У дітей, як і у дорослих, може розвинутися депресія — психічний розлад, для якого характерний пригнічений настрій та нездатність отримувати радість і задоволення. Але симптоми дитячої депресії відрізняються від звичної клінічної картини, тому дорослі не завжди можуть запідозрити, що дитина потребує допомоги. Найчастіше оточення вважає, що підліток просто погано вихований, дурний, привертає до себе увагу батьків або вередує.
Причини дитячої депресії
Психіатри виділяють кілька ключових факторів, які провокують депресію в дитячому та підлітковому віці. Найчастіше спусковим механізмом є:
- фізичне насильство;
- шкільна «травля»;
- знущання та знецінення з боку батьків, вчителів, оточення.
Важливо розуміти, що не лише фізичне, а й психологічне насильство завдають непоправної шкоди психоемоційному здоров'ю дітей. До психологічного насильства належить заборона на вираження емоцій, ігнорування дитячих потреб і почуттів. Навіть якщо в сім'ї сприятлива атмосфера, дитина може зазнавати психологічного насильства в школі, з боку «друзів» чи об'єкта закоханості.
Провокує депресію серед дітей і домашнє насилля, яке чиниться над одним із батьків. Статистика ВООЗ невтішна: майже третина жінок, які вступають у партнерські стосунки, зазнають насильства.
Для дітей такі ситуації небезпечні тим, що їхні потреби повністю ігноруються обома батьками, вони не отримують допомоги, відчувають постійний страх. Ця ситуація отримала назву «побічної шкоди».
Почуття, які відчуває дитина, аналогічні емоціям і відчуттям жертви домашнього насилля. Навіть більше, діти часто почуваються винними у проблемах батьків, і це посилює їхній психоемоційний стан.
Серед інших факторів, які провокують дитячу депресію, лікарі називають:
- психічні хвороби у сімейному анамнезі;
- хронічні захворювання (наприклад, цукровий діабет);
- схильність до «зациклення» на проблемах;
- надмірна емоційна збудливість;
- несприятливі життєві події (смерть родича чи друга, розлучення батьків, втрата друзів);
- психічні розлади (наприклад, синдром дефіциту уваги, за якого дитині складно довго концентруватися на одному предметі, чи обсесивно-компульсивний розлад, що характеризується нав'язливими думками чи поведінкою).
Як зрозуміти, що у дитини депресія?
Поставте своє питання Психологу «ОН Клінік»
Прояви дитячої депресії залежить від віку дитини. Діагностика стану дітей віком до 5-7 років ускладнюється ще й тим, що дитина не може правильно описати свій стан. Чим молодша дитина, тим менше емоцій вона транслює у світ: тобто вона замикається у собі. Тому депресію легко сплутати з іншими розладами, наприклад, із синдромом дефіциту уваги.
Тому важливо звертати увагу на непрямі прояви депресії у малюків, наприклад, які кольори використовують у малюванні, які сюжети зображують на папері. Якщо там переважають темні (чорний, коричневий, темно-синій) відтінки, це привід звернутися по допомогу до дитячого психіатра.
Ще одним важливим маркером є суїцидальні думки. Будь-яка висловлена думка про смерть має привернути увагу вчителів чи батьків, навіть якщо здається, що дитина просто намагається маніпулювати дорослими. Не завжди схильність до суїциду виражається прямо (я хочу померти). Часто прохання про допомогу звучить завуальовано: краще б мене не було, я хочу все це припинити.
Суїцидальний настрій пов'язане з депресією: 95% самогубств скоюють люди з психічним розладом.
Інші ознаки дитячої депресії:
- у дитини часто змінюється настрій, вона може плакати з незначних приводів, піддаватися спалахам агресії чи апатії;
- зміна інтересів: проявляється у відмові від відвідування секцій, які раніше подобалися, або небажанні спілкуватися з близькими друзями;
- фізичні прояви: частий головний біль, ломота в тілі, біль у животі без інших ознак хвороби;
- проблеми зі сном: безсоння або, навпаки, занадто довгий сон, який не призводить до почуття відновлення сил;
- зміна апетиту: відмова від їжі чи, навпаки, постійне почуття голоду;
- погіршення концентрації уваги: дитина здається розсіяною, ні до чого не проявляє інтерес;
- тривожні думки про те, що має статися щось погане, відчуття біди, що наближається;
- ненависть до себе, образи на свою адресу, відчуття своєї нікчемності;
- зниження успішності в школі.
Як відрізнити депресію від маніпуляції?
Зіткнувшись з поганим настроєм і примхливістю у дитини, дорослі можуть вважати це тимчасовими труднощами чи спробою маніпулювання. Однак якщо поведінка дітей не змінюється на краще протягом двох тижнів, це свідчить про наявність психологічної проблеми.
Невилікувана депресія призводить до тяжких наслідків:
- періодичні депресивні епізоди. Дитина та її оточення повинні усвідомити, що поточний стан — це депресія, та навчитися з нею справлятися. Без належної допомоги завжди є ризик, що депресивні епізоди повторюватимуться і можуть бути важчими;
- проблеми соціальної адаптації. Під час депресії людині складно будувати та підтримувати близькі стосунки, вона може мимоволі почати відштовхувати друзів та коханих. Це призводить до зниження самооцінки, невміння ділитися емоціями з оточенням, соціальної ізоляції;
- безрозсудна поведінка. Часто діти із діагнозом «депресія» стають учасниками небезпечних авантюр. Наприклад, вони йдуть з дому, відвідують покинуті будинки та відкриті забудови, вплутуються в «погані компанії», стають агресивними — постійно беруть участь у бійках;
- вживання цигарок, алкоголю та наркотиків. Ще один наслідок депресії — це неконтрольований прийом медикаментів, психотропних речовин.
Якщо депресія розвивається в юному віці, це загалом впливає на картину світу людини: вона схильна сприймати всі події, що відбуваються, в негативному світлі, стає замкнутою і невпевненою.
Який лікар лікує дитячу депресію?
Якщо ви підозрюєте, що дитина страждає на депресію, запишіть її на прийом до психіатра чи психотерапевта. Важливо, щоб лікар мав медичну освіту та досвід роботи з дітьми.
На сьогодні немає стандартної системи діагностики, що дозволяє точно визначити, є у дитини депресія чи ні. Тому для оцінки стану дітей часто потрібні кілька візитів до фахівця та поглиблене обстеження у клінічного психолога, який займається психопатологіями.
Оцінка психоемоційного стану будується на підставі:
- розмов з дитиною;
- зібраного сімейного анамнезу;
- вивчення сімейної ситуації;
- спілкування з батьками.
Можуть допомогти також відомості від друзів, вчителів, далеких родичів — усіх людей, які часто контактують з дитиною.
Як лікувати дитячу депресію?
Схема лікування вибирається психотерапевтом залежно від віку та стану дитини. За депресій легкого ступеня достатньо досить регулярних сеансів психотерапії. Але за більш важких форм розладу призначаються антидепресанти. Зазвичай лікарі поєднують медикаментозне лікування з психотерапевтичними методиками.
Дітям призначаються інгібітори зворотного захоплення серотоніну: вони впливають на засвоєння нейромедіаторів і роблять так, що молекули серотоніну (гормону щастя) діють довше.
Скільки займає лікування?
Курс терапії розробляється лікарем, але зазвичай триває щонайменше 6 місяців. Прискорити одужання можуть такі позитивні фактори:
- відсутність інших психічних чи фізичних захворювань;
- високий інтелект;
- гарне почуття гумору;
- вміння контролювати емоції;
- наявність близьких друзів;
- теплі та довірчі відносини з родичами;
- соціальна успішність.
Дитяча депресія — небезпечний психічний розлад, який важко піддається діагностиці. Якщо дитина втратила інтерес до навчання та творчості, стала млявою чи агресивною, скаржиться на постійну втому, це свідчить про необхідність записатися на прийом до психотерапевта чи психіатра.
Психологія в ОН Клінік Полтава
