Що таке синдром хронічної втоми?
Синдром хронічної втоми — це патологічний стан, за якого втома не проходить тривалий час (шість місяців і більше), навіть після повноцінного відпочинку. Хронічна втома потребує діагностики та лікування, оскільки може спровокувати розвиток неврологічних і психічних захворювань (наприклад, неврозів, депресії, панічних атак, мігрені). Також постійне відчуття втоми та пригніченості негативно позначається на фізичному та емоційному здоров'ї.
Як відрізнити хронічну втому від звичайної стомлюваності?
Поставте своє питання Терапевту «ОН Клінік»
Звичайна стомлюваність з'являється після перевантаження організму (наприклад, унаслідок інтелектуального напруження, посилених тренувань, стресової ситуації), зазвичай вона супроводжується тимчасовим відчуттям слабкості та нестачі енергії. Хронічна втома супроводжується тривалим відчуттям нездатності виконувати фізичну чи інтелектуальну роботу впродовж шести місяців.
Також стомлюваність не проявляється погіршенням загального стану здоров'я. Синдром хронічної втоми зачіпає психологічне та фізичне здоров'я: людина відчуває розлади в роботі внутрішніх систем (погіршується травлення, емоційна рівновага, виникають безпричинні головний біль, ломота в тілі).
Причини появи хронічної втоми
Синдром хронічної втоми можуть провокувати поодинокі психологічні проблеми чи порушення в організмі (наприклад, зневоднення, збій метаболізму), а також їхня сукупність. Причини хронічної втоми:
- дефіцит вітамінів і мінералів (унаслідок незбалансованого раціону або порушення обміну речовин);
- залізодефіцитна анемія (кров не отримує достатньої кількості кисню);
- тривалий стрес (проблеми на роботі або в сім'ї, несприятливе навколишнє середовище);
- гормональний збій (внаслідок захворювань щитоподібної залози, гіпофіза, надниркових залоз, яєчників або ожиріння);
- постійна психологічна напруга (складна робота, підвищені інтелектуальні навантаження);
- неповноцінний сон;
- тривалий і безконтрольний прийом деяких лікарських препаратів (наприклад, седативних, антидепресантів, кортикостероїдів, вітамінних комплексів);
- інфекції, зокрема приховані (гепатити B, С, вірус папіломи людини, паразитарні інвазії);
- підвищена тривожність.
Підвищена стомлюваність може розвиватися на фоні серцево-судинних захворювань (наприклад, серцевої недостатності, кардіоміопатії, перикардиту) та неврологічних патологій (нейроциркуляторної дистонії, неврозу). Ризик розвитку хронічної втоми підвищують зловживання алкоголем, наркотичними речовинами, тютюнопалінням, надмірне споживання кофеїну чи енергетиків, оскільки вони призводять до інтоксикації організму та його виснаження.
Симптоми хронічної втоми
Першою ознакою хронічної втоми є відчуття відсутності сил зранку, навіть після повноцінного сну. Інші симптоми хронічної втоми:
- головний біль;
- слабкість і сонливість;
- млявість;
- біль у м'язах і суглобах, не пов'язані із захворюваннями опорно-рухового апарату;
- чутливість до шуму та світла;
- погіршення пам'яті та концентрації уваги;
- порушення сну (безсоння, переривчастий сон, призупинення дихання уві сні);
- різкі зміни настрою, дратівливість, апатія;
- загальне нездужання (тремор рук, оніміння кінцівок, запаморочення, нудота, непритомність, помутніння зору);
- зміни апетиту (його відсутність або систематичні переїдання);
- порушення травлення (закрепи, діарея, біль у животі).
Симптоми хронічної втоми
Також хронічна втома проявляється швидкою втомлюваністю та нестачею енергії, тому знижується працездатність, погіршується самопочуття. Постійна втома супроводжується послабленням імунітету, що призводить до частих вірусних та інфекційних захворювань, а також загострення хронічних хвороб.
Як відрізнити синдром хронічної втоми від депресії?
Хронічна втома та депресія мають однакові симптоми: зниження працездатності, швидка втомлюваність, слабкість. Відмінність одного стану від іншого полягає у проявах: за синдрому хронічної втоми в людини немає фізичних сил та енергії, за депресії — відсутнє бажання, втрачається інтерес до будь-якої діяльності.
Відрізнити синдром хронічної втоми від депресії самостійно непросто, але обидва захворювання потребують діагностики та лікування, тому в разі виникнення їх симптомів слід звернутися до терапевта за консультацією. Сезонна депресія та тривога можуть бути причинами розвитку синдрому хронічної втоми та навпаки. Важливо, що обидва стани можуть посилюватися та проявлятися разом.
Як діагностують синдром хронічної втоми?
Синдром хронічної втоми може бути діагностований за наявності його симптомів впродовж шести місяців. Обстеження в разі постійної втомлюваності спрямоване на встановлення її причини. Діагностика хронічної втоми може включати:
- огляди терапевта, невролога, ендокринолога та психолога;
- УЗД щитоподібної залози, надниркових залоз (для виключення ендокринних патологій);
- лабораторні аналізи крові;
- електроенцефалограму, доплерографію судин голови та шиї (для дослідження роботи головного мозку);
- електрокардіограму та УЗД серця (для оцінки роботи серця);
- УЗД органів черевної порожнини (для виключення запальних захворювань органів травлення).
Певні інструментальні дослідження та аналізи лікар призначить після збору скарг і вивчення історії хвороби. Комплексне обстеження необхідне для того, щоб виключити захворювання, за яких втома може бути симптомом.
Які аналізи потрібно здавати за постійної втоми?
У разі постійної втоми необхідно здати аналізи, щоб оцінити функціонування внутрішніх органів і систем, гормональний баланс та обмін речовин в організмі. Рекомендовані аналізи за хронічної втоми:
- клінічний і біохімічний аналізи крові;
- аналізи на гормони (статеві гормони, гормони щитоподібної залози);
- на дефіцити вітамінів і мінералів;
- тести на інфекції.
Також може знадобитися аналіз на онкомаркери, оскільки злоякісний процес може впродовж тривалого часу протікати безсимптомно. За результатами лабораторних досліджень лікар зможе оцінити стан організму.
Лікування хронічної втоми
Лікування хронічної втоми залежить від причини її виникнення. Терапія може бути спрямована на лікування захворювань, виявлених під час діагностики, оздоровлення організму, корекцію способу життя, нормалізацію емоційного стану. Лікування може включати:
- медикаментозну терапію (для відновлення гормонального фону, лікування неврологічних, ендокринних і серцево-судинних патологій);
- прийом вітамінно-мінеральних комплексів або окремих біодобавок;
- імуномодулюючі препарати (для зміцнення захисних функцій організму);
- психотерапію;
- сеанси з психологом;
- ЛФК, масаж.
Лікування синдрому хронічної втоми за допомогою медикаментозних препаратів лікар призначає суворо за показаннями, враховуючи результати діагностики та індивідуальні особливості організму. Важливо відмовитися від шкідливих звичок (паління й алкоголю), дотримуватися режиму відпочинку та сну, збалансовано харчуватися.
Чи можна позбутися хронічної втоми самостійно?
Хронічна втома є захворюванням, лікування якого має проводитися під контролем лікаря. Самолікування може погіршити ситуацію, оскільки стан з часом погіршується та призводить до ускладнень (ослаблення імунітету, депресії). Крім того, хронічна втома може бути ознакою інших порушень і патологій в організмі, тому її ігнорування небезпечне негативними наслідками для здоров'я.
Що буде, якщо не лікувати хронічну втому?
Без лікування хронічна втома знижує якість життя людини, а також може спричинити розвиток багатьох захворювань. Наслідки хронічної втоми за відсутності лікування:
- депресія;
- невроз;
- порушення роботи серця;
- перепади артеріального тиску;
- зниження імунітету (може викликати часті вірусні чи бактеріальні інфекції з ускладненнями);
- порушення функцій мозку (сповільнюються обмінні процеси та передача нервових імпульсів);
- менструальні дисфункції у жінок.
Постійна сонливість і щоденне погане самопочуття заважають навчанню, роботі та спілкуванню в соціумі. Різкий занепад сил може спровокувати небезпечні ситуації для життя та здоров'я (наприклад, зниження уважності може стати причиною нещасного випадку внаслідок ДТП).
Які вітаміни пити за хронічної втоми?
Авітаміноз може бути причиною занепаду сил, оскільки вітаміни та мінерали регулюють обмін речовин в організмі та впливають на роботу центральної нервової системи. Наприклад, вітамін С відповідає за імунітет, вітаміни групи В підтримують роботу нервової системи, вітамін D регулює вироблення мелатоніну для повноцінного сну, залізо запобігає появі анемії.
Вітаміни за хронічної втоми має призначити лікар індивідуально, враховуючи скарги та результати аналізів на їх дефіцити. Самостійно приймати вітамінні комплекси не рекомендується, оскільки надлишок корисних речовин однаково шкідливий для здоров'я, як і їх нестача.
Вітаміни за хронічної втоми
Профілактика хронічної втоми
Для запобігання розвитку синдрому хронічної втоми важливо підтримувати баланс між навантаженнями (наприклад, роботою, навчанням, спортивними тренуваннями) та відпочинком. Профілактика хронічної втоми включає:
- дотримання режиму сну (спати не менше, ніж сім-вісім годин на добу, лягати в однаковий час);
- щоденні прогулянки на свіжому повітрі;
- збалансований раціон;
- контроль емоційного стану, уникнення стресу;
- чергування діяльності (наприклад, поява хобі);
- регулярні фізичні навантаження.
Важливо стежити за станом здоров'я: проходити профілактичні огляди в лікарів і вчасно лікувати інфекційні та запальні захворювання. У разі погіршення загального самопочуття, відчуття нестачі енергії та зниження працездатності необхідна консультація терапевта. Лікар збере скарги, проведе огляд, за необхідності призначить лабораторні аналізи та консультації інших фахівців.
Терапія в ОН Клінік Дніпро
Популярні питання
Відчуття занепаду сил вимагає корекції способу життя: перегляду щоденного раціону харчування та нормалізації режимів роботи, відпочинку та сну. Методи зняття втоми в домашніх умовах:
- повноцінний і здоровий сон (не менше, ніж сім-вісім годин на добу);
- зміна діяльності або обстановки (активний відпочинок, відпустка, поїздка в санаторій);
- водний баланс і повноцінне харчування (перевагу слід віддавати здоровій їжі та продуктам харчування, які забезпечать відновлення енергії, наприклад, свіжим овочам і фруктам, горіхам, темному шоколаду, вітамінним смузі).
У разі занепаду сил із тривалими і вираженими симптомами (м'язовим і головним болем, розладом травлення, психоемоційними порушеннями) потрібно звернутися до лікаря. Для позбавлення від втоми можуть знадобитися медичні препарати, які допоможуть відновити рівень енергії, налагодити обмін речовин або гормональний фон.
У разі відчуття постійної втоми необхідно звернутися до терапевта. Лікар збере скарги, проведе огляд і направить на необхідні дослідження та аналізи. За необхідності терапевт призначить консультації лікарів інших спеціалізацій (наприклад, невролога, ендокринолога, кардіолога).
Хронічна втома може лікуватися медикаментозно. Певні препарати (гормональні, імуномодулятори, седативні, антидепресанти), зокрема й харчові добавки, має призначати лікар після діагностики організму.
Хронічна втома порушує роботу внутрішніх систем організму: уповільнює обмінні процеси та виведення продуктів розпаду (токсинів), порушує провідність імпульсів у головному мозку. Захворювання виснажує організм, знижує імунітет, провокує порушення когнітивних функцій та емоційної регуляції.
Причинами хронічної втоми може бути дефіцит вітамінів і мікроелементів в організмі. Також постійна втома може бути спровокована недостатнім синтезом деяких гормонів (наприклад, кортизолу, прогестерону, тестостерону). Обстеження у лікаря допоможуть визначити, чого не вистачає організму.
Хронічна втома відчувається сукупністю симптомів, які знижують працездатність: сонливістю, млявістю, слабкістю, загальним нездужанням. Людина почувається втомленою постійно, внаслідок чого може з'явитися дратівливість і пригнічений настрій.
Інна
5 місяців тому
