Що таке стафілокок?
Стафілокок — це група бактерій роду Staphylococcus, які є умовно патогенними, тобто зазвичай не викликають захворювань, але стають патогенними при ослабленні імунної системи. Стафілококи можуть бути частиною нормальної мікрофлори шкіри та слизових оболонок людини (зокрема носа), не викликаючи проблем зі здоров'ям. Проте за певних умов (наприклад, після травм, операцій або загострення хронічних патологій) вони починають активно розмножуватися, проникати в кров та внутрішні органи, викликаючи різні захворювання (наприклад, пневмонію, сепсис, менінгіт, остеомієліт).
Які бувають види стафілокока?
Поставте своє питання Терапевту «ОН Клінік»
Існує понад 30 штамів бактерій Staphylococcus, але не всі вони є патогенними. Найбільш поширеним патогеном (мікроорганізмом, що викликає захворювання) є Staphylococcus aureus (золотистий стафілокок). Інші види стафілококів:
- Staphylococcus saprophyticus. Сапрофітний стафілокок, який часто виявляється в сечі, може бути частиною нормальної мікрофлори сечостатевоъ системи і лише за певних умов (наприклад, при порушенні природного балансу мікрофлори внутрішніх органів) може стати причиною інфекцій (особливо у жінок);
- Staphylococcus haemolyticus. Гемолітичний стафілокок найчастіше локалізується в пахвових западинах, промежині та пахвинній ділянці. Також може знаходитися на поверхні медичних приладів. При активному розмноженні патоген може спровокувати ендокардит, перитоніт, сепсис, інфекції сечовивідних шляхів, ран, кісток та суглобів;
- Staphylococcus epidermidis. Епідермальний стафілокок може потрапляти в кров та викликати запалення тканин (зокрема, ендокардит). У нормі Staphylococcus epidermidis може бути присутнім на шкірі у жінок та чоловіків, не викликаючи будь-яких симптомів. Проте бактерія може стати патогеном, якщо потрапить до організму через пошкодження шкіри, медичні маніпуляції (наприклад, через катетери), штучні суглоби або серцеві клапани.
Більш рідкісними патогенами, які можуть викликати абсцеси шкіри й інфекційні захворювання (наприклад, артрит, остеомієліт, пневмонію, ендокардит, отит, менінгіт, цистит, перитоніт) є штамми Staphylococcus faecalis, lugdunensis, warneri, simulans, schleiferi, cohnii, intermedius. Середній діаметр бактерії стафілокока становить від половини до одного мікрона. Для визначення конкретного виду стафілококової інфекції проводять біохімічні аналізи крові та ДНК-діагностику.
Як передається стафілокок?
Стафілокок може бути заразним патогеном, який передається повітряно-крапельним шляхом (через кашель та чхання). Інші способи передачі стафілокока:
- через шкіру та інфіковані біологічні рідини (кров, сечу, піт, ексудат із рани, виділення із статевих органів);
- через предмети загального користування та засоби особистої гігієни (наприклад, рушники чи бритви);
- через продукти;
- через ротову порожнину (наприклад, при поцілунках чи вживанні їжі зі спільної з носієм бактерій тарілки).
Стафілокок може також передаватися через інвазивні або імплантовані в тіло людини медичні засоби. Наприклад, ризик зараження стафілококом збільшується при встановленні катетерів та крапельниць.
Де можна заразитися стафілококом?
Заразитися стафілококом можна при контактах з інфікованими людьми в будь-яких місцях. Фактори ризику інфікування стафілококом:
- тривале перебування у лікарні (наприклад, при роботі в медустанові, після госпіталізації чи перенесених хірургічних операцій);
- внутрішньовенні ін'єкції;
- сумісне використання постільної білизни, столових приладів, предметів особистої гігієни;
- заняття контактними видами спорту (наприклад, боксом, боротьбою, футболом). У контактних видах спорту присутній прямий контакт з людьми, які можуть бути носіями патогену, а також існує ризик виникнення травм та ран, через які бактерії можуть потрапити в організм.
Стафілокок, присутній на шкірі, може потрапити в продукти, які не були ретельно помиті або піддані термічній обробці. Розмноженню бактерій, що виробляють токсини, також сприяє недотримання температурного режиму зберігання продуктів.
Чому розвивається стафілококова інфекція?
Стафілокок може розвиватися на тлі ослабленої імунної системи. Інші причини, які підвищують ризик розвитку стафілококової інфекції, можуть включати:
- вроджені вади серця;
- цукровий діабет;
- судинні захворювання (наприклад, тромбоз);
- ВІЛ;
- екзема;
- опіки;
- рак;
- виразки, що довго не гояться або відкриті рани;
- тяжкий перебіг захворювань дихальної системи (наприклад, грипу або емфіземи легень);
- ниркову недостатність, що потребує діалізу;
- порушення правил гігієни (недостатньо часте та ретельне миття рук);
- наявність в організмі трансплантованих органів або медичних пристроїв (наприклад, штучних суглобів, серцевих клапанів чи кардіостимуляторів).
Стафілококи можуть поширюватися на тлі променевої терапії, хіміотерапії, прийому антибіотиків, кортикостероїдів або імунодепресантів, що пригнічують імунну систему. У жінок поширенню інфекції може сприяти невчасна зміна гігієнічних тампонів.
Які симптоми інфікування стафілококом?
Причинами виникнення симптомів стафілокока є проникнення інфекції у тканини та підвищення концентрації екзотоксинів (речовин, що виробляються патогенними бактеріями). Симптоми інфікування стафілококом можуть включати:
- червоні прищі на шкірі;
- абсцеси та фурункули, що супроводжуються сильним болем;
- заповнені рідиною пухирі або виразки на шкірі, що лопають та залишають жовту або коричневу кірку;
- набрякання, підвищення температури та сильний біль у суглобах;
- лихоманку;
- пітливість;
- озноб;
- набряки кінцівок;
- біль у грудях;
- кашель;
- задишку;
- прискорене серцебиття;
- втрату ваги;
- нудоту, блювання, діарею (при попаданні бактерій у травний тракт).
У жінок стафілокок може викликати мастит. Запалення молочної залози супроводжується болями та абсцесами (скупченнями гною в замкнутих просторах тканин та органів).
Які симптоми інфікування стафілококом?
Які бувають форми стафілококової інфекції?
Форми стафілококової інфекції залежать від того, яка частина організму уражена і наскільки важким є інфікування. Форми стафілокока:
- септичний артрит (бактерії можуть уражати суглоби в колінах, плечах, стегнах, пальцях рук чи ніг);
- целюліт (запалення шкіри та підшкірних тканин);
- ендокардит (запалення оболонки серцевого м'яза, яке може поширюватися на міокард та серцеві клапани);
- остеомієліт (запалення кісткової тканини);
- пневмонія (запалення легень);
- менінгіт (запалення оболонки головного мозку);
- сепсис (зараження крові, що супроводжується лихоманкою та гіпотонією).
Однією з тяжких форм сепсису є синдром токсичного шоку. Крім лихоманки, він може проявлятися сплутаністю свідомості, м'язовими болями, висипом, схожим на сонячний опік, та порушенням нормальної роботи внутрішніх органів.
Стафілокок на шкірі
Стафілококові інфекції шкіри можуть бути первинними (виникають без попереднього ураження шкірних покривів) або вторинними (розвиваються на тлі існуючих патологій шкіри). Поширені види стафілокока на шкірі:
- імпетиго (поверхнева шкірна інфекція, що протікає з утворенням пухирів, везикул, пустул, бляшок та ерозій, що покриваються нальотом або кіркою медового кольору);
- стафілококовий фолікуліт (інфікування волосяних фолікулів, при якому на шкірі з'являються невеликі червоні або білі гнійні прищі);
- абсцеси (підшкірні кишені з гноєм, що складається з живих та мертвих білих кров'яних клітин, мікробів, рідини);
- фурункули (нариви, які виникають через зараження волосяного фолікула бактеріями, зазвичай починаються з червоних горбків, що швидко збільшуються в розмірах і наповнюються гноєм);
- карбункули (скупчення фурункулів, які можуть рецидивувати протягом кількох місяців);
- целюліт (стафілококова інфекція шкіри та підшкірної тканини, яка викликає біль, набряк, зміну кольору та підвищення температури шкірних покривів, а також появу пухирів, заповнених рідиною);
- стафілококовий синдром ошпареної шкіри (лущення шкірних покривів по всьому тілу, доповнюване пухирями, ерозіями та відшаруванням епідермісу).
Ще одним різновидом стафілокока на шкірі є ботріомікоз. Рідкісна патологія проявляється у вигляді підшкірних гранульом, вузликів, абсцесів та виразок.
Стафілокок у носі
Ніс є одним з найбільш поширених місць проживання стафілокока через наявність сприятливих умов для розмноження бактерій. До проявів стафілокока в носі відносять фурункули і вестибуліт. Симптоми носового вестибуліту можуть включати:
- висипання або виразки на слизовій оболонці носа;
- сильний біль у носі;
- набряки;
- свербіж усередині носа або навколо нього;
- кровотеча;
- жовті кірки або струпи навколо носової перегородки.
Крім контактів з носіями стафілокока, фактори ризику виникнення патології можуть включати потрапляння сторонніх тіл у ніс, надмірне сморкання, колупання в носі, пірсинг, вищипування волосся з носа, алергічний риніт. За відсутності лікування стафілокок може спровокувати енцефаліт, целюліт, абсцес і тромбоз кавернозного синуса (рідкісне захворювання, при якому тромби утворюються в кавернозному синусі — великій внутрішньочерепній вені).
Стафілокок у вусі
Стафілококові інфекції можуть вражати весь слуховий прохід або його окремі ділянки. Симптоми стафілокока у вусі можуть включати:
- дискомфорт (відчуття закладеності, тиску) або біль у вусі;
- почервоніння;
- набряк;
- виділення з вуха (у тому числі, гнійні та з неприємним запахом);
- фурункули;
- порушення слуху та сну.
Патогени можуть поширюватися на скроневу кістку черепа, провокуючи остеомієліт. Причинами появи бактерій у вусі можуть бути респіраторні захворювання, наявність стафілококу в носоглотці, потрапляння у вуха хімікатів (наприклад, фарби для волосся, тютюнового диму) або води (під час плавання), травми слухового проходу, неправильне очищення вух ватними паличками, використання берушів або слухових апаратів.
Стафілокок у крові
Стафілококові інфекції крові небезпечні через ризик численних ускладнень, викликаних швидким поширенням бактерій організмом. Симптоми стафілококу в крові можуть включати:
- високу температуру;
- озноб;
- слабкість;
- підвищене потовиділення;
- падіння артеріального тиску.
Механізми потрапляння патогенних бактерій у кров до кінця не вивчені, але відомо, що до інфікування крові більш схильні люди похилого віку. Причини зараження крові стафілококом можуть включати також ослаблений імунітет, тяжкі травми, діабет, ракові захворювання, патології нирок і ВІЛ.
Стафілокок у роті
Стафілокок може виникати через порушення цілісності шкіри або слизової оболонки рота. Також розмноженню бактерій сприяє тепле та вологе середовище ротової порожнині. Симптоми стафілококової інфекції у роті можуть включати:
- почервоніння, набряк, біль та печіння у роті;
- запалення у куточках рота (ангулярний хейліт або стоматит);
- скупчення гною;
- лихоманку;
- неприємний запах із ротової порожнини.
Імовірність виникнення стафілокока в роті збільшується при запущених формах стоматологічних захворювань (наприклад, карієсу), під час лікування чи видалення зубів. Фактором ризику також є недостатня або неправильна гігієна ротової порожнини.
Стафілокок у піхві
Стафілококова інфекція у піхві може призвести до дисбактеріозу, вагініту або синдрому менструального токсичного шоку. Симптоми стафілокока у піхві можуть включати:
- зміни кольору, консистенції або запаху виділень з піхви (наприклад, вони можуть ставати грудкуватими або пінистими);
- вагінальний свербіж, печіння або подразнення;
- біль при сечовипусканні чи під час сексу;
- кров'янисті виділення після менструації.
Причинами стафілококу у піхві можуть бути супутні інфекції (наприклад, вірус простого герпесу) та неправильне користування тампонами (наприклад, їх надто тривале носіння, порушення правил гігієни при використанні чи зберіганні). Виділення, що накопичуються в тампонах, є живильним середовищем для розмноження стафілокока, що призводить до зростання ризику розвитку інфекцій, зокрема токсичного шоку.
Стафілококи у горлі
Стафілококові інфекції можуть вражати горло одночасно зі стрептококами, викликаючи або посилюючи прояви тонзиліту або фарингіту. Симптоми стафілококів у горлі можуть включати:
- хронічний дискомфорт у горлі;
- зміна зовнішнього вигляду мигдалин (вони можуть червоніти, набрякати, покриватися гноєм або бактеріальною плівкою);
- неприємний запах із рота;
- біль у горлі, який може посилюватися при ковтанні (одна з ознак стафілококової ангіни);
- збільшення шийних лімфовузлів;
- лихоманку;
- загальну слабкість.
Виникненню стафілокока у горлі можуть сприяти запущені форми супутніх інфекцій. Бактерії також можуть розмножуватися на тлі ослабленої імунної системи та постійних контактів із носіями патогенів.
Чим небезпечний стафілокок при вагітності?
Стафілокок у жінок під час вагітності може локалізуватися на шкірі, у носоглотці та органах сечовидільної системи. Симптоми стафілококу при вагітності можуть включати:
- дисбактеріоз та сухість піхви;
- печіння та біль при сечовипусканні;
- виділення з піхви із неприємним запахом;
- часті позиви до сечовипускання;
- біль під час сексу;
- високу температуру;
- дискомфорт та біль у горлі;
- утруднене ковтання;
- абсцеси;
- фолікуліт;
- запалення потових та молочних залоз;
- гострий пієлонефрит.
Ризик виникнення стафілококових інфекцій може збільшуватися при ослабленій імунній системі, незахищеному сексі та загостренні інфекційних захворювань (наприклад, цитомегаловірусу, вірусу простого герпесу, краснухи або токсоплазмозу). При інфікуванні крові та лихоманці підвищується ймовірність розвитку вроджених дефектів у дитини. Найбільшу небезпеку при вагітності становить попадання стафілокока у навколоплідні води, що може спровокувати передчасні пологи.
Стафілококова інфекція у дитини
Стафілокок у дітей може виникнути у будь-якому віці. Ознаки стафілокока у дитини можуть включати:
- почервоніння шкірних покривів;
- пухирі, висип на шкірі;
- бульбашки, що лопаються, з гноєм;
- свербіж шкіри;
- озноб;
- лихоманку;
- набряки повік;
- виділення із очей;
- сльозотеча;
- підвищену чутливість до світла;
- біль у власних очах;
- загальне нездужання;
- збільшення лімфатичних вузлів у ділянці запалення.
Бактерії зазвичай потрапляють в організм дитини через порізи, подряпини, укуси комах, а також повітряно-крапельним шляхом або внаслідок спільного використання речей з інфікованою людиною. Стафілокок може передаватися від матері до дитини під час пологів, розмножуватися при порушенні гігієнічних норм, наявних інфекційних, запальних захворюваннях, гормональних збоях та цукровому діабеті.
Як виявити стафілокок?
При виявленні ознак зараження стафілококом дорослим потрібно записатися на консультацію до терапевта, а дітям — пройти огляд у педіатра. Діагностика стафілокока включає:
- фізикальний огляд;
- збір анамнезу;
- бактеріологічні посіви мазків із зіву та носа на стафілокок;
- лабораторні аналізи крові та сечі.
При підозрі на остеомієліт лікар може призначити комп'ютерну томографію, рентгенографію. Для оцінки стану тканин серця проводиться ехокардіографія (УЗД). Під час діагностики стафілокока також можуть виконуватися тести на чутливість бактерій до протимікробних препаратів.
Методи лікування стафілокока
Основою терапії стафілококових інфекцій є курси прийому антибіотиків. Препарати підбираються індивідуально з огляду на результати лабораторних досліджень. Антибіотики приймають перорально, внутрішньовенно або зовнішньо (наприклад, мазі від стафілококу наносять на уражені ділянки шкіри).
Для нейтралізації бактерій, стійких до антибіотиків, можуть застосовуватися комбінації протимікробних препаратів та стафілококові бактеріофаги. Бактеріофаги — це віруси, які можуть інфікувати та вбивати бактерії. Бактеріофаги зазвичай заражують лише один вид бактерій або окремі штами всередині виду. Як тільки бактеріофаг прикріплюється до бактерії-господаря, він вводить свій геном у цитоплазму клітини-господаря, що призводить до її загибелі. Лікування стафілокока також може включати дренування ран та абсцесів.
Як захиститись від стафілококових інфекцій?
Для запобігання зараженню стафілококом потрібно регулярно та ретельно мити руки з милом впродовж не менше 20 секунд. Профілактика стафілокока також включає:
- періодичну дезінфекцію поверхонь;
- стерилізацію медичних приладів;
- дотримання правил виконання ін'єкцій, обробки та перев'язування ран;
- відмова від спільного використання постільної білизни, одягу та предметів особистої гігієни;
- контроль умов зберігання, термінів придатності та ретельну термічну обробку продуктів;
- виключення контактів з людьми, у яких виявлено стафілокок.
Жінкам, які використовують гігієнічні тампони, потрібно змінювати їх не рідше одного разу на три-п'ять годин для запобігання розвитку синдрому токсичного шоку. Людям, що перебувають у групі ризику (наприклад, працівникам медичних закладів), рекомендується регулярно давати бактеріологічні аналізи на стафілокок незалежно від наявності чи відсутності симптомів інфікування бактерією.
У нашого блогу є власні канали в телеграмі та вайбері, в яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.
Терапія в ОН Клінік Харків Палац Спорту
Популярні питання
Одними з найнебезпечніших бактерій є стафілокок гемолітікус і золотистий стафілокок (стафілокок ауреус), які можуть вражати шкіру, слизові оболонки, кров, легені та серце. Багато штамів (зокрема, метицилін-резистентний золотистий стафілокок) виробили стійкість (резистентність) до впливу антибіотиків, що ускладнює лікування захворювання. Несвоєчасна терапія стафілококів, що вирізняються підвищеною резистентністю до протимікробних засобів, може призвести до дихальної недостатності, септичного шоку і відмови внутрішніх органів.
У разі виявлення стафілококової інфекції на ранній стадії та її своєчасного лікування прогноз здебільшого сприятливий, тобто можна домогтися повного одужання (позбутися стафілокока назавжди). У разі діагностування ускладнених форм стафілококової інфекції потрібна тривала терапія антибіотиками (як правило, протягом декількох місяців). За статистикою, до 70% шкірних стафілококів, стійких до впливу антибіотиків, можуть рецидивувати після успішного лікування через постійні контакти з інфікованими людьми.
Стафілокок лікують антибіотиками, але дослідження антимікробної дії куркуми, імбиру, меду, часнику та різних ефірних олій, які в перспективі можуть бути використані під час проведення терапії стафілококових інфекцій, тривають. Науково необґрунтовані народні засоби для лікування золотистого та інших видів стафілокока не можуть замінити медикаментозне лікування під контролем лікаря.
Перед аналізом на стафілокок необхідно надати лікарю інформацію про використовувані медичні препарати та місцеві антисептики (наприклад, ополіскувачі для порожнини рота), компоненти яких можуть вплинути на результат дослідження. Етапи взяття мазка із зіву на стафілокок:
- Пацієнт закидає голову назад, широко відкриває рот, розслабляє язик і видає протяжний звук «а-а-а».
- Щоб краще оглянути горло, лікар може притиснути язик депресором (медичним інструментом для притискання язика).
- Взяття зразка клітин за допомогою ватного тампона, яким проводять по задній стінці горла і мигдаликах.
- Поміщення тампона в стерильний герметичний контейнер.
Зазвичай взяття мазка із зіву займає кілька секунд. У лабораторії зразок поміщається в живильне середовище. Для оцінки росту бактерій потрібно близько семи днів. Негативний результат тесту означає, що стафілокок в мазку не виявлено. У разі позитивного результату посіву із зіву визначається тип інфекції. Загальноприйнятої норми стафілокока в мазку не існує, тому в кожному випадку лікар ухвалює рішення про призначення лікування, ґрунтуючись на симптомах і результатах діагностики.
На поточний момент вакцини від стафілокока, яка успішно пройшла доклінічні та клінічні випробування, не існує. Створення вакцини від стафілококової інфекції ускладнює здатність бактерій еволюціонувати і пристосовуватися до антибіотиків.
Маргарита
1 місяць тому
