Як не пропустити перші симптоми хантавірусу? Головне про небезпечну інфекцію, яку переносять гризуни

Що таке хантавірус?

Хантавірус — це група вірусів, які природно циркулюють серед гризунів і зрідка можуть передаватися людині. Вірус не «новий», а є давно відомою природно-осередковою інфекцією, яку переносять миші, полівки та інші дрібні ссавці. Люди заражаються випадково під час контакту із зараженим пилом, виділеннями або місцями перебування гризунів. 

Невідомо, хто був першою інфікованою людиною у світі. Найімовірніше, люди заражалися хантавірусами впродовж багатьох століть, живучи поруч із гризунами, але тоді ніхто не знав причину хвороби й не мав сучасних лабораторій. Перші описані масові випадки датують 1950-ми роками. Назва вірусу походить від річки Хантан у Кореї. Саме там зафіксували спалах незрозумілої інфекції серед військових, а пізніше вчені встановили збудника. Вперше вірус ізолювали з польової миші корейські дослідники у 1976 році. У Європі хантавірус не є чимось новим: найбільше випадків реєстрували у Фінляндії, Швеції, Німеччині, Бельгії, Франції, Австрії, Словенії та країнах Балтії. 

Як передається хантавірус людині?

Найчастіше людина заражається після вдихання дрібних частинок пилу, забрудненого сечею, калом або слиною інфікованих гризунів. Це основний механізм передачі, особливо під час прибирання закритих приміщень, підвалів, комор, дачних будинків, складів. 

Зараження можливе при безпосередньому контакті з виділеннями гризунів або поверхнями, які ними забруднені, якщо після цього торкатися очей, носа чи рота немитими руками. Рідше передача відбувається через укус зараженого гризуна — шлях вважається менш поширеним, але можливим. Якщо продукти або вода були забруднені виділеннями гризунів і вживалися без належної обробки, то можливе інфікування через їжу. Більшість хантавірусів не передаються від людини до людини. Але штам Andes virus, який виявили на круїзному лайнері, є винятком і може передаватися при тісному тривалому контакті з хворою людиною. 

Хто в групі ризику зараження хантавірусом?

ВООЗ окремо наголосила, що ризик для широкого населення оцінюється як низький, тобто мова не про нову пандемію. Але організація попередила, що через інкубаційний період можуть з’явитися додаткові випадки серед пасажирів лайнера та їхніх контактних осіб. Групи з підвищеним ризиком зараження хантавірусом:

• люди, які прибирають приміщення, де могли жити миші або щури (підвали, горища, гаражі, склади, покинуті будівлі);
• мешканці приватних будинків, де тривалий час ніхто не жив;
• люди, які часто контактують з природними резервуарами вірусу — фермери, працівники зерносховищ, комунальних служб, лісники, військові, будівельники, працівники складів. 

Які симптоми хантавірусу?

Перші прояви хантавірусної інфекції часто нагадують грип або сильну вірусну застуду. Можливі найтиповіші ранні симптоми хантавірусу: 

• лихоманка, озноб;
• сильна слабкість, головний біль;
• біль у м’язах (особливо спини та ніг);
• втома. 

В інфікованих людей може з’явитися нудота, блювання, діарея, біль у животі, зниження апетиту. Для деяких людей саме шлунково-кишкові симптоми можуть бути першими ознаками хантавірусу. 

Після початкового періоду стан хворого може різко погіршуватися. Можливі кашель, стискання у грудях, задишка, утруднене дихання, що пов’язано з ураженням легень. При тяжкому перебігу можливе падіння артеріального тиску, шок, гострий респіраторний дистрес-синдром (ARDS), коли легені не можуть забезпечити організм киснем. Власне під час спалаху хантавірусу Andes virus на круїзному лайнері у хворих лікарі фіксували лихоманку, шлунково-кишкові симптоми, швидке прогресування до пневмонії, гострого респіраторного дистрес-синдрому та шоку. 

Через скільки проявляються перші симптоми хантавірусу після зараження?

Ознаки хантавірусу зазвичай проявляються через 4–42 дні після зараження і на початку часто виглядають як звичайна вірусна інфекція. Але погіршення стану здоров’я може відбуватися швидко — інколи впродовж 24–48 годин після появи дихальних симптомів. Термін появи перших симптомів залежить від виду вірусу та індивідуальних особливостей організму. 

Що робити при підозрі на хантавірус?

Якщо був контакт із гризунами, їхніми виділеннями або перебування в приміщенні з ознаками зараження мишами, потрібно якнайшвидше звернутися до лікаря або в найближчий медичний заклад. Треба також обов’язково повідомити лікареві про можливий контакт із гризунами, перебування в місцях зі слідами мишей. Інформація про ризик контакту допоможе лікареві швидше запідозрити інфекцію та призначити потрібні обстеження. 

Не варто лікуватися самостійно вдома або чекати кілька днів, поки «самостійно мине», оскільки хантавірусна інфекція може різко прогресувати. До медичного огляду потрібно обмежити фізичне навантаження, оскільки при ураженні легень воно може погіршувати стан. Не можна також повертатися в запилені приміщення, де могли бути гризуни, щоб уникнути повторного контакту з потенційно зараженим пилом. Якщо стан здоров’я швидко погіршується, з’являється утруднене дихання або виражена слабкість, потрібно негайно викликати екстрену медичну допомогу. 

Як лікують хантавірус?

Специфічного універсального препарату, який гарантовано знищує всі хантавіруси, на сьогодні немає, тому основою лікування є рання госпіталізація та підтримувальна терапія. Чим швидше людина потрапляє під нагляд лікарів, тим більше шансів контролювати ускладнення. 

Лікування хантавірусу зазвичай проводять у стаціонарі. Хворому можуть призначити кисневу підтримку, внутрішньовенні рідини, контроль тиску, рівня кисню, роботи серця та нирок. Терапія залежить від тяжкості стану. Якщо розвивається ураження легень, застосовують оксигенотерапію, неінвазивну вентиляцію або штучну вентиляцію легень у відділенні інтенсивної терапії. При порушенні роботи нирок можливі контроль рідини, корекція електролітів, у тяжких випадках діаліз. Для зниження ризику ускладнень хворому проводять лабораторний моніторинг крові, функції нирок, згортання, насичення киснем, а також контроль балансу рідини. 

Для лікування Andes virus застосовують той самий базовий принцип: негайну госпіталізацію та раннє інтенсивне спостереження, бо штам може швидко уразити легені та спричинити дихальну недостатність. Через можливість передачі між людьми хворих з Andes virus додатково ізолюють та застосовують інфекційний контроль для контактних осіб.

Які можуть бути наслідки хантавірусу?

Наслідки залежать від виду хантавірусу, тяжкості перебігу та швидкості надання медичної допомоги. У частини людей після одужання настає повне відновлення, але можливі й ускладнення. Одним із найнебезпечніших наслідків є гостра дихальна недостатність, коли легені не можуть забезпечити організм достатньою кількістю кисню. Інші можливі наслідки хантавірусу:

• гостре ураження нирок (інколи з потребою в тимчасовому діалізі);
• порушення згортання крові, кровотечі, зниження кількості тромбоцитів;
• гострий респіраторний дистрес-синдром (тяжке ураження легень, що потребує лікування у відділенні інтенсивної терапії).

Після перенесеної інфекції деякі люди певний час можуть мати слабкість, знижену витривалість, втому, зниження функції легень або нирок, які поступово відновлюються. 

Штам Andes virus частіше асоціюється з тяжким ураженням легень та швидким погіршенням стану. Для нього описані масивний набряк легень, ARDS, шок, потреба у штучній вентиляції легень. Летальні випадки на круїзному лайнері підтверджують здатність Andes virus спричиняти тяжкий перебіг. 

Як захиститися від хантавірусу?

Щоб знизити ймовірність зараження хантавірусами, потрібно уникати контакту з гризунами та їхніми виділеннями у побуті, на роботі, в природному середовищі. Найефективніший спосіб профілактики хантавірусу — контроль популяції гризунів у житлових і господарських приміщеннях. Для цього герметизують щілини, використовують пастки. У природних умовах (наприклад, під час відпочинку в кемпінгу, літніх наметових таборах, лісових будиночках) продукти харчування потрібно зберігати в герметичних контейнерах і не залишати їжу відкритою, щоб не приваблювати гризунів.

Під час прибирання потенційно заражених приміщень важливо не піднімати пил, оскільки саме аерозоль із частинок виділень гризунів є основним шляхом інфікування. Потрібно спочатку провітрювати приміщення, а потім проводити вологе прибирання з дезінфікуючими засобами, замість сухого підмітання або використання пилосмоку без фільтрації. Хантавіруси мають оболонку і легко руйнуються звичайними дезінфекторами (наприклад, 10% розчином хлору). Прибирання виконують в захисних рукавичках та масці або респіраторі, щоб зменшити ризик вдихання заражених частинок. Також не можна торкатися голими руками мертвих тіл гризунів та їхніх гнізд.