Лікування запаморочень у Дніпрі

Запаморочення (вертиго) — стан, що характеризується ілюзією обертання навколишніх предметів або власної нестійкості в просторі. Відчуття кругового руху може бути спричинене різними причинами — від простої втоми до серйозних неврологічних захворювань. У медицині розрізняють безліч форм розладу.

Пройти діагностику та лікування запаморочень у Дніпрі можна в медичному центрі «ОН Клінік Дніпро». Запис на прийом до невролога ведеться цілодобово.

Причини запаморочень

Стан може виникати не тільки через різні фізіологічні порушення в організмі, а й через психогенні чинники. Основні причини запаморочень:

• розлади роботи вестибулярного апарату, розташованого у внутрішньому вусі — можуть призводити до відчуттів втрати рівноваги та обертання;
• захворювання вуха — запальні процеси (отит, лабіринтит) можуть порушувати роботу вестибулярної системи і спричиняти відчуття, наче паморочиться голова. Також причиною можуть бути зміни тиску всередині вуха, травми або новоутворення;
• психогенні причини — стрес, тривога та панічні атаки можуть призводити до відчуття нестійкості, незважаючи на відсутність фізичних порушень в організмі;
• серцево-судинні захворювання — артеріальна гіпотонія або гіпертонія, атеросклероз, порушення серцевого ритму можуть провокувати недостатнє кровопостачання мозку;
• гормональні зміни — запаморочення у жінок можуть виникати через різкі перепади рівня гормонів, які впливають на кровообіг і метаболізм. Нерідкі запаморочення під час місячних або менопаузи;
• анемія, гіпоглікемія, зневоднення, авітаміноз і перевтома — стани, пов'язані з нестачею кисню або поживних речовин, що впливає на роботу мозку.

Лікувати запаморочення необхідно на підставі конкретної причини, що викликала розлад, оскільки саме від неї залежить вибір методу терапії. Якщо запаморочення часті або супроводжуються іншими тривожними симптомами, важливо звернутися до лікаря для проведення повного обстеження.

Причини запаморочення

Неврологічні причини запаморочень

Існують різні порушення в роботі нервової системи, здатні впливати на сприйняття простору, координацію рухів і відчуття рівноваги. Неврологічні причини запаморочень:

• мігрень — неврологічне захворювання, що супроводжується сильними головними болями, а іноді й порушеннями в роботі вестибулярної системи, що призводить до вестибулярного запаморочення;
• невринома слухового нерва (вестибулярна шваннома) — доброякісна пухлина, що розвивається на восьмому черепному нерві, який відповідає за слух і рівновагу. Пухлина порушує передачу нервових імпульсів, спричиняючи вертиго, втрату рівноваги, шум у вухах та інколи втрату слуху на боці ураження. У міру зростання невринома чинить тиск на навколишні тканини, посилюючи симптоми;
• інсульт і транзиторна ішемічна атака (ТІА) — гострі порушення мозкового кровообігу, які можуть зачепити вестибулярні центри головного мозку. Інсульт, що стався в зоні мозочка або стовбура мозку, може спричинити значне порушення координації рухів та орієнтації в просторі. ТІА, хоча й оборотні, також можуть супроводжуватися раптовими нападами ілюзії обертання;
• розсіяний склероз — хронічне аутоімунне захворювання, що вражає нервові волокна в головному і спинному мозку і здатне призводити до двоїння в очах, порушення координації та нестабільності під час ходьби;
• вестибулярна епілепсія — рідкісний підтип епілепсії, за якого напади проявляються у вигляді різких запаморочень. Епілептичні напади, що зачіпають скроневу частку, де розташовуються вестибулярні структури, можуть спричиняти спотворення сприйняття простору, дезорієнтацію і відчуття обертання;
• панічні стани, депресія або інші психоемоційні порушення — на їхньому тлі виникає психогенне запаморочення, яке часто супроводжується тривожністю, прискореним серцебиттям і відчуттям нестачі повітря. Людина може відчувати нестабільність, погойдування або втрату рівноваги, незважаючи на відсутність реальних фізичних порушень у вестибулярній системі;
• невралгія — різкий, пекучий або стріляючий біль, що виникає внаслідок ураження або подразнення нерва і проявляється в різних частинах тіла. Невралгія викликає запаморочення, якщо вона зачіпає нервові структури, пов'язані з рівновагою і координацією;
• шийний остеохондроз — може призводити до здавлення хребетних артерій, які постачають кров'ю відповідальні за рівновагу зони головного мозку, що спричиняє запаморочення під час поворотів голови або нахилів;
• невропатія і порушення провідності нервів (наприклад, у разі діабету) — можуть впливати на координацію і рівновагу. Нервові закінчення, відповідальні за сприйняття положення тіла в просторі, за невропатії можуть передавати викривлені сигнали, що спричиняє відчуття кругового руху та дезорієнтації.

За будь-якого зі станів необхідна консультація невролога і кваліфікована діагностика. Правильне виявлення неврологічної причини розладу дає змогу підібрати найефективніший метод лікування.

Симптоми, супутні запамороченням

Відчуття обертання рідко буває єдиним синдромом і часто супроводжується різноманітними проявами, які можуть вказувати на його причину та загальний стан здоров'я людини. Основні симптоми, які можуть супроводжувати запаморочення:

• блювання і нудота — одні з найчастіших симптомів у разі порушень вестибулярної системи, наприклад, у разі вестибулярного нейроніту або хвороби Меньєра. Запаморочення і нудота виникають через отримання мозком суперечливих сигналів від органів рівноваги та зору;
• втрата рівноваги, нестійкість, невпевненість у рухах, хиткість під час ходіння та падіння, особливо в темряві або на нестійкій поверхні — симптоми порушення координації, характерні для багатьох вестибулярних і неврологічних захворювань;
• дзвін у вухах — частий супутник вертиго, особливо якщо воно пов'язане із захворюваннями внутрішнього вуха. Може супроводжуватися відчуттям закладеності вуха і зниженням слуху;
• світлобоязнь при запамороченні та підвищена чутливість до звуків — часто виникають при вестибулярній мігрені. Пацієнти відчувають посилення обертання за яскравого освітлення або гучних звуків;
• двоїння в очах, зміщення зображення або нечіткість зору — виникають у разі неврологічних розладів (розсіяного склерозу або інсульту);
• головний біль — часто супроводжує запаморочення при мігрені. Може варіюватися від слабкого і гнітючого до інтенсивного і пульсуючого;
• пітливість, відчуття припливів жару, або, навпаки, озноб — пов'язані з панічними атаками, тривожними розладами або порушеннями вегетативної нервової системи;
• слабкість і сонливість у жінок — можуть виникати після інтенсивного нападу запаморочення. Бувають пов'язані з анемією, запамороченням у разі перевтоми або падінням артеріального тиску;
• відчуття сплутаності свідомості, уповільненого мислення і труднощі з концентрацією — часто супроводжують відчуття обертання психогенного походження;
• серцебиття, задишка і біль у грудях — виникають у разі запаморочень, спричинених панічними атаками, тривожністю;
• біль у шиї та головний біль, відчуття важкості в голові — супроводжують запаморочення при остеохондрозі;
• оніміння або поколювання в кінцівках — можуть виникати в разі інсульту, що починається, або транзиторної ішемічної атаки.

Уважне ставлення до свого стану і фіксація всіх проявів можуть значно полегшити діагностику і вибір відповідного методу лікування. Якщо запаморочення триває кілька днів без перерви і супроводжується одним або кількома перерахованими вище симптомами, важливо уникати різких рухів і звернутися до невролога для обстеження.

Діагностика причин запаморочень у Дніпрі

Пошук причин розладу має бути комплексним, оскільки він може бути спричинений порушеннями в різних системах організму. Діагностика запаморочення може включати:

• фізикальний огляд і опитування — лікар розпитує пацієнта про характер запаморочення, частоту і тривалість нападів, супутні симптоми;
• неврологічне обстеження — проводяться тести на координацію, рівновагу та рефлекси. У разі підозри на вестибулярні порушення можуть бути виконані спеціальні маневри, що дають змогу виявити доброякісне позиційне запаморочення й оцінити роботу вестибулярного апарату;
• проби з поворотами голови і позиційні тести — щоб вивчити реакцію на зміни положення тіла при запамороченні лежачи;
• аудіометрія — слухові тести проводять для оцінки стану слуху та виявлення можливих порушень, пов'язаних із внутрішнім вухом;
• КТ — дає змогу отримати детальні зображення головного мозку і структур внутрішнього вуха, виявити новоутворення, запальні процеси, інсульти або дегенеративні зміни;
• кардіологічні дослідження (ЕКГ, УЗД серця та моніторинг артеріального тиску) — допомагають виявити або виключити серцево-судинні причини (гіпотонію, гіпертонію, аритмію);
• аналізи крові — допомагають виявити анемію, гіпоглікемію або гормональні порушення.

Комплексне обстеження дає змогу лікарю отримати повне уявлення про стан пацієнта. Рання діагностика важлива за наявності тривожних симптомів — постійної слабкості, світлобоязні, оніміння кінцівок, а також у пацієнтів із хронічним запамороченням уранці та остеохондрозом.

Лікування запаморочень у Дніпрі

Лікування вертиго спрямоване на усунення симптомів, поліпшення роботи вестибулярної системи та усунення першопричини розладу. Для терапії запаморочень лікар може призначити:

• вестибулосупресивні препарати — пригнічують активність вестибулярної системи, зменшують інтенсивність ілюзії обертання та покращують загальне самопочуття пацієнта. До них належать антигістамінні засоби, які ефективно зменшують симптоми гострого вестибулярного вертиго і використовуються короткочасно;
• ноотропи і препарати для зміцнення нервової системи — покращують обмінні процеси в головному мозку, допомагають зміцнити нервові клітини і сприяють поліпшенню когнітивних функцій. Допомагають від запаморочення, спричиненого судинними порушеннями або віковими змінами;
• протиблювотні препарати — зменшують нудоту і блювання, знижують дискомфорт, пов'язаний із нападами запаморочення, і полегшують симптоми;
• засоби для поліпшення кровотоку — застосовуються для підвищення циркуляції крові у внутрішньому вусі та мозку, особливо в разі судинних захворювань;
• седативні засоби — допомагають лікувати психогенне запаморочення, зменшують тривожність і стабілізують емоційний стан;
• протимігренозні препарати — знімають мігренозний головний біль і контролюють вертиго.

Особлива увага приділяється пацієнтам із запамороченням після сну, оскільки подібні явища часто пов'язані з порушеннями циркуляції крові або вестибулярною системою. Медикаментозні засоби підбираються індивідуально, з урахуванням причини, характеру симптомів і самопочуття пацієнта.

Записатися на консультацію невролога для діагностики та лікування запаморочень у Дніпрі в медичному центрі «ОН Клінік Дніпро» можна за телефоном, вказаним на сайті, або через форму запису на прийом.