Що таке тремор?
Тремор — це неврологічний розлад, за якого виникають мимовільні ритмічні коливальні рухи м'язових груп. Тремор може вражати практично будь-яку частину тіла чи окремі органи, наприклад, руки (у більшості випадків), голову, обличчя, голосові зв'язки, тулуб або ноги.
У 10-й редакції міжнародного класифікатора хвороб (МКХ-10) тремор входить до розділу R25 (анормальні мимовільні рухи). У МКХ-11 його перенесено в підрозділ MB46 з аналогічною назвою.
Причини тремору
Поставте своє питання Неврологу «ОН Клінік»
Тремор трапляється приблизно рівною мірою у чоловіків і жінок. Причини тремору:
- спадкова схильність;
- хвороба Паркінсона (характерна ознака — тремор однієї руки);
- розсіяний склероз;
- інсульт (може спричиняти раптовий тремор тіла);
- дисфункція мозочка (наприклад, через травми чи порушення кровообігу);
- дистонія (руховий розлад, що супроводжується надмірною активністю м'язів, що призводить до дистонічного тремору шиї, голосових зв'язок, рук або ніг);
- енцефалопатії (група незапальних захворювань печінки, що супроводжуються астеріксісом — грюкаючим тремором або пархаючим тремором, який проявляється за витягнутого положення рук з тильним розгинанням кистей);
- хронічна рецидивуюча поліневропатія (одна з причин невротичного тремору);
- високий або низький рівень цукру в крові (наприклад, за реактивної гіпоглікемії може виникати тремор після їди);
- ниркова чи печінкова недостатність;
- захворювання щитоподібної залози (наприклад, тремор при гіпертиреозі);
- пухлини надниркових залоз;
- епілепсія (тремор різних частин тіла виникає під час нападів);
- хвороба Вільсона (порушення метаболізму міді);
- остеохондроз (найпоширеніший тремор при шийному остеохондрозі);
- безконтрольний прийом медикаментів (наприклад, кортикостероїдів або ліків від астми);
- вплив важких металів (наприклад, свинцю, ртуті чи марганцю), органічних розчинників або пестицидів;
- черепно-мозкові травми (можливі причини тремору очей);
- нестабільність гормонального фону (одна з причин тремору рук у підлітків або юнацького тремору);
- куріння;
- надмірне вживання спиртних або кофеїнових напоїв.
Ймовірність виникнення психогенного тремора збільшується за стресу, тривожності, занепаду сил або дефіциту сну. Додатковою причиною тремору зовні та всередині тіла є вплив на організм алкоголю чи препаратів, що пригнічують центральну нервову систему (наприклад, транквілізаторів або опіоїдів).
Види тремору
Залежно від факторів ризику виділяють кілька різновидів тремору. Види тремору:
- фізіологічний;
- патологічний;
- первинний;
- вторинний;
- переміжний;
- постійний.
При визначенні різновиду патології враховується механізм виникнення симптомів. З'ясувати етіологію тремору вдається не в кожному випадку.
Фізіологічний тремор
Фізіологічний тремор, який може виникнути в будь-якої людини, як правило, вражає м'язи обох рук. Симптоми фізіологічного тремору, не пов'язані з наявними хворобами, можуть виразно проявлятися за наявності певних дестабілізуючих чинників. Наприклад, нейрогенний тремор може бути наслідком інтенсивних фізичних навантажень або сильних психоемоційних переживань.
Патологічний тремор
Тремор вважається патологічним, якщо він розвивається на фоні захворювань. Поширені форми патологічного тремору:
- тремор під час фізичної активності (наприклад, есенціальний тремор, який здебільшого вражає руки, рідше — голосові зв'язки та голову). Характерною ознакою тремору голови є безперервні кивки чи рухи головою з боку в бік;
- тремор у спокої (наприклад, тремор підборіддя за хвороби Паркінсона);
- інтенційний тремор (внаслідок дисфункції мозочка, наприклад, внаслідок інсульту, травми або розсіяного склерозу).
Ключовими факторами ризику патологічного тремору є неврологічні захворювання. Причинами патологічного тремору всього тіла можуть бути хвороби, що вражають органи ендокринної та серцево-судинної систем.
Первинний тремор
Первинним називають тремор, симптоми якого виникають без ідентифікованої вторинної причини. Прикладом первинного типу патології є письмовий тремор лівої або правої руки, який локалізується в кисті та з'являється тільки під час письма.
Вторинний тремор
Поширеними причинами вторинного тремору є метаболічні порушення або хвороби центральної нервової системи. Також тремор може виникнути під час вживання психоактивних речовин, після скасування ліків або внаслідок інтоксикації (наприклад, тремор повік за заплющених очей може спостерігатися за отруєння марганцем).
Переміжний тремор
Переміжний тремор має непостійний характер. Симптоми виникають і зникають періодично (наприклад, посилюються під час підвищених фізичних або психоемоційних навантажень і не проявляються в стані спокою). Одним з провокувальних чинників переміжного тремору є зловживання медпрепаратами.
Постійний тремор
За постійного тремору, який нерідко розвивається на тлі захворювань нервової системи та головного мозку (наприклад, хвороби Паркінсона), ритмічні коливальні рухи не минають із плином часу. Постійний тремор може проявлятися як у русі, так і в стані спокою (незалежно від виду діяльності та часу доби).
Ступені тремору
Для визначення ступеня тремору використовується тест зі склянкою, наповненою водою. Діагностичний метод дає змогу оцінити тяжкість тремору за кілька хвилин.
| Ступені тремору | |
| Ступень | Опис |
| 1 | Тремор помітний, але він не заважає пити воду зі склянки однією рукою |
| 2 | Виникають труднощі під час спроби вживання води зі склянки за допомогою однієї руки, тому доводиться зменшувати об'єм рідини, щоб не пролити її |
| 3 | Через тремор доводиться підносити склянку до рота обома руками |
| 4 | Пити воду можна лише через соломинку |
Для діагностики тремору різних частин тіла також може застосовуватися методика, заснована на вимірюванні амплітуди мимовільних рухів. Ступені тремору:
- Тремор відсутній.
- Легкий (точна амплітуда не вимірюється, оскільки перебуває в межах кількох міліметрів).
- Помірний (до двох сантиметрів).
- Виражений (від двох до чотирьох сантиметрів).
- Сильний (понад чотири сантиметри).
Інформативною діагностичною методикою, що дає змогу оцінити ступені тремору всіх кінцівок, є багатокомпонентний тест TETRAS. Обстеження включає оцінку амплітуд мимовільних коливань руками та ногами, а також аналіз почерку. За результатами кожного тесту виставляється оцінка, після чого розраховується сумарна кількість балів.
Класифікації тремору
Тремор класифікується залежно від того, в якому стані він виникає. Види тремору:
- тремор у спокої;
- тремор під час руху;
- кінетичний;
- інтенційний;
- постуральний.
Патологія може проявлятися в стані спокою чи під час руху. У деяких випадках симптоми тремору не залежать від фізичної активності.
Тремор у спокої
Тремор спокою з'являється за відсутності фізичних навантажень, наприклад, за хвороби Паркінсона чи хвороби Вільсона. Найпоширеніший тремор спокою з частотою від трьох до шести циклів на секунду. У міру збільшення активності амплітуда мимовільних коливань може знижуватися.
Тремор під час руху
Інтенсивність тремору, що виникає під час руху, може посилюватися в міру підвищення фізичної активності та зменшуватися в стані спокою. Частота коливань під час тремору, який з'являється під час навантажень, як правило, не перевищує 13 Гц. Він, своєю чергою, включає кінетичний, інтенційний і постуральний тремор.
Кінетичний тремор
Кінетичний тремор виникає в заключній частині цілеспрямованого руху (наприклад, коли необхідно взяти який-небудь предмет або написати текст) і має невелику амплітуду. Якщо симптоми залишаються незмінними протягом усієї дії, діагностується простий кінетичний тремор.
Інтенційний тремор
Інтенційний тремор — це тремор із частотою 3-10 Гц, який посилюється після досягнення мети руху (наприклад, після дотику пальцем до носа). Інтенційний тремор виникає, наприклад, при захворюваннях мозочка чи розсіяному склерозі.
Постуральний тремор
Постуральний тремор виникає внаслідок напруження м'язів під час утримання частини тіла у фіксованому положенні. Наприклад, постуральний тремор з частотою 5-8 Гц може проявлятися, якщо витягнути прямі руки вперед.
Тремор може бути внутрішнім і зовнішнім. Внутрішній тремор - це мимовільні скорочення м'язів внутрішніх органів, які не проявляються зовнішніми симптомами. Прикладами зовнішнього тремору, який легко виявити, є тремтіння в руках або тремор очей.
До якого лікаря звернутися в разі тремору?
За виникнення ознак тремору необхідно звернутися до невролога. Лікар проведе діагностику, призначить лікування та за необхідності направить пацієнта на консультацію вузькопрофільних фахівців (наприклад, ендокринолога).
Як діагностують тремор?
Невролог вивчає анамнез і проводить огляд. Під час огляду виконується оцінка рефлексів, координації рухів, м'язової сили та тонусу, мови, ходи, визначається тип, локалізація, частота й амплітуда тремору. Також під час діагностики тремору вивчаються функціональні обмеження (наприклад, неможливість узяти предмет однією рукою). Додаткові обстеження при треморі:
- лабораторні аналізи крові та сечі;
- електроенцефалографія;
- комп'ютерна томографія головного мозку;
- електрокардіограма (за підозри на наявність супутніх кардіологічних захворювань).
За виявлення припухлості чи вузликів під час пальпації шиї може призначатися УЗД щитоподібної залози. У межах диференціальної діагностики можуть проводитися обстеження на міоклонус — нерегулярні чи ритмічні короткі м'язові скорочення, які можуть імітувати тремор.
Методи лікування тремору
За легких форм тремору, що не впливають на якість життя, можна обмежитися періодичним спостереженням за патологією. Методи лікування тремору:
- бета-блокатори;
- протисудомні засоби;
- транквілізатори;
- нейромедіатори;
- гормональні препарати;
- антихолінергічні засоби;
- ін'єкції ботулотоксину;
- лікувальна гімнастика.
Профілактика ускладнень тремору включає нормалізацію сну, зменшення впливу стресових чинників і помірні фізичні навантаження. Також необхідно відмовитися від куріння, вживання кофеїну та алкоголю.
Лікувальна гімнастика в разі тремору
Фізичні вправи є одними з ключових елементів лікувально-профілактичних курсів за тремору. Види лікувальної гімнастики в разі тремору:
- вправи з ваговим навантаженням (наприклад, з гантелями);
- стискання-розтискання кулаків;
- згинання-розгинання пальців;
- постукування пальцями (кожен палець по черзі постукує по кінчиках усіх пальців іншої руки);
- обертання кистями та передпліччями.
Також за тремору ніг можуть призначати тренування на велотренажері. Щоб уникнути побічних ефектів, усі комплекси вправ, які виконують за тремору, необхідно узгоджувати з лікарем.
Неврологія в ОН Клінік Дніпро
Популярні питання
Нічний і ранковий (після сну) тремор кінцівок або всього тіла може бути спричинений стресом (зокрема, через різке пробудження чи кошмарні сновидіння), недосипанням, зловживанням алкоголем, медикаментами чи гіпоглікемією. Падіння рівня цукру в крові не завжди пов'язане з патологіями та може спостерігатися після пробудження через багатогодинне голодування, пов'язане зі сном. Ще однією ймовірною причиною тремору всередині тіла вночі є вірусна інфекція (наприклад, COVID).
Кофеїн може спричиняти тимчасову зміну гормонального фону, звуження артерій, підвищення тиску та активізацію кровообігу. У результаті цих причин виникає комплекс симптомів, характерний для стресових станів, що проявляється внутрішнім і зовнішнім тремором. Що повільніше організм засвоює кофеїн, то тривалішим може бути тремор.
Тремор голови, кінцівок та інших частин тіла під час хвилювання є наслідком стресу. Щоб прибрати тремор, викликаний хвилюванням, можна скористатися технікою повільного глибокого дихання, здійснити прогулянку на свіжому повітрі чи зробити зарядку. Фізична активність є одним з простих, але ефективних способів, що допомагають усунути тремор під час хвилювання.
При виникненні будь-яких форм тремору необхідно проконсультуватися з неврологом. До лікарського огляду рекомендується утримуватися від прийому будь-яких медикаментів, оскільки самолікування може призвести до ускладнень тремору.
Антон
2 тижні тому
