На відміну від інших інфекцій, що передаються статевим шляхом (наприклад, хламідіозу, молочниці), пік захворюваності на трихомоніаз припадає на 40-50 років.
Що таке трихомоніаз?
Трихомоніаз — це інфекційно-запальне захворювання, що вражає органи сечостатевої системи. Збудником трихомоніазу є трихомонада (T. vaginalis) — одноклітинний найпростіший мікроорганізм, який паразитує в нижніх відділах сечостатевих шляхів. Інкубаційний період (час від контакту з паразитом до появи симптомів) трихомоніазу становить від 4 до 28 днів.
Трихомоніаз — як передається?
Поставте своє питання Гінекологу «ОН Клінік»
Трихомоніаз передається під час незахищених статевих контактів, під час дотиків до геніталій. Заразитися трихомоніазом побутовим шляхом (під час використання столового приладдя або рушників спільно з інфікованою людиною) або поцілунки неможливо.
Симптоми трихомоніазу
Трихомоніаз протікає безсимптомно або має неяскраво виражені ознаки у 50% жінок і 70-80% чоловіків.
Симптоми трихомоніазу
Можливі симптоми трихомоніазу:
- часте і болісне сечовипускання;
- набряк, почервоніння і подразнення геніталій;
- біль під час і після сексу.
У разі трихомоніазу в жінок з'являються пінисті виділення густої або рідкої консистенції, жовто-зеленого кольору, з «рибним запахом» із піхви. Для чоловіків у разі інфікування трихомонадою характерні гнійні, зелені або білі виділення рідкої консистенції.
Крім геніталій, трихомоніаз може вражати задній прохід, спричиняючи печіння і біль в анусі, які посилюються під час дефекації. Трихомоніаз на шкірі зазвичай проявляється свербінням і почервонінням шкірних покривів, особливо в ділянці стегон. У роті трихомоніаз може викликати подразнення слизової оболонки.
Трихомоніаз у жінок
Трихомоніаз у жінки вражає вульву (охоплює малі та великі статеві губи, лобок, клітор і присінок вагіни), піхву, шийку матки та уретру. Симптоми трихомоніазу в жінок:
- набряк піхви;
- підвищена чутливість вульви;
- вагінальні виділення з рибним запахом;
- кровотеча після статевого контакту;
- свербіж шкіри внутрішньої поверхні стегон.
На стінках піхви і поверхні шийки матки можуть бути точкові червоні «полуничні» плями. У рідкісних випадках трихомоніаз викликає у жінок тягнучий біль у нижній частині живота. За появи ознак трихомоніазу необхідно проконсультуватися з гінекологом.
Трихомоніаз у чоловіків
Трихомоніаз у чоловіків вражає внутрішню частину статевого члена (уретру). Симптоми трихомоніазу в чоловіків:
- різь і печіння під час сечовипускання;
- почервоніння крайньої плоті статевого члена;
- подразнення шкіри в ділянці пеніса;
- біль у яєчках;
- каламутний колір сечі;
- хвороблива еякуляція.
Часто трихомоніаз у чоловіка протікає в легкій формі та спричиняє мінімальне подразнення сечовипускального каналу і періодичне виділення вологи в зовнішньому отворі уретри, під крайньою плоттю або в обох місцях. Хронічний трихомоніаз у чоловіків може призвести до простатиту (запалення передміхурової залози) або епідидиміту (запалення придатка сім'яника). На діагностиці, лікуванні та профілактиці трихомоніазу в чоловіків спеціалізується уролог.
Трихомоніаз під час вагітності
Трихомоніаз під час вагітності небезпечний можливістю передати венеричне захворювання дитині під час пологів під час проходження її через родові шляхи. Можливі ускладнення трихомоніазу у вагітних:
- передчасні пологи (до 37 тижнів);
- народження дитини з маленькою вагою (менше 2,5 кг).
Під час лікування вагітної жінки від трихомоніазу гінеколог підбирає безпечні для матері та плода препарати. У разі виявлення трихомонади після пологів, на час проходження курсу терапії жінці знадобитися призупинити грудне вигодовування.
Діагностика трихомоніазу
Перед початком лікування лікар збирає анамнез, аналізує скарги пацієнта і проводить фізичний огляд геніталій для оцінювання стану шкірних покривів, кольору і консистенції виділень. Діагностика трихомоніазу може включати:
- бакпосів на трихомоніаз. Для тесту на трихомонаду в чоловіків береться мазок з уретри, а в жінок — із піхви;
- аналіз на антитіла до трихомоніазу. Дає змогу виявити поточну або нещодавно перенесену інфекцію, для виявлення антитіл береться кров із вени;
- ПЛР-тест на трихомоніаз. Застосовується для виявлення генетичного матеріалу трихомонади в організмі, для тестування може використовуватися венозна кров або сеча.
Перед здачею мазка на трихомоніаз необхідно утриматися від статевих контактів мінімум два дні до обстеження. За день до тесту не можна спринцюватися, використовувати засоби інтимної гігієни з ароматизаторами. Перед тестуванням на трихомоніаз потрібно повідомити лікаря про прийняті лікарські препарати (лікар може змінити дозування або скасувати прийом для запобігання спотворення результатів).
При отриманні позитивного результату лікар також може рекомендувати тестування інших ЗПСШ (наприклад, хламідіозу або гонореї), які можуть протікати одночасно з трихомоніазом. Для унеможливлення розвитку ускладнень лікар може направити на УЗД органів малого таза, сечовидільної системи та простати (для чоловіків).
Як лікувати трихомоніаз?
Методи лікування трихомоніазу в жінок підбирає гінеколог, у чоловіків — уролог. Для лікування трихомоніазу лікар призначає курс антибактеріальної терапії, тривалість якої залежить від статі, віку та симптомів пацієнта. Тривалість лікування хронічного та запущеного трихомоніазу може становити два тижні.
Під час терапії трихомоніазу важливо утримуватися від статевих контактів для запобігання повторному інфікуванню та зараженню партнера (приблизно два тижні). Після завершення лікування лікар може призначити повторний аналіз на трихомоніаз за два тижні або три місяці залежно від прийнятого антибіотика.
Наслідки трихомоніазу
У разі неправильного або несвоєчасного лікування гострий трихомоніаз може перейти в хронічний. Можливі наслідки трихомоніазу:
- запалення вульви (вульвіт);
- хронічний ендометрит і сальпінгоофорит;
- запалення сечового міхура (цистит) і сечовипускального каналу (уретрит);
- безпліддя або невиношування вагітності;
- запалення піхви (кольпіт).
Хронічний трихомоніаз спричиняє запалення і подразнення геніталій, підвищуючи ризик інфікування іншими ІПСШ і вірусом імунодефіциту людини. Інфікування трихомонадою також пов'язують із підвищеним ризиком раку шийки матки або передміхурової залози.
Профілактика трихомоніазу
Профілактика трихомоніазу полягає у використанні бар'єрної контрацепції (презервативів) під час статевих контактів із новим партнером. Жінкам рекомендовано відмовитися від спринцювання (порушує мікрофлору, зменшує кількість корисних бактерій піхви, що захищають від ІПСШ).
У нашого блогу є власні канали в телеграмі та вайбері, в яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.
Гінекологія в ОН Клінік Одеса (Центр)
Гінекологія ОН Клінік в інших містах
Популярні питання
Виявити прихований трихомоніаз можна, здавши аналізи на захворювання, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ). Для виявлення статевих інфекцій проводять дослідження мазків з піхви у жінок, чоловікам призначають мазки з уретри або аналіз сечі. Проходити профілактичний огляд у гінеколога (жінкам) і уролога (чоловікам) та здавати аналізи на венеричні захворювання для виявлення прихованих інфекцій необхідно не рідше за однин раз на шість місяців. Пройти позачерговий огляд рекомендується у разі зміни статевих партнерів або після незахищеного статевого контакту з новим партнером.
Інкубаційний період трихомоніазу складає 4-28 днів. Проте, венеричні захворювання у чоловіків мають свої особливості. Трихомоніаз частіше протікає безсимптомно і може існувати в прихованій формі протягом багатьох місяців. Для діагностики прихованих інфекцій рекомендується регулярно (один раз на пів року) проходити профілактичні огляди у уролога.
Трихомоніаз не слід лікувати самостійно, так як правильно поставити діагноз, призначити обстеження і лікування може тільки лікар (уролог або гінеколог). За появи скарг на виділення зі статевих шляхів, дискомфорт під час сечовипускання або під час статевого акту необхідно звернутися за консультацією до уролога (чоловікам) або гінеколога (жінкам).
Вилікувати трихомоніаз назавжди можливо за допомогою прийому антибактеріальних препаратів. Після завершення лікування урогенітального трихомоніазу можна заразитися повторно під час статевого контакту з інфікованим партнером.
Для діагностики трихомоніазу використовують посів або ПЛР. Бактеріальний посів є більш чутливим способом діагностики, даючи змогу виявити трихомоніаз на ранніх стадіях, коли концентрація бактерій невелика.
Аліна
3 місяці тому
