Що таке цироз печінки?
Цироз – це захворювання печінки, за якого рубцева (нефункціонуюча) тканина замінює здорову тканину органу. Цироз може призвести до печінкової недостатності та відмови печінки.
Що відбувається з печінкою під час цирозу?
Поставте своє питання Гастроентерологу «ОН Клінік»
Однією з особливостей печінки є здатність відновлюватися після пошкодження. Процес регенерації супроводжується утворенням рубцевої тканини, тому повторювані або тривалі ушкодження печінки (наприклад, за систематичного вживання спиртних напоїв) можуть спричинити появу рубців.
За прогресуючого цирозу в тканинах печінки відбуваються масштабні структурні зміни з порушенням долькової будови органу. Частково пошкоджена печінка здатна виконувати свої функції, проте численні рубці перешкоджають нормальному кровообігу та порушують роботу органу, який може втратити здатність до самовідновлення.
Які причини цирозу печінки?
Поширеними факторами ризику розвитку цирозу є багаторічне вживання великої кількості алкоголю, гепатит та ожиріння. Інші причини цирозу печінки:
- неалкогольний стеатогепатит (жирова хвороба печінки, яка супроводжується запальними процесами, спричиненими накопиченням надлишкового жиру);
- холангіт (може супроводжуватися запаленням, ущільненням або рубцюванням жовчних проток);
- біліарна атрезія (вроджена анатомічна патологія жовчних проток);
- цукровий діабет;
- високий рівень холестерину;
- гемохроматоз (підвищений вміст заліза в організмі);
- генетичні порушення, які можуть призвести до накопичення токсичних речовин у печінці (наприклад, за хвороби Вільсона спостерігається надлишок міді в тканинах печінки);
- застійна серцева недостатність (спричиняє скупчення крові в печінці);
- ішемія (супроводжується порушенням кровообігу печінки);
- інфекційні захворювання (наприклад, сифіліс або бруцельоз).
Ще однією причиною цирозу печінки є тривале вживання медикаментів (проносних, протипухлинних, протитуберкульозних, гіпотензивних, антиаритмічних препаратів або нейролептиків) без узгодження з лікарем. Імовірність виникнення цирозу підвищується після 50 років.
Які види цирозу печінки?
Щоб визначити вид цирозу печінки, необхідно проаналізувати чинники, що вплинули на виникнення захворювання. Також беруться до уваги особливості перебігу цирозу (характер пошкоджень печінкових тканин).
| Класифікація цирозу за етіологією (причинами та факторами ризику) | |
| Вид цирозу | Основні причини |
| Вірусний | Гепатити B і C |
| Алкогольний | Багаторічне приймання великих доз алкоголю |
| Лікарський | Інтоксикація печінки діючими речовинами медикаментів |
| Вроджений | Анатомічні аномалії |
| Холестатичний | Хвороби жовчних проток (наприклад, у разі біліарного цирозу жовчні протоки, атаковані імунною системою як чужорідні агенти, запалюються і повільно руйнуються) |
| Судинний | Порушення кровообігу (наприклад, синдром синусоїдальної обструкції, супроводжуваний закупоркою дрібних печінкових судин) |
| Метаболічний | Порушення обміну речовин (наприклад, при ожирінні, артеріальній гіпертензії або непереносимості глюкози) |
| Кардіальний | Кардіальний цироз печінки є наслідком правошлуночкової серцевої недостатності, яка спричиняє венозний застій |
| Криптогенний | Точні причини криптогенного цирозу печінки не встановлені |
З точки зору клінічної картини цироз може бути мікронодулярним (дрібновузловим), макронодулярним (великовузловим) або змішаним. За мікронодулярного цирозу утворюються однорідні вузлики діаметром менше трьох міліметрів. Для макронулярного цирозу характерна поява вузликів неправильної форми діаметром понад три міліметри. Змішаний тип патології поєднує ознаки мікронодулярного і макронодулярного цирозу печінки.
Вірусний цироз
Вірусний цироз, що виникає на тлі ускладнень хронічного гепатиту (здебільшого B або C), може розвиватися протягом кількох років або десятиліть. Поширеними шляхами передачі вірусів є незахищений секс, контакт із кров'ю інфікованої людини, нестерильні ін'єкції та спільне використання предметів гігієни. Вірусний цироз печінки протікає безсимптомно або супроводжується лихоманкою, нудотою, втратою апетиту і болем у верхній частині живота.
Алкогольний цироз
Алкогольний цироз є наслідком тривалого вживання спиртних напоїв. Ймовірність розвитку цирозу безпосередньо залежить від обсягу споживаного спирту та алкогольного «стажу».
Патологія починається зі стеатозу, перетікає в алкогольний гепатит, супроводжуваний запаленням клітин печінки, і далі – в цироз. Супутніми проявами алкогольного цирозу печінки є портальна гіпертензія (підвищення тиску у ворітній вені) і печінкова недостатність.
Лікарський (медикаментозний) цироз
Медикаментозний цироз є ускладненням лікарського ураження печінки. Медикаментозний цироз може розвинутися через кілька місяців або років після початку прийому препаратів, компоненти яких пошкоджують клітини печінки.
Імовірність виникнення медикаментозного цирозу печінки підвищується при тривалому ушкодженні печінкових тканин внаслідок хронічного гепатиту, жирової хвороби печінки або звуження жовчних проток. Стан пацієнтів може поступово покращитися після припинення прийому медикаментів.
Вроджений цироз
Одним із чинників ризику вродженого цирозу печінки, який розвивається у плода в утробі матері, є неонатальний гемохроматоз. За гемохроматозу відбувається ушкодження печінки плода через порушення обміну заліза та вироблення антитіл, що передаються від матері.
У новонароджених може спостерігатися гіпоглікемія, жовтяниця та набряки протягом перших кількох годин або днів після народження. У разі виявлення вродженого цирозу проводять переливання крові та внутрішньовенне введення імуноглобуліну. Крім цирозу, неонатальний гемохроматоз може призвести до гострої печінкової недостатності.
Первинний біліарний цироз
Первинний біліарний цироз (або первинний біліарний холангіт) є аутоімунним захворюванням, яке супроводжується запаленням жовчних проток, що проходять через печінку. Жовч затримується в печінці, пошкоджуючи гепатоцити та провокуючи утворення рубцевої тканини.
Ризик виникнення первинного біліарного холангіту підвищується в разі спадкової схильності до патології, інфекцій сечовивідних шляхів, терапії репродуктивними гормонами, паління цигарок, отруєння хімікатами та високого рівня забрудненості екології. Первинний біліарний цироз печінки може протікати безсимптомно або супроводжуватися свербежем шкіри, нездужанням, сухістю в очах і ротовій порожнині.
Вторинний біліарний цироз
Вторинний біліарний цироз (холангіт) виникає через набутий імунодефіцит, який може доповнюватися інфекціями (наприклад, цитомегаловірусом) і зловживанням ліками. Додатковими факторами ризику є тромбоз печінкової артерії та пошкодження жовчних проток внаслідок ішемії, хіміотерапії та хірургічних операцій.
Вторинний холангіт супроводжується запальними і фіброзуючими процесами, що спричиняють рубцювання жовчних проток. Симптоми вторинного біліарного цирозу можуть включати потемніння сечі, свербіж шкіри та жовтяницю. Лікувальні процедури спрямовані на усунення обструкції жовчовивідних шляхів і усунення супутніх інфекційних захворювань.
Симптоми цирозу печінки
На початкових етапах розвитку цироз може не проявлятися вираженими симптомами. Первинні ознаки цирозу печінки, що включають загальну стомлюваність, слабкість і втрату ваги, виникають у міру збільшення інтенсивності пошкодження клітин печінки. Симптоми цирозу печінки:
- нудота, блювання, втрата апетиту;
- м'язові спазми;
- поява червоних плям на долонях і «сіток» кровоносних судин у різних частинах тіла;
- свербіж шкіри;
- біль або дискомфорт у ділянці печінки (у верхній правій частині живота);
- асцит (скупчення рідини в черевній порожнині, що є одним із характерних проявів у разі цирозу печінки);
- жовтяниця (пожовтіння шкіри, слизових оболонок і очних склер), потемніння сечі, освітлення калу (симптоми виникають у разі тяжких форм цирозу печінки).
Симптоми цирозу печінки
За цирозу печінки спостерігаються набряки рук, ніг та обличчя, з'являються синці, а також жирові відкладення на шкірі або повіках. Також можуть виникати внутрішні кровотечі, блювання кров'ю, висока температура, озноб, сексуальна дисфункція, втрата статевого потягу, сплутаність свідомості, зниження концентрації уваги, порушення пам'яті або галюцинації.
Як змінюється зовнішність за цирозу печінки?
За цирозу печінки обличчя набуває мутно-сірого відтінку («печінкове обличчя») через порушення метаболізму гормонів. Одним із проявів алкогольного цирозу печінки є відкладення жирової тканини на обличчі («місяцеподібне обличчя»). У чоловіків цироз печінки може спричинити зниження швидкості росту волосся на обличчі.
Кровотечі з дрібних кровоносних судин шкіри, що виникають під час цирозу печінки, можуть спровокувати появу червонувато-фіолетового висипання у вигляді невеликих точок або великих плям. Для вірусного цирозу, що посилюється аутоімунними порушеннями, характерний еритематозний висип. За запущеної форми цирозу печінки висип може доповнюватися свербежем і виразками по всьому тілу.
Одним із проявів цирозу є лейконіхія (знебарвлення нігтів або «нігті Террі»). Ложе нігтя за цирозу печінки стає розмитим і набуває білого матового відтінку за винятком тонкої червонувато-коричневої смужки біля кінчика. У найважчих випадках лунула нігтя може бути невиразною.
Червоні долоні (пальмарна еритема) – ще один розповсюджений симптом, що виникає за цирозу печінки внаслідок розширення капілярів на тлі підвищеного рівня естрогену в сироватці крові. Ризик почервоніння долонь може підвищуватися в разі зловживання медикаментами, нікотином, алкоголем, а також отруєння ртуттю.
До числа зовнішніх проявів неуточненої етіології, що спостерігаються при цирозі, належать телеангіектазії («зірочки» або «павукові ангіоми»). Судинні зірочки, що з'являються за цирозу внаслідок аномального розширення підшкірної судинної сітки, зазвичай складаються з центральної точкової артеріоли діаметром 1-10 міліметрів і капілярів, що розходяться у вигляді «павукових лапок».
Ангіоми, що зазвичай утворюються на обличчі, шиї, верхній частині грудей і руках, також можуть з'являтися під час вагітності та голодування. У разі травм (наприклад, подряпин) судинні зірочки можуть кровоточити.
Стадії та етапи формування цирозу печінки
Для визначення стадії цирозу печінки застосовується система оцінки METAVIR. Методологія була розроблена у Франції у 1993 році.
| Стадии цирроза печени | ||
| Стадія | Опис | Можливі симптоми |
| 0 | Фіброз тканин відсутній | Протікає безсимптомно |
| 1 | Фіброз без перегородок (рубцювання) | Можуть з'явитися перші симптоми цирозу печінки (слабкість, втрата ваги) |
| 2 | Помірний фіброз із невеликою кількістю перегородок | Здуття живота, набряки, порушення апетиту |
| 3 | Важкий фіброз із численними перегородками та спотворенням форми дольок | Нудота, свербіж шкіри, підвищена температура, пожовтіння очей і шкіри, втрата апетиту, діарея, швидка втрата ваги, виражені набряки, асцит, періодичні болі в животі та суглобах |
| 4 | Цироз | Часті болі в животі, сильний свербіж, судинні зірочки, блювання, внутрішні кровотечі, інтоксикаційний синдром |
За компенсованого цирозу (ранні стадії) печінка навіть за наявності ушкоджень зберігає свої основні функції. На етапі декомпенсованого цирозу (пізні стадії) функціональність печінки порушується, внаслідок чого виникають важкі симптоми (наприклад, асцит і кровотечі).
Як діагностують цироз печінки?
Гастроентеролог проводить огляд, уточнює інформацію про прийом ліків, вживання алкоголю, зміни ваги, апетиту та переважаючі скарги. Деякі симптоми, що виникають за цирозу печінки (наприклад, здуття живота, пожовтіння шкіри та очей), можуть виявлятися під час первинної консультації. Для уточнення клінічної картини проводяться додаткові обстеження. За підтвердженого цирозу печінки рекомендується проходити діагностику не рідше ніж двічі на рік.
Інструментальні обстеження при цирозі печінки
УЗД органів черевної порожнини дає змогу виявити обструкції жовчних шляхів, розширення ворітної вени та вузликові утворення. Для оцінки жорсткості тканин печінки проводять еластографію. Якщо жорсткість вимірюється в кілопаскалях (кПа), то результати в діапазоні 7-11 КПа вказують на фіброз другої-третьої стадій, а показник понад 11 кПа відповідає цирозу. Інструментальна діагностика може доповнюватися комп'ютерною томографією та біопсією (дослідженням зразків тканин у лабораторії).
Лабораторні аналізи при цирозі печінки
Аналізи є невід'ємним компонентом діагностики цирозу печінки. Для складання повної клінічної картини результатів інструментальних обстежень може виявитися недостатньо.
| Лабораторні аналізи при підозрі на цироз печінки | |
| Назва тесту або показника | Відхилення від норм (ознаки захворювань або пошкоджень тканин печінки) |
| Тести на гепатит B і С | Виявлення антигену HBsAg та антитіл до вірусу гепатиту C у крові |
| Концентрація тромбоцитів | Тромбоцитопенія (кількість тромбоцитів становить менше 150х109/л) |
| Протромбіновий час | Більше 14 секунд |
| Білірубін | Вище 12 мг/дл (високий білірубін є причиною жовтяниці при цирозі печінки) |
| Сироватковий імуноглобулін (IgA) | Вище 300 мг/дл |
| Аланінамінотрансфераза (АЛТ), аспартатамінотрансфераза (АСТ) і гамма-глутамілтрансфераза | Вище 40 МО/л (збільшення показників АЛТ і АСТ є поширеним явищем при цирозі печінки) |
| Лужна фосфатаза | Вище 147 МО/л |
| Альбумін | Нижче 3,5 г/дл |
Також можуть проводитися тести на аутоімунні хвороби печінки. Специфічні антитіла, що виявляються в крові, вказують на наявність аутоімунних захворювань.
Чи лікується цироз печінки?
Методи терапії, які могли б повернути назад ушкодження печінки, що відбуваються під час цирозу, ще не розроблені. Лікувальні процедури спрямовуються на усунення причин, полегшення симптомів, зупинку розвитку і запобігання ускладненням цирозу печінки.
Способи лікування цирозу печінки
Терапію цирозу печінки у жінок і чоловіків проводять з урахуванням переважних симптомів і результатів діагностики. Лікування цирозу печінки може включати:
- противірусні препарати (у разі гепатитів);
- кортикостероїди та імунодепресанти (у разі аутоімунних захворювань);
- препарати для виведення міді з організму (за хвороби Вільсона);
- діуретики, корекцію раціону (обмеження солі) для усунення набряків;
- адсорбенти (для зв'язування токсинів у кишечнику);
- антибіотики (у разі бактеріальних інфекцій);
- бета-блокатори для зниження артеріального тиску в кровоносних судинах печінки (у разі кровотеч із розширених вен травного тракту);
- флеботомію (кровопускання при гемохроматозі);
- ендоскопічні ін'єкції клеєподібної речовини, що зупиняє кровотечу в ураженій судині;
- балонну оклюзію (встановлення і надування балона за допомогою катетера для блокування кровотоку);
- шунтування печінкових вен (кров перенаправляють в обхід печінки для зниження тиску в печінкових венах);
- креми для полегшення свербежу шкіри, інтенсивність якого визначається стадією цирозу печінки;
- позбавлення від зайвої ваги.
Обов'язковим елементом лікувального курсу є відмова від алкоголю і ліків, які приймають без призначень лікаря. Для лікування запущених стадій цирозу може знадобитися трансплантація печінки.
Чи допомагають вітаміни за цирозу печінки?
Дефіцит деяких вітамінів може посилювати перебіг цирозу печінки, тому лікар може призначати вітамінні препарати як доповнення до основного курсу лікування. Вітаміни, які використовують у разі цирозу печінки:
- D (чинить імуномодулювальну дію, допомагає знижувати ризик ускладнень за хронічного гепатиту);
- C і E (нейтралізують вільні радикали, що утворюються під час цирозу);
- K (використовується на стадії декомпенсації цирозу печінки, а також у поєднанні з протипухлинними препаратами в разі цирозу, ускладненого новоутвореннями).
Для оцінки ефективності прийому інших вітамінів (зокрема, групи B) необхідні додаткові дослідження. Дозування вітамінних препаратів визначає лікар.
Які ускладнення цирозу печінки?
Причинами ускладнень у разі цирозу можуть бути порушення кровообігу та інтоксикація організму. Ускладнення цирозу печінки:
- ослаблення імунної системи (збільшення ризику виникнення інфекційних захворювань);
- гормональний дисбаланс;
- шлунково-кишкові кровотечі;
- перитоніт (запалення очеревини);
- ниркова, дихальна, печінкова недостатність;
- пухлини печінки;
- портальна гіпертензія (цироз печінки супроводжується підвищеним кров'яним тиском у вені, по якій кров надходить у печінку);
- гідроторакс (скупчення черевної рідини в легенях у разі цирозу печінки внаслідок асциту, що проявляється задишкою, кашлем і дискомфортом у грудях);
- збільшення селезінки;
- крихкість кісток (підвищений ризик переломів).
До числа небезпечних ускладнень цирозу можна віднести печінкову енцефалопатію. Якщо печінка не справляється з функцією виведення токсинів з крові, може спостерігатися занепад сил, сплутаність свідомості, порушення координації рухів, м'язове тремтіння і труднощі з мовленням. Важка форма печінкової енцефалопатії може призвести до коми.
Дієта і правила харчування за цирозу печінки
Дієта за цирозу печінки (стіл номер 5), яка є одним із компонентів терапії, допомагає запобігти накопиченню жиру в печінковій тканині й уникнути перевантажень печінки. Дієта за цирозу печінки:
- зменшення кількості споживаного тваринного білка – 1,2-1,5 г на кожен кілограм ваги (для профілактики інтоксикації);
- включення в раціон вуглеводів – основного джерела калорій при цирозі;
- помірне споживання жиру;
- вживання овочів, фруктів, бобових, птиці та риби, які вирізняються низьким вмістом білка;
- скорочення часу між прийомами їжі;
- відмова від алкоголю.
Однією з важливих особливостей меню за цирозу печінки є обмеження споживання солі до 2000 або менше міліграмів на день. Відмова від систематичного вживання солоних страв є основою профілактики набряків.
| Дозволені та заборонені продукти харчування за цирозу | ||
| Групи продуктів | Продукти, які можна їсти в разі цирозу печінки | Нерекомендовані продукти |
| М'ясо, білкова їжа | Нежирна свіжа або заморожена несолона яловичина, телятина, баранина, курка, індичка, риба, яйця | Ковбасні вироби, м'ясні закуски, консерви, оброблені м'ясні продукти (крім продуктів із низьким вмістом натрію) |
| Молочні продукти | Молоко, заварний крем, йогурт, морозиво | Твердий сир, жирні вершки, непастеризовані молокопродукти |
| Вуглеводи | Хліб (білий, пшеничний, житній), лаваш, бублики, каші, рис, картопля, макарони, несолоні крекери | Чіпси, снеки, попкорн, жирне або солоне печиво, випічка з кондитерським кремом |
| Фрукти та овочі | Свіжі, заморожені, несолоні овочі та фрукти | Консервовані, квашені фрукти та овочі, овочеві соки |
До числа нерекомендованих до вживання продуктів харчування за цирозу печінки також належать соуси та кетчупи. Перед тим, як включати будь-який продукт до раціону, необхідно ознайомитися з його складом (наприклад, глутамат натрію може негативно вплинути на роботу печінки).
Гастроентерологія в ОН Клінік Дніпро
Популярні питання
Цироз печінки лікує гастроентеролог. Лікар складає лікувальний курс з урахуванням симптомів цирозу і результатів обстежень. За необхідності пацієнт може бути направлений на консультацію інших вузькопрофільних фахівців (наприклад, інфекціоніста або ендоскопіста).
Печінка не може боліти за цирозу, оскільки в органі немає больових рецепторів. Поява болю в ділянці печінки (у верхній частині живота праворуч) може бути наслідком запалення тканин, що оточують її. Одним зі способів зняти напад болю за цирозу є приймання нестероїдних протизапальних препаратів за призначенням лікаря. Для уточнення причин і усунення больового синдрому необхідно пройти діагностику.
Після цирозу пошкоджені клітини печінки не відновлюються, проте системна терапія допомагає запобігти переходу патології на важчі стадії. У разі виявлення цирозу печінки медикаментозне лікування слід проводити протягом усього життя (під лікарським контролем). Прогноз залежить від стадії цирозу, наявних ускладнень, своєчасності та результативності застосованих методів лікування (зокрема, від зміни звичок і способу життя).
Щоб запобігти розвитку важких форм цирозу, необхідно усунути фактори, які можуть спровокувати виникнення ускладнень. Способи, що допомагають зупинити цироз печінки:
- відмова від паління, вживання спиртних напоїв і приймання ліків, не призначених лікарем;
- профілактика гепатиту (вакцинація, захищений секс, уникнення контактів із кров'ю інфікованих людей, дотримання гігієни);
- підтримання здорової ваги, дотримання збалансованої дієти;
- регулярні заняття фізкультурою або спортом для зменшення втрати м'язової маси.
Незалежно від стадії цирозу, слід регулярно спостерігатися у лікаря і проводити своєчасне лікування виявлених патологій. Планові обстеження, що дають змогу переконатися у відсутності ускладнень, необхідно проходити не рідше ніж один раз на півріччя.
Марина
2 місяці тому
