Симптоми пієлонефриту та способи його лікування

За тяжкістю захворювання розрізняють гострий та хронічний пієлонефрит. Хронічне запалення нирок характеризується періодами ремісії та загострень. Діагностику, лікування та профілактику пієлонефриту проводить уролог.

Що таке пієлонефрит?

Пієлонефрит — це інфекційно-запальне захворювання нирок, яке вражає ниркову паренхіму, балії та чашечки. Пієлонефрит може бути одностороннім, за якого запалюється одна нирка, і двостороннім — уражає обидві нирки.

Які симптоми пієлонефриту?

Першими ознаками пієлонефриту є періодичні ниючі болі в області попереку, які можуть віддавати в підребер'я та пах. Інші симптоми пієлонефриту:

• болюче, утруднене або часте сечовипускання;
• нічні позиви до туалету;
• набряклості на обличчі (поява «мішків» під очима);
• загальна слабкість, підвищена стомлюваність;
• блідість шкірних покривів;
• набряки кінцівок;
• зміна кольору та запаху сечі (помутніння, поява осаду, червоний колір, різкий запах);
• нудота;
• зневоднення організму (постійне відчуття спраги).

Також запалення нирок може супроводжуватися підвищенням температури тіла та артеріального тиску. Пієлонефрит у дітей проявляється загальною інтоксикацією: ознобом, підвищеним потовиділенням, блюванням, сонливістю чи дратівливістю.

Які причини пієлонефриту?

Причиною розвитку пієлонефриту є проникнення в нирки патогенних мікроорганізмів, які потрапляють із уретри чи сечового міхура, а також із кров'ю чи лімфою. Причини пієлонефриту:

• інфекції органів сечовивідної системи (цистит, простатит, уретрит);
• кишкові інфекції (дизентерія, сальмонельоз, ротавірусна інфекція);
• катетеризація сечового міхура;
• міхурово-сечовідний рефлюкс (зворотний відтік сечі з нирок у сечовий міхур);
• вроджені аномалії сечоводів або їхнє звуження після перенесених операцій.

Також запалення нирок можуть спровокувати сечокам'яна хвороба та аденома простати (доброякісна гіперплазія передміхурової залози) через порушення відтоку сечі. Факторами, що сприяють розвитку пієлонефриту, є переохолодження, ослаблений імунітет, ендокринні захворювання (наприклад, цукровий діабет).

Хронічний пієлонефрит

Розвиток хронічного пієлонефриту відбувається через недоліковану гостру форму захворювання. Хронічна форма протікає приховано (іноді зі слабко вираженими симптомами) та з періодичними загостреннями (нападами гострого запалення нирок). Симптоми хронічного пієлонефриту:

• помірний ниючий біль у попереку;
• відсутність апетиту;
• набряклість обличчя та кінцівок;
• сухість шкірних покривів;
• м'язова слабкість;
• білий наліт на язику.

Загострення хронічного пієлонефриту провокується зовнішніми факторами: переохолодженням, надмірними фізичними навантаженнями, вживанням важкої їжі (копченої, смаженої, гострої). Також напад гострого запалення нирок виникає на тлі інфекційних захворювань (наприклад, ГРВІ, отиту, синуситу, кишкової інфекції).

Гострий пієлонефрит

Гострий пієлонефрит характеризується яскраво вираженими симптомами: підвищенням температури тіла до 39°С-40°С, лихоманкою, ознобом, ріжучим болем у попереку. Сеча за пієлонефриту набуває каламутного або темного кольору, можливий гнійний осад. Також виникають проблеми з сечовипусканням: різі, печіння або неможливість випорожнити сечовий міхур.

Які аналізи здати за пієлонефриту?

Діагностика пієлонефриту передбачає лабораторні аналізи сечі та крові, а також інструментальні дослідження (наприклад, УЗД нирок і сечового міхура). Аналізи за пієлонефриту включають:

• загальний аналіз сечі з мікроскопією осаду;
• біохімічні показники крові та сечі;
• аналіз сечі за Нечипоренком;
• бактеріальне дослідження сечі.

Лабораторна діагностика за пієлонефриту дозволяє оцінити ступінь запалення та ураження нирок, виявити порушення фільтрації та реабсорбції (всмоктування води та поживних речовин) у ниркових канальцях. Бакпосів сечі необхідний для диференціювання збудника інфекції для призначення медикаментозної терапії.

Лікування пієлонефриту в домашніх умовах

Лікування пієлонефриту залежить від його стадії та форми, а також наявності ускладнень та супутніх захворювань. Лікування пієлонефриту вдома полягає у прийомі лікарських препаратів, які дозволяють усунути інфекцію та полегшити симптоми (зняти інтоксикацію). Терапія пієлонефриту включає:

• антибактеріальні препарати;
• протизапальні та антисептичні засоби;
• жарознижувальні;
• спазмолітики;
• дієту.

Антибіотики за пієлонефриту призначає уролог за результатами лабораторних аналізів (після виявлення збудника захворювання та його чутливості до антибактеріальних препаратів). Самостійне лікування пієлонефриту домашніми способами (наприклад, прикладання грілки до попереку або прийом відварів трав) неефективне та небезпечне ускладненнями: алергією, поширенням запального чи гнійного процесу.

За хронічного пієлонефриту лікар може призначити вітаміни, імуностимулюючі та антибактеріальні препарати. Важливо відвідувати уролога для профілактики не менше, ніж один раз на рік. Гострий пієлонефрит, що протікає у тяжкій формі, з високою температурою та сильною інтоксикацією (нудотою, блюванням, втратою свідомості) вимагає негайного звернення до лікаря, оскільки може знадобитися хірургічне втручання (наприклад, за наявності гнійних вогнищ або порушення відтоку сечі).

Пієлонефрит під час вагітності

Первинний пієлонефрит або загострення його хронічної форми може статися у жінок під час вагітності через здавлення маткою сечовивідних шляхів, зміщення нирок та зміни в балансі гормонів. Під час виношування плода порушується відтік сечі, що призводить до запалення нирок — гестаційного пієлонефриту.

Патології сечовивідних шляхів під час вагітності можуть призводити до ускладнень: передчасних пологів та затримки розвитку плода. У період планування та під час вагітності жінкам необхідно звернутися за консультацією до жіночого уролога.

Дієта за пієлонефриту: правила харчування та рецепти

Дієта за пієлонефриту спрямована на усунення запального процесу в нирках, нормалізацію обмінних процесів в організмі, зміцнення імунітету, звільнення від застою рідини. Харчування за пієлонефриту має бути збалансованим і з мінімальним вживанням солі та білкової їжі, оскільки в процесі її метаболізму виробляється сечовина, що створює додаткове навантаження на нирки. Також важливий рясний питний режим (вживання чистої негазованої води) для зниження концентрації бактерій і продуктів їх життєдіяльності.

Перевагу слід надавати легкозасвоюваній їжі, приготованій шляхом варіння, запікання або на парі. Декілька простих рецептів страв, рекомендованих за пієлонефриту, представлені нижче.

1. Сирний пудинг у духовці 2. Запечена індичка 3. Вегетаріанський борщ

1

Сирний пудинг у духовці

Підготовка

15 хвилин

Приготування

45 хвилин

Загальний час

60 хвилин

Ккал на порцію

210

Кількість порцій

3

Інгредієнти

• нежирний сир — 300 г;
• пшеничне борошно — 6 столових ложок;
• цукор — 3 столові ложки;
• яйця — 1 шт.;
• ванільний цукор — 1 чайна ложка;
• розпушувач — 1 чайна ложка;
• дрібка солі;
• вершкове масло для змащування форми.

1. Яйце розділіть на білок та жовток в окремі миски.
2. У чашу для збивання покладіть сир, жовток, цукор та ванільний цукор. Збийте продукти міксером до однорідності.
3. Просійте борошно з розпушувачем, частинами додайте до сирної маси, перемішуючи ложкою.
4. Збийте білок яйця міксером у міцну піну і додайте до сирної маси. Ретельно перемішайте.
5. Викладіть отримане тісто у форму, попередньо змащену вершковим маслом.
6. Випікайте у духовці за температури 180°С близько 45 хвилин.

Перед подачею можна додати джем до смаку.

2

Запечена індичка

Підготовка

30 хвилин

Приготування

50 хвилин

Загальний час

80 хвилин

Ккал на порцію

260

Кількість порцій

3

Інгредієнти

• філе індички — 600 г;
• оливкова олія — 2 столових ложок;
• лимон — 1 шт.;
• прованські трави — 1 чайна ложка з гіркою;
• сіль;
• вершкове масло — 15 грамів.

1. Помийте, просушіть м'ясо і наріжте його на порційні шматочки (3-4 штуки).
2. У глибокій мисці змішайте оливкову олію, прованські трави, лимонний сік і трохи солі.
3. Шматочки м'яса опустіть у маринад і залиште на 20 хвилин за кімнатної температури.
4. Кожен шматочок викладіть на фольгу і додайте скибочку вершкового масла зверху. Фольгу загорніть у конвертик.
5. Відправте в розігріту до 180°С духовку на 40 хвилин.
6. Через 40 хвилин відкрийте конвертики з м'ясом і відправте ще духовку підрум'янитися приблизно на 10 хвилин.

М'ясо індички можна подати з салатом зі свіжих овочів.

3

Вегетаріанський борщ

Підготовка

15 хвилин

Приготування

60 хвилин

Загальний час

75 хвилин

Ккал на порцію

240

Кількість порцій

4

Інгредієнти

• вода — 1.5 літру;
• буряк — 1 шт.;
• картопля — 3 шт.;
• цибуля — 1 шт.;
• морква — 1 шт.;
• білокачанна капуста — 300 грамів;
• томатна паста — 1 столова ложка;
• сіль за смаком;
• вершкове масло — 20 грамів.

1. Помийте та очистіть буряк, опустіть до киплячої води і варіть до готовності. Потім витягніть, зачекайте, поки охолоне, і натріть на великій тертці.
2. Цибулю і моркву дрібно поріжте та обсмажте у вершковому маслі.
3. У киплячий буряковий відвар опустіть нарізану скибочками картоплю. Через 10-15 хвилин додайте в каструлю нашатковану капусту.
4. Коли капуста і картопля будуть готові, по черзі додайте в борщ смажені цибулю та моркву, протертий буряк, томатну пасту і посоліть. Доведіть до кипіння.
5. Перед подачею заправте борщ нежирною сметаною та зеленню.

Автор: Чебан Олександр Леонідович

Лікар-уролог. Вища категорія. Стаж роботи 22 роки.

Стаття перевірена: Ткаченко Марина Олександрівна

Лікар-терапевт