Кольпіт: симптоми, причини та методи лікування

Кольпіт (вагініт) — це запалення слизової оболонки піхви. У нормі у вагінальній мікрофлорі переважають лактобактерії (палички Додерлейна), які створюють кисле середовище, тим самим чинячи руйнівну дію на патогенні мікроорганізми. У разі дисбалансу мікрофлори або порушення гормонального фону створюються сприятливі умови для розмноження патогенних бактерій і запалення слизової оболонки піхви.
Гострий кольпіт характеризується різким і вираженим порушенням загального стану здоров'я: підвищується температура тіла, виникають слабкість і біль внизу живота. За хронічного кольпіту періоди загострення чергуються з ремісією (відсутністю симптомів), жінка відчуває дискомфорт під час статевих контактів, періодично виникають почервоніння та набряк статевих губ.
Ознаками кольпіту є рясні патологічні (зелені, жовті, пінисті, з неприємним запахом) виділення зі статевих органів. У разі вагініту виникають свербіж і печіння в піхві. Інші симптоми кольпіту:
Наслідки кольпіту включають запалення органів малого таза (яєчників, матки, маткових труб). При вагініті підвищується ризик розвитку ЗПСШ (захворювань, що передаються статевим шляхом) і передчасних пологів.
Кольпіт виникає внаслідок інфікування патогенними мікроорганізмами під час статевого акту. Залежно від збудника, існують такі види кольпіту:
Гінекологи виділяють неінфекційний вагініт, що виникає внаслідок спринцювання або використання ароматизованого мила через подразнення стінок піхви та порушення нормальної мікрофлори. Зниження рівня естрогену (стероїдного статевого гормону) за гормонального дисбалансу або клімаксу призводить до витончення слизової оболонки піхви та розвитку атрофічного (сенільного) кольпіту.
Причини вагініту
Причинами кольпіту є безконтрольне приймання антибактеріальних або гормональних препаратів, носіння вологого або обтислого одягу. Ризик розвитку патології підвищується на тлі цукрового діабету через порушення роботи імунної системи.
Рівень естрогенів в організмі жінки знижується під час менопаузи, лактації (грудного вигодовування) і під час прийому деяких протизаплідних препаратів. Зміна гормонального фону може виникнути на тлі хіміотерапії та після видалення обох яєчників.
У разі сенільного кольпіту зменшується кількість вагінальної змазки, що призводить до болісних відчуттів під час статевого акту, виникає часте і болісне сечовипускання. Атрофічний кольпіт у літніх жінок проявляється свербінням і печінням у ділянці геніталій, кров'янистими виділеннями з піхви. Патологія може призвести до нетримання сечі та рецидивуючої інфекції сечовивідних шляхів (уретриту, циститу).
Трихомонада — патогенний мікроорганізм, що передається статевим шляхом. Інкубаційний період (час від моменту зараження до появи симптомів) становить близько 5-28 днів.
За трихомонадного кольпіту виникають свербіж і печіння статевих органів, біль під час сексуальних контактів і сечовипускання. Трихомоніаз проявляється зелено-жовтими або пінистими виділеннями з неприємним запахом із піхви. За відсутності лікування підвищується ризик розвитку раку шийки матки.
Кандиди є частиною нормальної мікрофлори піхви, за їхнього надмірного зростання виникає дріжджовий кольпіт. Патологія характеризується свербінням і почервонінням геніталій, дискомфортом під час сексу. У разі кандидозного кольпіту з'являються білі «сирнисті» виділення зі статевих органів.
У разі кольпіту під час вагітності з'являються рясні білі або зелено-жовті виділення з неприємним запахом. Жінка відчуває свербіж у ділянці геніталій, зовнішні статеві органи червоніють і набухають.
Кольпіт під час вагітності може призвести до передчасних пологів і низької маси тіла плода. Для запобігання появи ускладнень необхідно здати аналізи на ЗПСШ під час планування і під час вагітності.
Для діагностики кольпіту гінеколог збирає анамнез, проводить огляд і бере мазок зі слизової оболонки піхви та шийки матки. У разі порушення сечовипускання лікар направляє на аналіз сечі.
Лікування кольпіту передбачає приймання антибактеріальних таблеток або використання протигрибкових вагінальних свічок. Тривалість терапії залежить від тяжкості патології, у середньому лікування триває близько 10-14 днів.
Негормональне лікування атрофічного кольпіту полягає в застосуванні зволожувального вагінального крему. Для зменшення дискомфорту під час статевого акту необхідно використовувати лубрикант на водній основі. Для лікування атрофічного вікового кольпіту лікар може призначити вагінальні свічки або крем, що містять естроген.
Для того, щоб швидше вилікувати кольпіт, необхідно щонайменше двічі на день підмиватися під проточною водою без використання ароматичних гелів для душу і щодня міняти спідню білизну. Запобігти розвитку сенільного вагініту допомагає регулярне (два-три рази на тиждень) статеве життя, оскільки під час сексу підвищується приплив крові до статевих органів, тим самим запобігається розвиток структурних змін слизової оболонки піхви.
Збудники бактеріального кольпіту передаються під час статевого акту або під час використання загальних засобів особистої гігієни (рушників, мочалок). Для запобігання інфікуванню необхідно використовувати бар'єрні методи контрацепції (презервативи) і дотримуватися правил особистої гігієни.
Кандидозний кольпіт — це молочниця, що виникає внаслідок надмірного росту і розмноження грибка роду Кандида. Атрофічний (виникає через дефіцит естрогенів), бактеріальний (розвивається в разі інфікування трихомонадою, хламідією) та неінфекційний (з'являється внаслідок спринцювання або використання ароматизованих гелів) кольпіти не є молочницею.
Лікувати кольпіт у домашніх умовах не можна, оскільки самолікування може призвести до прогресування патології. Лікування кольпіту содою або іншими народними методами небезпечне розвитком запалення матки та її придатків через порушення мікрофлори й подразнення слизової оболонки внутрішніх статевих органів.