Лікування мікоплазмозу у жінок в Одесі

У медичному центрі «ОН Клінік Одеса» відкрилось відділення дієтології

Мікоплазмоз або мікоплазмова інфекція належить до групи захворювань, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ). Урогенітальний мікоплазмоз спричиняють одноклітинні паразитуючі мікроорганізми (Mycoplasma hominis або Mycoplasma genitalium), які проникають у тканини органів сечостатевої системи, спричиняючи їхнє запалення і дисфункції.

Небезпека патології у відсутності специфічної симптоматики — після зараження мікоплазмоз може не проявлятися роками. Однак тривале протікання інфекції без своєчасної діагностики та лікування може призвести до хронічних запальних і спайкових процесів у ділянці піхви, матки та її придатків, що може стати причиною безпліддя і невиношування вагітності.

Діагностику та лікування генітального мікоплазмозу у жінок проводять гінекологи медичного центру «ОН Клінік Одеса». Запис на прийом лікаря ведеться цілодобово.

Що таке мікоплазмоз

Мікоплазмоз — це інфекційне захворювання, яке викликається бактерією роду Mycoplasma. Збудник інфекції не має клітинної стінки, тому легко проникає в клітини органів і систем і внутрішньоклітинно паразитує.

Причини мікоплазмозу у жінок

Причиною виникнення генітального мікоплазмозу у жінок є зараження інфекцією, яка проникає в організм через статевий шлях або сечовипускальний канал. Мікоплазменна інфекція передається під час статевого контакту (під час вагінального та анального сексу) із зараженою людиною, зокрема без явних ознак (за стійкого імунітету людина може бути носієм інфекції без клінічної симптоматики). Фактори ризику розвитку мікоплазмозу у жінок:

• хронічні патології сечостатевої системи (цистит, уретрит, вагініт);
• дисбактеріоз піхви (через статеві інфекції, грибок, недостатню або надмірну інтимну гігієну, яка порушує кислотність і біоценоз піхви та знижує її захисні функції);
• переохолодження органів малого таза;
• гормональний збій (на тлі ендокринних порушень, стресу, в період вагітності або менопаузи, після аборту);
• зниження імунітету (на тлі перенесених інфекційних захворювань або операцій, патологій крові, авітамінозу, цукрового діабету, метаболічного збою, хіміотерапії);
• часте й неконтрольоване вживання антибіотиків, протигрибкових і гормональних засобів.

Мікоплазмоз не передається через кров або слину, оскільки бактерії живуть внутрішньоклітинно. Ризик зараження урогенітальним мікоплазмозом побутовим шляхом (під час спільного використання засобів інтимної гігієни, наприклад, рушників, мочалки, секс-іграшок) мінімальний, але не виключений, оскільки бактерії поза організмом у теплому і вологому середовищі можуть жити до двох годин.

Інфекція може передатися від матері до дитини трансплацентарно або під час природних пологів. У разі передання інфекції внутрішньоутробно в дитини може виникнути вроджений мікоплазмоз, тому жінкам важливо здавати аналізи на статеві інфекції в період планування і під час вагітності.

Симптоми і стадії мікоплазмозу у жінок

В офіційних класифікаторах не виділяють стадій мікоплазмозу у жінок. Інкубаційний період урогенітальної мікоплазмової інфекції триває від п'яти діб до чотирьох тижнів, здебільшого вона протікає у формі безсимптомного носійства.

Ознаки захворювання проявляються в період активного розмноження мікоплазм (у разі загострення хронічних патологій, запального процесу, зниження імунітету). Мікоплазмоз вражає слизові оболонки вагіни, цервікального каналу та шийки матки, тому у жінки можуть спостерігатися патологічні виділення (рясні білі або слизово-гнійні). Інші симптоми мікоплазмозу у жінок:

• свербіж, печіння, неприємний запах у піхві;
• почервоніння та набряклість вульви;
• порушення сечовипускання (часте, болюче, переривчасте);
• періодичний біль, що тягне, внизу живота або в попереку (що підсилюються під час сексу);
• дискомфорт під час статевого контакту (через сухість або подразнений стан стінок піхви);
• кров'янисті виділення після статевого акту.

Симптоми мікоплазмозу у жінок схожі з ознаками інших інфекцій статевих органів (наприклад, гарднерельозу або уреаплазмозу). Ідентифікувати інфекцію може гінеколог після обстеження.

Діагностика мікоплазмозу у жінок в Одесі

Діагностувати мікоплазмоз у жінок можна на підставі анамнезу, клінічних ознак і комплексу інструментальних та лабораторних досліджень. Діагностика мікоплазмозу у жінок може включати:

• кольпоскопію (обстеження стінок піхви та шийки матки за допомогою кольпоскопа);
• бакпосів секрету з цервікального каналу (для бактеріологічного дослідження флори);
• ПАП-тест (цитологічне дослідження клітин епітелію шийки матки на наявність атипії);
• ПЛР-тест урогенітального мазка (розпізнавання генотипу бактерії та визначення її концентрації).

Лабораторна діагностика мікоплазмової інфекції також передбачає імуноферментний аналіз, що виявляє в крові пацієнта специфічні антитіла класів IgM і IgG до Mycoplasma. Аналіз дає змогу виявити, в якій формі протікає захворювання — гострій чи хронічній. Позитивний результат аналізу на мікоплазмоз (у крові виявлено антитіла IgG до мікоплазми) вказує на поточну або нещодавно перенесену мікоплазмову інфекцію. Наявність у крові IgМ свідчить про недавнє зараження і гострий перебіг.

Для оцінки стану матки та її придатків і виявлення ступеня залученості в інфекційний процес гінеколог може направити на УЗД органів малого таза. Для оцінки загального стану організму і наявності супутніх патологій лікар призначить загальноклінічний і біохімічний аналіз крові та дослідження сечі.

Лікування мікоплазмозу у жінок в Одесі

Урогенітальний мікоплазмоз у жінок лікує гінеколог. Схема терапії залежить від форми захворювання, супутніх патологій, загального стану та індивідуальних особливостей організму. Лікування мікоплазмозу у жінок може включати:

• антибактеріальні препарати (макроліди, фторхінолони, тетрацикліни);
• антимікотичні (протигрибкові) засоби (для запобігання розвитку молочниці, оскільки антибіотики негативно впливають на власну позитивну мікрофлору);
• пробіотики (для підтримання мікрофлори кишківника).
• імуностимулюючі препарати;
• засоби місцевого застосування для санації й усунення симптоматики (вагінальні свічки, супозиторії, пігулки, що усувають запалення та свербіж).

Оскільки у мікоплазми відсутня клітинна стінка, вона стійка до багатьох поширених антибіотиків, тому самолікування неефективне. Антибіотики за мікоплазмозу має призначити гінеколог, враховуючи виявленого збудника інфекції та його стійкість до антимікробних препаратів.

У період лікування важливо утримуватися від статевих контактів, щоб не посилити симптоми (свербіж і печіння вульви) й уникнути повторного інфікування. Якщо у жінки постійний статевий партнер, йому також рекомендовано пройти діагностику і за необхідності лікування.

Тривалість терапії залежить від тяжкості захворювання. У разі виявлення інфекції на ранній стадії антибіотикотерапія в середньому становить два-три тижні.

Після терапії для контролю ефективності лікування гінеколог призначить повторні лабораторні аналізи. Лікування можна завершити тільки за негативного тесту на мікоплазмоз методом ПЛР.

Лікування мікоплазмозу антибіотиками під час вагітності до другого триместру не проводять, оскільки антимікробні препарати можуть завдати шкоди плоду (призвести до затримки або аномалій внутрішньоутробного розвитку). Під час вагітності може застосовуватися місцева терапія для усунення симптоматики. У другому триместрі гестації лікування мікоплазмозу протимікробними препаратами обов'язкове, щоб уникнути ускладнення пологів і передачі інфекції дитині.

Знизити ризики інфікування ЗПСШ у жінок можна за дотримання деяких запобіжних заходів. Профілактика мікоплазмозу включає:

• використання бар'єрних засобів контрацепції за наявності більш ніж одного сексуального партнера та з кожним новим;
• правильна інтимна гігієна (використовувати неагресивні засоби, робити спринцювання лише за призначенням лікаря);
• вчасне лікування запальних захворювань сечовидільної та статевої систем;
• підтримання імунітету (фізична активність, збалансоване харчування, контроль гормонального фону).

За наявності більше одного сексуального партнера необхідно щорічно здавати аналіз на приховані статеві інфекції. Жінкам важливо проходити профілактичні огляди гінеколога не менше одного разу на рік.

Записатися на консультацію гінеколога і лікування мікоплазмозу у жінок у медичному центрі «ОН Клінік Одеса» можна за телефоном або через форму запису на прийом.