Що таке мікроінсульт?
Мікроінсульт (транзиторна ішемічна атака) — короткострокова блокада припливу крові до головного чи спинного мозку, а також до сітківки ока (тонкого шару нервової тканини на задній частині очного яблука). Під час міні-інсульту не відбувається пошкодження та відмирання нервових клітин, оскільки приплив крові припиняється на кілька хвилин. У разі підозри на мікроінсульт необхідна консультація невролога.
Мікроінсульт
Симптоми мікроінсульту
Поставте своє питання УЗД «ОН Клінік»
Симптоми мікроінсульту виникають несподівано та зазвичай тривають від двох хвилин до півгодини, у рідкісних випадках — зберігаються до 24 годин. Перші ознаки мікроінсульту включають запаморочення, раптовий і сильний головний біль, нудоту та блювання.
Симптомами передінсультного стану є невиразне або малозрозуміле мовлення (дизартрія), втрата здатності говорити (афазія), а також розуміти мову іншої людини. Ознаки мікроінсульту:
- втрата контролю над м'язами або опущення однієї сторони обличчя;
- зміна міміки (наприклад, викривлення куточка губ);
- слабкість та оніміння верхньої кінцівки (проявляється нездатністю підняти й утримувати руку в одному положенні);
- скутість м'язів шиї;
- емоційна нестабільність і різкі перепади настрою;
- затуманення зору, двоїння в очах;
- порушення ходи й орієнтації в просторі;
- втрата рівноваги;
- короткострокове порушення пам'яті (амнезія);
- м'язова слабкість (зазвичай в одній половині тіла);
- розгубленість і підвищена тривожність;
- труднощі з ковтанням;
- короткочасна втрата свідомості (непритомність).
У чоловіків і жінок симптомом мікроінсульту може бути часткова або повна втрата зору, нюху, слуху, смаку або дотику. За появи зазначених ознак необхідно терміново викликати швидку допомогу для надання невідкладної допомоги.
Транзиторну ішемічну атаку (ТІА) за симптомами можна переплутати з низьким рівнем кисню в крові (наприклад, через захворювання легень), анемією (недокрів'ям), отруєнням чадним газом. Низький артеріальний тиск і згущення крові через поліцитемію також може призвести до фізичних ознак мікроінсульту (зокрема до головного болю, запаморочення, нудоти).
Чим мікроінсульт відрізняється від звичайного інсульту?
Інсульт — це гостре порушення кровообігу, спричинене закупоркою артерії або кровотечею в головному мозку. Внаслідок нестачі кисню та поживних речовин клітини мозку починають відмирати, що призводить до тривалого (впродовж кількох місяців або років) або постійного порушення функцій нервової системи. Симптоми інсульту та транзиторної ішемічної атаки не відрізняються.
| Відмінності інсульту та ТІА | ||
| Критерій | Мікроінсульт | Інсульт |
| Причина | Тимчасове порушення кровопостачання головного мозку, що зазвичай виникає через закупорку судин або тромбоз | Порушення кровопостачання, спричинене звуженням або закупоркою артерії (ішемічний інсульт) чи розривом кровоносної судини (геморагічний інсульт) |
| Тривалість симптомів | Тривають від кількох хвилин до 24 годин, зникають без тривалих наслідків для здоров'я | Тривалість ознак залежить від тривалості кисневого голодування головного мозку, інсульт може спричинити тривалі чи постійні порушення |
| Пошкодження мозку | Обмеження припливу крові має тимчасовий характер, не викликає відмирання клітин | Через нестачу кисню пошкоджуються та відмирають клітини головного мозку |
| Ускладнення | Наслідки мікроінсульту тимчасові, включають втому, підвищене занепокоєння (впродовж кількох годин або днів) | Втрата контролю над м'язами або параліч, погіршення пам'яті та труднощі з мисленням, невиразне мовлення або нездатність говорити |
| Необхідність реабілітації | Не потрібна, організм відновлюється самостійно | Потрібна реабілітація за допомогою лікувальної фізкультури (ЛФК), масажу, фізіотерапії, логопедії та когнітивної терапії (у разі погіршення пам'яті) |
Транзиторна ішемічна атака може виникати напередодні інсульту. За статистикою, у кожної третьої людини після ТІА розвивається інсульт впродовж року, найбільший ризик спостерігається в перші 24-48 годин.
Основні причини мікроінсульту
Малий інсульт виникає через порушення кровообігу головного мозку. Причини мікроінсульту:
- утворення тромбу в головному мозку;
- закупорка дрібних судин;
- порушення згортання крові;
- атеросклероз (затвердіння артерій через поступове накопичення холестеринових бляшок на стінках судин);
- тромбоемболія (виникає під час відриву та потрапляння в головний мозок тромбу, що утворився в іншому місці, наприклад, у серці).
Ризик малого ішемічного інсульту підвищується з віком, оскільки судини починають поступово звужуватися. Патологічне зменшення просвіту артерій може бути спричинене цукровим діабетом і підвищеним холестерином. Мікроінсульт може виникнути за високого тиску, через який пошкоджуються судини головного мозку, утворюються мікроаневризми (випинання стінок артерій).
Ймовірність розвитку ТІА збільшується у разі зловживання алкогольними напоями, які призводять до підвищення артеріального тиску та руйнування судинних стінок. Інші фактори ризику мікроінсульту:
- надмірна вага чи ожиріння;
- сидячий спосіб життя;
- перенесений серцевий напад (інфаркт);
- незбалансоване харчування (з великою кількістю жирів і солі);
- тютюнопаління та зловживання наркотичними речовинами;
- хронічний емоційний стрес;
- нерегулярний серцевий ритм (аритмія);
- апное (тимчасові зупинки дихання уві сні);
- вади серця (дефект міжпередсердної або міжшлуночкової перегородки);
- черепно-мозкова травма;
- стеноз (звуження) сонної артерії;
- психічні захворювання (наприклад, депресія);
- запалення судин (васкуліт).
Мікроінсульт може виникнути у людей із церебральною амілоїдною ангіопатією — захворюванням, за якого в стінках кровоносних судин утворюються білкові відкладення. Інфекції слизової оболонки та клапанів серця також підвищують ризик закупорки судин і розвитку ТІА.
Які бувають види мікроінсульту?
Запишіться на консультацію по лікуванню мікроінсульту
Малік Ірина Анатоліївна
Король Тетяна Григорівна
Бондарєва Владислава Валентинівна
Транзиторні ішемічні атаки класифікують залежно від локалізації закупореної судини. Види мікроінсульту:
- каротидний. Пов'язаний з порушенням кровотоку в судинах, що переносять кров із сонної артерії в головний мозок. Каротидна ТІА призводить до м'язової слабкості чи паралічу обличчя, верхніх кінцівок;
- вертебробазилярний. Розвивається через порушення кровотоку у вертебральній або базилярній артерії, які транспортують кров у задню частину мозку. Зазвичай спричиняють запаморочення, двоїння в очах, нестійкість під час ходьби та порушення координації рухів;
- коронарний. Пов'язаний із порушенням кровотоку в коронарних артеріях, які забезпечують надходження крові в серце. Коронарна ТІА може викликати симптоми аритмії та серцевої недостатності (наприклад, болі в грудях, нерегулярне серцебиття, підвищену пітливість);
- офтальмологічний. Виникає при порушенні кровопостачання сітківки ока, призводить до тимчасового порушення зору, двоїння в очах, підвищеної чутливості до світла.
Також виділяють криптогенну транзиторну ішемічну атаку, яка розвивається з невідомих причин. Тип мікроінсульту визначається неврологом за допомогою лабораторних аналізів та інструментальних досліджень (наприклад, УЗД).
Види мікроінсульту
У якому віці може статися мікроінсульт?
Мікроінсульт зазвичай трапляється у людей середнього та старшого віку (старше 50 років) через порушення структури та погіршення стану кровоносних судин. У молодих людей ТІА зазвичай пов'язана зі зловживанням алкоголем і наркотичними речовинами, оскільки вони призводять до незворотного пошкодження артерій. Симптоми передінсультного стану в молодих включають невиразне мовлення, головний біль, слабкість м'язів і втрату чутливості в кінцівках.
Чи можна не відчути мікроінсульт?
За ТІА ознаки можуть бути нетривалими (дві-три хвилини) та неяскраво вираженими, тому мікроінсульт можна не відчути. Транзиторна ішемічна атака також може проявлятися одним або кількома симптомами (наприклад, запамороченням і затуманеністю в очах), які можна переплутати з проявами хронічних захворювань (серцевою недостатністю), тепловим або сонячним ударом, фізичним перенапруженням.
Що робити в разі підозри на мікроінсульт?
При підозрі на мікроінсульт необхідно терміново викликати швидку допомогу, оскільки ознаки ТІА не відрізняються від симптомів інсульту. Розпізнати передінсультний стан в іншої людини можна за допомогою скринінгової шкали BE FAST за дві-три хвилини. Етапи первинної діагностики інсульту та ТІА:
- B — будьте обережні, не допускайте втрати рівноваги, допоможіть людині присісти або спертися на стіну.
- E — запитайте про зміну зору (затуманення, двоїння в очах).
- F — запропонуйте людині посміхнутися (під час інсульту один куточок роту буде опущений).
- A — попросіть підняти й утримувати обидві руки у піднятому положенні.
- S — скажіть будь-яку фразу та попросіть повторити її (у разі ТІА людина говоритиме невиразно, може плутати слова або не розуміти прохання).
- T — за виявлення нездатності людини виконати одну або кілька дій викличте швидку допомогу та запам'ятайте час появи симптомів.
Звернутися до лікаря необхідно навіть у разі швидкого зникнення симптомів. Невролог зможе оцінити стан пацієнта, виявити причину транзиторної ішемічної атаки та призначити лікарські препарати для зниження ризику розвитку інсульту.
Як діагностують мікроінсульт?
Для встановлення діагнозу лікар аналізує скарги та збирає особистий анамнез пацієнта (дізнається про наявність хронічних захворювань, перенесеного інсульту чи інфаркту). Діагностика мікроінсульту:
- фізичний огляд. Включає вимірювання артеріального тиску та пульсу, перевірку рефлексів і м'язової сили, оцінку координації рухів;
- лабораторні аналізи крові. Необхідні для визначення рівнів холестерину та цукру, оцінки згортання крові та виявлення схильності до утворення тромбів;
- комп'ютерна томографія (КТ). Проводиться для виключення крововиливів у головний мозок і наявності пухлин;
- магнітно-резонансна томографія (МРТ). Допомагає візуалізувати структури головного мозку (необхідно для виключення інсульту), виявити тромби та пошкодження кровоносних судин;
- ангіографія (контрастне дослідження судин). Показує ступінь звуження артерій і порушення кровотоку (сповільненість, утрудненість).
Для виявлення причини мікроінсульту також можуть призначати електрокардіографію (для вимірювання електричної активності серця та серцевого ритму) та ехокардіографію (для перевірки серцевого м'яза на наявність насосних або структурних порушень). Для оцінки стану сонних і вертебральних артерій у зоні шиї проводять дуплексне сканування судин.
Методи лікування мікроінсульту
Лікування мікроінсульту зазвичай проводять лікарськими препаратами, терапія спрямована на зниження ризику повторних транзиторних ішемічних атак і запобігання інсульту. Варіанти лікування постінсультних станів:
- інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ). Допомагають розслабити стінки судин і знизити тиск, зменшуючи навантаження на серцевий м'яз;
- блокатори рецепторів ангіотензину II (БРА). Блокують дію ангіотензину II, який звужує судини та підвищує тиск;
- діуретики. Виводять надлишкову сіль і рідину з організму через сечу, знижуючи об'єм циркулюючої крові та тиск у судинах;
- статини. Знижують рівень холестерину в крові, зменшують ризик атеросклерозу, розчиняють холестеринові бляшки в артеріях, що сприяє вільному кровотоку;
- розріджувачі крові (антикоагулянти й антиагреганти). Запобігають утворенню кровоносних згустків, розріджуючи кров і зменшуючи її здатність до згортання.
Для лікування мікроінсульту лікар може призначити препарати, діючою речовиною яких є ацетилсаліцилова кислота. Засоби можуть запобігти агрегації (злипанню) тромбоцитів і знизити ризик повторного порушення мозкового кровообігу. Для лікування запаморочень, спричинених ТІА, лікар може призначити антигістамінні та антихолінергічні засоби, бензодіазепіни.
У разі виявлення патології судин невролог може рекомендувати ендоваскулярну процедуру — малоінвазивну операцію, що проводиться через невеликий розріз на шкірі.
| Ендоваскулярні операції після мікроінсульту | ||
| Процедура | Мета операції | Етапи проведення |
| Ендоваскулярна тромбектомія | Видалення кровоносних згустків (тромбів), які блокують артерію та порушують кровотік у головному мозку. |
|
| Стентування | Розширення звуженої артерії та відновлення нормального кровотоку. |
|
| Ангіопластика | Розширення артерії для нормалізації кровотоку. |
|
За неможливості проведення малоінвазивної процедури невролог може рекомендувати каротидну ендартеректомію — відкриту хірургічну операцію, яку проводять для видалення холестеринової бляшки із сонної артерії. Під час операції лікар робить один розріз у ділянці шиї (близько 10 см), надрізає артерію, видаляє бляшку та зашиває судину.
Чи можна лікувати мікроінсульт у домашніх умовах?
Лікування мікроінсульту в домашніх умовах є неприпустимим, оскільки для нормалізації стану і запобігання повторній закупорці судини необхідні лікарські препарати. Відсутність лікування мікроінсульту в жінок і чоловіків може призвести до розвитку наслідків (наприклад, виникнення інсульту).
Як проходить реабілітація після мікроінсульту?
Після лікування мікроінсульту відновлення зазвичай не потрібне, оскільки транзиторна ішемічна атака не призводить до довгострокових наслідків (наприклад, паралічу або втрати пам'яті), які потребують реабілітації. Відновлення необхідне після інсульту для нормалізації координації рухів, мовлення та пам'яті, може включати фізичні вправи, електростимуляцію (вплив струму на ослаблені м'язи), масаж, фізіотерапію.
Які можуть бути ускладнення після мікроінсульту?
Наслідки мікроінсульту в чоловіків і жінок можуть викликати сонливість, швидку стомлюваність, відсутність енергії, занепокоєння та перепади настрою. Дослідження показують, що транзиторна ішемічна атака підвищує ризик інсульту, гострого коронарного синдрому, шлуночкової аритмії та серцевої недостатності.
Особливості мікроінсульту в дітей
У дітей транзиторні ішемічні атаки зустрічаються рідко, оскільки судини є щільними та еластичними. Можливі причини мікроінсульту в дітей:
- генетична схильність;
- вроджені вади серця;
- серповидно-клітинна анемія;
- травми голови та шиї;
- перенесені операції на серці;
- інфекційні захворювання (наприклад, менінгіт, енцефаліт);
- розшарування сонної артерії;
- синдром Моямоя (призводить до звуження артерій головного мозку);
- тромбоз церебральних вен.
У дітей віком до 28 днів після народження може розвинутися перинатальний інсульт, який зазвичай спричинений переміщенням тромбу через плаценту в головний мозок дитини. Ознаки інсульту у новонароджених дітей включають судоми, постійну сонливість, використання однієї половини тіла (наприклад, рух тільки однією ногою або рукою, нахил голови вліво або вправо).
Особливості мікроінсульту у вагітних
Мікроінсульт у вагітних розвивається рідко, оскільки зазвичай відсутні фактори ризику (куріння, алкоголь, хронічні захворювання). Ймовірність ТІА збільшується за наявності прееклампсії (високого артеріального тиску) та гестаційного діабету.
Профілактика мікроінсульту
Для запобігання ТІА рекомендується дотримуватися дієти з низьким вмістом жирів, великою кількістю клітковини (міститься в овочах і фруктах) і цільнозернових продуктів (наприклад, злаків і круп). Профілактика мікроінсульту включає:
- підтримання здорової ваги;
- відмову від куріння та алкогольних напоїв;
- контроль хронічних захворювань (наприклад, цукрового діабету, атеросклерозу);
- профілактичні огляди та здача лабораторних аналізів раз на рік.
Для профілактики транзиторної ішемічної атаки рекомендується регулярно виконувати фізичні вправи. При виборі видів активності помірної інтенсивності (наприклад, швидкої ходьби, їзди на велосипеді) займатися потрібно мінімум 150 хвилин на тиждень, при фізичних вправах високої інтенсивності (наприклад, біг, табата) — не менше, ніж 75 хвилин.
Харчування при мікроінсульті
Дотримання дієти допоможе знизити ризик транзиторних ішемічних атак та інсульту. Правила харчування при мікроінсульті:
- обмеження солі до шести грамів на день (близько однієї чайної ложки);
- відмова від насичених жирів і трансжирів (наприклад, фастфуду, чіпсів, сухариків);
- виключення з раціону кондитерських виробів і білого цукру;
- обмеження червоного м'яса (свинини, баранини);
- відмова від оброблених продуктів (напівфабрикатів).
У раціон потрібно включити фрукти, овочі, ягоди, білки (курку та індичку без шкіри), жирні кислоти (лосось, тунець, скумбрію), горіхи та насіння (кунжут, насіння чіа та льону). Також важливо підтримувати питний режим, щоб уникнути зневоднення організму.
УЗД в ОН Клінік Харків Палац Спорту
Популярні питання
Мікроінсульт зазвичай не видно на МРТ, оскільки він не спричиняє пошкодження клітин і тканин головного мозку. Магнітно-резонансна томографія допомагає виявити ознаки ішемічного інсульту через одну-три години (залежно від тяжкості стану), точна локалізація геморагічного інсульту видна до кінця другої доби.
Єдиного тесту на мікроінсульт немає, оскільки транзиторна ішемічна атака не впливає на біохімічні показники крові та не спричиняє довгострокових змін в організмі. У разі ТІА невролог направляє на загальний аналіз крові, коагулограму, дослідження на глюкозу та рівень холестерину.
Оніміння після мікроінсульту виникає через тимчасовий дефіцит кисню та поживних речовин, спричинений порушенням кровообігу в головному мозку. Поколювання й оніміння зачіпає обличчя, верхні та нижні кінцівки, зазвичай триває від кількох хвилин (двох-трьох) до години.
Точно визначити, що трапився мікроінсульт, може тільки невролог після огляду та оцінки результатів УЗД і МРТ. Транзиторна ішемічна атака діагностується в разі виявлення патологічних змін у судинах головного мозку (наприклад, звуження, надриву) або тромбів.
За мікроінсульту людина може відчувати сильний головний біль, запаморочення, нудоту, потемніння в очах і погіршення зору. Також можуть виникати оніміння, слабкість і поколювання в кінцівках або в зоні обличчя, втрата рівноваги та орієнтації в просторі.
Олена
5 місяців тому
