Застуда у дитини: лікуємо хворобу, а не усуваємо симптоми

Але більшість людей під «застудою» розуміють нездужання у дітей, що проявляється в таких симптомах, як:

• слабкість і апатія;
• закладеність носа;
• чхання;
• біль у горлі;
• незначна лихоманка.

Подібна симптоматика може вказувати на широкий спектр хвороб: від грипу до вірусного герпесу. Захворювання відрізняються збудником, клінічною картиною та необхідним лікуванням. Тому за перших ознак застуди в дитини необхідно записатися на прийом до педіатра.

Самостійні спроби вилікувати захворювання призводять до купірування симптомів. Але патологічні процеси в тілі тривають і можуть стати хронічними, викликати ускладнення. Друга небезпека самолікування пов'язана з підвищенням резистентності вірусів і бактерій: через неправильно підібрані медикаменти та їхнє дозування збудники «звикають» до ліків і стають несприйнятливими до них.

Причини і симптоми застуди у дітей

Основна причина частих застуд серед дітей - недостатньо міцний імунітет. У перші дні життя новонародженого від патогенів захищають антитіла матері, що надходять разом із грудним молоком. У цей час його власна імунна система тільки починає формуватися. Тому дитина особливо схильна до впливу вірусів і бактерій.

Розуміючи це, частина батьків прагнуть максимально захистити малюка від потенційних загроз: наприклад, використовують антибактеріальні засоби гігієни, занадто тепло одягають, захищають від протягів тощо. Подібні дії тільки заважають формуванню імунітету, і при першій спробі соціалізації (наприклад, вступі до дитячого садка) дитина починає постійно хворіти.

Спровокувати застуду може:

• контакт з носієм патогена (наприклад, іншою застудженою людиною);
• переохолодження;
• авітаміноз;
• тривале перебування в несприятливому екологічному середовищі;
• зміна часових поясів;
• стреси, зокрема підвищене фізичне або інтелектуальне навантаження;
• різка зміна звичного раціону.

Усі ці чинники послаблюють імунний захист, що призводить до стрімкого розвитку вірусів, бактерій або грибків. Ознаки захворювання залежать від того, який орган уражений, але перші симптоми застуди зазвичай однакові:

• почервоніння горла;
• біль під час ковтання;
• кашель;
• нежить;
• лихоманка;
• млявість.

У новонароджених хвороба може проявлятися інакше. Малюк вередує, голосно плаче, відмовляється від їжі.

Що робити за перших ознак застуди?

Перше, що рекомендується зробити, - записатися на прийом до педіатра. Не варто намагатися самостійно вилікувати хворобу: безконтрольний прийом медикаментів небезпечний для маленького пацієнта. До того ж, це спотворить клінічну картину і ускладнить постановку точного діагнозу.

Також батьки не повинні сподіватися на те, що захворювання мине, якщо дати дитині відпочити. Через особливості дитячого організму, більшість інфекцій протікають у юних хворих важче і частіше призводять до небезпечних ускладнень. Щоб не допустити цього потрібно якомога швидше звернутися по медичну допомогу.

В очікуванні прийому в педіатра необхідно:

• забезпечити дитині комфортні умови відпочинку. Маленькі діти можуть продовжувати гратися навіть із високою температурою, але така поведінка тільки посилює хворобу;
• дати тепле пиття в достатній кількості. Це може бути зелений чай, підігріта вода. Від соків краще відмовитися - при ослабленні імунітету підвищується ризик алергічної реакції навіть на звичні продукти;
• переодягнути в одяг із натуральних тканин. Якщо захворювання викликало лихоманку, дитина починає сильно пітніти. Бавовняна футболка або піжама добре вбирає піт і не перешкоджає природному шкірному диханню.

Переконайтеся, що в приміщенні, в якому відпочиває дитина, свіже повітря, але немає протягів. Також у кімнаті можна провести вологе прибирання з використанням антибактеріальних засобів.

Коли потрібно викликати до дитини лікаря?

За перших симптомів нездужання в дитини рекомендується записатися на консультацію до педіатра. Але бувають ситуації, коли потрібна невідкладна медична допомога.

Викликати лікаря необхідно в таких випадках:

• будь-яке, навіть незначне підвищення температури тіла, у новонародженого;
• у разі підвищеної температури, що не минає протягом 2-3 днів, для дітей, старших за 2 місяці;
• у разі сильної лихоманки (з температурою вище 39℃), незалежно від віку дитини.

Крім високої температури, є й інші тривожні симптоми, що вимагають негайного лікарського огляду.

До них належать:

• поява домішок (слизу і крові) у випорожненнях;
• безперервне блювання або діарея (6-8 епізодів на добу);
• сильні болі в будь-якій частині тіла;
• судоми;
• сплутаність свідомості;
• утруднене дихання.

Якщо дитина ще занадто маленька, щоб поскаржитися на своє погане самопочуття, батьки повинні звернути увагу на такі ознаки хвороби, як гучний безперервний плач, посиніння носогубного трикутника, хрипи і стогони уві сні. Сухий підгузок протягом 6-8 годин у новонародженого також є тривожним сигналом.

У всіх інших випадках немає необхідності викликати педіатра додому, але відкладати візит до медичного центру не рекомендується.

Які симптоми найбільш небезпечні?

Багато батьків цікавляться, які симптоми застуди необхідно усунути насамперед. З медичної точки зору, немає більш-менш важливих ознак інфекції - всі вони вказують на протікання в організмі патологічних процесів. І лікувати потрібно захворювання, а не його симптоми.

Однак, деякі прояви хвороби не тільки завдають дискомфорту, а й самі по собі можуть призвести до небезпечних наслідків.

Наприклад:

• сильний кашель. Викликає пошкодження слизової оболонки дихальних шляхів. Щоб полегшити спазми, рекомендується тепле пиття;
• діарея і блювота. Призводять до зневоднення організму. Слідкуйте за тим, щоб дитина пила в достатній кількості;
• закладений ніс. Відсутність вентиляції в носових пазухах створює сприятливі умови для розвитку гаймориту, синуситу й отиту. Для їх профілактики необхідно відновити нормальне дихання за допомогою промивання або назальних крапель.

Під час огляду лікар ретельно вивчить усі виниклі симптоми, після чого підбере відповідні лікарські засоби, які значно полегшать стан дитини.

Коли і як збивати температуру у дитини?

Підвищення температури тіла - природний захисний механізм імунної системи, який запускається для придушення патогенів. Але тривала лихоманка здатна завдати серйозної шкоди внутрішнім органам і центральній нервовій системі.

Тому батьки повинні постійно стежити за температурою застудженої дитини:

• 37-38℃. Не потребує втручання, достатньо дотримуватися плану терапії, запропонованого педіатром;
• 38-39℃. Необхідно дати дитині жарознижувальний засіб;
• 39 і вище. Якщо жарознижувальний не допомагає, необхідно якомога швидше звернутися до лікаря.

Якщо юний пацієнт ще не пройшов огляд у педіатра, і батьки не знають, які препарати можна давати дитині, знизити температуру можна за допомогою холодних вологих компресів. Відмовтеся від спроб самостійно підібрати ліки: багато засобів заборонені для приймання дітьми віком до 12 років, інші потребують коригування дозування. Тільки кваліфікований лікар може правильно призначити жарознижувальні медикаменти без шкоди для дитячого організму.

Чим відрізняються ГРЗ і ГРВІ?

Найпоширеніші захворювання за загальних симптомів нездужання: це ГРЗ або ГРВІ. ГРЗ - це узагальнений термін для інфекцій, що вражають верхні дихальні шляхи. До них належать ларингіт, фарингіт, риніт, які спричиняються як вірусами, так і бактеріями.

ГРВІ - більш конкретизований діагноз, оскільки ГРВІ спричиняють тільки віруси. Але для точного визначення штаму потрібні специфічні аналізи, проводити які в більшості випадків недоцільно: вони займають більше часу, ніж триває одужання пацієнта.

Відмінність захворювань полягає також в особливостях терапії. За ГРВІ призначають противірусні препарати, які ефективно борються з причиною інфекції. У разі ГРЗ зазвичай виписують антимікробні засоби або ліки широкого спектра дії.

Чи можна впоратися із застудою без ліків?

Багато батьків помилково вважають застуду легким і безпечним захворюванням. Звикаючи справлятися з нездужанням на ногах, вони переносять свій досвід на дитину і відмовляються від медикаментів на користь народних засобів: трав'яних відварів, рясного теплого пиття з медом і лимоном.

Насправді застуда - небезпечний стан для дитячого організму. Через незміцнілий імунітет високий ризик розвитку важких інфекцій: ГРЗ може спровокувати бронхіт, пневмонію, отит та інші патології. Щоб не допустити цього, необхідно комплексно підходити до лікування дитини.

Медикаменти, які призначає педіатр, працюють у кількох напрямках:

• усувають симптоми і покращують загальне самопочуття хворого;
• борються зі збудником інфекції;
• активізують імунну систему.

У результаті одужання настає набагато швидше, формується стійка імунна відповідь до збудника, тобто знижується ймовірність рецидиву.

Протизастудні ліки для дітей

Протизастудні засоби діляться на дві групи: етіотропні, спрямовані на боротьбу зі збудником інфекції, і симптоматичні, що полегшують стан юного пацієнта.

До першої групи входять такі медикаменти:

• противірусні. Спрямовано діють на віруси, зупиняють їхнє поширення і не дають вражати здорові клітини. До складу більшості сучасних препаратів входить занамівір;
• антимікробні засоби. Антибіотики можуть бути широкого спектра дії (борються з різними видами бактерій) або вузькоспрямованого (ефективні щодо конкретного збудника). Можуть містити в складі пеніцилін, амоксицилін та інші активні речовини. Приймати антибіотики необхідно точно відповідно до вказівок педіатра - в іншому разі бактерії стають несприйнятливими до ліків;
• імуномодулятори. Активізують природні захисні сили організму, скорочуючи період одужання. Також їх можна приймати як профілактику під час епідемій застуди та грипу.

До симптоматичних лікарських засобів належать:

• жарознижувальні. Найчастіше дітям призначають препарати з парацетамолом, який ефективно знижує температуру і не має побічних ефектів. Але також педіатр може виписати ліки з ібупрофеном або ацетилсаліциловою кислотою;
• протикашльові. Бувають двох видів: ті, що знімають протикашльовий рефлекс завдяки блокуванню нервових рецепторів, які викликають напади сухого болісного кашлю. Другий вид - муколітики, що полегшують виведення мокротиння за рахунок його розрідження;
• судинозвужувальні. Їхнє завдання - знімати набряклість тканин і відновлювати нормальний кровообіг слизової оболонки носа. Завдяки застосуванню назальних крапель і спреїв поліпшується вентиляція проходів і полегшується виведення слизу.

Також в окрему категорію можна виділити препарати місцевої дії. Це різні таблетки й аерозолі, які служать декільком цілям: знезаражують порожнину ротоглотки, зменшують вираженість больового синдрому, стримують поширення інфекції.

Коли можна вважати, що дитина одужала?

При дотриманні лікарських рекомендацій, застуда в дитини минає протягом 7-14 днів. У деяких випадках цей період може затягнутися: наприклад, якщо пацієнт має слабкий імунітет, терапію було розпочато із запізненням, або у хворого є хронічні захворювання, що погіршують загальний стан.

Батькам слід пам'ятати, що зникнення симптомів і повернення в дитини апетиту та гарного настрою - ще не ознаки повного одужання. Сучасні ліки швидко пригнічують інфекцію, але організму потрібен ще якийсь час для відновлення сил. Тому достовірно визначити, що дитина повністю здорова, може тільки кваліфікований лікар-педіатр.

Коли можна виходити гуляти після застуди?

Свіже повітря і помірне фізичне навантаження прискорюють одужання і зміцнюють імунітет дитини. Але під час застуди багато батьків не випускають дітей на вулицю.

Подібний підхід виправданий:

• дитина може становити загрозу для інших дітей і заразити їх, якщо віруси і бактерії ще активні;
• перевтома або переохолодження підривають ще не зміцнілий імунітет, і захворювання може початися з новою силою.

Щоб прогулянка не нашкодила дитячому організму, важливо дотримуватися кількох правил. Доти, доки в дитини підвищена температура, спостерігається сильний кашель або гнійні виділення з носа - гуляти не можна. Потрібно дотримуватися постільного режиму. Коли діти починають одужувати, а симптоми застуди відступають, можна здійснювати невеликі прогулянки тривалістю до 15-30 хвилин, за умови гарної погоди. Якщо ви не впевнені, чи варто вивести дитину на прогулянку, проконсультуйтеся з педіатром.

Коли можна повернутися в садок або школу після застуди?

Деякі батьки вважають, що нормалізації температури достатньо для повернення до школи. Насправді, відсутність лихоманки не є ознакою одужання. Імунітет дитини все ще ослаблений, і будь-яке додаткове навантаження підірве здоров'я та призведе до рецидиву захворювання.

Щоб не допустити цього, перед поверненням у садок або школу необхідно пройти огляд у педіатра. Лікар встановить, чи зміцніла дитина достатньою мірою і наскільки вона готова до відновлення нормального розпорядку дня. Що стосується спортивних секцій, то повертатися до занять можна через 2 тижні після після одужання.

Які існують способи профілактики дитячої застуди?

Основний спосіб профілактики - вакцинація дитини згідно з календарем імунізації. Багато лікарів додатково рекомендують робити щеплення від сезонних захворювань, наприклад, грипу. Це значно зменшує ризик зараження навіть під час епідемії.

Також до основних профілактичних заходів належать:

• зміцнення імунітету за допомогою регулярних прогулянок, помірної фізичної активності;
• прийом імуномодуляторів і вітамінних комплексів;
• збалансоване харчування.

Якщо дитина маленька, важливо одягати її за погодою, не допускати переохолодження і перегріву. В осінньо-зимовий період рекомендується додати в раціон лимон, журавлину, мед та інші натуральні продукти, багаті на вітамін С.

Одна з причин застуди - стрес, який збільшується зі зростанням фізичного та інтелектуального навантаження. Тому в перші шкільні дні та в періоди іспитів важливо переконатися, що дитина повноцінно відпочиває і встигає відновити сили. Для цього важливий 8-годинний сон, дотримання розпорядку дня.

Якщо діти ходять у садок або школу під час сезонних епідемій, для зниження ризику зараження можна промивати ніс солоною водою або спеціальними розчинами для промивання носа в домашніх умовах. Зазвичай до їхнього складу входить очищена морська вода, яка ефективно змиває з поверхні слизової інфекційні агенти і не викликає подразнення тканин.

У разі, коли дитина часто хворіє, рекомендується записатися на консультацію з лікарем-педіатром, щоб розробити план профілактичних заходів зі зміцнення імунітету. Дотримання лікарських рекомендацій дасть змогу захистити дітей від хвороб.

Автор: Санжаревська Тетяна Олегівна

Лікар педіатр. Вища категорія. Стаж роботи більше 20 років.

Стаття перевірена: Біньковська Марина Михайлівна

Лікар-дерматовенеролог, педіатр. Вища категорія. Стаж роботи більше 20 років.