Що таке абсцес м'яких тканин?
Абсцес м'яких тканин — це скупчення гною в м'язах, хрящах, зв'язках, сухожиллях, оболонках суглобів, судинних стінках, нервовій, жировій або сполучній тканинах. Гнійник складається з живих і мертвих лейкоцитів, мікробів і відмерлих клітин тканин.
Абсцес м'яких тканин
Чому з'являється абсцес?
Поставте своє питання Хірургу «ОН Клінік»
Коли інфекція вражає м'які тканини, виникає імунна реакція, що супроводжується збільшенням концентрації лейкоцитів у ділянці інфікування та утворенням осередку запалення. Через відмирання тканин, лейкоцитів та інфекційних збудників утворюється скупчення («кишеня») гною чи абсцес. У більшості випадків абсцес спричинений бактеріями (наприклад, золотистим стафілококом), рідше — паразитами, вірусами та грибками. Причини абсцесу:
- травми, що супроводжуються порушенням цілісності шкірних покривів (наприклад, порізи);
- ускладнення інфекційних захворювань (наприклад, поширення інфекційних збудників організмом через кров або лімфатичну систему);
- перфорації (порушення цілісності) внутрішніх органів;
- целюліт;
- потрапляння сторонніх тіл в організм;
- виникнення перешкод для виведення сечі чи транспортування жовчі протоками;
- тканинна ішемія чи некроз;
- дерматологічні захворювання;
- гематома чи надмірне скупчення рідини в тканинах;
- ослаблена імунна система;
- недотримання правил гігієни та стерильності (наприклад, під час виконання ін'єкцій).
Абсцес
Ризик виникнення абсцесів підвищується за паління, ожиріння, дерматологічних захворювань (наприклад, екземи) та цукрового діабету. Однією з причин абсцесів ротової порожнини є надмірне споживання цукру.
Симптоми абсцесу м'яких тканин
За абсцесів м'яких тканин можуть бути відсутні симптоми, що виникають у випадках ураження зовнішніх шарів епідермісу (наприклад, почервоніння, набряклість, болючість ділянки шкіри та видиме скупчення гною). Симптоми абсцесу м'яких тканин:
- висока температура;
- озноб;
- підвищене потовиділення;
- кашель;
- задишка;
- нудота, блювання;
- біль у животі;
- втрата апетиту;
- закреп або діарея;
- біль при ходьбі чи в сидячому положенні (наприклад, при абсцесі статевих губ або пеніса);
- занепад сил.
За утворення гнійників без явних ознак запалення діагностується «холодний абсцес». У випадках, коли через абсцеси порушується функціонування внутрішніх органів, перелік симптомів може розширюватися. Наприклад, абсцеси нервів можуть супроводжуватися мимовільними сечовипусканнями, болями в спині, онімінням або поколюванням у кінцівках. Ускладненнями абсцесів можуть бути бактеріємія (потрапляння мікробів у кровообіг), поширення інфекції на здорові тканини, внутрішні кровотечі (за ураження судин), а також виснаження та сепсис.
Чи може абсцес минути сам?
Невеликі абсцеси, що виникають на поверхні шкіри, можуть минути самостійно. В інших випадках необхідно провести діагностику та лікування абсцесу. Без терапії абсцесу підвищується ризик поширення інфекції по організму.
Коли медикаментозне лікування абсцесу неефективне?
Застосування лікарських засобів замість хірургічного втручання допустиме за розміру наповненої гноєм порожнини до трьох сантиметрів, а також на ранніх стадіях абсцесу, що не піддаються дренуванню. Впродовж одного-двох днів з моменту початку терапії антибіотиками слід провести оцінку необхідності розтину та дренування абсцесу.
Якщо під шкірою накопичився гній, а розмір абсцесу перевищує три сантиметри, медикаментозне лікування є неефективним. Препарати можуть використовуватися як доповнення до малоінвазивної хірургії, сприяючи зниженню ризику ускладнень і рецидивів абсцесу.
Показання до хірургічного розтину абсцесу
Хірургічний розтин є безальтернативним способом лікування абсцесу м'яких тканин, розмір якого перевищує 30 міліметрів, оскільки вивести гнійний вміст за допомогою медпрепаратів неможливо. За відсутності своєчасної терапії абсцес може лопнути, що призведе до інфікування здорових тканин та органів.
Як підготуватися до розтину абсцесу?
Перед розтином абсцесу м'яких тканин необхідно пройти діагностику, яка може включати огляд, пальпацію, вивчення скарг, лабораторні дослідження крові, УЗД та аналізи на чутливість до антибіотиків. Також пацієнту слід надати лікареві інформацію про наявність хронічних захворювань (наприклад, цукрового діабету), ліки, які він приймає (зокрема, препарати, що сприяють розрідженню крові), та алергію на медикаменти.
Як проводиться операція з розтину абсцесу?
Перед розтином абсцесу (приблизно за годину до процедури) може бути призначено прийом антибіотиків, необхідних для зниження ризику поширення інфекції організмом. Хід операції з розтину абсцесу:
- Антисептична обробка.
- Місцева анестезія (анестетик вводиться навколо абсцесу чи вздовж лінії планованого розрізу), внутрішньовенне введення анальгетиків.
- Лінійний розріз шкіри вздовж абсцесу.
- Вилучення гною.
- Промивання порожнини фізіологічним розчином (у випадках, коли відсутня можливість видалити весь вміст абсцесу).
- Встановлення дренажу (спеціальної трубки) для виведення залишків гною (може проводитися під контролем УЗД).
- Накладення на рану марлевої пов'язки.
Розтин абсцесів, що вирізняються великими розмірами чи розташовані в чутливих ділянках, може проводитися під загальною анестезією. Після процедури немає необхідності залишатися в медичному центрі на ніч.
Скільки триває розтин абсцесу?
Операції з розтину абсцесу в середньому тривають близько 20 хвилин. На тривалість процедури можуть вплинути розміри та розташування абсцесу.
Чи накладають шви після розтину абсцесу?
Розтин абсцесу не потребує накладання швів, тому гній може безперешкодно витікати через дренажну трубку. Перев'язку після розтину абсцесу проводять не рідше ніж один раз на день.
Як проходить відновлення після видалення абсцесу?
Залежно від кількості гною для загоєння порожнини, що утворилася після розтину абсцесу, може знадобитися кілька тижнів. Особливості відновного періоду після видалення абсцесу:
- післяопераційний огляд і перша обробка рани проводяться впродовж 24-48 годин після видалення абсцесу;
- з метою зниження інтенсивності болю призначаються анальгетики;
- під час проведення профілактики інфекційних ускладнень після видалення абсцесів застосовуються антибіотики (таблетки, уколи чи мазі);
- для оцінки стану м'яких тканин може проводитися УЗД.
Відновлювальний період після розтину абсцесу, впродовж якого заживає рана, супроводжується періодичними оглядами лікаря. Невідкладна консультація хірурга необхідна за сильного болю, підвищення температури, появи ознак запальних процесів, кровотеч та інтенсивних виділень з неприємним запахом.
Коли знімають дренаж після розтину абсцесу?
Дренаж можна прибирати після припинення виділень гнійного вмісту з дренованої ділянки (приблизно через п'ять-сім днів з моменту розтину гнійника). Перед видаленням дренажної трубки може проводитися контрольне УЗД. За необхідності лікар може продовжити курс прийому антибіотиків, призначених після видалення абсцесу м'яких тканин, щоб уникнути рецидиву гнійника.
Що не можна робити після розтину абсцесу?
Після встановлення дренажу рану необхідно зберігати чистою та сухою (не слід промивати її, обробляти тальком або спиртом). Також до зняття дренажу, встановленого після розтину абсцесу, не рекомендується митися (приймати ванну). За забруднення чи потрапляння вологи на пов'язку її необхідно замінити. Не рекомендується приймати знеболювальні препарати, які сприяють розрідженню крові (для запобігання кровотеч).
Тимчасове зниження працездатності є нормальним явищем після розтину абсцесу та анестезії. Впродовж кількох днів після процедури слід уникати важких фізичних навантажень. Якщо застосовувалася загальна анестезія, впродовж доби після хірургічного втручання необхідно утримуватися від керування транспортними засобами та іншими механізмами.
Чи може абсцес з'явиться повторно?
Ризик рецидивів абсцесів може підвищуватися за цукрового діабету, ослабленої імунної системи, пухлинних і запальних захворювань. Для запобігання повторній появі абсцесів, що вражають різні ділянки тіла, лікар може призначати профілактичні курси прийому антибіотиків.
Профілактика абсцесу м'яких тканин
Для мінімізації ризику абсцесів необхідно дотримуватися гігієни, підтримуючи чистоту та сухість шкіри. Інші способи профілактики абсцесу м'яких тканин:
- уникнення травм (порушення цілісності шкірних покривів є одними з чинників, що підвищують імовірність виникнення абсцесів);
- регулярне миття та антисептична обробка рук;
- відмова від спільного використання бритв, білизни та рушників;
- дотримання правил проведення медичних процедур (виконання ін'єкцій, встановлення крапельниць і катетерів);
- використання антисептичних засобів для миття під час прийняття душу чи ванни;
- здорове харчування;
- відмова від шкідливих звичок (куріння та зловживання алкоголем).
Крім цього, слід проводити своєчасне лікування інфекційних захворювань, ускладнення яких можуть спровокувати появу абсцесів. Пацієнтам, які належать до груп ризику (наприклад, із цукровим діабетом або ожирінням), необхідно регулярно спостерігатися у лікаря.
У нашого блогу є власні канали в телеграмі та вайбері, в яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.
Хірургія в ОН Клінік Харків Левада
Популярні питання
Запалення є реакцією імунної системи на ураження тканин бактеріями, токсинами та іншими патогенами. Коли імунна система виявляє пошкодження клітин, у зоні ураження підвищується концентрація лейкоцитів. Лейкоцити виробляють цитокіни, які викликають запальні реакції. Абсцес діагностується за скупчення гною, який утворюється з відмерлих тканин, мертвих лейкоцитів і патогенів.
Невеликі абсцеси можуть пройти без розтину завдяки застосуванню антибіотиків. У більшості випадків абсцес потребує хірургічного лікування, за відсутності якого існує високий ризик поширення інфекції організмом через кровоносну та лімфатичну системи. За сепсису та некрозу тканин виникає загроза для життя.
Безопераційне лікування (за допомогою антибіотиків) допускається за невеликих наривів та абсцесів (у межах 30 мм) і відсутності передумов для ускладнень. Також лікар може призначити курс прийому антибіотиків як альтернативу проведенню операції у випадках, коли хірургічне втручання може призвести до пошкодження життєво важливих органів (наприклад, за абсцесу тканин, що оточують головний мозок). Невеликі абсцеси потребують спостереження, під час якого хірург оцінює необхідність розтину нариву та дренування рани.
Підвищена температура після розтину абсцесу може бути наслідком інфікування тканин і розвитку гнійного запалення. Якщо температура не знижується після доби з моменту завершення операції, необхідно проконсультуватися з хірургом.
Гнійний абсцес, що лопнув без лікарського втручання, може стати причиною розвитку ускладнень, пов'язаних з поширенням інфекції організмом. Якщо абсцес лопнув самостійно, слід невідкладно записатися на прийом до хірурга.