермії:

  • тиреотоксикоз – надмірне накопичення гормонів щитовидної залози у крові;
  • феохромоцитома – пухлина надниркових залоз;
  • використання м'язових релаксантів та анестезії;
  • ліки: деякі антидепресанти, нейролептики, препарати проти хвороби Паркінсона, м-холіноблокатори.
  • довге перебування на сонці, в сауні чи лазні;
  • робота в умовах нагріваючого мікроклімату: у спекотному цеху або щільному одязі.

Підвищення температури тіла не завжди слід розглядати як патологічний стан. Наприклад, температура може підвищитися при тривалому фізичному навантаженні або під час купання у гарячій ванні. Температура тіла може підвищитись до 370С у жінок під час овуляції. Це пов’язано зі зміною гормонального фону. Коли починається менструація, температура тіла приходить у норму.

Гіпертермія переноситься людьми важче, ніж гарячка. Патологічне стан супроводжується втратою електролітів крові, судомами, порушенням кровообігу, зниженням доставки кисню до мозку, втратою свідомості чи психомоторним збудженням. У особливо важких випадках гіпертермія призводить до загибелі.

Як відрізнити гіпертермію від гарячки

Щоб вибрати найбільш ефективне лікування, потрібно знати різницю між гарячкою та неінфекційною гіпертермією. Основні ознаки гарячки:

  • температура тіла підвищується, коли з'явилися перші симптоми захворювання: кашель, нежить, озноб;
  • прискорене серцебиття та дихання;
  • жарознижувальні препарати дають ефект;
  • спостерігаються симптоми інтоксикації: біль голови, втома, підвищена чутливість, нудота, зниження апетиту.

Основні ознаки гіпертермії (тепловий, сонячний удар):

  • з'являється відчуття задухи;
  • запаморочення;
  • загальна слабкість;
  • сильна спрага;
  • почуття здавлювання в області серця;
  • ниючі болі в спині;
  • головні болі;
  • сильне потовиділення;
  • неритмічний пульс.

Знати різницю патологій означає вибрати правильну лікувальну тактику і надати першу допомогу максимально ефективно.

Коли збивати температуру

Поставте своє питання Терапевту
«ОН Клінік»

Температуру тіла потрібно знижувати, коли вона перевищила позначку 38.5 0С у дітей та дорослих. Однак є умови, коли температуру тіла потрібно знижувати, якщо вона досягла позначки 38.0 0С:

  • дитина молодша 2 місяців;
  • наявність серцево-судинної патології;
  • онкологічні захворювання;
  • епілепсія;
  • гіпертонічна хвороба.

Якщо раніше за температури тіла 38.5 0С і вище у хворого виникали судоми або порушення свідомості, ліки слід приймати при показнику 38.0 0С.

Як знизити високу температуру

7 порад, як збити високу температуру при застуді чи грипі:

  • ключ до всього – сон та відпочинок;
  • пийте багато рідини - від 2 до 2,5 л на день;
  • вибирайте легку або подрібнену блендером їжу;
  • вживайте пробіотики;
  • не кутайтесь в одяг.

Наступні рекомендації загальні та не розраховані на конкретну дитину. Точні вказівки з індивідуальним підбором лікування дає лише лікар. Самолікування може призвести до тяжких наслідків. Якщо у дитини висока температура, яка швидко піднімається, викличте дільничного педіатра чи бригаду швидкої допомоги.

Патогенетичний механізм гарячки тісно пов'язаний із запаленням. Тому для зниження температури використовуються протизапальні засоби з антипіретичним (жарознижувальним) ефектом. Слід запам'ятати: лікування гарячки – це усунення симптому, а не лікування самого захворювання.

Існують методи фізичного зниження температури тіла, особливо в дітей. До них відноситься: холодні грілки, холодні клізми та обтирання холодною водою. Проте слід запам'ятати, такі способи не мають доказової бази. Ці методи небезпечні, тому виключені із протоколів із симптоматичного лікування гарячки.

Всесвітня Організація Охорони здоров'я рекомендує два препарати для лікування гарячки – ібупрофен та парацетамол. ВООЗ пропонує ці препарати як найбільш вивчені, безпечні та ефективні. Вони рідко дають побічний ефект і найменше впливають на печінку, тому ібупрофен та парацетамол показані дітям та дорослим.

Як збити температуру дорослому (один із препаратів):

  • парацетамол – 650–1000 мг кожні 6 годин;
  • ібупрофен - 400-600 мг кожні 6 годин.

При цьому максимальна добова доза не повинна перевищувати 4 г, щоби не виникли токсичні прояви. Пігулки запивати великою кількістю теплої води, не розсмоктувати та не розжовувати, не розчиняти у воді. Найкраще пити пігулки під час або після їжі. При прийомі парацетамолу та ібупрофену слід тимчасово відмовитися від інших засобів проти грипу чи іншої інфекції, якщо вони містять ацетамінофен, аспірин, напроксен та будь-який інший препарат із групи нестероїдних протизапальних засобів.

Як збити температуру дитині (один із препаратів):

  • парацетамол – разова доза із розрахунком 10 мг/кг маси тіла;
  • ібупрофен - разова доза з розрахунком 5-10 мг/кг маси тіла (дітям старше 3 місяців).

Наступний прийом одного з препаратів через 4-5 годин. Прийом препарату вважається ефективним, якщо через 30 хвилин температура тіла впала на 0.5-1 0С при вимірюванні пахвової западини. Пам'ятайте, не слід займатися самолікуванням. Щоб точно оцінити стан дитини та дати їй правильні ліки, потрібно проконсультуватися з лікарем.

У дітей жар може протікати злоякісно – це називається «бліда» гарячка. Вона супроводжується централізацією кровообігу, порушеною мікроциркуляцією, погіршенням самопочуття дитини, вираженим ознобом, холодністю стоп та рук, блідістю шкіри. У разі «блідої» гарячки парацетамол або ібупрофен вводяться внутрішньовенно дозою 15 мг/кг маси тіла.

Якщо вдома немає парацетамолу чи ібупрофену, потрібно застосовувати «резервну» терапію – 50% розчину анальгіну внутрішньом'язово з розрахунком 0.1 мл на 1 рік життя дитини. Однак після введення ліків можуть виникнути побічні явища: алергічні реакції та зміни в аналізі крові. Однак перед тим, як вколоти анальгін, викличте лікаря. Він оцінить стан дитини та точно скаже, чи потрібно вводити ліки.

Через сильне потовиділення гарячка супроводжується зневодненням. Тому під час жару необхідно пити багато води, мінеральної води, чаю, фруктових морсів, відварів та соків. Крім того, велика кількість рідини сприяє детоксикації – продукти життєдіяльності вірусів чи бактерій виводяться з організму швидше. При лихоманці знижується апетит. Однак вживати їжу все одно треба. У такому стані найкраще підходять вуглеводи, що легко засвоюються: здоба, солодкі напої, варення або торти.

При перегріванні на тлі сонячного або теплового удару слід відвести хворого від джерела тепла та прямих сонячних променів. Хворого слід укласти на ліжко або диван у прохолодній кімнаті, що провітрюється. Далі – зняти верхній одяг та забезпечити адекватну тепловіддачу. Збризкайте обличчя великою кількістю води кімнатної температури. Тепер, коли людина в безпеці, викликайте швидку допомогу. Тим часом обмахуйте тіло газетою або рушником або увімкніть вентилятор.

Температура без симптомів: що робити

Іноді жар може бути без ознак: немає кашлю, головного болю, нежиті, втоми та ознобу. Температура без симптомів може бути у двох випадках: гарячка без осередку інфекції та гарячка неясного генезу.

Гарячкою без вогнища інфекції страждають діти до 3-х років, у яких немає катаральних явищ (нежиті, кашлю, мокротиння) та інших ознак, які вказують на причину патології та місце її розташування. Гарячка без вогнища інфекції виникає при вірусних та бактеріальних захворюваннях, найчастіше при пневмококовій інфекції, гемофільній паличці, тифі та сальмонелі. У такому разі потрібно показати дитину педіатру або викликати швидку допомогу, тому що необхідно швидко встановити причину та розпочати лікування.

Гарячка неясного генезу - це синдром, при якому жар (38.5 0С і вище) не проходить самостійно і тримається довше 3 тижнів. При цьому причину після використання рутинних методів діагностики не вдалося встановити. Ймовірні причини: інфекції (найчастіше туберкульоз), аутоімунні захворювання, злоякісні новоутворення, прийом медикаментів, алкогольний цироз, хвороба Крона. При лихоманці неясного генезу потрібно звернутися до лікаря та госпіталізуватися, щоб лікарі спостерігали хворого постійно.

Не збивається температура – ​​коли викликати швидку допомогу

Після застосування парацетамолу або ібупрофену температура тіла повинна знижуватись зі швидкістю 0.5–1 0С на годину. Однак іноді жар залишається на колишньому рівні, при цьому самопочуття хворого погіршується. У яких випадках потрібно викликати швидку допомогу або їхати до лікарні самостійно, якщо:

  • прийом ліків за вищеописаними схемами не дав ефекту;
  • при "білій" гарячці анальгін не дав ефекту;
  • гарячка поєднується із супутніми патологіями: епілепсією, внутрішньочерепною гіпертензією, гідроцефалією, вродженими вадами серця;
  • на тлі гарячки хворий відмовляється пити та вживати їжу, важко дихає і не може спати;
  • гарячка поєднується з сильними болями в животі і блюванням, що не припиняється.

Якщо температура підвищується, навіть попри прийом ліків, швидше за все, це патологічний варіант гарячки – гіпертермічний синдром, у якому жарознижувальні ліки не ефективні. Це також одна з причин викликати швидку допомогу та госпіталізуватися.

У нашого блогу є власні канали в телеграмі та вайбері, в яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.

Ендокринологія в ОН Клінік Харків Палац Спорту

Як збити високу температуру? - Орлова Олена Миколаївна
Орлова Олена Миколаївна
ОН Клінік Харків Палац Спорту
пр. Героїв Харкова, 257
м. Палац Спорту
Графік роботи:
Пн - Пт: 8:00 - 18:00
Сб: 8:00 - 17:00
Нд: 9:00 - 14:00
Рейтинг статті:
4 з 5 на основі 18 оцінок
Як збити високу температуру?
Лікар-терапевт, ендокринолог. Вища категорія.
Як збити високу температуру?
Стаття перевірена: Пчельнікова Ольга Юріївна
Лікар-ендокринолог.

Інші статті на тему

Схожі статті:

Коментарі

Записатись на прийом
Заповніть форму, і ми зв'яжемося з Вами у найближчий час
Натискаючи на кнопку Відправити Ви даєте згоду на обробку даних, та погоджуєтеся з умовами угоди
Перевищено ліміт запитів. Спробуйте через 5 хв.

Не пропустіть оновлення від нас!

Обмінюємо email на корисну інформацію про ваше здоров’я. Нас читають понад 100 000 користувачів щомісяця. Приєднуйтесь і ви!
Підписуйтесь на наші соцмережі та вигравайте 1000 грн