Що таке плеврит?
Плевра — це тонка мембрана, яка утворює оболонку навколо легень і «вистилає» внутрішню поверхню грудної порожнини. Її основна функція полягає у зменшенні тертя між легенями та стінками грудної порожнини під час дихання, забезпечуючи безболісний рух легень під час вдиху та видиху.
Між парієтальним і вісцеральним листками плеври, які оточують легені, знаходиться щілиноподібний простір, заповнений невеликою кількістю рідини, — плевральна порожнина. Плевра допомагає в підтримці тиску всередині плевральної порожнини, що важливо для розширення легень під час дихання.
Плеврит — це захворювання, яке розвивається за припухлості та запалення плеври. У результаті шари плеври труться один об одного, спричиняючи гострий біль під час вдиху та видиху. Плевральний біль зменшується під час затримки дихання.
Які причини плевриту?
Поставте своє питання Хірургу «ОН Клінік»
Плеврит легень зазвичай має інфекційну природу, до його розвитку можуть призвести патогенні бактерії, віруси, грибки та паразити. Інші причини плевриту:
- аутоімунні хвороби (наприклад, ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак, сімейна середземноморська лихоманка);
- захворювання плеври та легенів (зокрема туберкульоз або азбестоз);
- операція в ділянці грудної клітки;
- недавня травма (наприклад, перелом ребра);
- емболія легеневої артерії (закупорка судини згустком крові);
- спадкові захворювання (зокрема серповидно-клітинна анемія).
Запальні захворювання кишківника (наприклад, хвороба Крона чи неспецифічний виразковий коліт) можуть призвести до плевриту через поширення запалення на сусідні тканини, утворення абсцесів або розвиток вторинних інфекцій, які зачіпають плевру. Вірус імунодефіциту (ВІЛ) або синдром набутого імунодефіциту (СНІД) можуть послабити імунну систему, зробивши організм сприйнятливим до плевриту.
Плеврит при онкології може виникнути через появу метастазів у плевральній порожнині або через побічні ефекти лікування раку (наприклад, хіміотерапії чи променевої терапії). Найчастіше запалення плеври розвивається на тлі мезотеліоми — раку, який у 70% випадків спричиняється вдиханням азбесту (мінералу, що використовується в будівельних матеріалах). Також плеврит може виникнути на тлі первинновипотної лімфоми, ангіосаркоми, плевропульмональної бластоми та синовіальної саркоми.
Види плевриту
Плеврит легень класифікують залежно від локалізації запалення, причини та симптомів захворювання.
| Види плевриту | |
| Тип | Характеристика |
| Туберкульозний плеврит | До розвитку захворювання призводить інфікування патогенною бактерією Mycobacterium tuberculosis (паличкою Коха). Може бути проявом системного туберкульозу чи проявлятися як ізольоване ураження. |
| Метастатичний плеврит | Характеризується наявністю метастазів раку в плевральній порожнині. Зазвичай виникає в результаті поширення ракових клітин з первинного пухлинного вогнища в інших органах (наприклад, легенях, молочній залозі чи шлунку). |
| Фібринозний плеврит | Супроводжується утворенням фібринозного ексудату в плевральній порожнині. Може розвинутися на тлі інфекційних та аутоімунних захворювань (наприклад, ревматоїдного артриту або системного червоного вовчака). |
| Ексудативний плеврит | Характеризується наявністю в плевральній порожнині та легенях спричиненого запаленням ексудату (гідротораксом) — рідини, яка містить білки, клітини шкіри, гній, кров. Може бути спричинений різними причинами, включно з інфекціями, раком, системними захворюваннями. |
| Адгезивний плеврит | Супроводжується утворенням спайок (адгезій) між парієтальним і вісцеральним листками плеври. Зазвичай виникає внаслідок попереднього запалення (наприклад, через інфекції або травму). |
| Сухий плеврит | Характеризується відсутністю ексудату в плевральній порожнині. Може бути результатом розсмоктування ексудату під час одужання від плевриту чи при хронічному запаленні. |
| Гнійний плеврит | Супроводжується наявністю гною в легенях і плевральній порожнині. Зазвичай виникає внаслідок бактеріальної інфекції, найчастіше після травми або хірургічного втручання. |
| Серозний плеврит | Характеризується появою в плевральній порожнині серозного ексудату, що містить переважно воду та невелику кількість білків. Зазвичай пов'язаний з інфекційними та запальними процесами в організмі, може проявлятися болями в грудях, кашлем і утрудненням дихання. |
Окремо виділяють параплеврит — це захворювання, за якого відбувається запалення тканин у параплевральній клітковині, що розміщена між парієтальною плеврою та внутрішньогрудною фасцією. Запалення може зачіпати міжреберні м'язи та м'які тканини. Параплеврит зазвичай виникає як ускладнення інших захворювань (наприклад, гнійного плевриту чи перфорації шлунково-кишкового тракту).
Залежно від локалізації запалення виділяють правобічний і лівобічний плеврит. Міждольовий плеврит характеризується запаленням у міждольовому просторі, розташованому між легенями та грудиною. Може виникати внаслідок перфорації плевральної порожнини, травми або поширення інфекції із сусідніх органів.
Які симптоми плевриту?
Характерною ознакою плевриту є гострий, колючий або ріжучий біль у грудях, який може поширюватися на шию, плечі, живіт або спину. Больовий синдром може посилюватися під час глибокого дихання, кашлю, чхання та розмови.
Симптоми плевриту в дорослих можуть варіюватися залежно від типу запалення плеври. Можливі симптоми плевриту:
- задишка або утруднене дихання;
- лихоманка (підвищена температура);
- підвищена втома та слабкість;
- інтенсивний кашель;
- швидке та поверхневе дихання;
- відчуття здавлювання в грудях.
Симптомом сухого плевриту є інтенсивний кашель без виділення мокротиння. За підозри на плеврит у дітей і дорослих необхідно записатися на прийом до пульмонолога. Лікар проведе діагностику, поставить діагноз і підбере курс лікування плевриту, який може включати прийом медикаментів або хірургічне втручання.
Як діагностують плеврит?
Запишіться на консультацію по склерозуванню плеври
Для постановки діагнозу пульмонолог аналізує симптоми, збирає особистий і сімейний анамнези. Діагностика плевриту:
- фізикальний огляд. Під час огляду лікар вимірює температуру тіла, оцінює дихальну функцію, пальпує та простукує грудну клітку, прослуховує легені;
- аналізи крові. Лабораторні тести можуть показати ознаки запалення (наприклад, підвищений рівень лейкоцитів і С-реактивного білка);
- рентген легенів. Рентген грудної клітки за плевриту застосовується для виявлення рідини в плевральній порожнині, плеврального випоту, патологічних змін у структурі легень та інфекції;
- УЗД грудної клітки. Ультразвукове дослідження застосовується для оцінки кількості рідини в плевральній порожнині та визначення її характеристик;
- комп'ютерна томографія. КТ за плевриту допомагає отримати докладнішу інформацію про стан плевральної порожнини, даючи змогу лікарям виявити пухлини чи абсцеси;
- електрокардіографія. ЕКГ дає змогу оцінити електричну активність серця, виявити аномалії в ритмі або провідності, визначити наявність або відсутність захворювань (наприклад, інфаркту міокарда чи перикардиту), які можуть супроводжуватися схожими на плеврит симптомами;
- дослідження рідини (торакоцентез, пункція легень). Передбачає забір за допомогою голки зразка плевральної рідини для аналізу. Дослідження дає змогу визначити причину плевриту, виявити інфекцію, встановити характер ексудату (наприклад, гнійний, серозний), оцінити рівень білків і клітин;
- бронхоскопія. Дає змогу лікарю оглянути дихальні шляхи та бронхіальне дерево за допомогою гнучкого ендоскопа. Проводиться для виявлення можливих причин плевриту (наприклад, інфекції в дихальних шляхах або пухлини).
Пульмонолог також може призначити торакоскопію — інвазивну процедуру, під час якої в плевральну порожнину вводиться ендоскоп через невеликий отвір у грудній стінці. Торакоскопія дає змогу лікареві візуально оцінити стан плеври та легенів, взяти зразки тканин для біопсії. За результатами діагностики лікар підбирає курс лікування плевриту.
Як лікують плеврит?
Курс лікування сухого й ексудативного плевриту передбачає прийом медикаментозних засобів і зміну способу життя. Методи лікування плевриту:
- антибіотики. Антибактеріальні таблетки від плевриту використовують для знищення збудника та припинення запального процесу. Вони допомагають боротися з бактеріальною інфекцією і запобігають її поширенню в організмі;
- нестероїдні протизапальні засоби. Допомагають зменшити запалення, полегшують біль і дискомфорт. Вони блокують виробництво запальних медіаторів (зокрема простагландинів), що сприяє зменшенню болю та набряку;
- кортикостероїди. Володіють сильною протизапальною дією та можуть застосовуватися за тяжкого або хронічного плевриту для зниження запалення і зменшення симптомів. Вони також можуть зменшувати активність імунної системи та запобігати утворенню адгезій між плевральними листками.
Під час лікування плевриту в молодих і літніх також необхідно відмовитися від куріння. Нікотин та інші речовини в тютюновому димі можуть посилити запальний процес у легенях і плевральній порожнині, збільшити ризик ускладнень та уповільнити процес одужання.
За плевриту рекомендується дотримуватися дієти, яка сприяє зміцненню імунітету, зниженню запалення та забезпеченню організму необхідними поживними речовинами для боротьби з інфекцією та відновлення тканин. У більшості випадків за плевриту лікарі рекомендують дотримання дієти (стіл №7 і №10).
Корисні продукти включають свіжі фрукти та овочі (багаті антиоксидантами та вітамінами), а також білки, що містяться в рибі, нежирному м'ясі, яйцях і молочних продуктах (допомагають відновлювати пошкоджені тканини та підтримувати імунну систему). Також корисно споживати продукти, багаті на омега-3 жирні кислоти (лосось і горіхи), які мають протизапальні властивості.
Важливо уникати шкідливих продуктів (фастфуду, кондитерських виробів, солодких газованих напоїв), оскільки вони можуть сприяти запаленню та загостренню симптомів. Також слід обмежити споживання алкоголю через ризик пригнічення імунної системи та уповільнення процесу одужання.
Що таке склерозування плеври при плевриті?
Склерозування плеври — це хірургічний метод лікування, який полягає у введенні спеціального склерозуючого препарату в плевральну порожнину. Препарат викликає склеювання та звуження просвітів у плевральній порожнині, що перешкоджає накопиченню рідини та запобігає рецидивам плевриту.
Кому показано склерозування плеври?
Склерозування плеври зазвичай показано за рецидивуючого плевриту чи наявності великих скупчень рідини в плевральній порожнині, які не реагують на консервативне лікування. Процедура також може бути розглянута для лікування пацієнтів із хронічним плевритом або за наявності пухлинних процесів, що призводять до накопичення надлишкової рідини в плевральній порожнині.
Як підготуватися до склерозування плеври?
Перед склерозуванням плеври необхідно повідомити хірурга про лікарські препарати, що приймаються пацієнтом. За необхідності лікар підбере альтернативний засіб, змінить дозування або тимчасово призупинить прийом медикаментозного засобу. Підготовка до склерозування плеври:
- клінічні аналізи крові та сечі;
- резус-фактор і група крові;
- біохімічне дослідження крові;
- коагулограма (аналіз на згортання крові);
- сумарні антитіла до сифілісу та вірусу імунодефіциту;
- тести на гепатит В і С;
- ІФА IgM Covid;
- консультація терапевта;
- рентгенографія грудної клітки;
- комп'ютерна томографія легень.
Проведення ЕКГ під час підготовки до операції необхідне для оцінки стану серця пацієнта та виявлення потенційних аномалій або аритмій. Електрокардіографія дає змогу хірургам та анестезіологам оцінити ризик ускладнень під час операції та вжити відповідних заходів для забезпечення безпеки пацієнта.
Як проводиться процедура склерозування плеври?
Процедура проводиться під місцевою анестезією, щоб уникнути болю і дискомфорту під час процедури. Етапи склерозування плеври:
- Хірург обробляє шкірні покриви в місці впливу антисептичним засобом для запобігання потрапляння інфекції.
- Лікар робить ін'єкцію з анестетиком (знеболювальним препаратом) у зоні грудної клітки для запобігання больового синдрому.
- Для доступу до плевральної порожнини хірург вводить голку в нижньому задньому кутку грудної порожнини, безпосередньо під ребрами пацієнта.
- Лікар вводить склерозуючий препарат прямо в патологічно змінений орган. Засіб викликає неінфекційне запалення та набряк тканин.
- У результаті введення склерозуючого препарату відбувається поступове склеювання оболонок плеври. Це призводить до зменшення об'єму плевральної порожнини та запобігає накопиченню рідини в ній.
По завершенню операції лікар накладає шов і стерильну пов'язку на рану. Тривалість операції зазвичай не перевищує 10 хвилин.
Як проходить відновлення після склерозування плеври?
Після склерозування плеври пацієнту не потрібно залишатися в медичному центрі, вирушати додому зазвичай можна в день проведення процедури. Реабілітація після плевриту може включати:
- прийом призначених лікарем препаратів;
- уникнення інтенсивної фізичної активності;
- збалансований раціон харчування;
- відмова від активного та пасивного куріння;
- дотримання питного режиму.
Дихальні вправи допомагають поліпшити функцію та вентиляцію легень, а також розширити їхній об'єм. Вони сприяють зміцненню дихальних м'язів, поліпшенню кровообігу та перенесенню кисню в тканини. Практика дихальних вправ може допомогти пацієнтам з плевритом зняти напругу та дискомфорт у грудній клітці, а також поліпшити загальне самопочуття.
Протипоказання до склерозування плеври
Процедуру не проводять за індивідуальної непереносимості склерозуючого препарату через ризик розвитку алергічної реакції та анафілаксії (проявляється задишкою, хрипами та утрудненим диханням). Інші протипоказання до склерозування плеври:
- дихальна чи серцева недостатність;
- дерматологічні захворювання в ділянці введення голки (наприклад, псоріаз, дерматит);
- вагітність і період лактації.
Склерозування плеври не проводять у разі порушення згортання крові, оскільки це може збільшити ризик розвитку кровотечі в місці введення голки та в плевральній порожнині після процедури. Також процедура може бути відкладена в разі загострення хронічних патологій.
Можливі ускладнення склерозування плеври
Після процедури пацієнти можуть відчувати біль і дискомфорт у ділянці грудної клітки чи в місці введення голки. Інші ускладнення склерозування плеври можуть включати гематому в місці введення препарату, інфекції, пневмоторакс (скупчення повітря в плевральній порожнині, що призводить до колапсу легені). Також може розвинутися бронхоспазм — неконтрольоване скорочення гладких м'язів бронхів.
Як лікувати плеврит у домашніх умовах?
Лікувати плеврит у домашніх умовах не рекомендується через неефективність і небезпеку самостійної терапії. Для підбору курсу лікування важливо визначити тип плевриту, врахувати хронічні патології, загальний стан здоров'я та індивідуальні особливості (наприклад, вік, вагітність) пацієнта.
Що буде, якщо не лікувати плеврит?
Плеврит небезпечний розвитком ускладнень. На тлі плевриту можливий розвиток ателектазу — стану, за якого велика кількість рідини в плевральній порожнині призводить до надлишкового тиску. У результаті відбувається стискання легень, спричиняючи часткове або повне руйнування органу.
У деяких випадках наслідком плевриту може бути плевральний випіт, за якого рідина накопичується в невеликому просторі між двома шарами плеври. За наявності великої кількості рідини біль може тимчасово зменшитися, проте підвищується ризик абсцесу, рубців і пошкодження легень.
Також на фоні плевриту може розвинутися емпієма, за якої гнійний вміст накопичується в плевральній порожнині навколо легень. Емпієма підвищує ризик пневмонії та може спричинити сильний біль у грудях, утруднене дихання і загальну слабкість.
Профілактика плевриту
Профілактика плевриту включає дотримання гігієни та миття рук з милом для запобігання вірусній, бактеріальній та грибковій інфекції. Також рекомендується відмовитися від паління, тримати під контролем аутоімунні захворювання та хвороби легенів, вакцинуватися від можливих вірусних інфекцій (наприклад, коронавірусу, грипу).
Хірургія в ОН Клінік Харків Гагаріна
Популярні питання
Зазвичай з плевритом не лежать у лікарні, оскільки запалення плеври в більшості випадків лікується медикаментозно. За необхідності проведення склерозування плеври пацієнт може перебувати в стаціонарі до 24 годин.
Туберкульоз — це інфекційне захворювання, спричинене бактерією Mycobacterium tuberculosis, яка зазвичай вражає легені. Плеврит може бути одним з ускладнень туберкульозу, яке виникає при поширенні запалення на оболонки, що вкривають поверхню легень і внутрішню стінку грудної клітки.
Плеврит не може минути сам, за відсутності лікування підвищується ризик прогресування патології, плеврального випоту, емпієми легенів і ателектазу. Для лікування запалення плеври необхідно пройти курс медикаментозної терапії.
Плеврит заразний, якщо до його розвитку призвело інфікування патогенною бактерією, вірусом або грибком. Запалення плеври, спричинене травмою, аутоімунним захворюванням або онкологією, не передається від інфікованої людини здоровій.
На діагностиці, лікуванні та профілактиці плевриту спеціалізується пульмонолог. За необхідності проведення склерозування плеври, згідно з протоколом лікування плевриту, лікар направляє на консультацію хірурга.
Ольга
1 тиждень тому
