Що таке сифіліс?
Сифіліс — це інфекційне захворювання, збудником якого є бактерія бліда трепонема. Бактерія, потрапляючи в організм, розмножується і поширюється тканинами, спричиняючи патологічні процеси.
Як передається сифіліс?
Поставте своє питання Гінекологу «ОН Клінік»
Сифіліс передається від зараженої людини статевим шляхом або через кров. Шляхи передачі сифілісу:
- застосування заражених шприців, голок, обладнання для татуювань;
- переливання крові від інфікованого донора;
- через рани, тріщини, порізи;
- використання заражених предметів особистої гігієни (наприклад, зубної щітки, рушника, мочалки, манікюрних інструментів).
Заразитися трепонемою можна через поцілунок за наявності в роті ран або виразок. Також інфекція передається від матері до дитини під час внутрішньоутробного розвитку або під час пологів. Побутове зараження сифілісом (під час відвідування громадських саун, лазень, басейнів) неможливе, оскільки трепонема не живе поза людським організмом.
Які симптоми сифілісу?
Сифіліс має стадійний перебіг, кожна стадія має свої відмінні симптоми. Інкубаційний період сифілісу триває від восьми днів до чотирнадцяти тижнів.
Стадії розвитку сифілісу
Стадії сифілісу та їхні симптоми | |
Первинний сифіліс | Починається з моменту появи шанкра (щільної темно-червоної виразки діаметром від двох до 15 міліметрів) і триває до появи висипу (приблизно триває шість-сім тижнів). Первинна стадія супроводжується збільшенням лімфовузлів, людина стає заразною для інших. |
Вторинний сифіліс | Характеризується специфічним темно-червоним плямистим висипом зі слабким лущенням і кровоточивістю. Відбувається ураження внутрішніх органів і нервової системи. |
Третинний сифіліс (латентна стадія) | Настає за відсутності лікування і характеризується появою сифілітичних гум (підшкірних вузлів, які з часом розкриваються і утворюють виразки) на шкірі. Латентна стадія сифілісу характеризується поліпшенням самопочуття і зникненням симптомів, але прихована інфекція продовжує розвиватися. Можуть уражатися головний мозок, аорта, серце, кістки та суглоби. |
Шанкр під час сифілісу з'являється в місці проникнення збудника, найчастіше в ділянці геніталій (пенісі, вульві, анусі), на губах або в роті. Він може бути одиничним або множинним, як правило, розвивається безболісно і самостійно минає протягом трьох-шести тижнів. Первинна стадія захворювання характеризується зміною характеру виділень зі статевих шляхів у чоловіків і жінок (з'являється різкий запах і гнійні домішки). Також у зараженої людини може погіршитися самопочуття: з'являється слабкість, головний біль, втома, знижується апетит. Після появи висипу при сифілісі може підвищуватися температура тіла.
Який вигляд має сифіліс?
Перша ознака сифілісу — шанкр, який має вигляд круглої, щільної та яскраво-червоної ерозії або виразки. З нього може виділятися рідина. Шанкри сифілісу зображені на фото.
На другій стадії захворювання з'являється дрібний червоно-коричневий висип на тілі, зовні схожий на кропив'янку. Який вигляд має висип на тілі під час сифілісу, можна побачити на фото.
Висип при сифілісі
Висипання можуть локалізуватися по всьому тілу аж до ступень і долонь, а також на слизових оболонках геніталій і рота. Як правило, висип при сифілісі не свербить. Іноді на тілі можуть з'являтися нарости, схожі на бородавки.
Сифіліс у чоловіків
Першим симптомом зараження сифілісом у чоловіків є утворення шанкра, найчастіше він локалізується на статевому члені. Ознаки сифілісу в чоловіків:
- виразки в області заднього проходу або в роті;
- збільшення пахових лімфовузлів;
- загальне нездужання;
- кон'юнктивіт;
- кашель і нежить;
- вогнищеве випадіння волосся;
- дрібний висип на тілі.
Висип може з'явитися в будь-якій ділянці тіла (найчастіше починається на голівці статевого члена), може бути плямистого, пустульозного або папульозного вигляду. За перших ознак сифілісу в чоловіків необхідно звернутися до уролога за консультацією.
Сифіліс у жінок
Сифіліс у жінок може проявлятися набряком статевих органів (наприклад, набуханням статевих губ). Симптоми сифілісу в жінок:
- зміна характеру виділень із піхви (більш рясні, жовті з неприємним запахом, з домішками гною);
- виразки в промежині, у роті або горлі;
- висипання на тілі;
- запалення слизових оболонок очей;
- вогнищева алопеція;
- біль у горлі, хрипота.
Часто шанкр у жінок залишається непоміченим, оскільки може утворюватися на шийці матки, у прямій кишці або вульві. За симптомів сифілісу в жінок слід звернутися до гінеколога для діагностики та лікування захворювання.
Як діагностують сифіліс?
Діагностика сифілісу має комплексний характер, лікар (гінеколог, уролог, венеролог) збере анамнез, проведе огляд і призначить обстеження. Діагностика сифілісу включає:
- аналіз крові на антитіла (IgM та IgG) до збудника сифілісу;
- зішкріб із шанкра на мікроскопічне дослідження;
- урогенітальний мазок зі статевих шляхів;
- зішкріб із шийки матки.
За необхідності, щоб уникнути ускладнень у разі сифілісу, лікар може призначити УЗД органів малого таза і черевної порожнини. Можуть знадобитися консультації невролога, отоларинголога й офтальмолога, оскільки захворювання вражає нервову систему (може спровокувати менінгіт, гідроцефалію, неврит), а також спричиняє порушення слуху та зору.
Чи лікується сифіліс?
У разі своєчасної діагностики, на першій і другій стадії сифіліс добре піддається лікуванню. Лікування сифілісу включає:
- антибактеріальну терапію;
- прийом імуномодуляторів і вітамінних комплексів (для підвищення захисних сил організму);
- антигістамінні препарати.
Антибіотики за сифілісу застосовують для усунення збудника інфекції, їхнє дозування лікар призначає індивідуально після лабораторних досліджень. Важливо проходити лікування обом статевим партнерам, щоб уникнути повторного інфікування.
Відсутність лікування і самолікування заборонені, оскільки інфекція переходить у прихований перебіг і може призвести до розвитку стійких форм збудника. Сифіліс на третій стадії може необоротно вражати всі органи та системи, спричиняючи їхню деформацію.
Після завершення лікування необхідно здавати тести на сифіліс через шість і 12 місяців після терапії. Потім слід здавати аналіз на ЗПСШ щорічно в профілактичних цілях, щоб запобігти розвитку прихованих статевих інфекцій.
Ускладнення сифілісу в чоловіків і жінок
Ускладнення сифілісу проявляються на третій стадії захворювання, яка настає в разі неправильного лікування або його відсутності. Наслідки сифілісу:
- порушення роботи центральної нервової системи (зниження концентрації уваги, пам'яті, розумової діяльності, нервозність, головні болі);
- вплив на серцево-судинну систему (сифілітичний аортит, високий ризик інфаркту міокарда);
- патології печінки (гепатомегалія, синдром цитолізу — порушення обміну ліпідів, білків і глобулінів);
- погіршення слуху;
- зниження зору аж до сліпоти (через атрофію зорового нерва);
- менінгіт (запалення оболонок головного і спинного мозку);
- невралгія (ураження периферичних нервів).
Сифіліс вражає кістки, суглоби і сухожилля, на його тлі може розвиватися остеоартрит. Найчастіше сифіліс руйнує носові хрящі, внаслідок чого ніс впадає всередину обличчя. Також патологія супроводжується гумозними ураженнями шкіри та кісткової тканини.
Як запобігти зараженню сифілісом?
Для зниження ризику зараження сифілісом важливо дотримуватися деяких профілактичних заходів. Профілактика сифілісу включає:
- уникнення частої зміни статевих партнерів;
- використання бар'єрних методів контрацепції;
- відмову від вживання наркотиків;
- користування тільки індивідуальними засобами гігієни.
Важливо контролювати стерильність інструментів для косметичних процедур (наприклад, для татуажу, манікюру, педикюру). Необхідно регулярно один раз на рік проходити профілактичні огляди в лікаря і здавати аналіз на сифіліс, щоб уникнути прихованого перебігу інфекції.
У нашого блогу є власні канали в телеграмі та вайбері, в яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.
Гінекологія в ОН Клінік Миколаїв
Популярні питання
Сифіліс під час вагітності негативно впливає на жінку і плід. Ускладнення вагітності при сифілісі:
- передчасні пологи;
- внутрішньоутробне зараження плода й аномалії розвитку його внутрішніх органів і систем;
- загибель плода;
- викидень.
Також заражена трепонемою жінка під час вагітності може народити дитину з вродженим сифілісом. Діти із сифілісом можуть відставати в розвитку, мають характерні ураження шкіри та слизових оболонок, часто неспокійні та погано набирають у вазі.
Щоб виключити ускладнення під час вагітності, необхідно в період її планування здати аналізи на ЗПСШ. Лікування вагітних з сифілісом проходить у стаціонарі під контролем лікаря.
За сифілісу можна митися. За наявності висипу під час купання не потрібно використовувати жорсткі мочалки й агресивні засоби гігієни, щоб не подразнювати шкірний покрив і не посилювати висипання.
До симптомів вторинного сифілісу можна віднести облисіння. Алопеція за сифілісу може бути дифузна (поширюватися на невелику ділянку) або вогнищева (за появи округлих вогнищ облисіння по всій голові). Випадання волосся відбувається внаслідок патологічних процесів у волосяних фолікулах, інтоксикації організму й ураження нервової та ендокринної систем.
Після сифілісу в крові залишаються антитіла IgG, які вказують на те, що людина була заражена. Імуноглобуліни можуть з часом зникнути самостійно, а можуть залишитися на все життя. Очистити кров після сифілісу від антитіл неможливо.
Сифіліс може проявитися через один-чотири тижні після зараження, іноді перші ознаки з'являються через 13 тижнів. Першим симптомом є твердий шанкр, який може бути непоміченим, оскільки він розвивається безболісно і може локалізуватися на шийці матки або в прямій кишці. У перший місяць може спостерігатися погіршення загального стану (млявість, нездужання, підвищення температури тіла, ломота в тілі, головний біль).
Сифіліс і герпес є захворюваннями, що передаються статевим шляхом. Обидві патології викликають ураження шкіри та слизових оболонок. Відрізнити захворювання можна за характером висипань на тілі: за сифілісу спостерігається дрібний висип або щільна виразка (шанкр), за герпесу — бульбашкові висипання з рідиною всередині.
Герпес і сифіліс потребують обов'язкової діагностики та лікування у лікаря, оскільки обидва захворювання можуть перейти в приховану форму. Діагностувати ІПСШ і відрізнити герпес від сифілісу може лікар після огляду та лабораторних досліджень.