Лікування синдрому хронічного тазового болю (СХТБ) в Одесі

Синдром хронічного тазового болю (СХТБ) — це постійний або періодично рецидивуючий біль в області малого таза, який триває понад шість місяців і не пов'язаний з недавньою травмою, менструальним циклом і вагітністю. СХТБ може виникати через запальні захворювання (ендометрит, цервіцит), новоутворення (кісти, поліпи, фіброміоми), защемлення нервів і м'язові спазми в області малого таза. Для усунення СХТБ зазвичай використовується медикаментозна терапія, яка може доповнюватися фізичними вправами.

В Одесі діагностикою та лікуванням хронічного тазового болю у жінок займаються гінекологи медичного центру «ОН Клінік Одеса». Запис на консультацію гінеколога ведеться цілодобово.

Причини синдрому хронічного тазового болю

Спровокувати хронічні тазові болі можуть захворювання, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ): гонорея, сифіліс, хламідіоз, трихомоніаз, мікоплазмоз. Інші причини тазових болів можуть включати:

• аденоміоз (вростання клітин слизової оболонки матки — ендометрію — в м'язовий шар);
• ендометріоз (розростання ендометрію за межами матки);
• запалення в тазовій області (ендометрит, цервіцит, вагініт, оофорит, сальпінгіт, аднексит, цистит);
• пролапс (опущення або випадання) матки;
• спайки в області малого таза (після операцій, запальних захворювань);
• міому матки (доброякісну пухлину, що складається з м'язового шару органу);
• фіброму матки (доброякісне новоутворення зі сполучної тканини);
• полікістоз яєчників (гормональне захворювання, що супроводжується утворенням множинних кіст);
• сечокам'яну хворобу (утворення каменів у нирках або сечовому міхурі);
• пієлонефрит (запалення нирок);
• склероз (потовщення і рубцювання) шийки сечового міхура;
• онкологічні захворювання органів малого таза (рак яєчників, шийки та тіла матки);
• стриктури (звуження) уретри;
• варикозне розширення вен малого таза;
• хронічний стрес.

Спровокувати больовий синдром можуть спазми м'язів тазового дна. До причин СХТБ у жінок належать також защемлення або подразнення статевого нерва, який відповідає за передачу нервових імпульсів в області промежини, статевих органів і анального каналу.

Симптоми синдрому хронічного тазового болю

Біль у малому тазу може відчуватися зліва, справа або бути двостороннім. Дискомфорт зазвичай охоплює нижню частину живота, нерідко віддає в пах, крижі, куприк і внутрішню поверхню стегон. За характером біль у тазу у жінок буває тупим, ниючим, тиснучим, колючим або переймоподібним. Інші симптоми синдрому хронічного тазового болю можуть включати:

• порушення менструального циклу (аменорею, поліменорею, олігоменорею);
• дискомфорт під час статевого акту (диспареунію);
• болісне і прискорене сечовипускання;
• нетримання сечі;
• відчуття неповного спорожнення кишечника і сечового міхура;
• болісну дефекацію;
• порушення стулу (закрепи, діарею) через дисфункцію тазових органів;
• важкість в малому тазу, що посилюється при фізичному навантаженні або тривалому перебуванні в одному положенні;
• зниження статевого потягу (лібідо);
• дратівливість, тривожність і порушення сну, викликані постійним дискомфортом.

Синдром хронічного тазового болю у жінок, спровокований ЗПСШ, може супроводжуватися аномальними виділеннями з піхви. Вагінальний секрет може набувати жовтого, зеленого або коричневого кольору, водянистої, пінистої або гнійної консистенції з різким неприємним запахом (кислим, тухлим).

Діагностика хронічного тазового болю в Одесі

На первинній консультації гінеколог аналізує скарги пацієнтки, уточнює інформацію про регулярність менструацій, кількість вагітностей, характер статевого життя, методи контрацепції та наявність хронічних захворювань органів малого таза (ендометриту, цервіциту, аднекситу). Потім лікар проводить фізикальний огляд у гінекологічному кріслі. Він включає візуальну оцінку стану вульви, піхви та шийки матки, а також пальпацію матки та придатків через піхву і передню черевну стінку для визначення їх розмірів, форми та рухливості.

Для постановки діагнозу лікар може призначити лабораторні аналізи та інструментальні дослідження. Лабораторна діагностика при хронічних тазових болях може включати:

• загальний аналіз сечі;
• аналіз сечі за Нечипоренко (кількісне визначення лейкоцитів, еритроцитів і циліндрів у сечі за підозри на запальні захворювання сечовидільної системи);
• загальний і біохімічний аналізи крові;
• тест на С-реактивний білок (маркер запалення в організмі);
• мікроскопію урогенітального мазка;
• бактеріологічний посів урогенітального мазка з визначенням чутливості збудників інфекції до лікарських препаратів;
• тести на ЗПСШ (хламідіоз, гонорею, трихомоніаз, мікоплазмоз, сифіліс);
• аналізи на гормони (естрогени, прогестерон, фолікулостимулюючий і лютеїнізуючий гормони, пролактин, тестостерон);
• цитоморфологічне дослідження мазка з шийки матки за Папаніколау (ПАП-тест);
• аналізи на онкомаркери.

Для детального вивчення структури слизової оболонки піхви та шийки матки лікар може провести кольпоскопію (огляд під багаторазовим збільшенням за допомогою оптичного приладу — кольпоскопа). Для оцінки стану матки, яєчників і маткових труб, виявлення ознак запалення, доброякісних і злоякісних пухлин гінеколог може скерувати на УЗД органів малого таза.

Для виключення запальних процесів у нирках і сечокам'яної хвороби лікар може призначити УЗД нирок. За підозри на нейрогенні причини болю в малому тазу (ураження статевого нерва, спазми м'язів) може знадобитися консультація невролога.

кольпоскоп для діагностики синдрому хронічного тазового болю в медичному центрі ОН Клінік Одеса

Лікування синдрому хронічного тазового болю в «ОН Клінік Одеса»

Лікування тазового болю підбирається індивідуально залежно від причини, що викликає дискомфорт, і спрямоване на його усунення, полегшення симптомів, профілактику ускладнень і рецидивів. Медикаментозна терапія тазового болю в гінекології може включати:

• антибіотики — усувають бактеріальні інфекції сечостатевої системи;
• антимікотики — запобігають розмноженню патогенної грибкової флори в урогенітальному тракті;
• противірусні засоби — пригнічують активність вірусів, що спричинили запалення органів малого таза;
• нестероїдні протизапальні засоби та анальгетики — знімають запалення та знижують вираженість хронічного тазового болю;
• спазмолітики та міорелаксанти — зменшують м'язові спазми;
• гормональні препарати — регулюють менструальний цикл, пригнічують патологічне розростання ендометрія;
• антидепресанти й анксіолітики — покращують загальний емоційний стан, знімають тривожність і дратівливість, що загострилися на тлі тазових порушень;
• вітаміни та мікроелементи — зміцнюють імунітет і прискорюють одужання;
• пробіотики — відновлюють баланс мікрофлори піхви.

У разі зниження тонусу м'язів тазового дна та пролапсу внутрішніх органів синдром тазового болю лікують у комплексі з вправами Кегеля — ритмічною напругою та розслабленням м'язів, що підтримують матку, сечовий міхур і пряму кишку. Вправи зміцнюють м'язи тазового дна, покращують кровообіг і допомагають знизити ризик нетримання сечі та подальшого опущення органів.

Записатися в медичний центр «ОН Клінік Одеса» для лікування болю в області таза можна за телефоном, вказаним на сайті, або через онлайн-форму запису на прийом. Уточнити ціну лікування синдрому хронічного тазового болю можна також на сайті або за телефоном у оператора.