Що таке хвороба Альцгеймера?
Хвороба Альцгеймера (у побуті — старече слабоумство) — це прогресуюче нейродегенеративне захворювання, яке характеризується поступовим погіршенням когнітивних функцій. У результаті в людини погіршується пам'ять, змінюється поведінка, втрачається здатність до навчання, планування, самоорганізації. При появі ознак старечого недоумства необхідна консультація невролога.
Які симптоми хвороби Альцгеймера?
Поставте своє питання Неврологу «ОН Клінік»
У міру прогресування захворювання спричиняє порушення короткострокової та довгострокової пам'яті, мовлення, мислення, зміну поведінки та особистості. Інші симптоми хвороби Альцгеймера:
- порушення короткострокової пам'яті (повторення запитань, забування інформації, затримки під час побудови речень, нездатність підібрати потрібне слово під час розмови);
- погіршення довгострокової пам'яті (нездатність згадати номери телефонів, дні народження дітей, обличчя близьких людей);
- труднощі з плануванням і вирішенням проблем;
- сплутаність свідомості та повна втрата пам'яті;
- порушення концентрації уваги та мислення;
- втрата здатності до простої математики;
- необґрунтоване занепокоєння та тривожність;
- підвищене збудження або апатія;
- різкі перепади настрою;
- тремор верхніх і нижніх кінцівок;
- гнів, агресія та депресія;
- необґрунтовані підозри щодо сім'ї, друзів, марення;
- нетримання сечі та калу;
- порушення сну (безсоння, сонливість удень);
- соціальна ізоляція та втрата інтересу до звичних хобі.
Хвороба Альцгеймера спричиняє погіршення здатності приймати рішення в повсякденних ситуаціях. Наприклад, людина може носити одяг невідповідний погоді, не знати, що робити з пригорілою на плиті їжею.
Які симптоми хвороби Альцгеймера
Які причини розвитку хвороби Альцгеймера?
Дослідження показують, що хвороба Альцгеймера передається по спадковості приблизно в 1% випадків. Проте наявність гена АРОЕ і трисомії 21 (синдрому Дауна) підвищують ризик розвитку і ранньої появи ознак захворювання. За наявності родича першого ступеня (наприклад, матері або брата) з хворобою Альцгеймера ймовірність розвитку захворювання збільшується на 10-30%. Основні причини хвороби Альцгеймера:
- формування амілоїдних бляшок. У головному мозку при хворобі Альцгеймера відбувається накопичення білка, який у нормальних умовах руйнується і виводиться. Білок починає збиратися в щільні утворення між нейронами, утворюючи амілоїдні бляшки, які заважають нормальній передачі сигналів між клітинами мозку, порушуючи їхній зв'язок і функцію, що зрештою веде до загибелі нейронів;
- клубки (скручені волокна) тау-білків. Усередині нейронів знаходяться тау-білки, які в нормі підтримують структуру і стабільність мікротрубочок, важливих для транспортування речовин всередині клітини. При хворобі Альцгеймера білки змінюються, скручуються і формують клубки. Це призводить до руйнування мікротрубочок, порушення клітинного транспортування і загибелі нейронів, що сприяє прогресуванню хвороби та втраті когнітивних функцій.
Ризик розвитку хвороби Альцгеймера у чоловіків і жінок підвищується при надмірній вазі, високому рівні холестерину, гіпертонії, цукровому діабеті першого і другого типів, зловживанні алкогольними напоями та курінні. Порушення сну, сидячий спосіб життя, забруднене повітря, незбалансоване харчування також збільшують ймовірність захворювання.
Черепно-мозкова травма (ЧМТ) може підвищити ризик розвитку хвороби Альцгеймера у жінок і чоловіків, оскільки пошкодження мозку прискорює нейродегенеративні процеси. Дослідження показують, що ризик розвитку хвороби найвищий у період між шістьма місяцями і двома роками після отримання ЧМТ.
Стадії хвороби Альцгеймера
Ознаки хвороби Альцгеймера наростають поступово залежно від ступеня накопичення амілоїдних бляшок і клубків тау-білків, руйнування нейронних зв'язків і загального зниження функціональності мозку.
| Стадії хвороби Альцгеймера | ||
| Стадія | Зміни в мозку | Вплив на людину |
| Рання (початкова) стадія | На ранньому етапі починають формуватися амілоїдні бляшки та клубки тау-білків, які порушують нейронні зв'язки та спричиняють початкові ознаки когнітивних порушень. | Виникають проблеми із запам'ятовуванням інформації, плануванням, організацією, вирішенням проблем, які практично не впливають на повсякденне життя. |
| Середня (помірна) стадія | Прогресує накопичення амілоїдних бляшок і тау-білків, що призводить до значного руйнування нейронів і скорочення об'єму мозку. | Виникають втрата пам'яті, сплутаність свідомості, дезорієнтація в просторі та часі, складнощі з упізнаванням близьких людей, втрачається здатність до самообслуговування. Також можуть з'являтися порушення сну, нетримання калу і сечі, зміни особистості. |
| Пізня (важка або фекальна) стадія | На фекальній стадії хвороби Альцгеймера відбувається руйнування більшості нейронів, що призводить до порушення функцій головного мозку. | Людина зі старечим склерозом практично повністю втрачає пам'ять, не здатна до спілкування (мова обмежується кількома фразами), не може самостійно їсти, пити, сидіти або ходити. |
Хвороба Альцгеймера у літніх людей
Хвороба Альцгеймера найпоширеніша в людей похилого віку, оскільки з плином часу прискорюється ушкодження клітин мозку, а також знижується здатність організму до відновлення та підтримування нормальної функції нейронів. За статистикою, сенільну деменцію діагностують у кожної 10 людини віком від 65 років, і кожної третьої віком від 85 років.
Хвороба Альцгеймера у молодих людей
Приблизно 110 зі 100 000 дорослих віком від 30 до 64 років страждають на хворобу Альцгеймера. При прояві захворювання до 65 років у пацієнта діагностується хвороба Альцгеймера з раннім початком.
Чи буває хвороба Альцгеймера в дітей?
Хвороба Альцгеймера не розвивається в дітей і підлітків, оскільки її патогенез пов'язаний із віковими змінами в мозку, накопиченням патологічних білків і нейродегенерацією, які проявляються переважно в літньому віці. Проте термін «дитяча хвороба Альцгеймера» часто використовується для позначення двох рідкісних патологій — хвороби Німана-Піка типу C і синдрому Санфіліппо.
За оцінками, станом на 2020 рік близько 700 000 дітей у всьому світі страждають на дитячу деменцію, що спричинена понад 70 генетичними захворюваннями. До розвитку дитячої деменції можуть призвести вроджені порушення обміну речовин, пероксисомні хвороби (наприклад, захворювання Цельвеґера, синдром Райфмана) лейкодистрофія, нейродегенерація з накопиченням заліза в мозку.
Як діагностують хворобу Альцгеймера?
Специфічних тестів на визначення хвороби Альцгеймера не існує, тому діагноз ставиться після комплексної оцінки стану здоров'я пацієнта. На первинній консультації невролог аналізує симптоми, збирає особистий і сімейний анамнези, призначає лабораторні та інструментальні дослідження. Діагностика хвороби Альцгеймера може включати:
- фізикальний огляд. Включає оцінку загального стану здоров'я пацієнта, перевірку життєвих показників (артеріального тиску, частоти серцевих скорочень і дихання), огляд шкіри та слизових оболонок. Лікар також може перевірити зір, слух і чутливість, щоб виключити захворювання, які здатні викликати або посилювати когнітивні порушення;
- неврологічну оцінку. Лікар оцінює функціонування нервової системи, включно з перевіркою рефлексів, м'язової сили і тонусу, координації рухів і балансу, а також аналізом рухів очей і мови. Тести допомагають виявити конкретні неврологічні патології, які можуть вказувати на ушкодження певних ділянок мозку, характерне для хвороби Альцгеймера, і дають змогу відрізнити її від інших неврологічних захворювань;
- тести на мислення і пам'ять. Тести (наприклад, MMSE і MoCA) застосовують для ранньої діагностики хвороби Альцгеймера. Вони допомагають оцінити когнітивні здібності пацієнта, включно з пам'яттю, концентрацією уваги, орієнтацією в просторі та часі, а також виконавчі функції.
Аналізи призначаються для виключення медичних станів (дефіциту вітамінів, наявності інфекції, сповільнення обміну речовин), які можуть спричиняти когнітивні порушення. При підозрі на хворобу Альцгеймера МРТ-діагностику та комп'ютерну томографію призначають для виключення травми головного мозку, доброякісних пухлин або раку головного мозку, інсульту, субдуральних гематом. Візуалізаційні дослідження допомагають відрізнити хворобу Альцгеймера від інших захворювань, що спричиняють деменцію (наприклад, хвороби Паркінсона, Гантінгтона, Крейтцфельдта-Якоба).
Як перевірити себе на хворобу Альцгеймера?
Ознаки хвороби Альцгеймера на ранній стадії можуть включати проблеми з пам'яттю (забування інформації, номерів телефонів, імен), дезорієнтацію в часі та просторі, порушення зору та мовлення (труднощі з пошуком слів, загальмованість під час розмови). Самостійно виявити хворобу Альцгеймера складно, оскільки перші симптоми захворювання можуть вказувати на інші патології нервової системи або внутрішніх органів (наприклад, щитоподібної залози).
Чи можна вилікувати хворобу Альцгеймера?
Хворобу Альцгеймера не можна вилікувати, оскільки вона пов'язана з незворотніми дегенеративними змінами в головному мозку — накопиченням амілоїдних бляшок та утворенням нейрофібрилярних клубків, які руйнують нейрони та порушують зв'язок між ними. Терапія при хворобі Альцгеймера спрямована на уповільнення прогресування симптомів і підтримання когнітивних функцій, а також на покращення якості життя хворого.
Як лікують хворобу Альцгеймера?
Для лікування хвороби Альцгеймера призначають інгібітори холінестерази, які блокують фермент, що руйнує ацетилхолін — нейромедіатор, який бере участь у процесах пам'яті та навчання. Підвищення рівня ацетилхоліну допомагає покращити передачу сигналів між нервовими клітинами, що може сповільнити зниження когнітивних функцій. Лікування хвороби Альцгеймера може включати:
- антагоністи NMDA. Захищають нейрони від пошкодження, спричиненого надмірною стимуляцією глутаматом. При хворобі Альцгеймера велика кількість глутамату може призвести до надлишкового збудження нейронів та їхнього пошкодження;
- антидепресанти (наприклад, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну). Допомагають підвищити рівень серотоніну в мозку, покращуючи настрій, знижуючи відчуття безнадійності та дратівливості;
- протисудомні препарати. Стабілізують електричну активність у мозку, знижуючи ймовірність епілептичних нападів і допомагаючи зменшити раптові спалахи агресії або занепокоєння;
- антипсихотики (нейролептики). Знижують активність дофаміну в мозку, що допомагає зменшити інтенсивність психотичних симптомів (галюцинацій, марення, параної) та агресивної поведінки.
При хворобі Альцгеймера можуть призначатися протитривожні препарати. Лікарські засоби діють на нервову систему, знижуючи рівень занепокоєння і панічних атак, що покращує якість життя хворого і може сприяти нормалізації сну.
Чи потрібно дотримуватися дієти при хворобі Альцгеймера?
Дієта, багата на антиоксиданти, омега-3 жирні кислоти, вітаміни групи B і D, сприяє захисту мозку від запалень і окисного стресу при хворобі Альцгеймера. Рекомендується дотримуватися середземноморської або DASH-дієти, які включають велику кількість овочів, фруктів, риби, горіхів і цільнозернових продуктів, а також обмежити споживання червоного м'яса й оброблених продуктів, солі та цукру. Дослідження підтверджують, що середземноморська дієта корисна для підтримки пам'яті та розумових навичок.
Як доглядати за людиною з хворобою Альцгеймера?
Під час догляду за людиною з хворобою Альцгеймера важливо створити безпечне середовище, розробити та дотримуватися розпорядку дня, забезпечити регулярне й збалансоване харчування. Важливо підтримувати емоційне благополуччя хворого, спілкуватися з повагою, забезпечити фізичну активність і регулярні медичні огляди, а також запобігти нещасним випадкам шляхом адаптації до побутових умов (встановлення поручнів, забезпечення достатнього освітлення).
Скільки живуть із хворобою Альцгеймера?
Прогноз при хворобі Альцгеймера несприятливий, оскільки захворювання призводить до незворотного погіршення когнітивних функцій і втрати здатності до самостійного життя. У середньому люди з хворобою Альцгеймера, старші за 65 років, живуть чотири-вісім років після встановлення діагнозу. Проте деякі люди можуть прожити до 20 років після появи перших симптомів.
Від чого помирають при хворобі Альцгеймера?
Зміни в головному мозку при хворобі Альцгеймера можуть вплинути на здатність ходити, зберігати координацію рухів, ковтати, а також контролювати м'язи сечового міхура і кишківника. У більшості випадків люди зі старечим недоумством помирають від інфекційних захворювань (пневмонії, грипу), недоїдання та зневоднення, а також від вдихання їжі та рідини в легені.
У нашого блогу є власні канали в телеграмі та вайбері, в яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.
Неврологія в ОН Клінік Дніпро
Популярні питання
Втрата пам'яті при хворобі Альцгеймера є незворотною, оскільки захворювання спричиняє ушкодження та загибель нейронів у головному мозку, що призводить до втрати інформації, яка зберігається в нервових клітинах. Інгібітори холінестерази та антагоністи NMDA не відновлюють пам'ять, але можуть сповільнити прогресування симптомів і допомогти зберегти залишкові когнітивні функції на триваліший час, підтримуючи здатність до навчання і накопичення спогадів.
Деменція — це загальний термін, що описує синдром, який характеризується зниженням когнітивних функцій (зокрема пам'яті та мислення). Хвороба Альцгеймера є найпоширенішою причиною деменції, що являє собою специфічне нейродегенеративне захворювання, яке викликає погіршення когнітивних функцій і пам'яті. Різниця полягає в тому, що деменція — це група захворювань, а хвороба Альцгеймера — конкретне захворювання, яке може призвести до старечої деменції.
Ознаки хвороби Альцгеймера (наприклад, неуважність і погана пам'ять) можуть бути викликані виліковними захворюваннями нервової системи або внутрішніх органів. Стани та хвороби, що спричиняють когнітивні порушення:
- бактеріальні та вірусні інфекції;
- неврологічні захворювання;
- доброякісні пухлини головного мозку;
- тяжкі інфекції центральної нервової системи, мозку, органів сечовидільної системи, легенів;
- гідроцефалія нормального тиску (скупчення в головному мозку спинномозкової рідини);
- дисфункція вестибулярної системи (наприклад, хвороба Меньєра);
- аутоімунні патології;
- хвороби щитоподібної залози (наприклад, гіпертиреоз, гіпотиреоз);
- низький рівень цукру в крові;
- субдуральні гематоми (крововиливи між твердою і павутинною оболонами мозку);
- патології печінки (зокрема цироз);
- дефіцит вітамінів групи В і Е, мікроелементів (наприклад, міді);
- високий рівень кальцію (гіперкальціємія);
- ендокринні хвороби (наприклад, хвороба Аддісона, цукровий діабет).
До ознак деменції може призвести безконтрольне і тривале вживання лікарських засобів (снодійних, заспокійливих, знеболювальних, седативних і протисудомних препаратів, антидепресантів). Розпізнати хворобу Альцгеймера і відрізнити прогресуюче слабоумство від тимчасового порушення когнітивних функцій допоможе невролог.
Попередити хворобу Альцгеймера допоможе корекція способу життя, спрямована на зниження факторів ризику захворювання. Профілактика хвороби Альцгеймера:
- збалансоване харчування;
- відмова від паління та обмеження алкоголю;
- контроль рівня холестерину і глюкози в крові;
- нормалізація артеріального тиску;
- регулярна фізична активність;
- соціальна активність (спілкування з близькими та друзями, відвідування громадських заходів).
Немає способів, які точно допоможуть не захворіти на хворобу Альцгеймера. Проте знизити ризик може допомогти розумова активність: вивчення віршів, читання, розв'язувння кросвордів, ребусів і головоломок, настільні ігри, малювання. Також важливо захищати голову від механічних пошкоджень (наприклад, за допомогою шолома під час занять спортом або катання на мотоциклі та каски під час роботи на будівництві).
Перша ознака хвороби Альцгеймера — порушення пам'яті, оскільки захворювання починається з ушкодження та загибелі нейронів у ділянках мозку (гіпокампі), відповідальних за пам'ять і навчання. Також на ранніх стадіях можуть з'являтися труднощі з концентрацією уваги, плануванням, вирішенням побутових завдань. Спостерігаються також зміни настрою, проблеми з мовленням, дезорієнтація.
Лілія
1 місяць тому
