Лікування венеричних захворювань, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ, ІПСШ) у жінок в Одесі

Захворювання, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ) у жінок — інфекційні хвороби, які поширюються під час сексуальних контактів, вражаючи органи репродуктивної та сечовидільної систем. Небезпека ЗПСШ полягає в їх здатності тривалий час протікати безсимптомно, приводячи до невиношування вагітності та безпліддя.

Пройти діагностику та лікування жіночих статевих інфекцій без черг в Одесі можна в медичному центрі «ОН Клінік Одеса». Запис на прийом до гінеколога ведеться цілодобово.

Причини венеричних захворювань у жінок

Причина ЗПСШ у жінок — потрапляння збудників інфекції (бактерій, вірусів, грибків, найпростіших мікроорганізмів або паразитів) на шкіру вульви, слизові оболонки піхви та уретри. Фактори ризику венеричних захворювань включають:

• вагінальний, анальний і оральний секс без презерватива з інфікованим партнером;
• використання чужих секс-іграшок;
• безпосередній контакт шкіри і слизових оболонок, уражених інфекцією;
• спільне використання білизни, рушників, мочалок;
• застосування нестерильних медичних інструментів в лікарнях.

Ризик зараження ЗПСШ підвищується під час сексу з інфікованим партнером в період менструації через розширення каналу шийки матки, що сприяє швидкому проникненню збудників. Сприятливим фактором може стати дефлорація: розрив дівочої пліви викликає мікропошкодження слизової оболонки, що спрощує проникнення інфекції.

Шляхи передачі жіночих статевих інфекцій (ІПСШ)

Більшість інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ) у жінок (хламідіоз, гонорея, мікоплазмоз, трихомоніаз, сифіліс, генітальний герпес) поширюється при незахищених статевих актах (вагінальних, оральних і анальних). Інші шляхи передачі венеричних захворювань:

• шкірний контакт. Передача генітального герпесу (при вираженому висипі та виразках на статевих органах), папіломавірусу (при генітальних папіломах і кондиломах), сифілісу (при наявності шанкра), корости та лобкових вошей можлива через прямий контакт шкіри або слизових оболонок без проникаючого сексу;
• контактно-побутовий шлях. Зараження грибковою інфекцією, коростою, лобковим педикульозом можливе при використанні чужих предметів особистої гігієни (рушників, постільної та нижньої білизни, мочалок). Передача інших статевих інфекцій (хламідіозу, трихомоніазу, мікоплазмозу, гонореї) контактно-побутовим шляхом малоймовірна, оскільки поза людським організмом їх збудники швидко гинуть.

Сифіліс може передаватися від жінки до плоду під час вагітності через плаценту в разі потрапляння збудника в кровотік. Передача хламідіозу, гонореї, генітального герпесу, папіломавірусу можлива під час пологів при проходженні плоду через інфіковані родові шляхи.

Симптоми венеричних захворювань (ЗПСШ) у жінок

Венеричні захворювання у жінок можуть довго протікати безсимптомно і виявлятися випадково при профілактичному огляді у гінеколога і здачі аналізів. Першими ознаками венеричних захворювань у жінок зазвичай є свербіж і печіння в піхві і в області зовнішніх статевих органів. Інші симптоми ІПСШ у жінок можуть включати:

• порушення менструального циклу;
• міжменструальні кровотечі;
• тягнучі болі внизу живота і в попереку;
• болісне, утруднене або прискорене сечовипускання;
• почервоніння, набряк, висип або виразки на вульві;
• біль під час статевого акту;
• збільшення пахових лімфовузлів;
• кондиломи, папіломи і бородавки на геніталіях;
• загальну слабкість і підвищену температуру тіла.

Вагінальні виділення при венеричних захворюваннях у жінок можуть мати слизово-гнійну, водянисту, пінисту, сирну консистенцію. Колір вагінального секрету може бути білим, жовтим, зеленим, сірим або коричневим, а запах — різким і неприємним (кислим, гнильним або «рибним»).

Симптоми жіночих статевих інфекцій

Стадії венеричних жіночих захворювань (ЗПСШ)

Захворювання, що передаються статевим шляхом, проходять у своєму розвитку чотири послідовні етапи. Стадії жіночих статевих інфекцій:

1. Інкубаційна стадія — період від моменту зараження до появи перших симптомів. Протягом інкубаційного періоду венеричних захворювань у жінок збудник активно розмножується і поширюється по слизових оболонках урогенітального тракту. Через скільки проявляються венеричні захворювання у жінок, залежить від типу мікроорганізму і стану імунної системи. Інкубаційний період гонореї, хламідіозу, трихомоніазу, кандидозу може тривати від двох-трьох днів до трьох-чотирьох тижнів, сифілісу — від одного до трьох місяців, вірусу папіломи людини (ВПЛ) — від одного до шести-дев'яти місяців.
2. Гостра стадія — поява виражених клінічних ознак: свербіння, печіння вульви і піхви, рясних вагінальних виділень, болю при сечовипусканні і статевих контактах. У цей період інфекція прогресує і може поширюватися на органи малого таза (матку, яєчники, фаллопієві труби).
3. Підгостра стадія — зменшення симптомів, яке може спостерігатися на тлі розпочатого лікування або за його відсутності. Якщо терапія не проводиться, інфекція зберігається в організмі і здатна перейти в хронічну форму.
4. Латентна стадія — прихований перебіг венеричних захворювань. Жінка може не підозрювати про наявність інфекції, але залишатися її носієм і джерелом зараження. Збудник може активуватися при ослабленні імунітету.

При відсутності своєчасного лікування ускладненнями жіночих статевих інфекцій можуть стати запалення шийки матки (цервіцит), тіла матки (ендометрит), яєчників (оофорит) і фаллопієвих труб (сальпінгіт). Хронічний запальний процес нерідко призводить до формування спайок в малому тазу, постійного тазового болю, позаматкової вагітності, викиднів, мертвонароджень і безпліддя. Окрему небезпеку становить вірус папіломи людини — його онкогенні типи можуть сприяти розвитку раку шийки матки.

Види захворювань, що передаються статевим шляхом у жінок

Жіночі ІПСШ класифікують за типом збудника і характером перебігу. Види жіночих венеричних захворювань за типом збудника:

• бактеріальні — виникають при інфікуванні бактеріями (гонорея, сифіліс, хламідіоз, мікоплазмоз, уреаплазмоз);
• вірусні — викликаються вірусами (папіломавірусом, вірусами герпесу);
• грибкові — спровоковані грибками (кандидоз);
• протозойні — розвиваються при ураженні найпростішими мікроорганізмами (трихомоніаз);
• паразитарні — викликаються ектопаразитами: вошами, кліщами (короста, лобковий педикульоз).

За характером перебігу виділяють дві форми ЗПСШ у жінок — гостру і хронічну. Гострі венеричні захворювання у жінок зазвичай супроводжуються вираженими симптомами: печінням, свербінням, патологічними вагінальними виділеннями, болями при сечовипусканні і статевому акті. Хронічні статеві інфекції у жінок можуть тривати роками, супроводжуючись чергуванням періодів ремісії і загострень. При рецидивах симптоматика зазвичай менш виражена, ніж при гострих ЗПСШ.

Діагностика венеричних захворювань (ЗПСШ, ІПСШ) у жінок в Одесі

На первинній консультації гінеколог аналізує скарги пацієнтки, уточнює вік початку менструацій, кількість вагітностей і пологів, наявність хронічних запальних захворювань органів малого таза і характер статевого життя. Потім проводиться огляд стінок піхви і шийки матки з використанням гінекологічного дзеркала і бімануальне вагінальне дослідження (пальпація матки і придатків через піхву і передню черевну стінку). Лікар також оцінює стан вульви і пальпує молочні залози для виключення патологічних змін.

Для уточнення діагнозу і підбору оптимальної схеми лікування гінеколог може призначити лабораторні та інструментальні дослідження. Лабораторна діагностика венеричних захворювань (ЗПСШ, ІПСШ) може включати:

• загальні аналізи крові та сечі — для оцінки загального стану організму і виявлення ознак запалення;
• мікроскопію урогенітального мазка — для визначення складу мікрофлори;
• тести на статеві інфекції методом ІФА (імуноферментного аналізу) — для виявлення антитіл до збудників ЗПСШ;
• ПЦР-аналізи урогенітального зіскрібів на ІПСШ у жінок — для виявлення ДНК збудників;
• бактеріологічний посів виділень з піхви або цервікального каналу — для визначення типу патогенів і їх чутливості до лікарських препаратів.

Для виключення запалення матки і придатків гінеколог може призначити УЗД органів малого таза. Вивчити стан стінок піхви і шийки матки під багаторазовим збільшенням, виявити вогнища запалення, ерозії, атипові клітини дозволяє кольпоскопія (огляд з використанням спеціального оптичного приладу — кольпоскопа).

Лікування захворювань, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ, ІПСШ) у жінок в Одесі

При жіночих ІПСШ використовується комплексна терапія, що включає препарати системної та місцевої дії. Системні лікарські засоби (таблетки, капсули, ін'єкції) застосовуються для боротьби з поширенням інфекції в організмі, а місцеві (креми, мазі, гелі, вагінальні супозиторії) використовуються для усунення локальних симптомів в області вульви і піхви. Медикаментозне лікування венеричних захворювань (ЗПСШ, ІПСШ) може включати:

• препарати для усунення збудника інфекції (антибіотики, антимікотики, противірусні, антипротозойні та антипаразитарні лікарські засоби);
• засоби для купірування симптомів запалення: набряку, свербіння, печіння, болю (нестероїдні протизапальні засоби, анальгетики, антигістаміни);
• препарати для зміцнення імунітету (імуномодулятори, пробіотики, вітаміни та мінерали).

Щоб уникнути повторного зараження, лікування повинні проходити обидва партнери. На період терапії рекомендується утримуватися від статевого життя, оскільки інтимні контакти можуть сприяти поширенню інфекції та знижувати ефективність лікування.

Основним заходом профілактики ЗПСШ у жінок є виключення незахищених статевих контактів, особливо з непостійними партнерами. Для зниження ризику інфікування при вагінальному, анальному та оральному сексі слід використовувати бар'єрні контрацептиви (презервативи). Зараження вірусом папіломи людини допомагає запобігти вакцинація, яку рекомендується пройти до початку статевого життя.

Для зміцнення імунітету і підвищення стійкості організму до інфекцій важливі відмова від куріння і зловживання алкоголем, збалансоване харчування з достатнім вмістом вітамінів і мінералів, зниження рівня стресу і дотримання інтимної гігієни. Регулярні огляди у гінеколога (не рідше одного разу на рік) в поєднанні з аналізами на венеричні захворювання дозволяють виявляти ЗПСШ на ранній стадії і запобігати розвитку ускладнень.

Лікування бактеріальних ЗПСШ у жінок

Терапія бактеріальних ІПСШ спрямована на усунення збудника, купірування симптомів і запобігання ускладнень. Лікування бактеріальних статевих інфекцій у жінок може включати:

• антибіотики системної дії — знищують бактеріальну інфекцію в організмі;
• анальгетики — допомагають впоратися з болем внизу живота і попереку;
• нестероїдні протизапальні засоби — знімають набряк уражених внутрішніх органів, нормалізують температуру тіла і зменшують прояви системного запалення;
• вагінальні супозиторії з протимікробними та протизапальними компонентами — сприяють усуненню місцевих симптомів (печіння, свербіння, виділень) і прискорюють відновлення вагінальної слизової;
• антисептичні креми та гелі — застосовуються зовнішньо для обробки вульви при вираженому подразненні та набряку.

Для відновлення мікрофлори піхви і кишківника після антибіотикотерапії гінеколог може призначити пробіотики. Зміцненню імунної системи, прискоренню одужання і зниженню ризику рецидиву сприяють вітамінно-мінеральні комплекси.

Лікування вірусних ЗПСШ у жінок

Основою лікування вірусних статевих інфекцій у жінок є системні противірусні препарати, що випускаються у формі таблеток, капсул, порошків або розчинів для ін'єкцій. Вони пригнічують активність вірусу, зменшують вираженість симптомів, знижують ризик ускладнень і рецидивів. Додаткові препарати при терапії вірусних ЗПСШ можуть включати:

• пробіотики — для відновлення нормальної мікрофлори піхви і кишківника;
• імуномодулятори і вітамінно-мінеральні комплекси — для підвищення опірності організму до вірусної інфекції і запобігання рецидиву;
• нестероїдні протизапальні засоби та анальгетики — для зняття запалення в тканинах внутрішніх статевих органів (яєчників, матки, фаллопієвих труб) і зниження больового синдрому.

Для усунення запалення в піхві можуть призначатися вагінальні свічки з антисептиками, противірусними та протизапальними компонентами. При поширенні запального процесу на вульву гінеколог може додатково прописати мазь або крем для зовнішнього застосування з аналогічним складом.

Лікування протозойних і паразитарних ЗПСШ у жінок

За протозойних інфекцій, спричинених найпростішими мікроорганізмами, застосовуються системні антипротозойні антибіотики. Основою терапії паразитарних ЗПСШ є антипаразитарні лікарські засоби, які знищують паразитів і запобігають їхньому подальшому поширенню. Інші препарати для лікування протозойних і паразитарних ЗПСШ у жінок можуть включати:

• антисептичні розчини та креми — для обробки уражених ділянок шкіри та слизових оболонок;
• пробіотики — для відновлення нормальної мікробіоти піхви та кишківника;
• вітамінно-мінеральні комплекси та імуномодулятори — для підвищення імунного захисту та зниження ризику рецидиву.

Для зниження вираженого запалення можуть застосовуватися нестероїдні протизапальні препарати. У разі сильного свербежу в ділянці вульви гінеколог може додатково прописати протиалергійні (антигістамінні) засоби.

Лікування грибкових ЗПСШ у жінок

Лікування грибкових венеричних захворювань у жінок спрямоване на пригнічення активного розмноження грибка і відновлення нормальної мікрофлори. Препарати для терапії грибкових статевих інфекцій можуть включати:

• системні антимікотичні засоби — пригнічують ріст грибкової флори;
• пробіотики — сприяють відновленню балансу мікрофлори піхви та кишківника;
• вагінальні свічки з антимікотиками — застосовують місцево для зменшення свербіння, печіння та патологічних виділень;
• антигрибкові креми, гелі або мазі для зовнішнього застосування — допомагають зняти подразнення та запалення у ділянці вульви.

Для активації захисних сил організму і підвищення опірності грибковій інфекції гінеколог може призначити імуномодулятори. Для зміцнення загального імунітету і зниження ризику рецидиву лікар може рекомендувати вітамінно-мінеральні комплекси.

Записатися в медичний центр «ОН Клінік Одеса» на консультацію гінеколога для лікування жіночих ЗПСШ можна за телефоном, вказаним на сайті, або через онлайн-форму запису на прийом.