На заїкання впливає генетика: що кажуть нові дослідження?

Чому дорослі та діти заїкаються?

Заїкання — це порушення мовлення, при якому людина повторює або затягує звуки, склади чи слова, іноді роблячи паузи між словами. Воно може з’являтися з раннього дитинства, зазвичай між двома і п’ятьма роками життя, і частіше у хлопчиків. Часто заїкання пов’язане з розвитком мовлення: коли мозок ще навчається координувати швидкі та складні рухи м’язів, що відповідають за вимову, можуть виникати труднощі з ритмом та плавністю мовлення. У деяких дітей це минає самостійно, у інших прояви залишаються і потребують допомоги логопеда. 

Чому можна почати заїкатися в дорослому віці?

Хоча заїкання зазвичай починається в дитинстві, інколи воно може розвинутися й у дорослому віці. Це трапляється рідко, і зазвичай пов’язано з неврологічними проблемами — наприклад, наслідками інсульту, травми головного мозку або нейродегенеративних захворювань. Сильний стрес чи травматичні події також можуть спровокувати порушення мовлення у дорослого. У таких випадках заїкання зазвичай стійке і потребує спеціалізованої терапії.

Цікаве з теми:

Як гени впливають на заїкання: що нового дізналися вчені?

Нещодавно в Nature Genetics опублікували дослідження, яке стало найбільшим генетичним аналізом заїкання, охопивши ДНК понад 1 мільйон осіб. Вчені виявили 57 специфічних ділянок ДНК, що асоціюються з 48 генами, пов'язаними з цим порушенням мовлення. Фактично результати підтверджують, що заїкання має значну генетичну складову. Дослідження також показало, що заїкання частіше зустрічається у чоловіків, причому у європейців спостерігалася висока генетична кореляція між чоловіками та жінками. 

Ген VRK2 виявився найсильніше пов’язаним із заїканням у чоловіків. За словами Дженніфер (Пайпер) Белоу, цей самий ген також виявлявся у іншому дослідженні, присвяченому синхронізації ритму (здатності плескати в долоні в такт з музикою). Його також виявляли у дослідженнях, які показують зниження мовних навичок у людей із хворобою Альцгеймера.

Науковці кажуть, що раніше мовлення та здібності людини до музики «розділяли». Але нові дослідження свідчать, що їх може об’єднувати спільна генетична основа — структура мозку, яка одночасно впливає на обидві здатності людини через єдиний нейронний шлях. Цікаво, що виявлені гени також пов'язані з аутизмом та депресією. 

Цікаве з теми:

Як можна подолати заїкання?

Заїкання часто супроводжується булінгом, стигматизацією, соціальним дискомфортом. Для дорослого чи дитини з даною патологією мовлення щоденне спілкування може бути важким та стресовим.

Перший крок у подоланні заїкання — звернення до лікаря. Для дітей це зазвичай логопед або дефектолог, які можуть оцінити мовленнєві здібності, підібрати методику корекції та навчити батьків підтримувати дитину вдома. Дорослим і підліткам може знадобитися психотерапевт або клінічний психолог, особливо для проведення когнітивно-поведінкової терапії (КПТ), яка допомагає зменшити тривожність і соціальний дискомфорт, пов’язаний із заїканням. У складніших випадках логопед або психотерапевт можуть скерувати пацієнта до невролога для виключення супутніх неврологічних розладів. В Україні для практики КПТ необхідно мати відповідну кваліфікацію та сертифікацію. 

Лікування заїкання — складний процес, що вимагає індивідуального підходу та врахування віку людини. Додатково вдома можна практикувати прості речі: говорити повільніше, робити невеликі паузи, виконувати дихальні вправи. Такі маленькі кроки допомагають відчувати контроль над мовленням і додають впевненості. Але будь-які домашні вправи при заїканні краще узгоджувати з лікарем — так вони працюватимуть ефективніше.

Цікаве з теми: