Що таке харасмент?
Харасмент є видом домагань, який може виражатися в непроханих дотиках, пропозиціях або повідомленнях інтимного змісту. Харасмент може супроводжуватися різними формами дискримінації, включаючи за ознакою статі, раси, віку, національності або сексуальної орієнтації.
Часто харасмент відбувається в нерівних за владою відносинах (наприклад, між начальником і підлеглим або викладачем і студентом). Наслідками харасменту можуть бути прокрастинація, емоційне виснаження, зниження самооцінки, тривожність, панічні атаки, депресія, порушення працездатності та втрата почуття безпеки.
Які бувають види харасменту?
Харасмент класифікують залежно від форми впливу, характеру порушень і контексту, в якому він відбувається. За проявами виділяють вербальний, невербальний, фізичний, сексуальний, психологічний і економічний харасмент, а за середовищем — офлайн (на роботі, в навчанні, в побуті) і онлайн (кіберхарасмент).
| Види харасменту | ||
| Назва | Характеристика | Приклади харасменту |
| Вербальний харасмент | Використання мовних форм для приниження, залякування чи тиску на людину | Принизливі коментарі, публічні образи, погрози |
| Невербальний харасмент | Поведінка тіла, візуальні сигнали або неприйнятна поведінка без слів | Непристойні жести, пильні погляди, демонстрація небажаних зображень |
| Фізичний харасмент | Пряме чи непряме фізичне втручання, що порушує тілесну недоторканність | Небажані дотики, поштовхи, блокування проходу |
| Сексуальний харасмент | Будь-які форми поведінки сексуального характеру, які не отримали явної згоди | Непрохані сексуальні пропозиції, дотики, жарти з інтимним чи непристойним підтекстом |
| Психологічний харасмент | Психологічний вплив, спрямований на придушення волі та самооцінки жертви | Газлайтинг , постійна критика, ізоляція від інших людей |
| Економічний харасмент | Маніпуляції, пов'язані з обмеженням доступу до грошей або фінансової залежності | Заборона користуватися особистими грошима, затримання зарплати |
| Дискримінаційний харасмент | Дискримінація — це прояв упередженості та пригнічення за ознакою статі, віку, національності | Відмова у прийомі на роботу через вік, стать, наявність дітей |
| Кіберхарасмент | Агресивні або принижуючі дії в інтернеті, спрямовані на переслідування людини | Образи, стеження, публікація особистої інформації в інтернеті, відправлення до месенджерів інтимних фото (наприклад, дикпіків — фото статевого члена) та відео |
Поставте своє питання Психіатру «ОН Клінік»
Як розпізнати харасмент?
Харасмент може набувати різних форм — від нав'язливих коментарів до психологічного тиску та сексуальних домагань. Він часто маскується під «жарт», «дружню увагу» або «робочу взаємодію». Ознаки харасменту можуть включати:
- систематичну небажану увагу — регулярні спроби встановити особистий контакт, флірт, повідомлення з двозначним змістом після явної відмови;
- принизливі «жарти» і коментарі — висловлювання з сексистським, расистським або дискримінаційним підтекстом, що маскуються під гумор;
- фізичне вторгнення в особистий простір без згоди — дотики, обійми, наближення на неприпустиму дистанцію, навіть під виглядом «дружнього жесту»;
- психологічний тиск і аб'юз — погрози, маніпуляції, постійна критика, газлайтинг, примус або спроби контролю;
- порушення особистих кордонів і відмови — продовження нав'язливої поведінки незважаючи на висловлене «ні» або явний дискомфорт;
- соціальна ізоляція — навмисне виключення зі спілкування, зустрічей, обговорень, створення ворожої атмосфери;
- зловживання владою — домагання з боку керівництва, викладачів або інших осіб, що мають контроль або вплив;
- цілеспрямоване приниження — коментарі про зовнішність, вік, стать, сексуальну орієнтацію, національність та інші ознаки;
- образи, стеження, небажані повідомлення або публікації в інтернеті, спрямовані на залякування або тиск.
Наслідком харасменту може бути булінг — це цілеспрямована агресивна поведінка, при якій одна людина або група систематично принижують, переслідують або пригнічують іншу. Булінг може виникати в школі, університеті, на роботі і проявлятися в образах, насмішках, погрозах, ізоляції, публічному приниженні, наклепі або поширенні чуток.
Що таке мобінг?
Мобінг — це систематичне ігнорування з метою психологічного тиску на людину в професійному або соціальному середовищі, яке часто супроводжується приниженням, цькуванням і підривом авторитету. На відміну від поодиноких конфліктів, мобінг має стійкий і навмисний характер, перетворюючись на форму емоційного насильства, яка може призвести до психологічних наслідків, включаючи тривожність, депресію та професійне й емоційне вигорання.
У колективі мобінг проявляється як груповий тиск: колеги можуть поширювати чутки, ігнорувати, бойкотувати пропозиції, висміювати або виключати людину зі спілкування. Він часто пов'язаний із заздрістю, неприйняттям або бажанням підпорядкувати людину груповим нормам. Мобінг з боку керівника виражається в постійному прискіплюванні , заниженні результатів, ігноруванні ініціатив, публічних зауваженнях або створенні стресових умов з метою змусити співробітника піти.
Чим мобінг відрізняється від харасменту?
Мобінг і харасмент — це форми психологічного тиску, але вони розрізняються за характером і джерелом впливу. Харасмент частіше проявляється як індивідуальна, спрямована і часто особисто забарвлена поведінка (наприклад, сексуальне насильство, дискримінація за статевою ознакою).
А мобінг — це систематичне цькування з боку групи або авторитетної особи, що має на меті витіснити людину з колективу або підірвати її професійну репутацію. Мобінг може бути наслідком харасменту, особливо якщо потерпілий дав відсіч кривднику, викликавши негативну реакцію з боку колективу або керівництва.
Запишіться на консультацію по лікуванню підвищеної тривожності та депресії
Що таке сталкінг?
Сталкінг — це нав'язливе переслідування людини, яке проявляється в постійному стеженні, спробах встановити контакт або контролювати поведінку жертви без її згоди. Він може відбуватися як в реальному житті, так і в інтернеті — через повідомлення, дзвінки, коментарі, стеження в соціальних мережах. Сталкінг супроводжується порушенням особистих кордонів і викликає у жертви тривогу, страх або стрес, може перерости в погрози, шантаж або фізичне насильство.
Причини сталкінгу можуть бути різними: нав'язлива закоханість, бажання контролю, почуття помсти, психічні розлади або соціальна незрілість. Щоб припинити сталкінг, важливо документувати всі випадки переслідування, уникати контакту, посилити цифрову безпеку, а при необхідності — звернутися в поліцію.
Чим харасмент відрізняється від сталкінгу?
Харасмент і сталкінг — це форми небажаної та загрозливої поведінки, які відрізняються за способом і метою впливу. Харасмент частіше проявляється у вигляді принизливих, агресивних або домагальних дій у рамках робочої, навчальної або соціальної взаємодії і може відбуватися відкрито. А сталкінг — це нав'язливе переслідування, часто приховане, при якому людина постійно втручається в особистий простір жертви з метою контролю, стеження або відновлення контакту. Сталкінг може перерости в харасмент, якщо переслідування стає нав'язливим, принизливим або загрозливим для жертви.
Чи є харасмент злочином?
Згідно з українським законодавством, харасмент сам по собі не завжди є злочином — його правова оцінка залежить від характеру дій, ступеня порушення прав людини та наслідків. Якщо поведінка обмежується нав'язливими, але не загрозливими діями, вона може кваліфікуватися як адміністративне правопорушення. Однак у випадках сексуального насильства, переслідування, погроз або дискримінації харасмент набуває ознак кримінального злочину і тягне за собою відповідну відповідальність.
Як реагувати на харасмент?
Реакція на харасмент повинна бути чіткою, спокійною і спрямованою на захист особистих кордонів. Важливо прямо вказати, що поведінка є неприпустимою, зафіксувати інцидент (включно з датою, деталями та можливими свідками) і звернутися до уповноважених осіб — керівництва, відділу кадрів, адміністрації або в правоохоронні органи. Подібна послідовність дій допомагає не тільки зупинити переслідування, але й створити основу для юридичного захисту в разі повторення або ескалації ситуації.
Як реагувати на харасмент з боку керівника (босинг)?
У разі харасменту на роботі з боку керівника (босингу) важливо діяти за правилами і збирати докази, щоб при необхідності мати можливість захистити себе. Потрібно документувати факти сексуальних домагань на роботі — вести записи, зберігати листування, збирати можливі свідчення очевидців.
Далі рекомендується скерувати офіційне звернення про домагання на роботі до відділу кадрів, служби внутрішнього контролю або керівництва. За відсутності реакції з боку роботодавця можливе звернення до профспілкової організації або правоохоронних органів.
Що робити, якщо ви зіткнулися з харасментом на роботі або в навчанні?
У разі виникнення ситуації харасменту в школі, університеті або на роботі важливо діяти послідовно і в рамках встановлених процедур. Необхідно зафіксувати факти небажаної поведінки — в письмовій формі, із збереженням листування, аудіо- або відеозаписів, а також за наявності свідчень очевидців.
Далі рекомендується направити звернення до HR-відділу компанії, до відділу кадрів, адміністрації навчального закладу або відповідного органу. За відсутності належної реакції можливе звернення до Державної служби України з питань праці, профспілкової організації або правоохоронних органів.
Як довести факт харасменту?
Довести факт харасменту і домагань на роботі можна за допомогою збору об'єктивних даних, що підтверджують небажану поведінку. Доказами можуть бути листування, електронні листи, скриншоти повідомлень, аудіо- або відеозаписи, записи з камер спостереження, свідчення колег або очевидців.
Важливо документувати всі епізоди переслідування на роботі або в навчальному закладі, фіксуючи дати, описи ситуацій і реакції на них. Подібна інформація може стати підставою для службового розслідування, скарги до уповноважених органів або звернення до суду.
Яка відповідальність передбачена законом за харасмент?
Окремого закону про домагання в Україні на даний момент не існує — відповідні дії кваліфікуються за нормами адміністративного та кримінального законодавства. Словесні домагання та непристойні жести можуть каратися штрафом, а за сексуальне насильство, переслідування неповнолітніх або доведення до тяжких наслідків (наприклад, самогубства) передбачено позбавлення волі.
| Відповідальність за харасмент | |||
| Назва | Тип | Стаття | Опис |
| Сексуальні домагання | Адміністративна | 173-7 КУпАП (стаття за домагання) | Жести, висловлювання, повідомлення сексуального характеру без згоди |
| Булінг у навчальних закладах | Адміністративна | 173-4 КУпАП (стаття за буллінг в Україні) | Систематичний психологічний чи фізичний тиск на учня |
| Сексуальне насильство (без проникнення) | Кримінальна | 153 КК України | Дії сексуального характеру без добровільної згоди |
| Домагання до неповнолітніх (грумінг) | Кримінальна | 156-1 КК України | Контакт із дитиною з метою скоєння сексуального насильства |
| Доведення до самогубства | Кримінальна | 120 КК України | Систематичний тиск, погрози, приниження, що довели до самогубства |
Як захиститися від харасменту?
Практичні рекомендації, які допоможуть захиститися від харасменту:
- чітко позначайте особисті кордони і давайте зрозуміти, що поведінка є неприйнятною, навіть якщо це викликає внутрішній дискомфорт;
- уникайте ситуацій усамітнення з людиною, поведінка якої викликає тривогу або підозри;
- фіксуйте всі інциденти — записуйте дату, час, місце, зміст взаємодії та можливих свідків;
- зберігайте докази: листування, скріншоти, аудіо- та відеозаписи, які підтверджують факт домагань;
- звертайтеся за підтримкою до колег, довірених осіб, профспілки;
- повідомляйте про випадки харасменту офіційно — через внутрішні процедури, кадрову службу або уповноважені органи;
- вивчайте локальні нормативні документи та механізми реагування, що діють у вашій організації;
- консультуйтеся з юристом або психологом для отримання професійної допомоги та правової оцінки ситуації;
- не беріть на себе провину за те, що відбувається — відповідальність за харасмент завжди лежить на порушнику.
Будь-які домагання є неприпустимою поведінкою, яка порушує особисті кордони, гідність і право людини на безпечне та шанобливе середовище, тому вони ніколи не повинні сприйматися як норма.
Як говорити з дітьми про харасмент?
Розмова з дітьми про харасмент у школі вимагає делікатного, чесного та віково-адаптованого підходу. Важливо пояснити, що кожна людина має право на особисті кордони та тілесну недоторканність, а будь-які дії, що викликають дискомфорт або тривогу, є неприпустимими.
Також потрібно формувати у дитини культуру згоди — розуміння, що будь-які форми взаємодії, особливо фізичні, можливі тільки за обопільної та усвідомленої згоди. Батьки та педагоги повинні створювати безпечний простір, в якому дитина відчуває себе почутою і знає, що може без страху звернутися за допомогою в будь-якій ситуації.
Як зрозуміти, що ваші особисті кордони порушують?
Зрозуміти, що кордони порушуються, можна за відчуттям дискомфорту, тривоги, роздратування або провини після спілкування. Особисті кордони — це внутрішні рамки, які визначають, що для людини є допустимим у спілкуванні, поведінці та взаємодії з іншими. Вони відображають повагу до власних почуттів, потреб і тіла. Приклади порушення меж:
- непрохані дотики або обійми;
- нав'язливі питання про особисте життя або зовнішність;
- читання чужих повідомлень, листів або особистих документів без дозволу;
- постійний контроль або критика поза робочими обов'язками;
- вторгнення в особистий простір — наприклад, стояти занадто близько або заходити в кімнату без стуку;
- використання особистої інформації в розмовах або для маніпуляцій;
- ігнорування прохань не обговорювати певні теми;
- тиск з метою змусити брати участь у заходах поза роботою;
- публічне обговорення особистих ситуацій без згоди людини;
- жарти або коментарі, які принижують або зачіпають почуття;
- відмова визнати право людини на особисту думку або вибір.
Як окреслити особисті кордони?
Встановлення особистих кордонів починається з усвідомлення своїх потреб, почуттів і допустимого в спілкуванні. Важливо навчитися розпізнавати ситуації, в яких ви відчуваєте дискомфорт або тиск, і прямо, але спокійно повідомляти про це.
Кордони — це спосіб позначити, як з вами можна і не можна поводитися.
Не потрібно боятися говорити «ні», важливо поводитися впевнено, відмовлятися від надмірної поступливості і вимагати поваги до своїх рішень, навіть якщо вони не подобаються оточуючим.
Як підтримати людину після харасменту?
Підтримка людини, яка пережила харасмент, булінг на роботі або дискримінацію, починається з шанобливого і уважного ставлення — важливо вислухати без осуду, не ставити під сумнів її почуття і не знецінювати пережите. Варто висловити співчуття, підтвердити, що потерпілий має право на захист і безпеку. Головне — не нав'язувати рішення, а дати людині відчуття контролю над ситуацією і впевненість, що вона не одна.
Людині, що зазнала харасменту, може знадобитися професійна допомога для відновлення емоційного стану. Консультація психолога потрібна при гострих стресових реакціях, тривожності, порушенні сну, зниженні самооцінки і потребі в емоційній підтримці. Звертатися до психотерапевта потрібно у випадках, коли виникають симптоми депресії, посттравматичного стресового розладу (ПТСР), нав'язливі думки, панічні атаки або тривала втрата контролю над емоціями.
У нашого блогу є власні канали в телеграмі та вайбері, в яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.
Психіатрія в ОН Клінік Одеса (Таїрова)
Психіатрія ОН Клінік в інших містах
Популярні питання
Харасментом можуть вважатися жести, які мають образливий, сексуалізований або залякуючий характер і спрямовані на приниження гідності людини. До них належать непристойні жести (наприклад, імітація статевих актів), нав'язливе наближення, тривалий пильний погляд, демонстрація інтимних жестів, облизування губ, погладжування себе в інтимній області, агресивні рухи, що супроводжують погрози. Навіть без слів подібні невербальні сигнали можуть сприйматися як форма домагання і порушувати особисті кордони.
Слова можуть вважатися харасментом, якщо мають зневажливий, сексуалізований, агресивний або дискримінаційний характер, спрямовані на придушення, приниження або залякування іншої людини. Це можуть бути непрохані сексуальні коментарі, «компліменти», натяки, вульгарні фрази, обговорення зовнішності, інтимного життя, приниження і дискримінація жінок і чоловіків за ознакою статі, віку, національності, релігії, орієнтації.
Ефективно спілкуватися з токсичними людьми допомагає дотримання чітких меж, стриманий, нейтральний тон і відмова від емоційного втягнення в конфлікти. Токсичні люди — це особи, чия поведінка систематично чинить руйнівний вплив на емоційний стан і самооцінку інших. Важливо зберігати внутрішню дистанцію, не піддаватися на маніпуляції токсичних людей і, по можливості, мінімізувати контакт, особливо якщо він носить хронічно деструктивний характер.
Так, за харасмент в Україні можливе звільнення, якщо поведінка розглядається як грубе порушення трудової дисципліни. Відповідно до статті 147 Кодексу законів про працю України, до дисциплінарних стягнень належать догана і звільнення, проте роботодавець зобов'язаний документально підтвердити факт порушення (наприклад, за допомогою скарг, результатів внутрішнього розслідування). Залежно від форми, виду та характеру харасменту або дискримінації зазначені дії також можуть кваліфікуватися як кримінальне правопорушення.
Харасмент і флірт відрізняються за ключовою ознакою — згодою. Флірт базується на взаємності, легкості та повазі, він доречний, коли обидві сторони почуваються комфортно і вільно можуть припинити взаємодію. Харасмент, навпаки, відбувається без згоди і викликає у людини дискомфорт, тривогу і почуття загрози. Якщо один учасник демонструє відмову або дискомфорт, а поведінка продовжується, флірт перестає бути фліртом і переходить в категорію небажаної і нав'язливої поведінки — сексуальних домагань або домагань.
Перш ніж піти, оцініть статтю – нам важливо знати вашу думку!
Дякуємо за вашу оцінку!
