Що таке вовчак?
Системний червоний вовчак (СЧВ) — аутоімунне захворювання сполучної тканини, що виникає через атаку клітинами імунної системи здорових тканин організму. Вовчак — хвороба, яка спричиняє хронічне запалення, що вражає внутрішні органи (нирки, легені та серце), шкірні покриви, суглоби, клітини крові та головний мозок. За підозри на патологію необхідна консультація ревматолога.
Хто найчастіше хворіє на червоний вовчак?
Поставте своє питання Ревматологу «ОН Клінік»
Червоний вовчак зазвичай вражає жінок дітородного віку. Перші симптоми СЧВ можуть з'явитися у жінок віком від 15 до 44 років. За статистикою, аутоімунний вовчак втричі частіше діагностують у жінок азіатського та латиноамериканського походження, а також у корінних мешканок Аляски й афроамериканок.
Що спричиняє появу вовчака?
Вчені не можуть встановити точну причину червоного вовчака, проте аутоімунні захворювання зазвичай спричинені генними мутаціями. Фактори, що впливають на розвиток вовчака:
- спадкова схильність;
- підвищений естроген;
- забруднення навколишнього середовища;
- безконтрольний прийом ліків;
- хронічний стрес;
- тютюнопаління;
- вірусна інфекція.
Наявність іншого аутоімунного захворювання (наприклад, псоріазу, ревматоїдного артриту, склеродермії) підвищує ризик вовчака. СЧВ також може розвинутися через вплив на шкіру сонячних променів, оскільки ультрафіолетове випромінювання стимулює вироблення речовин (зокрема цитокінів), що беруть участь у запальних процесах.
Який буває вовчак?
Залежно від характеристик (наприклад, локалізації, зовнішнього вигляду висипу) вовчака виділяють п'ять типів захворювання.
| Види системного вовчака | |
| Тип | Особливості |
| Шкірний червоний вовчак | Основним симптомом шкірного червоного вовчака є висип, який локалізується на обличчі, шиї, волосистій частині голови. У рідкісних випадках висип при вовчаку з'являється навколо вух або в середині вушних раковин, на верхній частині тулуба. Під час захворювання на шкірі виникають червоні чи рожеві плями з лускатими ділянками, які після загоєння залишають знебарвлені ділянки та запалі шрами. |
| Неонатальний вовчак | Рідкісне захворювання у дітей, яке розвивається за наявності у матері специфічних антитіл, що впливають на плід. Патологія зазвичай має тимчасовий характер, супроводжується висипом, порушенням функціонування печінки та недостатньою кількістю клітин крові. У більшості випадків минає впродовж шести місяців після народження. |
| Лікарський вовчак | Патологія розвивається через прийом лікарських препаратів (наприклад, від високого артеріального тиску, туберкульозу, нерегулярного серцевого ритму). Симптоми вовчака зазвичай минають впродовж півроку після завершення прийому ліків. |
| Дискоїдний червоний вовчак | За вовчака висип має дископодібну форму, локалізується на шкірі голови чи обличчі. Прогресування патології призводить до утворення червоних, лускатих і піднятих виразок. У рідкісних випадках вражає слизові оболонки (наприклад, у ротовій порожнині). |
| Підгострий шкірний червоний вовчак | Хвороба характеризується появою лускатих плям з чіткими краями чи висипу з червоними кільцеподібними виразками. Зазвичай висипання виникають на спині, грудях і руках, іноді вражають сідниці. Висип не залишає рубців, але може призводити до зміни кольору шкіри. Захворювання може посилюватися при прийомі пацієнтом блокаторів кальцієвих каналів або інгібіторів протонної помпи, а також при потраплянні на шкіру сонячного випромінювання. |
Виділяють локалізований і генералізований вовчак. За локалізованого типу в пацієнтів з'являються «метелики на обличчі», оскільки висип виникає в зоні вилиць, щік і перенісся, нагадуючи метелика. Генералізований тип вовчака призводить до утворення припіднятих червоних висипань по всьому тілу: на руках, обличчі, голові та грудях.
Залежно від локалізації уражень виділяють легку (початкову), помірну та важку стадії вовчака. На ранній стадії уражаються шкіра та суглоби, на середній — легені, нирки та серце, на останній — головний мозок.
Які симптоми системного червоного вовчака?
Першими ознаками червоного вовчака може бути виражений біль в суглобах, м'язах і грудній клітці. Больовий синдром може посилюватися під час перебування в положенні лежачи чи під час глибокого дихання через запалення слизової оболонки серця чи легенів. Інші симптоми системного червоного вовчака:
- висип на обличчі, голові та тілі;
- головний біль;
- підвищена температура тіла;
- набряки рук, ніг та обличчя;
- випадання волосся;
- виразки в ротовій порожнині;
- постійна втома;
- утруднене дихання чи задишка;
- скутість і набряк суглобів;
- погіршення чи втрата пам'яті;
- сплутаність свідомості;
- різка втрата ваги;
- сухість і підвищена сльозоточивість очей;
- запалення лімфатичних вузлів (зазвичай у пахвових западинах, паху та на шиї);
- судоми нижніх і верхніх кінцівок;
- підвищена чутливість до сонячного світла;
- погіршення психічного стану (наприклад, депресія).
Симптоми системного червоного вовчака
За червоного вовчака може розвинутися синдром Рейно, через який пальці рук і ніг стають синіми, червоними чи білими на фоні стресу або через холод. Симптомом червоного вовчака у жінок і чоловіків також може бути збільшення селезінки.
Червоний вовчак у чоловіків протікає важче, часто супроводжується неврологічними порушеннями, тромбозами, серцево-судинними патологіями, гіпертонією (високим артеріальним тиском). Також можуть розвинутися запальні процеси в плеврі легені (серозит) і судинах (васкуліт).
Як діагностується вовчак?
Системний вовчак може мати різні прояви, вражати внутрішні органи, тому відсутній єдиний тест, на основі якого можна поставити діагноз. Для визначення причини симптомів лікар проводить огляд, направляє на здачу аналізів крові та сечі, щоб виключити інші можливі патології (наприклад, псоріаз, артрит).
Для постановки діагнозу ревматолог аналізує симптоми пацієнта, збирає особистий і сімейний анамнези. Діагностика системного червоного вовчака включає:
- фізичний огляд. Лікар оцінює стан шкіри та слизових оболонок, оглядає текстуру та краї висипу;
- загальний аналіз крові. Для вовчака можуть бути характерні анемія (низький вміст гемоглобіну та еритроцитів у крові), нестача тромбоцитів і лейкоцитів;
- швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ). Підвищена ШОЕ може вказувати на вовчу хворобу, інфекцію, запальне захворювання чи онкологію;
- загальний аналіз сечі. Проводиться для оцінки функції нирок, які можуть бути пошкоджені при аутоімунному вовчаку. На порушення роботи органу можуть вказувати підвищений рівень білка й еритроцитів у сечі;
- рентгенографію грудної клітки. Застосовується для виявлення рідини, запалення чи фіброзу легеневої тканини;
- ехокардіографію (УЗД серця). Використовується для оцінки функції серця та великих кровоносних судин, виявлення ознак запалення міокарда, ураження клапанів;
- біопсію. Для проведення процедури лікар здійснює забір невеликої ділянки ураженої тканини шкіри чи нирок для виявлення пошкоджень.
Ревматолог направляє на перевірку кількості антинуклеарних антитіл, що виробляються імунною системою. При отриманні позитивного результату пацієнту потрібно здати ще кілька специфічних тестів, які допоможуть відрізнити вовчак від інших аутоімунних патологій. Також призначаються аналізи крові для перевірки функції печінки.
Як лікують системний червоний вовчак?
Червоний вовчак не лікується, курс терапії спрямований на збільшення тривалості ремісій і зведення до мінімуму пошкоджень внутрішніх органів. Лікування червоного вовчака може включати:
- нестероїдні протизапальні препарати. Застосовуються для зняття запалення, зниження больового синдрому та температури, зменшення набряклості. Побічні ефекти можуть включати підвищений ризик порушення функції нирок і серця, шлунково-кишкову кровотечу;
- протималярійні препарати. Впливають на імунну систему, допомагають знизити ризик загострення, зменшують запалення, біль і скутість у суглобах. Прийом препаратів може чинити негативний вплив на зір;
- кортикостероїди. У невеликих дозах призначаються для контролю рівня запалення в організмі, у великих — застосовуються для лікування уражень нирок і головного мозку при вовчаку. Побічні ефекти включають синці, збільшення ваги, витончення кісток, підвищений артеріальний тиск, цукровий діабет;
- імунодепресанти. Призначаються за тяжкого перебігу вовчака для придушення активності імунної системи. Прийом ліків може призвести до пошкодження печінки, підвищення ризику бактеріальних інфекцій, зниження фертильності, розвитку онкології;
- біологічні препарати. Спрямовані на конкретні молекули в імунній системі, зазвичай використовуються за недостатньої ефективності інших лікарських засобів. Побічні ефекти включають діарею, нудоту та інфекції.
Залежно від симптомів пацієнту можуть бути призначені противірусні засоби, інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (для контролю артеріального тиску), протисудомні препарати (за судом). За підвищеної тривожності чи розвитку депресії призначають антидепресанти.
Як зменшити загострення вовчака?
Зняти напад вовчака допоможуть імуносупресивні та протизапальні препарати, призначені лікарем. Також важливо захищати шкірні покриви від сонця за допомогою сонцезахисного крему з фактором захисту від сонця (SPF) не менше ніж 55 та одягу з натуральних матеріалів.
Як лікувати червоний вовчак у домашніх умовах?
Червоний вовчак зазвичай лікується в домашніх умовах за допомогою препаратів, призначених ревматологом. Рекомендації для зниження частоти та тривалості загострень:
- захист від ультрафіолетового випромінювання;
- регулярні фізичні вправи;
- збалансоване харчування;
- підтримка психічного здоров'я;
- дотримання режиму сну;
- контроль стресу (наприклад, за допомогою глибокого дихання).
Під час захворювання потрібно відмовитися від куріння, оскільки тютюн збільшує негативний вплив вовчака на серце та кровоносні судини. Лікування червоного вовчака народними засобами неефективне, може призвести до частих загострень і прискорити пошкодження внутрішніх органів.
Чи можна позбутися вовчака назавжди?
Позбутися назавжди можна неонатального та лікарського вовчака. Системний червоний вовчак не лікується, оскільки є аутоімунним захворюванням, за якого механізми захисту організму працюють неправильно (атакують здорові тканини та клітини як віруси чи бактерії, що призводить до пошкодження органів).
Ускладнення системного червоного вовчака
Червоний вовчак може вражати внутрішні органи, головний мозок, кровоносні судини та клітини крові. Ускладнення системного червоного вовчака:
- нефрит (запалення нирок);
- ниркова недостатність;
- ішемічна хвороба серця;
- атеросклероз (відкладення холестерину в судинах);
- незворотні пошкодження шкіри;
- випадання волосся (алопеція);
- запалення серця (міокардит) або його оболонки (перикардит);
- порушення мозкового кровообігу (інсульт);
- тяжкі психічні розлади (наприклад, психоз);
- пошкодження нервів (у тому числі в спинному мозку);
- порушення когнітивних функцій (наприклад, деменція);
- інфекційні захворювання (через ослаблений імунітет).
За вовчака можуть ушкоджуватися органи шлунково-кишкового тракту (ШКТ) через порушення кровообігу, що призводить до ушкодження печінки, підшлункової залози (панкреатиту), закупорки чи перфорації (появі отвору) в черевній порожнині. Епілепсія при вовчаку може розвинутися через пошкодження центральної нервової системи.
Тривалий прийом препаратів для лікування вовчака може призвести до остеопорозу (витончення та ламкості кісток), захворювань очей (катаракти, глаукоми, ретинопатії), збільшення ваги. Також може розвинутися аваскулярний некроз — стан, який характеризується відмиранням частини кістки через порушений кровообіг.
Яка група інвалідності при системному червоному вовчаку?
Рішення про надання пацієнту групи інвалідності ухвалює медико-соціальна експертна комісія (МСЕК). Наявність діагнозу не завжди призводить до отримання людиною інвалідності, оскільки СЧВ на ранніх стадіях не впливає на працездатність і значно не погіршує якість життя.
Харчування за системного вовчака
Зміна раціону харчування не може допомогти вилікувати вовчак, проте дієта необхідна для зменшення запалення, підтримки здоров'я м'язів і кісток, здорової ваги та зниження ризику хвороб серця та судин. У раціон харчування потрібно включити велику кількість фруктів, овочів, цільнозернових продуктів. Заборонені продукти за вовчака:
- смажена та жирна риба, птиця;
- червоне м'ясо (баранина, свинина);
- напівфабрикати (вареники, пельмені);
- фастфуд (нагетси, бургери);
- снеки (чіпси, сухарики);
- молочні продукти з високим вмістом жиру (незбиране молоко, домашня сметана);
- хлібобулочні та кондитерські вироби;
- магазинні соуси (майонез, кетчуп);
- сіль і спеції.
З раціону також рекомендується виключити насіння люцерни, амінокислоти в якому можуть активувати імунну систему та викликати запалення в організмі. Насіння може призвести до м'язового болю, швидкої стомлюваності та порушення функції нирок.
Корисними за вовчака вважаються продукти, багаті на омега-3 жирні кислоти (лосось, скумбрія, горіхи, насіння льону, рапсова та оливкова олії). Зменшити симптоми, спричинені прийомом лікарських препаратів, допоможуть знежирені чи нежирні молочні продукти (сир, молоко, йогурт).
Які вітаміни можна пити за системного червоного вовчака?
Дослідження показують, що вживання вітаміну D може допомогти знизити рівень втоми, зменшити частоту та тривалість рецидивів. Інші корисні вітаміни та мікроелементи при СЧВ:
- риб'ячий жир (омега-3). Допомагає поліпшити кровообіг, підтримати здоров'я кровоносних судин, нормалізувати серцевий ритм, запобігти утворенню тромбів;
- антиоксиданти (вітамін С і селен). Призначаються для захисту клітин від вільних радикалів і зниження «окислювального стресу».
За вовчака необхідно уникати ехінацеї, спіруліни та люцерни, оскільки вони можуть спровокувати реакцію імунної системи. Також слід відмовитися від вживання цинку та вітаміну Е.
Чи можна займатися спортом при червоному вовчаку?
Згідно з дослідженнями, фізична активність при вовчаку може зменшити прояви симптомів, підтримати загальний стан здоров'я та знизити ризик розвитку ускладнень. Корисні вправи при СЧВ:
- аеробні (біг, ходьба, танці, їзда на велосипеді). Допомагають підтримувати здоров'я серцево-судинної системи, розвивати витривалість;
- з додатковою вагою (наприклад, присідання чи віджимання зі штангою). Спрямовані на збільшення сили та розвиток скелетних м'язів;
- на збільшення діапазону рухів (йога, розтяжка). Допомагають збільшити гнучкість, зменшити біль і скутість у суглобах.
Інтенсивність вправ може бути низькою, середньою чи високою (залежно від фізичних можливостей пацієнта). Також фізична активність допомагає підтримувати здорову вагу, що важливо для зменшення ризику загострень.
Чи можна засмагати при червоному вовчаку?
Червоний вовчак підвищує чутливість до світла, роблячи шкірні покриви більш вразливими до ультрафіолетового випромінювання. При впливі сонячного світла у пацієнта з'являються болючі пухирі та висипання, що зовні нагадують опіки.
Для запобігання загострення захворювання та розвитку незворотних ушкоджень шкірні покриви потрібно захищати за допомогою одягу та головного убору, нанесення сонцезахисного крему. Також рекомендується підбирати лампи для освітлення приміщень з низькими дозами ультрафіолетового випромінювання (наприклад, лампи розжарювання та деякі люмінесцентні лампи).
Чи можна мати дітей за системного червоного вовчака?
Рішення про можливість зачаття дитини приймається жінкою після консультації з ревматологом, який попередньо оцінює ризики. Лікар враховує вид і форму патології, частоту, тривалість і тяжкість загострень, наявність уражень внутрішніх органів. Згідно з дослідженнями, діти можуть успадкувати генну мутацію від матері, що може підвищити ризик розвитку СЧВ у майбутньому.
Однак у 95% випадків жінки з червоним вовчаком можуть безпечно завагітніти та народити здорових дітей. Ризик ускладнень у вагітних підвищується при захворюваннях легенів, нирковій або серцевій недостатності, гіпертонії, наявності інсульту в анамнезі. Можливі наслідки вовчака під час вагітності:
- викидень;
- повільний розвиток плода в утробі;
- прееклампсія (підвищення артеріального тиску під час вагітності);
- еклампсія (судоми м'язів);
- передчасні пологи;
- смерть плода при народженні;
- неонатальний вовчак.
Під час вагітності антитіла до системного вовчака можуть проникнути до плода через плаценту. У результаті в дитини сповільнюється серцебиття, знижується кількість тромбоцитів і лейкоцитів, розвивається анемія. Впродовж кількох тижнів після народження симптоми зникають (за винятком уповільненого серцевого ритму).
Перед плануванням вагітності необхідно досягти стійкої ремісії, яка триватиме не менше ніж шість місяців перед зачаттям. Також важливо нормалізувати функціонування внутрішніх органів та артеріальний тиск, щоб знизити ризик ускладнень у матері та плода.
Що не можна робити за червоного вовчака?
За червоного вовчака не можна їсти смажені та жирні продукти, оскільки вони можуть спричинити загострення. М'ясо, сіль і спеції потрібно вживати в помірній кількості.
За СЧВ не можна засмагати на сонці, відвідувати солярії, використовувати галогенні лампи через ризик потрапляння на шкірні покриви ультрафіолетових променів. Також не можна чухати висипання через ризик проникнення бактеріальної інфекції.
Чи можна запобігти появі вовчака?
Запобігти появі вовчака не можна, оскільки вчені не знають точної причини появи та розвитку захворювання. За наявності генних мутацій, виявлених за допомогою тестування, чи спадкової схильності потрібно захищати шкірні покриви від інтенсивного сонячного випромінювання, яке може спровокувати активацію імунної системи.
Чому доктор Хаус з однойменного серіалу часто припускає вовчак?
Доктор Хаус з однойменного серіалу часто припускає системний червоний вовчак, оскільки захворювання має безліч симптомів, які відрізняються у різних пацієнтів. Насправді ж, деякі симптоми вовчака можуть вказувати й на інші патології, зокрема захворювання серця, печінки, нирок, головного мозку та шкірних покривів. Тому попередній діагноз доктора Хауса «вовчак» рідко збігається з остаточним.
Ревматологія в ОН Клінік Харків Пушкінська
Популярні питання
Вовчак не передається від людини до людини, оскільки має не інфекційну, а аутоімунну природу. Однак підвищити ризик розвитку вовчака можуть генні мутації, які можуть «передатися» від матері чи батька майбутній дитині під час зачаття.
Єдиного аналізу на вовчак не існує, тому за підозри на аутоімунне захворювання пацієнту призначають дослідження крові та сечі. Показники в аналізах, які можуть вказувати на вовчак:
- лімфопенія (низька кількість лімфоцитів);
- тромбоцитопенія (нестача тромбоцитів);
- лейкопенія (знижений рівень лейкоцитів);
- анемія (низький гемоглобін);
- підвищена швидкість осідання еритроцитів;
- білок та еритроцити в сечі.
У пацієнтів з системним червоним вовчаком може бути хибнопозитивний тест на сифіліс. Також при вовчаку в крові можуть бути виявлені антитіла (зокрема, проти La/SSB, Ro/SSA, кардіоліпін, бета-2-глікопротеїн).
У більшості випадків захворювання на початковій стадії протікає безсимптомно, прогресує повільно. За статистикою, встановлення діагнозу в середньому займає близько шести років з моменту появи перших ознак.
Неонатальний вовчак зазвичай проходить без наслідків для здоров'я дітей впродовж півроку. У рідкісних випадках у дітей віком від 18 до 24 тижнів розвивається вроджена блокада серця, яка спричиняє уповільнене серцебиття. Ускладнення не лікується медикаментозно, стабілізація стану проводиться за допомогою встановлення кардіостимулятора.
У дітей також може розвинутися системний червоний вовчак, зазвичай у підлітковому віці через гормональні зміни. За СЧВ у дитини симптоми не відрізняються від проявів у дорослих.
За червоного вовчака не рекомендується вживати алкоголь через підвищення ризику ушкодження печінки (цирозу) та розвитку кровотечі в шлунково-кишковому тракті. Алкоголь також може знизити ефективність дії лікарських препаратів (наприклад, кроворозріджувальних).
Деякі лікарські препарати несумісні з алкоголем. Прийом знеболювальних препаратів зі спиртними напоями може призвести до уповільнення чи повної зупинки дихання, зниження пульсу, низького артеріального тиску, втрати свідомості та коми.
Червоний вовчак характеризується періодами загострення та ремісій, відсутність симптомів може спостерігатися впродовж кількох років за дотримання рекомендацій лікаря. Згідно з дослідженнями, 95% людей живуть не менше ніж 10 років після встановлення діагнозу.
Андрій
3 місяці тому
