Що робити після незахищеного сексу?

Незахищеним статевим актом називається будь-який сексуальний контакт, перед яким не було вжито жодних дій, аби зменшити ці загрози. Вагітність може настати тільки внаслідок вагінального сексу. Тож для того, аби уникнути запліднення, деякі пари використовують інші форми сексуальної близькості без проникнення сперми у матку.
Однак це захищає лише від вагітності, адже венеричні хвороби та інфекції передаються і через інші види сексуальних практик, які пов’зані з контактом слизових оболонок. Так, наприклад, ВІЛ, сифіліс, гонорея, трихомоніаз і хламідіоз передаються за незахищеного орального та анального видах сексу. Анальний секс навіть більш ризикований, оскільки ця частина тіла чинить опір інфекціям, що передаються статевим шляхом, менш ефективно, ніж вагіна. Оральний секс вважається більш безпечним. Однак у випадках, коли у слизовій оболонці ротової порожнини є мікротравми, через цей вид сексуальної близькості можна заразитися і сифілісом, і ВІЛ-інфекцією.
Що стосується небажаної вагітності, то запобігти їй можна за допомогою контрацепції. Існує безліч її видів. Однак слід пам’ятати, що лише презерватив захищає і від небажаної вагітності, і від більшості венеричних хвороб (оскільки мінімізує пряму взаємодію біологічних рідин між організмами партнерів). Більшість інших контрацептивів направлені тільки на мінімізацію ймовірності вагітності.
Овуляція – це процес регулярного виходу яйцеклітини з яєчника жінки до матки. Це відбувається через розрив фолікула яєчника, який досягнув зрілості. Яйцеклітина потрапляє до маткових труб. Під час сексу сперматозоїди потрапляють до піхви і, рухаючись самостійно, потрапляють до шийки матки, звідти – до маткових труб. Зливаючись з яйцеклітиною, сперматозоїд запліднює її.
Овуляція відбувається циклічно. Найчастіше – на 14-й день менструального циклу, який загалом триває в середньому 28 днів. Однак цикл здорової жінки може бути довшим або коротшим і складати у різних випадках від 21 до 35 днів. Незапліднена яйцеклітина гине у матковій трубі приблизно через добу після овуляції, а нова з’явиться там лише під час наступної овуляції. Така циклічність дає змогу відслідковувати період, коли жінка може завагітніти з найбільшою ймовірністю. Цей період називається фертильною фазою.
Теоретично, якщо утриматися від сексу під час фертильної фази, можна зменшити вірогідність вагітності. Однак, на практиці, відмова від сексу під час фертильної фази, як спосіб контрацепції, часто не діє з кількох причин:
Тому для планування вагітності, так званий, календар овуляції та тести, які допомагають встановити її початок, можуть бути корисним. Однак в якості запобіжного засобу від цього стану – ні.
Здорова жінка може завагітніти у будь-який день менструального циклу, хоча вірогідність запліднення сильно відрізняється в залежності від періоду. У більшості випадків менструація та овуляція пов’язані між собою, обидва цикли часто збиваються і, що важливо, незалежно одне від одного. Тобто може бути затримка менструації, але овуляція починається раніше (чи навпаки).
В деяких випадках є ймовірність завагітніти, якщо займатися незахищеним сексом навіть під час менструації, а також протягом кількох днів після неї. Тому спроби вирахувати дні овуляції можуть збільшити або зменшити ймовірність зачаття, але не дають ніяких гарантій. Крім того, внутрішня оболонка матки у період менструації оголена і особливо вразлива для інфекцій, які передаються статевим шляхом.
Якщо менструальний цикл (тобто період від першого дня однієї менструації до першого дня наступної менструації) стабільний, то можна визначити період, коли ймовірність завагітніти найменша навіть при незахищеному сексі. Потрібно вирахувати день овуляції за календарем і, бажано, скористатися спеціальним тестом для підтвердження наявності цього стану. Треба пам’ятати, що сперматозоїди живуть в організмі жінки протягом 7 днів. Тобто 5 днів перед овуляцією та доба-півтори самої овуляції – це вікно фертильності, тобто період, коли жінка може завагітніти. Решта часу – це дні, коли ймовірність завагітніти суттєво менша.
Тож відносно безпечними від загрози незапланованої вагітності є наступні періоди:
Однак це не означає, що є лише один тиждень на місяць, коли жінка може завагітніти. Іноді сперматозоїди проявляють більшу активність і зберігаються в організмі жінки до тижня. А іноді з яєчників виходить так звана випадкова (але цілком готова для запліднення) яйцеклітина. І статися це може коли завгодно, навіть під час місячних. Навіть якщо менструальний цикл чіткий, у деяких жінок спостерігається скорочення другої фази. Це стан, коли яйцеклітина дозріває повільніше і виходить з яєчника не на 15-й день циклу, а пізніше, аж до настання наступних місячних. Тож повністю покладатися на календарний метод контрацепції не можна.
Окремо слід сказати про лактаційну аменорею. Це природний механізм, що не дає жінці завагітніти після пологів, поки вона годує грудьми і зайнята опікою новонародженим. Надійним цей механізм є лише за дотриманням всіх трьох умов:
Приблизно через півроку, навіть якщо менструальний цикл повністю не відновився, а жінка продовжує годувати дитину грудьми, вона все рівно вже може завагітніти. Тому знову необхідно потурбуватися про контрацепцію, якщо немає у планах другої дитини.
Передсемінна рідина – це секрет, що виділяється з уретри чоловіка під час збудження і використовується як додаткова змазка. Сам по собі цей секрет не містить сперматозоїдів, але вони можуть туди потрапити. Як? Або рухаючись вниз по уретрі, або залишившись після попередніх еякуляцій. Наявність або відсутність сперматозоїдів у цій рідині є непередбачуваною – іноді вони там є, іноді немає. Однак заздалегідь не вдасться сказати, як буде кожного конкретного разу. І якщо сперматозоїди там все-таки є, то їх може бути достатньо багато, аби жінка завагітніла, хоча ймовірність цього менша, ніж у випадку еякуляції всередині піхви.
Вагітністю закінчується далеко не кожен випадок вагінального сексу без контрацепції. Якщо пара ніяк не оберігається, але і не планує секс для вагітності, займаючись ним просто за бажанням, то ймовірність запліднення складає від 15% до 30% за один менструальний цикл. Коливання у підрахунках залежать від темпераменту, здоров’я партнерів тощо.
Тож якщо шанс завагітніти, не користуючись контрацепцієї, може досягати 30% на місяць, протягом року він виростає ще більше. Згідно з даними репродуктивної медицини протягом року вагітність настає у 90% пар, що займалися незахищеним сексом.
Презерватив – один з найбільш розповсюджених засобів контрацепції. Причини його популярності у доступності, простоті використання, а також у тому, що він захищає як від небажаної вагітності, так і від передачі багатьох венеричних хвороб. Однак шанс завагітніти, використовуючи презерватив, може коливатися в залежності від того, чи правильно ним користуються. У випадку, якщо презервативом користуються правильно згідно з інструкцією, і він не порвався, його надійність досягає 98%,. Ймовірність небажаної вагітності при використанні презервативу під час сексу підвищується у наступних випадках:
Однак, якщо використовувати презерватив правильно, то його надійність поступається лише стерилізації, внутрішньоматковій спіралі та оральним контрацептивам. У випадку правильного використання презервативу вагітність наступає лише у 2 випадках із 100. Однак через велику кількість помилок у використанні цих контрацептивів шанс завагітніти при їхньому використанні зростає більш, ніж вшестеро – до 12,5 із 100.
Презерватив – найпопулярніший, але не єдиний вид чоловічої контрацепції, до них також варто віднести:
Обидва типи значно ефективніші за бар’єрну контрацепцію за допомогою презервативу. Чому ж тоді він залишається найефективнішим методом попередження небажаної вагітності? Справа в тому, що навіть на сучасному рівні розвитку медицини тільки презервативи не мають побічних дій та не шкодять здоров’ю чоловіка. Якщо правильно підібрати комбіновані оральні контрацептиви для жінки, це може не тільки запобігти небажаній вагітності, а й навіть мати лікувальний ефект, наприклад, нормалізувати менструальний цикл. А от чоловічі контрацептиви (крім презервативів) можуть мати небажані шкідливі ефекти.
Метод перерваного статевого акту, коли чоловік встигає вийняти член з піхви до еякуляції, не варто вважати дієвим методом контрацепції. Крім можливості наявності сперматозоїдів у пересім’янній рідині, є інший фактор – складність реалізації.
Видів жіночих контрацептивів багато:
Ще один надійний метод контрацепції, який підходить як чоловікам, так і жінкам, це добровільна стерилізація. Однак вона у абсолютній більшості випадків є незворотньою.
Правильно підібрати засіб контрацепції можна лише в один спосіб – відвідати лікаря-гінеколога. Проаналізувавши стан здоров’я жінки, він зможе підібрати максимально безпечні засоби контрацепції. Виняток – презервативи, якими можна користуватися без призначення лікарем.
Якщо стався незахищений секс, і є страх незапланованої вагітності, можна скористатися так званими методами аварійної контрацепції. Це препарати, які не запобігають заплідненню, а діють постфактум – вже після можливого проникнення сперматозоїда у яйцеклітину. Механізм дії наступний: препарати аварійної контрацепції наносять сильний удар по гормональному фону жінки, викликаючи передчасну менструацію.
Засоби аварійної контрацепції у вигляді пігулок можуть подіяти не пізніше 72 годин після незахищеного сексу. Протягом 5 діб ще може допомогти внутрішньоматкова спіраль, який встановлюється лікарем і не дозволяє зародку зафіксуватися на слизовій оболонці матки. Після п’ятої доби аварійна контрацепція не подіє – і у цьому випадку йдеться вже про аборт.
Навіть разове вживання препаратів аварійної контрацепції є шкідливим і у деяких випадках може призвести до серйозного збою у менструальному циклі , а також загалом зашкодити здоров’ю жінки. Тому такі таблетки використовуються лише у крайньому випадку (наприклад, у випадку зґвалтування або якщо порвався презерватив, і можлива вагітність є вкрай небажаною), але в жодному випадку не як звичайний засіб контрацепції. До побічних ефектів екстреної контрацепції належать:
Крім того, є протипоказання до використання засобів екстремальної контрацепції. Бажано проконсультуватися перед прийомом цих препаратів у лікаря, однак негативних наслідків для здоров’я навряд чи вдасться уникнути.
Якщо під час статевого акту порвався презерватив, зростає ризик заразитися захворюваннями, що передаються статевим шляхом. Якщо цілісність презерватива порушилася під час статевого акту або за виведення статевого члена з піхви після еякуляції необхідно обмити статеві органи теплою проточною водою і протягом доби звернутися до лікаря (гінеколога або уролога).
Якщо презерватив порвався, а змінна рідина потрапила в піхву, і може наступити вагітність. Для запобігання небажаній вагітності можна звернутися до гінеколога за засобами екстреної контрацепції протягом 12 годин.
Надівати презерватив необхідно до початку статевого акту на ерегований статевий член, поклавши виріб у складеному вигляді на головку члена і далі розгорнувши презерватив до його заснування. Торкатися руками можна тільки зовнішньої поверхні презерватива. Звуження на кінці презерватива називається спермоприймачем і має залишитися вільним за надягання захисного виробу. Правила користування презервативами докладно описані в інструкції до них.