Що таке деменція?
Деменція — це загальний термін, який використовується для опису груп захворювань, що впливають на мислення, пам'ять і судження. Для деменції також характерні зміни особистості, поведінки та настрою.
Згідно з дослідженням, близько 50% людей старше 85 років стикаються з когнітивними порушеннями. Деменція вважається ранньою, якщо розвивається у віці до 65 років.
Причини та фактори ризику розвитку деменції
Поставте своє питання Неврологу «ОН Клінік»
Деменція починається з пошкодження клітин головного мозку через неврологічні захворювання, травми чи порушення кровопостачання. Внаслідок цього погіршується взаємодія між різними зонами мозку, що призводить до втрати здатності коректно обробляти й аналізувати інформацію, контролювати виконання фізичних дій (наприклад, ходьбу). Можливі причини деменції:
- хвороба Гентінгтона. Призводить до порушення вироблення білка гентінгтина, що відповідає за функціонування нейронів. На фоні захворювання відбувається руйнування клітин головного мозку, що призводить до поступового погіршення координації рухів та управління м'язами;
- хвороба Паркінсона. Характеризується загибеллю клітин, що виробляють дофамін (переважно в підкірковій частині мозку). Як наслідок сповільнюються рухи, з'являється тремор, погіршується хода, а також виникають проблеми з мисленням і концентрацією уваги;
- хвороба Крейтцфельдта-Якоба. Призводить до накопичення в клітинах головного мозку інфекційних білків пріонів, які пошкоджують і руйнують нейрони. На фоні захворювання в мозку утворюються множинні уражені вогнища, що спричиняють забудькуватість, дезорієнтацію, галюцинації, неконтрольовані м'язові скорочення (судоми) та спазми, параліч;
- синдром Верніке-Корсакова. Розвивається через гостру нестачу тіаміну (вітаміну В1), основною функцією якого є перетворення їжі на енергію. Призводить до нестійкої ходи, сплутаності свідомості, втрати координації, погіршення зору (наприклад, двоїння в очах);
- черепно-мозкова травма. Травматичні ушкодження (забої, струс і здавлення) впливають на структуру та функцію мозку, спричиняючи погіршення пам'яті, концентрації, психічні розлади;
- прогресуючий над'ядерний параліч. Впливає на нервові шляхи, відповідальні за рухові функції та координацію;
- нейросифіліс. Попадання в нервову систему бактерій Treponema pallidum (збудників сифілісу) призводить до руйнування нервових тканин у головному мозку;
- вірус імунодефіцит людини (ВІЛ). Інфікує центральну нервову систему, спричиняє хронічне запалення та структурні зміни в мозку.
Ризик деменції збільшується з віком через біологічні зміни в головному мозку (наприклад, накопичення білка бета-амілоїду). Деменція зазвичай не передається у спадок, проте наявність генетичної схильності чи мутацій у ДНК (наприклад, такої, що спричиняє синдром Дауна) підвищують імовірність розвитку захворювання. Незбалансований раціон харчування, що включає велику кількість смаженої та жирної їжі, може вплинути на когнітивні функції. Інші фактори ризику деменції:
- відсутність фізичної активності;
- зловживання алкогольними напоями;
- надмірна вага чи ожиріння;
- підвищений артеріальний тиск;
- цукровий діабет першого-другого типу;
- високий рівень холестерину в крові;
- тютюнопаління;
- депресія;
- порушення сну (наприклад, апное);
- тривалий прийом лікарських препаратів (спазмолітичних, снодійних).
Нестача вітамінів В6, В12, Д і фолієвої кислоти підвищує ймовірність розвитку патології. Дослідження підтверджують, що ризик деменції підвищується через вплив забрудненого повітря (особливо від вихлопних газів і спалювання деревини).
Які захворювання можуть спричинити «тимчасову деменцію»?
Неврологічні, метаболічні та ендокринні патології можуть спричиняти когнітивні та рухові порушення. Стани та захворювання, що спричиняють «тимчасову деменцію»:
- гідроцефалія нормального тиску (скупчення спинномозкової рідини в шлуночках головного мозку);
- дефіцит вітамінів (В1, B6, B12, Е) і мікроелементів (наприклад, міді);
- бактеріальні (сифіліс і хвороба Лайма) чи вірусні інфекції (ВІЛ, коронавірус);
- хвороба Аддісона чи Кушинга;
- низький рівень цукру в крові (гіпоглікемія);
- вплив важких металів (наприклад, миш'яку та ртуті);
- високий рівень кальцію (гіперкальціємія);
- рубцювання печінки (цироз);
- захворювання щитоподібної залози (наприклад, гіпертиреоз, гіпотиреоз);
- пухлини головного мозку;
- субдуральні гематоми (кровотечі між головним мозком і його зовнішньою оболонкою).
Ознаки деменції можуть бути побічним ефектом снодійних і заспокійливих засобів, антидепресантів, протисудомних, седативних і знеболювальних препаратів. Інфекції сечовивідних шляхів, легень, центральної нервової системи та головного мозку, спричинені грибками, бактеріями та паразитами, також можуть спричиняти когнітивні симптоми.
Види деменції
Захворювання класифікують залежно від причини та принципу розвитку патології. Виділяють три групи захворювання: первинні (стани, за яких деменція є основним симптомом), вторинні (спричинені іншим захворюванням або травмою), оборотні (призводять до симптомів, подібних до недоумства, мають тимчасовий характер).
| Види первинної деменції | |
| Назва | Характеристика |
| Хвороба Альцгеймера (стареча деменція) | Є найпоширенішим видом деменції, який спричиняє 60-80% випадків захворювання серед літніх людей. За хвороби Альцгеймера руйнуються нервові клітини головного мозку та погіршується сприйнятливість здорових нейронів до хімічних «месенджів» (нейромедіаторів), які передають сигнали між клітинами. За старечої деменції в клітинах мозку накопичуються нерозчинні білки бета-амілоїди, підвищується рівень тау-білків, формуються бляшки з відмерлих нейронів і нейрофібрилярні клубки, що впливає на пам'ять, концентрацію і навчання. |
| Судинна деменція | Спричинена зниженням або блокуванням кровопостачання мозку, через яке відбувається кисневе голодування та поступове відмирання нейронів. Судинна деменція зазвичай виникає після інсульту чи на фоні атеросклерозу. |
| Лобово-скронева деменція | Пов'язана з ушкодженням лобових і скроневих часток головного мозку, які відповідають за планування, ухвалення рішень, контроль над поведінкою та емоціями. Одним із видів лобово-скроневої деменції є фронтотемпоральна деменція (хвороба Піка), яка характеризується атрофією (відмиранням) нейронів і наявністю аномальних клітин у головному мозку. |
| Деменція з тільцями Леві | Супроводжується утворенням у корі головного мозку аномальних білкових відкладень, які пошкоджують нервові клітини. Як наслідок цього порушується увага, знижується активність, погіршується виконавча функція (відповідає за планування, розв'язання складних завдань), з'являються галюцинації, марення, параноя. Також можлива раптова втрата пам'яті. |
| Змішана деменція | Характеризується поєднанням кількох видів деменції (наприклад, старечої та судинної), що ускладнює її своєчасну діагностику та підбір курсу терапії на ранніх стадіях для уповільнення прогресування захворювання. |
Окремо виокремлюють алкогольну деменцію, спричинену частим і тривалим вживанням спиртних напоїв, які чинять токсичний вплив на нервові клітини мозку. Алкоголь спричиняє запалення, окислювальний стрес, дефіцит поживних речовин, структурні та судинні зміни в головному мозку, призводячи до симптомів деменції в молодих і літніх людей.
Симптоми та стадії деменції
Ознаки деменції індивідуальні, залежать від причини та виду захворювання, а також від ступеня пошкодження нервових клітин у головному мозку. Зрозуміти, що починається деменція, можна за першими ознаками, які включають погіршення короткострокової пам'яті, що призводить до забування недавніх подій або інформації, повторення запитань і нещодавно сказаних висловів. Інші симптоми деменції:
- розміщення часто використовуваних предметів у незвичних місцях (наприклад, зубної щітки в спальні чи каструлі в передпокої);
- нездатність підібрати потрібні слова;
- часті паузи в розмові;
- різкі перепади настрою;
- зміна поведінки (наприклад, відмова від спілкування з друзями);
- порушення координації та контролю рухів;
- дезорієнтація в часі та просторі;
- складнощі з плануванням та організацією;
- підвищене занепокоєння та тривожність;
- надмірна підозрілість (параноя);
- зорові чи слухові галюцинації;
- зміна режиму сну (наприклад, безсоння);
- сплутаність свідомості, депресія.
Перші симптоми деменції у молодих зазвичай включають проблеми з рухом, ходьбою, рівновагою та координацією. Погіршення пам'яті відбувається при прогресуванні захворювання.
Ознакою деменції у жінок і чоловіків є нездатність раціонально мислити та приймати рішення. Складнощі з виконанням щоденних завдань (наприклад, чищенням зубів, приготуванням їжі, купанням і одяганням) можуть бути симптомом прогресуючої старечої деменції. Згодом пацієнтам знадобиться допомога у виконанні всіх повсякденних справ: відвідуванні туалету, прийомі їжі, гігієнічних процедур.
Залежно від ступеня ураження головного мозку виділяють чотири основні ступені захворювання.
| Стадії деменції | |
| Назва | Характеристика |
| Початкова | Зазвичай протікає безсимптомно чи має не чітко виражені симптоми. Пацієнт може забувати нещодавно почуту інформацію, проте забудькуватість може сприйматися оточуючими як неуважність. |
| Помірна | Симптоми поступово прогресують, забудькуватість посилюється. Пацієнт може інколи втрачати здатність орієнтації в просторі (вдома, на вулиці чи роботі, за кермом). |
| Важка | Виникають проблеми з координацією та рівновагою, труднощі з виконанням простих повсякденних справ. Пацієнту необхідний догляд, що включає допомогу в приготуванні та прийомі їжі, здійсненні гігієнічних процедур. |
| Фекальна | На фекальній стадії деменції пацієнт насилу ходить, нахиляється, часто втрачає орієнтацію в просторі та часі. Можливі повна втрата пам'яті, порушення ковтання, сечовипускання та дефекації. |
Також іноді виділяють передсмертну стадію деменції, яка проявляється нездатністю ходити, сидіти, іноді — підніматися з ліжка. Також у пацієнта можуть виникнути проблеми з прийомом їжі та травленням.
Який лікар лікує деменцію?
Для діагностики та лікування захворювання необхідно записатися на прийом до невролога, оскільки в більшості випадків деменція спричинена порушеннями у функціонуванні нервової системи (наприклад, хворобою Альцгеймера чи Паркінсона). Консультація психотерапевта потрібна за змін у психічному здоров'ї: появи дратівливості, агресивності, перепадів настрою чи депресії.
Методи діагностики деменції
За підозри на деменцію невролог проводить тести та дослідження, спрямовані на оцінку розумових навичок і когнітивних функцій, перевірку функціонування головного мозку. Діагностика деменції:
- аналіз скарг. Лікар запитує пацієнта про проблеми з пам'яттю, мисленням і концентрацією уваги, уточнює час появи та інтенсивність ознак;
- збір особистого та сімейного анамнезу. Невролог уточнює інформацію про хронічні захворювання, перенесені інфекції та черепно-мозкові травми, а також про наявність деменції у близьких родичів;
- фізичний огляд. Під час огляду лікар вимірює артеріальний тиск, перевіряє рефлекси та наявність тремору рук, оглядає шкірні покриви (для виключення інших захворювань);
- когнітивні та нейропсихологічні тести. Спрямовані на перевірку пам'яті, уваги, абстрактного мислення та мовних здібностей. Тести надають об'єктивні дані про ступінь порушення функціонування головного мозку;
- комп'ютерна томографія (КТ). Допомагає отримати детальні зображення структур мозку, виявити атрофію, наявність пухлин, кіст. КТ також може використовуватися для виключення інших станів, що імітують симптоми деменції;
- магнітно-резонансна томографія (МРТ). Дозволяє побачити зміни в розмірах і формі різних ділянок головного мозку, а також виявляти судинні порушення;
- позитронно-емісійна томографія (ПЕТ). Використовується для оцінки метаболічної активності мозку, для виявлення відкладень амілоїду і тау-білка;
- лабораторні тести. Аналізи крові можуть проводитися для оцінки функції нирок і печінки, виявлення інфекцій, а також для вимірювання рівня вітамінів і мінералів.
За підозри на деменцію пацієнту призначають психіатричну експертизу, спрямовану на виявлення депресії, тривоги, агресивної чи метушливої поведінки. Експертиза також оцінює соціальні умови життя, наявність підтримки, виявляючи фактори, що впливають на загальне благополуччя пацієнта.
За результатами діагностики невролог підбирає тип і дозування ліків від деменції. Препарати від агресії при деменції призначає психіатр.
Як лікувати деменцію?
Препарати від деменції підбирають залежно від типу та причини патології, інтенсивності та швидкості прогресування симптомів. Методи лікування деменції:
- інгібітори холінестерази. Збільшують рівень ацетилхоліну в мозку, стимулюючи передачу нервових імпульсів в зонах, відповідальних за когнітивні функції. Таблетки від деменції допомагають уповільнити втрату пам'яті та погіршення когнітивних здібностей;
- антагоністи рецепторів NMDA. Регулюють активність глутамату, запобігаючи надмірній стимуляції NMDA-рецепторів, яка може призвести до клітинного пошкодження;
- антиамілоїдні препарати. Розроблені для цілеспрямованого впливу на патологічні білки (наприклад, бета-амілоїд, що формує амілоїдні бляшки в мозку);
- антидепресанти. Застосовуються для управління симптомами депресії, яка часто супроводжує деменцію. Ліки впливають на біохімічні механізми в мозку, покращуючи настрій і психічне благополуччя пацієнта.
Заспокійливі за деменції (наприклад, бензодіазепіни чи антипсихотики) призначають за агресивної чи тривожної поведінки, підвищеного занепокоєння. Снодійне застосовується для лікування порушень сну за деменції, без рецепта засоби краще не купувати, оскільки підбір препаратів і визначення їх дозування здійснюється лікарем.
Як пристосуватися до життя з деменцією?
За деменції важливо внести зміни в повсякденне життя для підтримки самостійності, гарантування безпеки, запобігання стресу та занепокоєння. Рекомендації, які допомагають пристосуватися до життя з деменцією:
- Створіть чіткий і передбачуваний розклад для кожного дня. Він має включати час для їжі, відпочинку, фізичної активності.
- Використовуйте різні методи для нагадування про важливі речі (записки, нотатки на телефоні, мітки на карті).
- Переконайтеся в безпеці квартири чи будинку. Необхідно прибрати гострі предмети, підтримувати достатнє освітлення.
- Організуйте навколишній простір. Важливо залишити в шафах одяг для поточного сезону (допоможе уникнути плутанини), використовувати ярлики для папок з документами, ліків, ключів.
- Займайтеся легкою фізичною активністю. За деменції важливо регулярно гуляти та виконувати прості вправи на розтяжку, проте не рекомендується виходити на вулицю під час поганої погоди (наприклад, під час буревію, ожеледиці), робити різкі повороти та нахили.
- Підтримуйте контакти з сім'єю та друзями. Соціальна активність сприяє нормалізації емоційного стану.
- Забезпечте регулярне, здорове та збалансоване харчування. Можна використовувати ярлики для підписування продуктів, контейнери для різних продуктів, а також нагадування в телефоні, щоб уникнути пропусків прийомів їжі.
Людям з деменцією потрібно регулярно відвідувати лікаря, тому попросіть родичів або друзів нагадати про візит до невролога. Також важливо скласти план дій, який буде реалізовано за погіршення стану.
Як залишатися самостійним з діагнозом «деменція»?
Залишатися самостійним з діагнозом «деменція» допоможуть нагадування про важливі речі за допомогою нотаток, будильників, мобільних застосунків або електронних календарів. Для забезпечення додаткової підтримки та безпеки можна використовувати спеціальні пристрої та технології (наприклад, «розумні» домашні системи).
Що не можна робити за деменції?
За деменції не можна вживати алкоголь, оскільки він чинить негативний вплив на клітини мозку, погіршуючи когнітивні функції. Через порушення пам'яті та уваги не рекомендується сідати за кермо. Також краще відмовитися від відвідування незнайомих місць через ризик підвищеного занепокоєння та дезорієнтації.
Скільки живуть з деменцією?
Тривалість життя залежить від типу та причини захворювання. У середньому після встановлення діагнозу за хвороби Альцгеймера живуть 8-10 років, за деменції з тільцями Леві — близько шести років, за судинної — близько п'яти років, за лобно-скроневої — шість-вісім років.
Як спілкуватися з людиною з деменцією?
Комунікація вимагає терпіння, емпатії та розуміння особливостей стану пацієнта. Рекомендації для спілкування з людиною з деменцією:
- використання позитивних слів і доброзичливого тону під час розмови;
- уникнення складних запитань і фраз для забезпечення легкості сприйняття;
- застосування чітких і конкретних інструкцій з одним варіантом дії, щоб уникнути плутанини;
- використання невербальних засобів (потрібно звертати увагу на міміку, жести та вираз обличчя);
- встановлення емоційного зв'язку за допомогою дружніх погладжувань;
- структурування бесіди та поетапне надання інформації;
- застосування візуальних засобів (картинок, фотографій) для підтримки розмови та забезпечення розуміння.
Під час розмови важливо підтримувати гарний настрій і позитивні емоції. Необхідно виявляти щирий інтерес до співрозмовника, не проявляти дратівливості за його нездатності чітко висловити думки.
Догляд за людиною з деменцією
У міру прогресування захворювання людина поступово втрачає здатність виконувати повсякденні справи та забезпечувати свої базові потреби. Догляд за людиною з деменцією може включати:
- створення безпечного середовища з урахуванням фізичних і когнітивних обмежень;
- підтримання режиму з певним часом для їжі, гігієнічних процедур і відпочинку;
- забезпечення фізичного комфорту (зручного одягу, чистої спідньої білизни);
- контроль своєчасного прийому лікарських препаратів;
- запобігання соціальній ізоляції людини;
- підтримання розумової активності (через ігри, пазли, заучування віршів, читання).
Також важливо забезпечити людині з деменцією різноманітне та збалансоване харчування, з огляду на індивідуальні уподобання та можливі труднощі з ковтанням. У міру погіршення стану може знадобитися перехід на м'яку (пюре) чи рідку (супи) їжу.
За нездатності пацієнта підніматися з ліжка та постійного перебування в лежачому положенні необхідно вжити профілактичних заходів для запобігання пролежнів — пошкоджень шкіри, які зазвичай утворюються в ділянці стегон, попереку та ніг. Профілактика пролежнів включає:
- зміну положення тіла щогодини;
- піднімання тіла за допомогою спеціальних систем за рахунок сили рук (за можливості);
- використання функціональних ліжок (допомагають змінювати положення тіла, управляються за допомогою пульта);
- застосування подушок і матраців, що зменшують тиск;
- регулювання висоти ліжка (підйом на 30 градусів);
- підтримання чистоти та сухості шкіри;
- захист шкіри за допомогою зволожувальних кремів;
- регулярну заміну нижньої та постільної білизни;
- щоденний огляд шкірних покривів.
Заі появи пролежнів необхідно накласти на рани пов'язки для прискорення загоєння та запобігання інфікуванню. Потрібно промивати рани м'яким очищувальним засобом без агресивних компонентів або розчином солоної води. Після очищення ран потрібно акуратно просушити шкіру та повторно накласти пов'язку.
Ускладнення деменції
Захворювання впливає на головний мозок, а в міру прогресування — на всі системи організму. Ускладнення деменції:
- зневоднення та недостатнє харчування. Через погіршення когнітивних функцій пацієнти можуть забувати про необхідність пити воду чи їсти, зазнавати труднощів при приготуванні їжі, що призводить до дефіциту рідини та поживних речовин. З часом також порушується здатність до жування та ковтання;
- нездатність виконувати повсякденні завдання. Деменція може призвести до втрати навичок самообслуговування (наприклад, вміння одягатися, купатися та підтримувати гігієну);
- пролежні. Пацієнти можуть відчувати труднощі зі зміною положення тіла чи переодяганням, що збільшує ризик утворення пролежнів через тривалий тиск на певні ділянки шкіри;
- травми та переломи кісток. Погіршення координації та зниження моторних навичок при деменції роблять пацієнтів більш схильними до падінь;
- серцеві напади. Деменція підвищує ризик інфаркту, оскільки впливає на серце та кровоносні судини.
При прогресуванні пошкодження клітин головного мозку пацієнт може забути про прийом лікарських препаратів. Недотримання рекомендацій лікаря підвищує ризики бактеріальної інфекції, сепсису та ниркової недостатності.
Чи можна запобігти деменції?
Уникнути деменції складно, оскільки в більшості випадків захворювання викликане генетичними мутаціями чи віковими змінами головного мозку. Однак при дотриманні простих рекомендацій можна знизити ймовірність хвороби пам'яті за рахунок виключення факторів ризику. Профілактика деменції:
- підтримання інтелектуальної активності. Розумові заняття (заучування віршів, вивчення нової мови) та тренування (читання, головоломки, кросворди, настільні ігри) сприяють зміцненню нейронних зв'язків і підтримці когнітивних функцій;
- фізична активність. Регулярні фізичні вправи (щонайменше 150 хвилин на тиждень) покращують кровообіг, сприяють здоров'ю судин і зменшують ризик чинників, пов'язаних з розвитком деменції (цукрового діабету та гіпертонії);
- відмова від куріння. Відмова від тютюнопаління сприяє поліпшенню кровопостачання мозку, зниженню запальних процесів і мінімізації оксидативного стресу, що в підсумку знижує ризик розвитку деменції та підтримує загальне здоров'я мозку;
- якісний сон. Регулярний сон відіграє важливу роль в оновленні та відновленні нейронних структур, сприяючи підтримці когнітивних функцій і запобігаючи негативному впливу на мозок;
- управління факторами ризику. Знизити ризик деменції допоможуть контроль артеріального тиску, рівня холестерину та глюкози в крові, а також нормалізація ваги;
- захист голови. Під час катання на велосипеді або мотоциклі, під час роботи на будівництві чи виконання будівельних робіт удома важливо носити захисне обмундирування (наприклад, шоломи, каски).
Дослідження підтверджують, що середземноморська дієта позитивно впливає на загальний стан здоров'я та артеріальний тиск, знижує ризик старечого недоумства. Раціон харчування має бути багатим на фрукти, овочі, цільнозернові продукти, а також на омега-3 жирні кислоти (містяться в лососі, скумбрії, горіхах, авокадо, рослинних оліях).
Деякі дослідження показують, що люди з низьким рівнем вітаміну D у крові більш схильні до розвитку хвороби Альцгеймера. Однак приймати вітамінні комплекси без попереднього проходження обстеження та консультації з лікарем не можна, щоб уникнути передозування.
Неврологія в ОН Клінік Черкаси
Популярні питання
Люди з деменцією можуть поводитися агресивно, оскільки на тлі захворювання втрачається здатність до мислення та встановлення причинно-наслідкового зв'язку між явищами, порушується пам'ять і сприйняття, виникають галюцинації. Дії під час нападу агресії в людини з деменцією:
- Зберігайте спокій і не піддавайтеся емоціям, говоріть розмірено.
- Не намагайтеся спростувати ілюзії та хибні уявлення людини, підтримайте її почуття та спробуйте перенаправити фокус уваги.
- Зробіть навколишнє середовище безпечним, видаливши гострі предмети, які можуть призвести до травм.
- Запропонуйте людині з деменцією взяти участь у спокійній діяльності (наприклад, послухати музику, почитати книгу чи зайнятися рукоділлям).
- Використовуйте ніжні дотики, уникайте різких рухів і зберігайте дистанцію, щоб не викликати занепокоєння.
- Спробуйте визначити, що могло стати причиною агресивної поведінки, та зробіть кроки для запобігання подібних ситуацій у майбутньому.
Постарайтеся уникати вираження роздратування чи невдоволення, оскільки негативний настрій може підвищити рівень напруги. За неможливості заспокоїти людину з деменцією необхідно звернутися по спеціалізовану медичну допомогу.
Через погіршення когнітивних функцій пацієнт забуває про прийом їжі, що може призвести до періодичного голодування, дефіциту поживних речовин і калорій. Зміни в мозку також впливають на апетит і відчуття насиченості, що може сприяти недостатньому харчуванню та різкій втраті ваги.
Деменція призводить до зневоднення та нестачі поживних речовин і вітамінів, що з часом спричиняє ослаблення імунної системи. У результаті підвищується ризик вірусної чи бактеріальної інфекції (наприклад, пневмонії), яка прискорює прогресування патології та призводить до смерті.
У міру погіршення деменції відбуваються незворотні структурні зміни в мозку, спричинені формуванням амілоїдних бляшок і нейрофібрилярних клубків. Ці зміни призводять до поступової втрати когнітивних функцій, включаючи пам'ять і мислення, а також впливають на емоційний стан і здатність до самообслуговування, погіршуючи загальний фізичний і психічний стан пацієнта.
Хвороба Альцгеймера — різновид деменції, який характеризується дегенерацією тканин головного мозку та порушенням психічної функції. Захворювання призводить до втрати пам'яті, дезорієнтації, зміни характеру та проблем з мовленням.
Юлія
1 місяць тому
