Алкоголізм - це психічний розлад, який проявляється неконтрольованим потягом до вживання спиртних напоїв. Це хвороба, яка руйнує особистість та сім'ю, розриває соціальні зв'язки та вибиває людину із суспільного життя.
Зловживання алкоголем призводить до інтелектуальної деградації, порушує обмін речовин та провокує безліч хвороб внутрішніх органів. Алкоголік – це завжди нещасна особистість, яку задовольняє лише чергова доза спиртного. Таким людям важко знайти собі місце в суспільстві, і єдиний спосіб позбутися тяжко переносимого життя - випити.
Що таке зловживання алкоголем?
Зловживання алкоголем – це дуже часто і важко контрольоване вживання спиртних напоїв, що проявляється у повсякденному житті. Зловживати міцними напоями – значить пити за раз занадто багато або пити часто протягом тривалого часу. Це проблема, яка заважає роботі, відносинам та особистісному розвитку. Алкоголізм може призвести до втрати роботи чи партнера.
Часте вживання алкоголю призводить до фізичної та психічної залежності. З погляду медицини, алкоголізм – це розлад потягу, при якому виникають нав'язливі думки про випивку.
Надмірна доза алкоголю призводить до інтоксикації – похмільного синдрому з головними болями, нудотою, дратівливістю та фізичним виснаженням. Слід пам'ятати, що відносно безпечний об'єм спиртного – це «стандартна алкогольна доза»: 350 мл пива, 30 мл вина та 30 мл міцного спиртного напою (горілка, ром, текіла чи віскі).
Про зловживання алкоголем йдеться, якщо людина:
- за тиждень випиває понад 7 стандартних алкогольних доз або понад 3 стандартні алкогольні дози за один підхід (для жінок);
- на тиждень випиває понад 14 алкогольних доз або більше 4 доз за один підхід (для чоловіків);
- вживає більше 7 напоїв за тиждень і більше 3 напоїв за один раз (для людей віком понад 65 років).
Симптоми зловживання алкоголем
Поставте своє питання Терапевту «ОН Клінік»
Ознаки зловживання спиртними напоями:
- намагаєтеся не пити тиждень, але зриваєтеся за кілька днів і спустошуєте склянку;
- не можете зупинитись, коли почали пити;
- усвідомлюєте, що вам слід скоротити кількість спиртного на тиждень чи за один підхід;
- вранці після застілля відчуваєте провину;
- друзі або родичі помічають вашу пристрасть та повідомляють вам про це;
- дратуєтесь, якщо вам рекомендують припинити пити;
- щоб стало легше після пиятики потрібно похмелитись;
- завдаєте фізичної шкоди рідним чи друзям у стані сп'яніння;
- вдома ховаєте спиртні напої від рідних та п'єте їх, доки ніхто не бачить;
- частково забуваєте події під час вживання алкоголю, у вас є проблеми з пам'яттю;
- останнім часом частіше перебуваєте у поганому настрої, ніж у хорошому;
- після вживання великих доз ваші руки тремтять.
Алкоголь руйнує організм не лише з боку центральної нервової системи та психіки. Часте вживання міцного спиртного у великих дозах призводить до цирозу печінки, виразки та печії, Корсаківського алкогольного психозу та травм через погану координацію. Спиртне шкодить дитині в утробі матері, може спричинити шлунково-кишкову кровотечу, ожиріння та шкірні захворювання.
Слід пам'ятати про симптоматичний алкоголізм. Це патологічний потяг до випивки у людей із психічними розладами. Понад 70% людей з ментальними захворюваннями страждають на алкоголізм. Тобто у цьому випадку зловживання алкоголю – це не самостійна хвороба, а симптом іншого психічного розладу: шизофренії, розладів особистості, біполярно-афективного розладу, епілепсії чи депресії.
Хронічне зловживання алкоголем – найсильніший провокатор захворювань. Зловживання може призвести до гіпертонічної хвороби, енцефалопатії, гастриту, раку стравоходу та молочних залоз, гострого запалення підшлункової залози, ішемічної хвороби серця та тяжких патологій крові. Всесвітня Організація Охорони Здоров'я наводить статистику, де зі 100% смертей у світі 5% людей помирає через зловживання алкоголем.
Що викликає алкогольну залежність
Алкоголізм виникає через соціальні, психологічні та вроджені біологічні фактори. У розвитку алкоголізму відіграють роль характер і особистість людини, які визначають її мотивацію та вольову силу.
Соціальні фактори розвитку алкогольної залежності:
- культура розпивання алкоголю у суспільстві, ставлення релігії до вживання алкоголю;
- ставлення держави до вживання алкоголю, його реклама та пропаганда;
- традиції суспільства (випити на Новий рік, відзначити День народження);
- рівень освіти.
Найзначніший соціальний чинник – це алкогольний мікроклімат у ній. Це ставлення членів сім'ї до алкоголю, сімейні традиції, виховання. Якщо батьки п'ють, швидше за все дитина в майбутньому теж зловживатиме.
Психологічні фактори розвитку алкогольної залежності:
- тривожність, невпевненість у собі та низька самооцінка;
- слабка соціальна адаптація;
- погане знання власних емоцій, невміння опрацьовувати неприємні почуття;
- підвищена навіюваність;
- відсутність стійких хобі: людина п'є, щоб розвеселити себе і позбутися нудьги;
- інфантильність, домінування незрілих механізмів психологічного захисту;
- акцентуація та розлад особистості;
- прагнення посилити емоції, здобути радість.
Психологічне походження алкоголізму полягає в тому, що людину не влаштовує справжнє становище її життя: робота, сім'я чи неприємні спогади. Він ізолюється від світу: п'є та знімає тривогу. Випивши, йому здається, що жити стало трохи легше. Тобто алкоголізм – це різновид адиктивної поведінки, коли людина прагне тимчасово уникнути реальності шляхом зміни психічного стану.
Індивідуально-біологічні чинники зумовлюються спадковою схильністю. Дослідження вказують: якщо батько чи мати страждали на алкоголізм, ймовірність того, що дитина в майбутньому зловживатиме алкоголем підвищується у 7–15 разів.
Як діагностується алкогольна залежність
При зловживанні алкоголем чуєте від друзів та родичів про те, що у вас є проблема. Лікарі-наркологи визначають такі критерії патології:
- частий і мало контрольований потяг призводить до соціальної дезадаптації: алкоголь вбудовується в систему цінностей (він стає такою ж фізіологічною потребою, як їжа, сон і секс) і займає лідируючу позицію в пріоритетах людини; тобто замість роботи, відпочинку на природі або проведення дозвілля з сім'єю людина вибирає випити;
- зловживання алкоголем ставить людину чи оточуючих людей у небезпеку: водіння у нетверезому вигляді, вживання спиртного під час вагітності, неконтрольована поведінка та можливі наслідки у вигляді фізичного пошкодження чи насильства;
- зловживання алкоголем призводить до антигромадської та протиправної поведінки, до юридичної відповідальності.
Медичні критерії алкоголізму:
- після вживання великих доз спиртних напоїв у вас немає захисного блювотного рефлексу;
- доза випитого не контролюється;
- у вас частково зникає пам'ять про події під час сп'яніння (алкогольний палімпсест);
- після припинення прийому спиртних напоїв відчувається непереборна потяг випити;
- у вас трапляються запої.
Чи можна запобігти чи уникнути зловживання алкоголем?
Щоб уникнути зловживання алкоголем, потрібно виробляти силу волі та мотивацію. Якщо у вашій сім'ї є людина, яка п'є або це ви сама, вам знадобиться більше сил та опору, щоб обмежитися від спиртних напоїв.
Рекомендації, які дозволять зменшити вживання алкоголю:
- якщо п'єте з друзями або один, поставте собі ліміт у стандартну алкогольну дозу (келих пива, вина або чарка горілки);
- алкоголізм виникає не через спиртне, а в результаті незадоволеності життям: знайдіть причину та проаналізуйте її, чому вам хочеться ізолюватися від світу?
- обмежте спілкування з людьми, що сильно п'ють, відпочивайте і розважайтеся з тими, хто вміє правильно пити або не п'є взагалі;
- зверніться до психолога, психіатра чи лікаря-нарколога, вони вислухають і допоможуть вирішити вашу проблему; пройдіть діагностику, можливо у вас симптоматичний алкоголізм;
- знайдіть у своєму місті групу підтримки або людей, які вилікувалися від алкоголізму, вони допоможуть вам впоратися з проблемою та нададуть мотивації кинути пити.
Алкоголізм не вирішується поодинці. Як тільки виявляться перші ознаки, слід відразу ж звернутися до лікаря та запобігти алкоголізму та його наслідкам.
Лікування алкоголізму
У більшості залежних спостерігається алкогольна анозогнозія. Це специфічний тип внутрішньої картини хвороби, коли людина не має критичне ставлення до свого стану: вона не помічає, що постійно напивається, б'є дітей і родичів, не ходить на роботу, пропиває останні гроші. Тобто, факт алкоголізму для хворого повністю відсутній.
Завдання родичів – не руйнувати внутрішній суб'єктивний світ алкоголіка образами, моральним насильством чи фізичним соромом. Хворому насамперед треба зрозуміти, що він комусь потрібен, потрібна психологічна підтримка. Ніколи не залишайте алкоголіка віч-на-віч із його проблемами.
Лікування зловживання алкоголем ґрунтується на принципах добровільності, індивідуальності, комплексності та відмови від випивки.
Принцип добровільності – це згода пацієнта на лікування. Без нього терапія неможлива. Прийшовши до лікарні за власним бажанням, людина свідомо та цілеспрямовано встановлює добровільну співпрацю та довірче ставлення до лікаря – це головна умова лікування. Якщо людину затягли до лікаря, про довіру до лікаря та співробітництво не може йтися.
У більшості випадків хворий приходить до лікаря з абстинентним синдромом. Стан супроводжується страхом, сильними головними болями, тривогою, тремтінням, болями в м'язах, запамороченням і пітливістю. Це найбільш сприятливий період для того, щоб усунути алкогольну анозогнозію: хворий на собі відчуває наслідки випивки. Якщо бачите, що ваш друг чи родич перебуває у такому стані – викличте швидку: абстинентний синдром може перейти до алкогольного делірію.
Принцип індивідуалізму полягає у вивченні внутрішньої картини хвороби та особистості людини. Лікар звертає увагу на причини зловживання алкоголем: чому людина почала пити, які фактори цьому сприяють, що на неї впливає, які життєві мотиви та пріоритети у хворого. Аналіз особистості дозволяє лікарю потрапити у ціль і підібрати найбільш ефективний метод лікування.
Принцип комплексності у тому, що у терапію включається безліч методів лікування: психотерапія, соціальна реабілітація, фармакологічний підхід.
Четвертий принцип - відмова від алкоголю. Передбачає повне обмеження прийому спиртних напоїв. Зазвичай пацієнти «нишком» п'ють. Щоб такого не трапилося, відмова від міцних напоїв має бути поступовою.
Життя зі зловживанням алкоголю
Жити з алкоголізмом – значить вчасно розпізнавати фактори, що провокують та стимулюють випити. Наприклад, людина випадково зустріла друга, що п'є, виник стрес, який нема з ким обговорити. Чим далі відтягується момент усвідомлення шкідливої звички, тим більше розлад прогресує. Не звернутися за допомогою – означає піддавати стражданням близьких людей і деградувати як особистість.
Як змінюється психіка при алкоголізмі
Особистість – це не стійка, а динамічна структура, що постійно змінюється. При зловживанні спиртними напоями особа поступово руйнується – розвивається алкогольна психічна деградація.
Насамперед через постійну інтоксикацію головного мозку спиртами знижується інтелект: погіршується пам'ять і сповільнюються психічні процеси. Хворий повільно думає і важко згадує події з минулого.
Знижується здатність до абстрактного мислення, воно стає більш конкретним та ситуативним. Мислення малопродуктивне та поверхове, хворим важко правильно сформулювати думку та озвучити пропозицію. Такі зміни спостерігаються у 45-70% алкоголіків.
Руйнуються моральні та етичні принципи: виникає безтурботність, послаблюється почуття совісті та обов'язку, втрачаються інтереси та хобі, посилюється егоцентризм, зникає поняття соціальної відповідальності.
Виникають емоційні порушення. Спочатку втрачаються нюансовані емоції – це тонкі відчуття, наприклад, смуток із відтінком печалі, подив у поєднанні з інтересом. Алкоголіки стають емоційно холодними людьми. Виникає емоційна лабільність: плаксивість різко перетворюється на радість, страх – у спокій.
З'являється специфічний алкогольний гумор. Жарти стають плоскими, зрозумілими лише самому алкоголіку. Теми стосуються випивки, які озвучуються з іронічним відтінком: «Ну що, вип'ємо?», «А давай ударимо по чарці!», «Тут без 100 грамів не обійтися». Реакції на події стають брутальними та інколи асоціальними: часто виникає агресія, злість, цинізм.
Чим ускладнюється зловживання алкоголем
Постійне вживання спиртних напоїв призводить до неврозоподібних та психопатоподібних станів. У алкоголіків виникає астенічний синдром, який проявляється фізичним виснаженням, порушенням сну та сильною дратівливістю. Пацієнти часто скаржаться на уривчастий сон, пітливість і головний біль, розсіяність, нетерплячість. Їм все ліньки, вони безініціативні, недбалі і байдужі до всього, що відбувається навколо.
Психопатоподібні порушення полягають у тому, що у хворих загострюються риси особистості. Якщо раніше людина була акуратною, то через алкоголізм вона стає педантичною. Скромність перетворюється на тотальну сором'язливість, веселість – на безконтрольну ейфорію, ощадливість – на жадібність.
Гострі ускладнення алкоголізму – металкогольні психози: алкогольний делірій, алкогольний галюциноз, алкогольна параноя та параноїд. Ці стани супроводжуються затьмаренням свідомості, дезорієнтацією у просторі та часі, психомоторним збудженням, страхом і тривогою, галюцинаціями, маренням ревнощів та шкоди.
Ці стани небезпечні для самого хворого та оточуючих людей. Наприклад, у стані алкогольного делірію виникають справжні галюцинації: вони здаються настільки реальними, що поведінка хворого зумовлюється їх змістом. Наприклад, найчастіше алкоголік бачить чортів, змій чи величезних комах. Він намагається відігнати їх шваброю чи вбити сокирою. При алкогольній параної найчастіше виникає маячня ревнощів: хворий думає, що йому зраджує дружина чи чоловік. Це може призвести до фізичного насильства, аж до вбивства.
Якщо ви виявили, що ваш друг чи родич перебуває у стані дезорієнтації і неадекватно поводиться, терміново викличте швидку допомогу та залиште приміщення, щоб убезпечити себе та близьких.
Ендокринологія в ОН Клінік Харків Палац Спорту
