Лікування цитомегаловірусу (ЦМВ) у жінок в Одесі

У медичному центрі «ОН Клінік Одеса» відкрилось відділення дієтології

За статистичними даними, цитомегаловірус присутній у 60-90% дорослих людей. У більшості випадків захворювання протікає без клінічних проявів, проте цитомегаловірусна інфекція може становити небезпеку в період ослаблення захисних властивостей організму: під час вагітності, клімаксу, гормональних порушень, супутніх інфекційних захворювань.

Діагностику та лікування цитомегаловірусу у жінок проводять гінекологи медичного центру «ОН Клінік Одеса». Запис на прийом гінеколога ведеться цілодобово.

Що таке цитомегаловірус у жінок

Цитомегаловірус (ЦМВ, CMV) — це інфекційне захворювання, що спричиняється вірусом герпесу 5-го типу (cytomegalovirus, HHV-5) та вражає тканини імунної, сечостатевої, травної, дихальної та інших систем, спричиняючи їхні дисфункції. Потрапляючи в організм, цитомегаловірус з'єднується з клітинами і провокує їхнє збільшення в розмірах, внаслідок чого утворюються цитомегалії («гігантські клітини»).

Причини цитомегаловірусу у жінок

Причиною цитомегаловірусу у жінок є зараження HHV-5 від інфікованої людини. Ризик зараження ЦМВ вищий у людей з ослабленим імунітетом. Фактори ризику цитомегаловірусу в жінок:

• авітаміноз (на тлі порушення обміну речовин, незбалансованого харчування);
• гормональний збій (через патології щитоподібної залози, надниркових залоз, гіпофіза, яєчників, часті аборти);
• хронічні патології в організмі.

Ризики інфікування високі у людей з імунодефіцитом на тлі хіміотерапії, безконтрольного приймання імунодепресантів і кортикостероїдів. Ймовірність зараження герпесвірусом 5-го типу підвищується в місцях великого скупчення людей (громадських басейнах, лазнях, саунах, спортивних залах).

Шляхи передачі цитомегаловірусу у жінок

Цитомегаловірус передається від зараженої людини (носія інфекції) через різні біологічні рідини: кров, сперму, слину, вагінальні виділення. Шляхи передачі ЦМВ:

• статевий (під час орального, вагінального та анального сексу);
• повітряно-крапельний (контакт зі слизовими оболонками або кров'ю, наприклад, поцілунок, переливання плазми крові, під час чхання та кашлю);
• побутовий (через спільне використання посуду та предметів особистої гігієни, наприклад, рушників, мочалок, білизни).

Інфекція передається трансплацентарно — від матері до плода під час вагітності, внаслідок чого в дитини може розвинутися вроджена цитомегалія. Також ЦМВ передається через грудне молоко.

Симптоми цитомегаловірусу у жінок

Інкубаційний період цитомегаловірусу триває від 15 днів до 3 місяців. Після зараження імунна система пригнічує активність вірусу і переводить його в латентний (прихований) стан.

Ознаки цитомегаловірусної інфекції можуть виникнути в період ослабленого імунітету. У більшості людей інфекція проявляється, як легке нездужання, подібне до застуди. Можливі симптоми цитомегаловірусу у жінок:

• озноб, лихоманка (температура тіла може сягати 38°C і більше);
• посилене потовиділення;
• головні та м'язові болі;
• збільшення лімфовузлів;
• болючість у ділянці слинних залоз;
• втрата апетиту та ваги;
• свербіж шкіри та висипання;
• загальна слабкість, швидка стомлюваність.

Симптоми цитомегаловірусу у жінок можуть проявлятися у вигляді запалень піхви, матки і яєчників. Через ослаблення імунної системи може порушитися мікрофлора піхви, внаслідок чого жінка може спостерігати зміну характеру піхвових виділень (їхньої консистенції, кольору, рясності, запаху).

ЦМВ інфекція може впливати на функцію печінки, що відображається зміною рівня печінкових ферментів у крові. Через порушення функції печінки при цитомегаловірусі у деяких пацієнтів може спостерігається жовтушність шкіри та білків очей.

Висип при цитомегаловірусі проявляється у вигляді петехіальних висипань (точкових підшкірних крововиливів). Також за цитомегаловірусу може з'явитися нежить, першіння в горлі, у роті можуть утворюватися виразки.

У людей з ослабленим імунітетом і за імунодефіцитів можливий розвиток ЦМВ-ретиніту — запалення сітківки ока, що супроводжується зниженням гостроти зору. Також може розвиватися ЦМВ-менінгіт, ознаками якого є судоми, головний біль і сплутаність свідомості.

Види (класифікація) цитомегаловірусу у жінок

Цитомегаловірусну інфекцію класифікують за формою перебігу, способом зараження та локалізацією ураження. Види цитомегаловірусу:

• гострий цитомегаловірус. Виникає при первинному контакті з вірусом, може протікати безсимптомно або з легкими ознаками ГРВІ (підвищенням температури тіла, слабкістю, болем у м'язах);
• хронічний цитомегаловірус. Латентна форма інфекції, яка може тривати все життя. Вірус зберігається в організмі, найчастіше в імунних клітинах, у «сплячому» стані, не викликаючи симптоматики;
• рецидивуюча (реактивована) цитомегаловірусна інфекція. Виникає, коли вірус активується через ослаблення імунітету (внаслідок інфекційних захворювань, на тлі приймання антибіотиків, імуномодуляторів, хіміотерапії, у період гормональної перебудови).

У деяких людей діагностується генералізована форма цитомегаловірусної інфекції, що характеризується ураженням внутрішніх органів. Генералізований ЦМВ може спровокувати розвиток пневмонії (запалення легенів), гепатиту (запалення печінки), панкреатиту (запалення підшлункової залози) та аднекситу (запалення яєчників).

Діагностика цитомегаловірусу у жінок в Одесі

Діагностують цитомегаловірус у жінок гінекологи медичного центру «ОН Клінік Одеса». Лікар збере анамнез і призначить обстеження. Діагностика цитомегаловірусу у жінок може включати:

• гінекологічний огляд і кольпоскопію (обстеження стінок піхви та шийки матки кольпоскопом);
• мазок на мікрофлору піхви (для оцінки стану мікробіоти піхви та виявлення патогенних мікроорганізмів);
• ПАП-тест (цитологічне дослідження клітин епітелію шийки матки на наявність атипії);
• загальний і біохімічний аналіз крові.

У разі підозри на ЗПСШ у жінок гінеколог може призначити аналіз на статеві інфекції. Для оцінки стану органів сечостатевої системи лікар може направити на УЗД органів малого таза.

Лабораторна діагностика цитомегаловірусу спрямована на виявлення активної інфекції, визначення стадії хвороби та оцінку ризику ускладнень. Аналізи на цитомегаловірус у жінок можуть включати:

• дослідження крові на антитіла IgM та IgG до цитомегаловірусу;
• ПЛР-тест для виявлення ДНК цитомегаловірусної інфекції в клітинах.

Наявність IgM свідчить про гостру фазу інфекції або недавнє зараження. Позитивний результат на цитомегаловірус IgG вказують на перенесену або хронічну інфекцію (свідчать про те, що організм раніше контактував з вірусом і виробив до нього імунітет).

Авідність антитіл до цитомегаловірусу IgG дає змогу визначити давність інфікування. Виявлення в крові низькоавідних IgG-антитіл свідчить про первинну інфекцію, високоавідні IgG-антитіла вказують на носійство інфекції або хронічну форму хвороби.

Лікування гострого цитомегаловірусу у жінок в Одесі

Повністю вилікувати цитомегаловірус неможливо — терапія спрямована на стримування вірусу, полегшення симптомів і запобігання можливих рецидивів. Лікування цитомегаловірусної інфекції залежить від стану пацієнтки і наявності ускладнень. Терапія за гострого цитомегаловірусу в жінок може включати:

• противірусні препарати (для придушення активності вірусу та запобігання розвитку ускладнень);
• жарознижувальні та протизапальні (для зняття симптоматики);
• імуномодулятори (для активації захисних сил організму).

У разі виникнення побічних ефектів під час терапії лікар може виписати симптоматичні препарати (протиблювотні, антидіарейні засоби). Також для запобігання анемії (низької кількості еритроцитів у крові) може бути показаний прийом вітамінів.

Лікування хронічного цитомегаловірусу у жінок в Одесі

Лікування цитомегаловірусу гінеколог призначає індивідуально, враховуючи історію хвороби та результати обстеження. У разі прихованих форм, які не мають жодних проявів інфекційної хвороби, лікування, як правило, не потрібне. Важливо зміцнювати імунітет і не допускати чинників, які можуть запустити розвиток захворювання.

Основну небезпеку цитомегаловірус становить для людей з ослабленим імунітетом і для вагітних жінок. У разі зараження на ранніх термінах гестації можливий викидень, мертвонародження, вади розвитку плода. Для людей із зони ризику може бути показана протигерпесна та імуномодулювальна терапія.

Лікування рецидивуючого цитомегаловірусу у жінок в Одесі

Лікування ЦМВ призначають у разі активізації вірусу і появи симптомів. Терапія в разі рецидиву патології спрямована на купірування вірусу й усунення симптоматики. Лікування рецидивуючого цитомегаловірусу може включати:

• противірусні засоби;
• імуномодулювальні препарати (інтерферони);
• жарознижувальні та знеболювальні засоби.

Лікар може призначити дезінтоксикаційну терапію, спрямовану на очищення організму від наслідків інтоксикації. Для нормалізації обмінних процесів може призначатися метаболічна терапія (прийом вітамінних комплексів, пробіотиків, харчових добавок).

Специфічних заходів профілактики ЦМВ не існує, але можна знизити ризики активізації вірусу. Клінічні рекомендації гінекологів, щоб уникнути зараження цитомегаловірусною інфекцією або рецидиву її хронічної форми:

• дотримання правил особистої гігієни (регулярне миття рук, використання особистих засобів гігієни, уникнення контакту з інфікованими секретами та предметами);
• використання презервативів під час сексу з новими статевими партнерами;
• регулярні профілактичні огляди гінекологом не рідше, ніж раз на рік;
• обмежене вживання алкоголю та відмова від паління;
• здача аналізів на статеві інфекції за наявності більш ніж одного сексуального партнера щонайменше один раз на рік.

Для запобігання можливій реактивації вірусу може бути показано профілактичне застосування антивірусних препаратів, особливо для пацієнтів, які входять до групи ризику (з імунодефіцитом). Для профілактики важливо здавати аналіз на цитомегаловірусну інфекцію в період планування вагітності, щоб вчасно вжити необхідних заходів для запобігання передачі вірусу плоду.

Записатися на консультацію гінеколога і лікування цитомегаловірусу в медичному центрі «ОН Клінік Одеса» можна за телефоном або через форму запису на прийом.