Лікування уреаплазмозу (уреаплазми) у жінок в Одесі

У медичному центрі «ОН Клінік Одеса» відкрилось відділення дієтології

Уреаплазмоз — це інфекція, яка вражає органи статевої та сечовидільної систем. Патологію відносять до венеричних захворювань або ЗПСШ (захворювань, що передаються статевим шляхом).

Діагностику та лікування уреаплазмозу у жінок проводять гінекологи медичного центру «ОН Клінік Одеса». Запис на прийом гінеколога ведеться цілодобово.

Що таке уреаплазмоз у жінок

Уреаплазмоз у жінок — це запалення сечостатевої системи, викликане бактерією уреаплазмою (ureaplasma). Після зараження уреаплазма проникає в тканини слизових оболонок урогенітального тракту і контролюється імунною системою і, як правило, протікає приховано без специфічної симптоматики. Однак за певних умов (наприклад, за ослаблення імунітету, гормонального збою, стресу) бактерії уреаплазми починають активно розмножуватися і, досягнувши високої концентрації, спричиняють порушення мікробіоти піхви та розвиток бактеріального вагінозу.

Причини уреплазмозу у жінок

Причиною розвитку урогенітального уреаплазмозу у жінок є патологічне розмноження бактерій Ureaplasma. Уреаплазми є умовно-патогенними мікроорганізмами, які не мають клітинної оболонки і в нормальному співвідношенні присутні в організмі людини. Причини уреаплазмозу у жінок:

• зараження бактерією Ureaplasma, яка проникає через статеві шляхи або сечовипускальний канал;
• вагінальний дисбактеріоз (у мікрофлорі піхви значно знижується кількість корисних лактобактерій і відбувається активне зростання умовно-патогенних мікроорганізмів);
• зниження імунітету (на тлі авітамінозу, порушення обміну речовин, загострення хронічних патологій, стресу, переохолодження органів малого таза);
• хірургічні втручання на репродуктивних органах, аборти;
• безконтрольний прийом антибіотиків або кортикостероїдів;
• гормональний збій (на тлі ендокринних патологій, захворювань яєчників, клімаксу, вагітності).

У зоні ризику розвитку уреаплазмозу перебувають жінки з хронічними патологіями або імунодефіцитним станом (наприклад, аутоімунним тиреоїдитом, цукровим діабетом). Також ризики розвитку ЗПСШ у жінок підвищують паління і надмірне вживання алкоголю, оскільки вони впливають на обмін речовин і захисні функції організму.

Шляхи передачі уреаплазмозу у жінок

Уреаплазмоз передається статевим шляхом — під час сексу з інфікованою людиною, особливо без використання презервативів. Заражений партнер може бути носієм інфекції і не мати специфічної клінічної симптоматики.

Побутове зараження уреаплазмою (наприклад, через предмети особистої гігієни, тілесний контакт, поцілунок) неможливе, оскільки поза організмом бактерії не виживають. Також інфекція не передається через кров, оскільки бактерії живуть внутрішньоклітинно в уражених тканинах.

Уреаплазма може передатися від матері до дитини внутрішньоутробно (трансплацентарно) або під час природних пологів. Щоб уникнути інфікування дитини, важливо в період планування вагітності здавати аналізи на статеві інфекції.

Симптоми уреаплазми у жінок

Інкубаційний період розвитку уреаплазми становить від трьох до 60 днів. Однак захворювання може носити латентний (прихований) характер і не проявляти себе протягом декількох років (за стійкого імунітету і нормальної мікрофлори урогенітального тракту).

Перші ознаки патології з'являються, коли інфекція переходить в активну фазу під дією провокувальних чинників (наприклад, у разі ослаблення імунітету, порушення мікрофлори піхви, стресу або супутніх інфекцій сечовидільної чи статевої системи). Симптоми уреаплазмозу у жінок:

• свербіж і печіння в промежині;
• набряклість і почервоніння вульви;
• періодичні тягнучі болі внизу живота, які, як правило, посилюються після фізичних навантажень або статевого контакту;
• зміна об'єму, характеру і консистенції вагінальних виділень;
• болісні відчуття під час сексу;
• часте і болісне сечовипускання;
• постійне відчуття переповненого сечового міхура.

Як правило, урогенітальні інфекції супроводжуються рясними слизовими виділеннями з піхви, найчастіше з неприємним «рибним» запахом. У разі уреаплазмозу, що супроводжується іншими статевими інфекціями (наприклад, хламідіозом або гонореєю), можуть з'явитися зелені, пінисті або гнійні виділення.

За симптомів уреаплазмозу жінкам необхідно звернутися до гінеколога за консультацією. Без лікування урогенітальна інфекція здатна поширюватися на інші органи сечостатевої системи, спричиняючи запальні процеси, які можуть переходити в хронічні форми. Наслідки уреаплазмозу:

• цервіцит (запалення цервікального каналу);
• аднексит, сальпінгоофорит (запалення придатків матки);
• ендометрит (запалення матки);
• уретрит (запалення сечовипускального каналу).

На тлі хронічного запального процесу в матці та її придатках можуть розвиватися новоутворення (кісти, поліпи, міоми). Крім того, тривале протікання запалення в репродуктивних органах може призвести до спайкових процесів, що небезпечно розвитком безпліддя.

Види (класифікація) уреаплазмозу у жінок

Гінекологи класифікують захворювання за формою протікання, тривалістю перебігу та клінічною симптоматикою. Види уреаплазмозу у жінок:

• гострий. Супроводжується вираженою симптоматикою, розвивається стрімко і триває до двох місяців;
• хронічний. Характеризується млявими симптомами під час ремісії та вираженими — під час загострення, триває від двох місяців;
• рецидивний. Вид хронічного уреаплазмозу, з хвилеподібним перебігом (після лікування патології лабораторні показники нормалізуються, але через три місяці бактерії активно розмножуються, викликаючи симптоматику);
• персистуючий. Стійка форма хронічної патології.

За видом збудника уреаплазмоз поділяється на викликаний Ureaplasma urealyticum (зазвичай його присутність в організмі не виходить за межі нормальних значень) і спровокований Ureaplasma parvum (потребує призначення лікування). Найчастіше патологія протікає у формі носійства і не супроводжується симптомами, уреаплазми виявляються тільки під час проведення лабораторних досліджень.

Діагностика уреаплазмозу у жінок в Одесі

Діагностують урогенітальний уреаплазмоз у жінок гінекологи медичного центру «ОН Клінік Одеса». Лікар збере анамнез, проведе огляд і призначить лабораторні аналізи та інструментальні обстеження. Діагностика уреаплазмозу у жінок може включати:

• кольпоскопію (обстеження стінок піхви та шийки матки за допомогою оптичного приладу — кольпоскопа);
• мазок на мікрофлору піхви;
• ПАП-тест (цитологічне дослідження клітин епітелію шийки матки на наявність атипії);
• УЗД органів малого таза (для оцінки стану матки та її придатків).

Аналізи на уреаплазмоз у жінок включають дослідження крові методом ІФА, бактеріологічний посів секрету з піхви і ПЛР-тест на наявність збудника інфекції Ureaplasma. Позитивний ПЛР-аналіз вказує, що в біологічному матеріалі виявлено ДНК Ureaplasma spp. Імуноферментний аналіз крові (ІФА) дає змогу виявити наявність антитіл до уреаплазми та визначити характер патології (гострий або хронічний).

Завдяки комплексному дослідженню можна визначити не тільки уреаплазмоз, а й супутні інфекційні захворювання сечостатевої системи (грибки, хламідії, гонококи). Діагностику уреаплазмозу рекомендовано пройти і статевому партнеру пацієнта, а за необхідності — курс лікування.

Лікування гострого уреаплазмозу у жінок в Одесі

Нормою уреаплазми в аналізах у жінок вважається показник менше 10^4 КУО/мл. Лікування призначається, коли показник уреаплазми збільшується понад 10 у четвертому ступені або з'являються патологічні зміни (наприклад, дискомфорт або болісні відчуття в промежині, незвичні вагінальні виділення).

Схема лікування гострого уреаплазмозу в жінок залежить від його симптоматики, наявності супутніх захворювань та індивідуальних особливостей організму. Лікування гострого уреаплазмозу у жінок може включати:

• антимікробні препарати (призначають антибіотики, що здатні впливати на проникність бактеріальної стінки);
• засоби місцевого застосування для усунення симптоматики та відновлення нормального біоценозу піхви (вагінальні свічки, мазі, таблетки);
• імуномодулятори (для стимуляції захисних сил організму);
• антимікотичні препарати й пробіотики (з метою профілактики молочниці й дисбактеріозу кишківника під час антибіотикотерапії).

Під час лікування статевої інфекції важливо утримуватися від статевих контактів, щоб не допустити повторного зараження, приєднання іншої статевої інфекції та посилення симптомів (наприклад, подразнення зовнішніх статевих органів). Тривалість курсу терапії при уреаплазмозі в середньому триває два тижні.

Після лікування важливо пройти огляд гінеколога і здати контрольні лабораторні аналізи (бакпосів мазка, ПЛР-тест). Приймання препаратів у разі уреаплазмозу припиняється гінекологом тільки після проведення контрольних лабораторних досліджень, що підтверджують усунення інфекції.

Лікування хронічного уреаплазмозу у жінок в Одесі

Лікування хронічного уреаплазмозу, як правило, проводиться, коли інфекція загострюється. Винятки становлять випадки, коли жінка планує вагітність, оскільки перебудова гормонального фону може стати провокувальним фактором, який призведе до активного росту уреаплазм.

Терапія призначається індивідуально, відповідно до результатів діагностики, симптоматики та наявності ускладнень. Лікування хронічного уреаплазмозу у жінок може включати:

• антибіотики (у вигляді вагінальних супозиторіїв);
• антисептики місцевого застосування;
• препарати для нормалізації мікрофлори статевої системи.

Також можуть призначатися імуномодулювальні препарати і пробіотики з лактобактеріями і біфідобактеріями, що сприяють підвищенню місцевого імунітету і регуляції природної мікрофлори слизової оболонки піхви. Як загальнозміцнювальну терапію гінеколог може призначити вітаміни груп В, С і Е.

Під час лікування пацієнтці рекомендована дієта, що обмежує вживання солоної, копченої та гострої їжі, щоб не сприяти додатковому навантаженню на шлунково-кишковий тракт. У раціон слід вводити більше молочнокислих продуктів, овочів і фруктів.

Лікування рецидивуючого уреаплазмозу у жінок в Одесі

Рецидивуючу форму діагностують у разі загострення патології чотири і більше разів на рік. Лікування рецидивуючого уреаплазмозу у жінок може включати:

• антимікробні препарати місцевого застосування;
• санацію піхви (вагінальні антисептичні препарати);
• імуномодулятори, пробіотики, вітамінні комплекси (для підвищення імунітету, регуляції природної мікрофлори слизової піхви та її захисних властивостей).

Під час лікування пацієнтам рекомендується утриматися від статевого життя. Для поліпшення результатів терапії слід обмежити вживання важкої їжі, виключити алкоголь.

Щоб уникнути рецидиву захворювання, важливо дотримуватися рекомендацій гінекологів. Профілактика уреаплазмозу включає:

• використання презервативів із новими статевими партнерами;
• дотримання правил інтимної гігієни (застосування гігієнічних засобів без агресивних компонентів, ароматизаторів і барвників);
• фізична активність та збалансоване харчування (щоб уникнути порушення обміну речовин та гормонального збою);
• приймання медикаментозних препаратів (зокрема оральних контрацептивів) лише за призначенням лікаря;
• регулярні профілактичні огляди гінекологів.

Записатися на консультацію гінеколога і лікування уреаплазмозу у жінок в медичному центрі «ОН Клінік Одеса» можна за телефоном або через форму запису на прийом.