Які щеплення потрібні дорослим у 2023 році?

Згідно з календарем щеплень, прийнятим Міністерством охорони здоров'я у 2018 році, до 16 років дитина обов'язково повинна бути щеплена від 10 найпоширеніших інфекцій, що викликають:
Якщо імунізація була проведена відповідно до календаря вакцинації, у дорослому віці обов'язковими залишаються щеплення від правця і дифтерії. Якщо ж щеплення в дитинстві не робилися або графік не дотримувався, то необхідно звернутися до терапевта для складання індивідуального календаря щеплень і пройти вакцинацію.
Усі щеплення мають різний час дії. Дія деяких щеплень зберігається на 1, 5, 10 років, але найчастіше - на все життя. Дотримання календаря щеплень дозволяє до 16 років отримати стійкий довічний імунітет до основних інфекційних захворювань. А, наприклад, робити щеплення від пневмококової інфекції рекомендується кожні 5 років, від правця - кожні 10 років, адже кількість антитіл до цих інфекцій поступово зменшується, а імунітет слабшає, тому для підвищення рівня захисту організму потрібна нова доза вакцини.
Ревакцинація - це повторне введення вакцини, щоб імунітет краще «запам'ятав» інфекцію і забезпечив ефективний захист від захворювання. Вакцини містять ослаблені віруси або їх компоненти, на які згодом перестають вироблятися антитіла. Тому потрібне повторне щеплення, яке дозволить відновити та посилити захисні властивості організму.
Календар вакцинації містить лише список обов'язкових щеплень для дорослих в Україні. До обов'язкових відноситься щеплення від правця та дифтерії для дорослих, що робиться у 26 років (з ревакцинацією раз на 10 років). Також дорослим рекомендується зробити щеплення від кору та гепатиту В, якщо вони були пропущені у дитинстві. Людям, старшим 50 років, рекомендується зробити щеплення від пневмокока, тому що пневмококова інфекція може спричинити ускладнення у вигляді пневмонії, менінгіту та сепсису. Щеплення від вітрянки робиться дорослим, якщо вони не хворіли на дане захворювання.
Щеплення АКДС від кашлюку, дифтерії та правця проводиться у чотири, шість, 18 місяців. У шість років проводять щеплення від правця та дифтерії, що повторюється кожні 10 років. Якщо у дитячому віці не проводилася вакцинація, графік щеплень для дорослих підбирається індивідуально сімейним лікарем. Особам до 24 років також рекомендується вакцинуватися від менінгококової інфекції.
Список рекомендованих щеплень для дорослих:
Інфекція | Особливості вакцинації |
Правець та дифтерія | З 26 років ревакцинація кожні 10 років |
COVID-19 | Всім дорослим вакцинація двома дозами вакцини, можлива ревакцинація через 6 місяців |
Гепатит В | Ревакцинація кожні 5-7 років |
Грип | Ревакцинація щороку до початку сезону застудних захворювань |
ВПЛ | Проводиться до початку статевого життя |
Кліщовий енцефаліт | 3 дози вакцини вводяться протягом року, ревакцинація кожні 3 роки |
Менінгококова інфекція | Проводиться до 24 років |
Пневмококова інфекція | Разове введення вакцини у будь-який віці |
Гепатит А | Проводиться перед поїздками до неблагополучних країн |
Коклюш | Проводиться під час планування вагітності |
Вітрянка | Для дорослих, які не хворіли у дитинстві, вводиться одна доза вакцини. |
Кір, краснуха та паротит | 2 дози з інтервалом за один місяць |
Для вашої зручності ми надаємо нашу таблицю у вигляді ілюстрації. Ви можете зберегти її або надіслати знайомим за потреби.
Перелік щеплень для дорослих
При виїзді за кордон необхідно ознайомитися з переліком небезпечних захворювань у країні, куди ви прямуєте. Список щеплень для в'їзду в ту чи іншу країну вказується на сайтах Міністерства закордонних справ. Найбільша небезпека заразитися екзотичним захворюванням є у країнах Африки, Азії та Південної Америки. Рекомендується зробити щеплення від жовтої лихоманки - вірусного захворювання, що передається з укусами комах. При відвідуванні країн, що розвиваються (ПАР, Конго, Камбоджа) також необхідно пройти вакцинацію від вірусних гепатитів, черевного тифу, холери та кліщового енцефаліту.
Для вироблення стійкого імунітету повинні пройти один-два місяці з моменту введення вакцини, тому плануючи поїздку, робіть щеплення заздалегідь. 2023 року для виїзду за кордон необхідна вакцинація від коронавірусу або негативний ПЛР-тест. Скласти тест на COVID для виїзду за кордон можна у мережі медичних центрів «ОН Клінік».
Дізнатися, чи робили щеплення в дитинстві, можна з медичної картки в поліклініці за місцем проживання. Після повноліття пацієнтів карти вакцинації зберігають в архіві 5 років, після чого документи знищуються. У даний час всі дані про пацієнтів, зокрема і історія вакцинації зберігаються в електронному вигляді у сімейного лікаря. Якщо в реєстратурі чи архіві поліклініки документи не знайдені, можна пошукати в медичному кабінеті школи, у лікарні при виші або військкоматі - у ці заклади карта щеплень пред'являється обов'язково.
Якщо відомості про щеплення ніде не збереглися, можна дізнатися які щеплення робилися раніше, здавши аналіз (кров з вени) на наявність у крові антитіл до таких захворювань, як кір, дифтерія, гепатит та ін. Якщо дослідження покаже, що рівень антитіл в нормі, значить, імунітет вироблений, і повторно вакцинуватися не потрібно.
Щеплення від грипу необхідно робити щороку, оскільки за даними ВООЗ, щорічно від грипу помирає від 300 до 500 тисяч людей у світі. У зоні ризику знаходяться діти, вагітні, люди похилого віку і ті, хто має хронічні захворювання.
Вакцинуватися від грипу необхідно перед початком щорічного спалаху захворювання - у вересні або жовтні. Імунітет виробляється протягом 7-14 днів після щеплення. Можна вакцинуватися і коли спалах сезонного грипу вже почалася, антитіла до інфекції почнуть вироблятися і, навіть якщо ви захворієте незабаром після щеплення, організму буде легше впоратися з вірусом.
Щеплення від грипу - рекомендоване, але не входить у список безкоштовних вакцин, тому рішення про те щеплюватися чи ні, приймає кожна людина самостійно. Однак вакцинування дозволяє виробити імунітет до штамів вірусу, активних у поточному сезоні та повністю уникнути захворювання або перенести його набагато легше.
Дорослі можуть зробити щеплення від кору в будь-якому віці, якщо немає медичних записів про вакцинацію в дитинстві, стався контакт з хворим і аналіз не показав наявності в крові антитіл до вірусу. Якщо в дитинстві була проведена вакцинація (в 1 рік і 6 років) ревакцинація не потрібна, так як імунітет виробляється на все життя.
Дорослим, які не отримали щеплення від кору в дитинстві, для формування імунної відповіді необхідно дворазове введення вакцини з інтервалом в 1 місяць. Зазвичай люди, які перехворіли на кір або були своєчасно щеплені, мають хороший імунітет проти хвороби, однак, якщо аналіз крові не показує наявності антитіл до вірусу, щеплення варто повторити.
Вакцинація проти вірусу папіломи людини (ВПЛ) необхідна для захисту від раку шийки матки, ротоглотки, статевих органів і ануса. Вірус також викликає утворення на слизових папілом або кондилом (новоутворень, що досягають розміру 2-3 см). Спочатку це доброякісні нарости, які, можуть перероджуватися в злоякісні та викликати рак.
Вакцинація найбільш ефективна до початку статевого життя, оскільки передача вірусу може статися за першого ж сексуального контакту. В основному, щеплення робиться дівчатам, але в останні роки його стали рекомендувати і юнакам, щоб зупинити передачу ВПЛ за статевих контактів, а також захистити чоловіків від розвитку онкозахворювань.
ВООЗ рекомендує робити щеплення дівчаток і хлопчиків підліткового віку, починаючи з 9-11 років. Однак щеплення проти ВПЛ можна робити і в старшому віці - до 45 років.
Графік вакцинації залежить від вакцини та підбирається індивідуально після консультації з лікарем. Щеплення дозволяє виробити імунітет від захворювань, що викликаються ВПЛ, на період не менше, ніж 15 років.
Зробити дорослим щеплення від гепатиту B потрібно, якщо в дитинстві не була проведена вакцинація або людина знаходиться в групі ризику (медпрацівники, особи, родичі яких хворіють на гепатит B). Гепатит - інфекційне захворювання, яке призводить до цирозу печінки та раку. Захиститися можна тільки зробивши щеплення. Схема вакцинації підбирається лікарем після проведення обстеження і вивчення історії хвороби пацієнта.
Вакцинація від гепатиту А рекомендується людям, що мають проблеми з печінкою або планують поїздку в країни Африки, Азії чи Північної Америки, де часто виникають спалахи цього захворювання. Дорослим для формування стійкого імунітету необхідні 2 дози вакцини з інтервалом у 6-12 місяців.
Дорослим необхідно робити щеплення від правця кожні 10 років. Правець - гостре інфекційне захворювання, яке вражає нервову систему, викликає судоми та часто призводить до летального результату. Можна заразитися через подряпини або порізи металевими чи дерев'яними предметами. Захиститися від захворювання можна тільки зробивши щеплення.
Щеплення від правця не формує довічний імунітет, тому його потрібно регулярно повторювати. Згідно з календарем МОЗ, дітям останнє щеплення від правця роблять у 16 років, тобто, починаючи з 26 років, потрібна повторна імунізація. Якщо вакцинація в дитячому віці не проводилась, необхідно зробити трикратне введення вакцини: через місяць після першої дози вводять другу, і через пів року після другої - третю.
Щеплення від правця йде в комплексі з вакцинацією від дифтерії, - ще одним плановим щепленням, затвердженим у календарі МОЗ. Щоб зробити щеплення, необхідно звернутися до сімейного лікаря, який проведе огляд, уточнить наявність алергії та реакцію на попереднє введення вакцини і за відсутності протипоказань направить на щеплення. Дані про дату щеплення і серію вакцини будуть записані в медичну карту пацієнта.
Дорослим не можна робити щеплення, якщо є абсолютні або тимчасові протипоказання до вакцинації. Категорично заборонені щеплення за:
Також протипоказаннями, через які варто відкласти вакцинацію, можуть бути:
Слід з обережністю проводити вакцинацію людям, які мають ВІЛ-позитивний статус. Через ослаблений імунітет у них можливі ускладнення. Перш ніж робити щеплення, необхідно отримати консультацію лікаря і здати аналізи на визначення імунного статусу. Для вакцинації не можна використовувати препарати, що містять живі віруси.
За допомогою щеплень можна уникнути багатьох захворювань. Загальна імунізація дозволяє захистити не тільки щеплених людей, а й тих, хто не може бути вакцинований через протипоказання. Для проведення вакцинації, необхідно звернутися до лікаря, який вивчить історію хвороби, врахує поточний стан здоров'я і складе індивідуальну схему вакцинації.
Дорослим необхідно вакцинуватися від дифтерії та правця. До рекомендованих, але необов'язкових щеплень для дорослих відносяться вакцини від грипу, гепатиту А, папіломавірусної інфекції, кліщового енцефаліту, пневмококової інфекції. З 2021 року для деяких професій обов'язковою є щеплення від COVID-19.
Обмежень після щеплення від кору дорослі не мають, можна продовжувати вести звичайний спосіб життя. Рекомендується відразу після щеплення не залишати медичний заклад. Дорослим після щеплення від кору потрібно почекати півгодини у лікарні, щоб переконатися, що після вакцинації не виникне алергічна реакція.
Щеплення від кору у дорослому віці переноситься легко. У перші два дні після щеплення може піднятися температура, яка добре збивається жарознижувальними засобами. Також можливі алергічні реакції на один із компонентів вакцини. Щоб уникнути алергічних реакцій, проконсультуйтеся з терапевтом або сімейним лікарем і дізнайтеся, чи не було у вас випадків алергії на компоненти вакцини.
Щеплення від кору робиться у віці одного року та у шість років. Якщо з якихось причин щеплення від кору не було зроблено в дитинстві, необхідно вакцинуватися у дорослому віці від цього захворювання. Потрібно отримати дві дози вакцини із мінімальним інтервалом 28 днів. Графік вакцинації для дорослих підбирається сімейним лікарем.
В Україні від пневмококової інфекції використовують вакцини Сінфлорікс та Превенар. Щеплення від пневмококової інфекції роблять і дітям, і дорослим. Особливо рекомендується вакцинуватися людям, що входять до групи ризику: особам старше 50 років, які часто хворіють на ГРВІ з бактеріальними ускладненнями, людям з хронічними захворюваннями та імунодефіцитними станами.