Logo
0 800 30 11 77

Грип у дитини: що робити?

Грип у дитини: що робити?
Читати 12 хвилин | Створено: 2 квітня 2019 | Оновлено: 2 квітня 2019 | 21596 21596
Грип - це вірусне захворювання, що належить до низки ГРВІ (гострі респіраторні вірусні інфекції) і характеризується ураженням дихальних шляхів або травного тракту.

Це захворювання є сезонним і в більш ніж половині випадків спостерігається у дітей, оскільки їхня імунна система ще не до кінця сформована і не може повноцінно протистояти інфекції.

Зараження грипом відбувається повітряно-крапельним шляхом: під час чхання або під час кашлю хвора людина розсіює в повітрі патоген. Вірус грипу осідає і розмножується на слизовій оболонці рота, носа або гортані, спричиняючи загибель уражених епітеліальних клітин, руйнування локальних капілярів і запальний процес.

Якщо ж вірус потрапляє в кров, то призводить до інтоксикації організму, яка супроводжується лихоманкою, головним болем і блювотою. Наявність вірусу в крові спричиняє активізацію імунітету та вироблення антитіл до патогена. Надалі, за відсутності ускладнень, кров поступово очищається від вірусу, ознаки інтоксикації слабшають, а уражений епітелій відшаровується від слизової оболонки дихальних шляхів (чхання і кашель).

Грип у дитини загрожує розвитком серйозних ускладнень, оскільки її ще слабка імунна система не завжди здатна протистояти приєднанню бактеріальної інфекції (стрепто-, стафіло- або пневмокок), сприяючи розвитку пневмонії, отиту або бронхіту. Висока вірулентність, ризик загострення наявних (бронхіальна астма, хвороби нирок та ін.) і виникнення супутніх захворювань на тлі грипу в дитини зумовлюють необхідність кваліфікованого лікування і суворого дотримання всіх рекомендацій лікаря.

Як починається грип у дітей?

Вірус грипу має велику кількість підтипів, що викликають відповідно різний набір клінічних проявів. Ознаки виникнення, тяжкість і тривалість перебігу залежать від підтипу вірусу, віку дитини та її імунного статусу.

Однак є й загальні характеристики розвитку грипу в дітей, а саме:

  • різке підвищення температури тіла, аж до судом (вище 38°С);
  • відсутність апетиту і блювота;
  • яскраво виражений головний біль;
  • підвищена пітливість;
  • риніт (нежить) і кровотеча з носа;
  • кашель;
  • судоми тощо.

Залежно від тяжкості перебігу, фахівці диференціюють захворювання:

  • легкої форми, що супроводжується кашлем, першінням у горлі та температурою близько 37,5°С;
  • середньої форми, за якої спостерігаються головний біль, ломота в суглобах і м'язах, труднощі з диханням і температура тіла до 39°С;
  • важкої форми, що характеризується сплутаністю або втратою свідомості, шкірним висипом, температурою тіла до 40-41 °С.

У дітей до 2 років симптоматика грипу нерідко слабко виражена і проявляється, як зниження/відсутність апетиту, плаксивість і втома, також лікарський огляд виявляє набряк і почервоніння слизової оболонки горла, збільшення лімфовузлів шиї або почервоніння очей.

Як відрізнити грип від застуди?

Поставте своє питання Педіатру
«ОН Клінік»

Фахівці виокремлюють три основні види вірусу грипу (А, В, С) і всіма ними діти можуть захворіти. Однак, вірус грипу С є стабільною формою, що не мутує, і до нього виробляється довічний імунітет, вірус грипу В притаманний переважно дітям і має невисоку здатність видозмінюватися. До вірусу грипу А схильні як діти, так і дорослі, і саме він характеризується високим ступенем трансформації і швидкістю поширення, викликаючи сезонні епідемії.

Застуда має схожі клінічні ознаки з грипом, проте найчастіше вражає конкретний орган, викликаючи його запалення. Так, інфікування патогеном бронхів - це бронхіт, а піднебінних мигдаликів - тонзиліт, але всі ці захворювання належать до класу ГРВІ або застуди.

Існують деякі індикатори, які дають змогу розрізнити розвиток застуди від грипу. Диференціація захворювань необхідна, оскільки це зумовлює тактику їхньої терапії та тривалість періоду відновлення.

Відмінностями між застудою та грипом є:

  • старт розвитку і швидкість погіршення стану дитини: грип маніфестує стрімко і супроводжується високою температурою, сльозоточивістю, відчуттям «піску» в очах, дискомфортом у м'язах і суглобах, коли симптоматика ГРВІ розвивається поступово і проявляється болем у горлі, закладеністю носа;
  • показники температури тіла: за грипу вона піднімається вище 38°С, а за застуди рідко спостерігається 37,5°С;
  • ознаки інтоксикації організму: грип супроводжується лихоманкою, сильним потовиділенням, відчуттям нестачі повітря і запамороченнями, застуді притаманні відчуття слабкості, швидкої стомлюваності;
  • характер кашлю та нежитю: вірус грипу спричиняє сильне подразнення слизової оболонки горла, тому характеризується яскраво вираженим і болючим кашлем і рідко нежитем, а ГРВІ - завжди рясним нежитем і сухим, уривчастим кашлем;
  • тривалість періоду відновлення: реабілітація організму дитини після грипу може тривати близько місяця, протягом якого можуть спостерігатися запаморочення і слабкість, після застуди зазвичай уже через тиждень настає повне одужання.

Чим небезпечний грип?

Унаслідок активності вірусу грипу виникає запальний процес, що виснажує захисні ресурси дитячого організму, які перебувають у стадії формування: як загальні протиінфекційні механізми, так і місцевий імунітет.

Зважаючи на неповноцінне функціонування імунітету, не виключено приєднання бактеріальної інфекції до вірусної, які сумарно стають причиною розвитку ускладнень захворювання. У групі підвищеного ризику перебувають малюки до двох років через особливості початку розвитку і перебігу грипу (мало виражені клінічні ознаки), що зумовлює необхідність звернення до лікаря за появи перших симптомів хвороби. Також до цієї групи належать і діти з наявними хронічними захворюваннями органів дихального тракту (бронхіт, астма тощо).

Серед найпоширеніших ускладнень після грипу виділяють:

  • пневмонію (запалення легенів, що спричиняє скупчення в них рідини);
  • вірусний або бактеріальний енцефаліт (запалення кори мозку);
  • менінгіт (запалення оболонок головного і спинного мозку);
  • отит (запалення середнього вуха);
  • міозит (запалення м'язової тканини);
  • синусит (запалення пазух носа);
  • гайморит (запалення гайморової пазухи носа);
  • бронхіт (запалення бронхів);
  • ангіну або гострий тонзиліт, який, своєю чергою, може призвести до виникнення ревматичної хвороби серця, уражень нирок тощо.

Своєчасна кваліфікована медична допомога, а також дотримання заходів профілактики дають змогу суттєво зменшити ймовірність розвитку ускладнень і прискорити одужання дитини.

Коли потрібно викликати лікаря?

Згідно з даними ВООЗ, від грипу та його ускладнень щорічно у світі помирає близько 2,5 мільйона дітей, оскільки це захворювання супроводжується ураженням органів дихання і перешкоджає повноцінному надходженню повітря.

Симптомами, що свідчать про необхідність звернення до лікаря, є:

  • відсутність поліпшень на п'ятий день лікування;
  • підвищена температура тіла на сьомий день перебігу грипу;
  • відмова дитини від їжі та пиття;
  • блювота;
  • утруднене дихання (задишка, переривчасте дихання);
  • посилення інтенсивності кашлю, особливо під час глибокого вдиху.

Ознаками термінового й обов'язкового звернення по медичну допомогу є:

  • кровохаркання в дитини;
  • судоми;
  • набряк шиї;
  • висип на шкірі;
  • відсутність ефекту від жарознижувальних препаратів;
  • блідість або посиніння шкіри;
  • блювання та пронос;
  • значне зниження рівня артеріального тиску;
  • втрата свідомості;
  • аритмія або зниження частоти пульсу.

Чи можна вилікувати грип самостійно?

Безумовно, самолікування протипоказане за будь-яких захворювань, особливо дитячих. Однак, оскільки здебільшого терапію грипу проводять удома, існує кілька рекомендацій, що сприяють якнайшвидшому одужанню дитини.

Незважаючи на відсутність апетиту, дитячий організм потребує підвищеної кількості поживних речовин.

Дієта під час грипу має містити в собі:

  • білкові страви на пару (нежирне м'ясо, риба);
  • неміцні натуральні бульйони;
  • тушковані овочі;
  • кисломолочні продукти;
  • омлет.

Небажано в цей період вводити в раціон харчування дитини смажені страви, сухі та крихкі продукти (сухарі, печиво), оскільки вони можуть додатково подразнювати запалену слизову оболонку горла. Також слід відмовитися від продуктів, що містять високий рівень цукру, який знижує активність лейкоцитів (клітини імунітету).

Значущим пунктом у схемі самостійного лікування є питний режим. Достатня кількість рідини допоможе організму максимально швидко позбутися токсинів і зменшити симптоми захворювання. Також під час грипу нерідко спостерігається підвищена пітливість, тому необхідно поповнити втрату рідини та попередити зневоднення.

Напої мають бути теплими (температура дорівнює температурі тіла), а не гарячими, оскільки гаряча рідина може спричинити опік слизової оболонки горла та посилити біль у ньому.

Найкориснішими напоями для дітей і дорослих у разі грипу є:

  • морси;
  • трав'яні чаї (можна з додаванням невеликої кількості меду);
  • вода (негазована);
  • фруктові соки, розбавлені водою;
  • компоти;
  • аптечні препарати для регідратації.

Приміщення, в якому перебуває хвора дитина, має регулярно провітрюватися, оскільки циркуляція свіжого вологого повітря дасть змогу зменшити сухість слизових оболонок носа та горла і посилити діяльність місцевого імунітету (стимуляція утворення слизу як бар'єру для інфекції).

Таким чином, щадна, але поживна дієта, рясне пиття і зволожене повітря нададуть комплексну зміцнювальну дію і допоможуть максимально швидко дитячому організму побороти інфекцію.

Наполегливо не рекомендуємо займатися медикаментозним самолікуванням, оскільки це може погіршити перебіг захворювання і призвести до розвитку ускладнень. На сьогодні ліки з доведеною противірусною активністю у вільному доступі не продаються, а препарати для симптоматичного лікування мають призначатися в індивідуальному порядку і тільки лікарем.

Як визначити, що дитина одужала після грипу?

Для того щоб адекватно оцінювати хід перебігу хвороби та одужання, батькам необхідно вчасно реагувати на відсутність відповіді на лікування або розвиток ускладнень захворювання.

Важливим індикатором одужання вважається зниження температури на 5 день грипу. Також поступово, але неухильно мають зникати і симптоми захворювання: кашель, нежить і слабкість.

Гострий період грипу триває кілька діб, проте наслідки інтоксикації дитячого організму можуть зберігатися протягом місяця. Фахівці називають цей період «синдром післявірусної астенії», за якого спостерігаються підвищена вередливість дитини, порушення сну та швидка стомлюваність. Зазвичай через місяць метаболізм дитячого організму нормалізується, зникає інтоксикація і відбувається повне відновлення здоров'я.

Профілактика грипу для дітей

Згідно з позицією ВООЗ, основним методом запобігання грипу в дитини є профілактична вакцинація, оскільки вона забезпечує захист від актуального в даний період часу типу вірусу.

Крім вакцинації, способами неспецифічної профілактики грипу в дітей є:

  • відмова від відвідування місць скупчення людей;
  • дотримання норм гігієни (вірус грипу нестабільний і легко руйнується, наприклад, антисептиками для рук);
  • зменшення контакту з людьми, які мають ознаки захворювання (кашель, нежить тощо);
  • здорове раціональне харчування;
  • регулярне провітрювання та зволоження приміщень;
  • нормалізація сну тощо.

Чи потрібно робити щеплення проти грипу?

Щеплення проти грипу - це найефективніший спосіб уникнути захворювання. Оскільки діти перебувають у групі високого ризику, щорічна вакцинація (специфічна профілактика) дасть змогу виробити в їхньому організмі шляхи захисту проти патогена. Протигрипозна вакцина рекомендується дітям від 6 місяців і до 15 років, і повинна вводитися в організм за 2-3 тижні до початку зростання захворюваності. Проводиться специфічна профілактика лікарем-педіатром після огляду дитини, оскільки існують деякі протипоказання для щеплення.

Протипоказаннями для введення вакцини проти грипу є:

  • алергія на курячий білок, якщо він входить до складу щеплення;
  • нетипова реакція на попереднє щеплення;
  • загострення інфекційних захворювань;
  • загострення хронічних захворювань.

Метою вакцинації є зниження рівня захворюваності та ризику смертності від грипу та його ускладнень у дітей.

Вакцина проти грипу безпечна, однак у дитини можуть виникнути типові побічні ефекти на неї, а саме:

  • слабкість;
  • плаксивість;
  • підвищення температури до 37,5°С;
  • припухлість і почервоніння шкіри в місці уколу тощо.

Ці прояви минають самостійно протягом одного-двох днів, не свідчать про хворобу і не несуть загрози здоров'ю.

Отже, щеплення проти грипу є безпечним і максимально ефективним засобом профілактики грипу, що знижує ймовірність виникнення захворювання, полегшує його перебіг і зменшує ймовірність розвитку серйозних ускладнень.

Педіатрія в Дитячому відділенні «ОН Клінік Харків» (м. Палац Спорту)

Грип у дитини: що робити? - Санжаревська Тетяна Олегівна
Санжаревська Тетяна Олегівна
Дитяче відділеня «ОН Клінік Харків» (м. Палац Спорту)
пр. Героїв Харкова, 257
м. Палац Спорту
Графік роботи:
Пн - Пт: 8:00 - 18:00
Сб: 8:00 - 17:00
Нд: 9:00 - 14:00
Рейтинг статті:
5 з 5 на основі 1 оцінки
Грип у дитини: що робити?
Лікар педіатр. Вища категорія.
Грип у дитини: що робити?
Лікар-дерматовенеролог. Вища категорія.

Інші статті на тему

Схожі статті:

Коментарі

Записатись на прийом
Заповніть форму, і ми зв'яжемося з Вами у найближчий час
Натискаючи на кнопку Відправити Ви даєте згоду на обробку даних, та погоджуєтеся з умовами угоди
Перевищено ліміт запитів. Спробуйте через 5 хв.

Не пропустіть оновлення від нас!

Обмінюємо email на корисну інформацію про ваше здоров’я. Нас читають понад 100 000 користувачів щомісяця. Приєднуйтесь і ви!
Підписуйтесь на наші соцмережі та вигравайте 1000 грн у березні!