В основі заїкання лежить порушення взаємодії між нейропроцесами в корі головного мозку (гальмування і збудження).
Ця патологічна зміна злагодженої діяльності нервових процесів у корі та підкірці головного мозку призводить до того, що асинхронні нервові імпульси досягають нервових центрів кори головного мозку, включно з мовленнєвими, та спричиняють появу судом органів мовленнєвого апарату (гортань, глотка, язик і губи). Судомна активність (надмірне збудження) мотонейронів провокує порушення своєчасної активізації структур мовленнєвого апарату, зумовлюючи порушення темпу та плавності мовленнєвих рухів, зміну дихання, висоти й сили звуків.
Не остаточно сформована нервова система дитини під впливом певних чинників починає працювати в рамках відхилень від норми. Найчастіше заїкання спостерігається в дітей обох статей у віці до 5 років, оскільки в цей період відбувається максимально активне становлення фразового мовлення, а отже, мовленнєтворення найуразливіше перед подразниками.
Серед значущих чинників, що спричиняють заїкання в дітей, фахівці виділяють:
- слабкість нервової системи внаслідок інфекційних захворювань (менінгіт, краснуха, кір тощо);
- черепно-мозкові травми в анамнезі дитини;
- наявність хронічної патології (пневмонія, ревматизм тощо);
- наявність дитячого церебрального паралічу;
- ускладнена вагітність;
- побутові конфлікти тощо.
Ці чинники не обов'язково призводять до неврозу мовлення, найчастіше (близько 70% випадків) він проявляється під впливом сильного травмувального стимулу: переляку або стресу.
Таким чином, заїкання розвивається внаслідок генетичних (невропатична конституція дитини) і неврологічних чинників.
Терапія заїкання передбачає комплексний підхід і має проводитися за появи його перших ознак.
Для того, щоб перемогти заїкання в дитини, необхідні спільні зусилля батьків і дитячих лікарів: психолога, невролога та логопеда. Лікувальний курс складається індивідуально, з огляду на особливості психіки та віку дитини. Зазвичай терапевтична програма заїкання складається з двох основних взаємодоповнюючих блоків:
- лікувально-оздоровчий, спрямований на нормалізацію психіки та функціонування нервової системи, а також оздоровлення нервової тканини;
- корекційно-виховний, що передбачає утворення та закріплення правильних мовленнєвих навичок і стандартів.
Що таке заїкання в дітей?
Заїкання - це мовленнєве порушення, що виникає внаслідок генетичної або неврологічної дисфункції нервової системи дитини.
Згідно з характером порушень, фахівці виділяють два основні типи логоневрозу, а саме:
- тонічний, що супроводжується появою пауз у мовленні або розтягуванням певного звуку;
- клонічний, що проявляється, як повторення звуків, складів або слів;
- змішаний.
Залежно від етіології розрізняють такі форми заїкання:
- неврозоподібна, що включає утруднену артикуляцію (порушення вимови слів, читання і письма);
- невротична, за якої поява і вираженість труднощів вимови пов'язані зі стресовою ситуацією.
До виникнення мовленнєвого неврозу можуть призвести будь-які відхилення від норм розвитку мовлення дитини, як затримка розвитку мовлення, так і надлишок нових слів.
Як визначити заїкання в дітей?
Поставте своє питання Дитячому неврологу «ОН Клінік»
Попри те, що заїкання може проявлятися по-різному, судоми м'язів мовленнєвого апарату завжди викликають характерні прояви. Відмінність у формах логоневрозу базується на специфіці частоти, локалізації та тривалості порушень мовлення.
Індикаторами наявності заїкання в дітей слугують:
- розлад точності, зрозумілості та ясності фраз;
- відсутність особливо важких для вимови слів, складів або звуків у мовленні;
- витрата великої кількості зусиль на відтворення мови (обличчя дитини може почервоніти, виступити піт тощо);
- наявність допоміжних рухів під час розмови (переминання з ноги на ногу, шмигання носом, стискання кулаків тощо). Відсутність кваліфікованої допомоги може призвести до закріплення цих мотостандартів і надалі чинити додатковий негативний вплив на психіку дитини;
- страх перед мовленням, дратівливість, плаксивість і замкнутість;
- пасивно-агресивна поведінка;
- труднощі перед діями, що вимагають дрібної моторики (внаслідок порушення координації рухів);
- енурез, розлад апетиту і сну, тощо.
Коли проходить заїкання у дітей?
Згідно зі спостереженнями фахівців, ознаки патології наростають під час стомлення, особливо в осінньо-зимовий період року. Ступінь вираженості заїкання безпосередньо залежить від довкілля, в якому в цей момент перебуває дитина. Так, вранці та в комфортній ситуації порушення мовлення може не проявлятися, але в товаристві однолітків воно значно посилюється.
Відомо, що діти не заїкаються, перебуваючи наодинці з собою, читаючи вірші та розспівуючи пісні.
Якщо в дитини мовленнєвий невроз був спровокований тимчасовим фактором (сварка батьків, раптовий різкий звук тощо), то не виключено, що протягом місяця він самоусунеться. У деяких випадках можливий рецидив заїкання, який згодом також зникає.
Однак, коли порушення відтворення мовлення самостійно не минає, необхідно звернутися по професійну допомогу лікаря.
Ознаками, що свідчать про необхідність запису на консультацію до дитячого логопеда або невролога, слугують:
- порушення мовлення в дитини віком старше 4 років;
- тривалість розладу плавності та безперервності мовлення понад 3 місяці (важливо вести календар появи/зникнення порушень, де кожен рецидив слугує новою точкою відліку);
- лицьовий нервовий тик під час розмови;
- спадковий фактор заїкання.
Що робити якщо в дитини заїкання?
При появі перших ознак заїкання у дитини потрібно звернутися до лікаря і пройти всебічну діагностику. На основі отриманих результатів, педіатр направить на лікування до профільного фахівця.
Якщо порушення мовлення невротичного характеру, то провідні фахівці в терапії - це дитячий психолог і невролог.
У разі неврозоподібного заїкання основним лікарем буде логопед-дефектолог, нерідко за додаткової допомоги невролога.
Оскільки корекція заїкання має комплексний характер, крім занять із лікарями, значуще місце в терапії патології посідає допомога батьків.
Ефективними способами допомоги батьків у подоланні заїкання в дитини є:
- створення комфортної та доброзичливої атмосфери вдома;
- дотримання режиму дня з обов'язковим 10-годинним сном;
- розмірений темп навчання;
- оздоровлення та загартовування дитини (вітаміни, гімнастика, що поліпшує координацію, дихання і роботу серцево-судинної системи);
- виразна, спокійна, некваплива мова батьків;
- відсутність різких жестів і підвищення голосу в батьків;
- підтримка тактильним контактом, похвалою;
- можливість у дитини говорити в комфортному їй темпі тощо.
Також вдома з дитиною виконуються мовленнєві заняття. На цих заняттях необхідно використовувати матеріал (книжки, фільми, ігри, вироби), на основі якого проводиться подальша бесіда. Під час бесіди батьки м'яко коригують мовлення, не загострюючи увагу на його дефектах.
Мовні заняття будуються за принципом «постійно, посильно і поступово», тобто від простого висловлювання до розгорнутої відповіді. Вкрай важливо заняття проводити регулярно протягом 3-4 місяців, долаючи страх перед мовленням.
Як лікується заїкання в дітей?
Для лікування логоневрозу в дітей використовують численні терапевтичні прийоми. Підбір тактики лікування виконує лікар, виходячи з особливостей патології мовлення та психіки дитини.
Найпопулярнішими методиками нормалізації мовлення при заїканні є:
- режим мовчання (4-6 денний період безмовного спілкування за допомогою спеціальних сигналів. Він ефективний для купірування судом мовного апарату, що стимулюють нові судоми);
- логопедична ритміка - це корекційне поєднання музики, мови і руху, що передбачає багаторазове повторення вироблюваних рухових навичок;
- дихальна та артикуляційна гімнастика для тренування артикуляційних органів і розвитку мовленнєвого дихання;
- поліпшення дрібної моторики, як способу стимуляції нервових центрів у мозку (зони, що відповідають за мовлення і рух розташовані дуже близько);
- масаж;
- голосові вправи для нормалізації мовленнєвої моторики тощо.
Для усунення м'язового і психічного напруження при заїканні використовують техніки релаксації, які сприяють емоційній стійкості та концентрації. Нерідко призначають лікарські препарати, що заспокоюють нервову систему і розслаблюють м'язи структур мовного апарату.
Чи можна вилікувати заїкання в дитини?
Лікування заїкання, особливо неврозоподібного його типу, це тривалий процес. Зазвичай він займає близько року, але надалі вимагає постійного динамічного спостереження у невролога і прийому призначених фармакологічних препаратів.
Своєчасне звернення до лікаря і ретельне дотримання всіх його рекомендацій дають сприятливий прогноз лікування заїкання.
Однак, згідно з даними ВООЗ, у 1% дітей патологія може зберегтися, незважаючи на зусилля лікарів і батьків. У такій ситуації ефективною буде допомога психолога, що допомагає налагодити спілкування та керувати емоційним станом.
Чому заїкання у дітей повертається?
У деяких випадках заїкання повертається, фахівці називають такий тип порушення «циклічним», тобто чергуються періоди ремісії, коли дитина розмовляє нормально, і рецидиви з розладом плавності й темпу мовлення. Найчастіше відновлення дефекту трапляється в дітей, лікування яких почалося в підлітковому віці. У цьому випадку рекомендується продовжувати роботу з лікарем і психологом.
У нашого блогу є власні канали в телеграмі та вайбері, в яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.