Що таке міозит?
Міозит — це запалення скелетних м'язів. Патологія проявляється сильним локальним болем в зоні ураження, який з'являється під час скорочення м'язів, посилюючись при русі та дотику. Міозит вражає різні групи м'язів, викликаючи їх запалення та набряк. В результаті прогресування захворювання може розвиватися м'язова атрофія (слабкість, витончення м'язів, зменшення їх розмірів).
Як зрозуміти, що у мене міозит?
Характерним симптомом міозиту є м'язова слабкість. Подібне відчуття може виникнути у будь-якої людини та бути пов'язане з перевтомою, недосипанням, низьким рівнем фізичної активності. Після відпочинку зазвичай м'язова втома проходить, не викликаючи занепокоєння. Однак регулярна м'язова слабкість, яка має прогресуючий характер, може вказувати на розвиток міозиту. Інші симптоми міозиту:
- біль у м'язах, який часто носить ниючий, тягнучий характер;
- постійна втома та швидка стомлюваність;
- втрата маси тіла;
- набряклість, запалення;
- ущільнення шкіри;
- висипання червоного кольору на шкірі обличчя, шиї, повіках, тильній стороні долонь;
- нічний гіпергідроз (підвищене потовиділення);
- біль у животі;
- діарея або закреп.
Гостра фаза міозиту може супроводжуватися підвищенням температури тіла до 37,5 °C. При ураженні дихальних м'язів може спостерігатися кашель, задишка, труднощі з ковтанням. Якщо в патологічний процес залучені м'язи серця, може розвиватися аритмія (порушення серцевого ритму).
Поставте своє питання Ревматологу «ОН Клінік»
Які причини міозиту?
Міозит може розвиватися на тлі внутрішніх або зовнішніх факторів. Причини міозиту:
- аутоімунні захворювання (ревматоїдний артрит, червоний системний вовчак, склеродермія). В результаті аутоімунної патології організм починає синтезувати антитіла проти власних клітин, що підвищує ризик розвитку міозиту;
- інфекції (ГРВІ, грип, ВІЛ). Збудники інфекції можуть проникати в м'язову тканину та виділяти токсини, що призводить до пошкодження м'язових волокон і розвитку запальної реакції. Міозит рідко виникає під дією бактеріальної або грибкової інфекції;
- травми. Надмірні фізичні навантаження, інтенсивні тренування можуть призвести до мікротравм м'язових волокон і подальшого їх запалення;
- лікарські засоби. Прийом деяких медикаментів (наприклад, препаратів для зниження холестерину) може спровокувати тимчасове пошкодження м'язової тканини як побічний ефект, підвищуючи ризик розвитку міозиту;
- генетична схильність.
Зловживання алкоголем і прийом наркотичних речовин можуть призвести до пошкодження м'язової тканини. Хронічний стрес, переохолодження, порушення обміну речовин також є супутніми факторами розвитку міозиту.
Види міозиту
За характером запального процесу виділяють гострий і хронічний міозит. Гостра форма патології характеризується раптовим початком і вираженими симптомами, які посилюються при русі та пальпації місця ураження. Запальний процес у м'язах виникає в результаті м'язового перенапруження або травми. При впливі вірусних інфекцій і лікарських препаратів розвивається важке токсичне або септичне ураження м'язів, викликаючи гострий гнійний міозит.
При відсутності своєчасного лікування гострого міозиту розвивається хронічна форма патології, для якої характерна менш виражена симптоматика з періодами загострення і ремісії. Хронічний міозит може виникнути на тлі аутоімунних захворювань. Види міозиту за причинами виникнення:
- посттравматичний міозит. Виникає після травми або може розвиватися через тривалі надмірні навантаження, що призводять до мікротравм. Підвидом є осифікуючий міозит, який супроводжується утворенням в товщі м'язової тканини ділянок окостеніння;
- інфекційний міозит. Може бути викликаний вірусами (вірусний міозит), бактеріями, паразитами (паразитарний міозит);
- еозинофільний міозит. Розвивається на тлі алергічної реакції;
- аутоімунний міозит. Розвивається в результаті патологічної реакції імунітету.
Виділяють аутоімунні форми міозиту: поліміозит, дерматоміозит, міозит з включеннями, ювенільний міозит. Запальний процес може зачіпати один або декілька м'язів в певній області (локальний міозит) або поширитися на безліч м'язових груп по всьому тілу (генералізований міозит).
| Види міозиту залежно від локалізації | |
| Назва | Опис |
| Шийний міозит | Проявляється на задніх м'язах шиї, надпліччя, у міжлопатковій ділянці. У рідкісних випадках діагностують міозит передніх шийних м'язів, що супроводжується болем при ковтанні, розмові або кашлі. Симптоми шийного міозиту проявляються в результаті переохолодження, протягів, напруги м'язів при сидячій роботі. У дитини міозит шиї часто розвивається в результаті тривалого перебування в незручному положенні (наприклад, під час уроків). Болючість м'язів шиї посилюється при поворотах голови або нахилах. Міозит шиї може супроводжуватися збільшенням лімфовузлів. |
| Міозит поперекових м'язів | Проявляється болем в зоні попереку, який посилюється при поворотах і нахилах. |
| Міозит м'язів спини | Проявляється болем в м'язах спини. Супутніми факторами розвитку патології є порушення постави, неправильне положення тіла під час сну. |
| Міозит ніг | Проявляється на нижніх кінцівках, роблячи їх рухи болісними і обмеженими. Запалення м'язів ніг призводить до їх слабкості. Діагностують міозит стегна (запалення квадріцепсів, біцепсів стегна, привідних м'язів) і міозит гомілки (симптоми локалізуються в литкових, камбалоподібних, передніх і задніх великогомілкових м'язах). |
| Міозит м'язів руки (кисті) | Розвивається в результаті тривалої монотонної роботи з виконанням повторюваних рухів (наприклад, при роботі за комп'ютером, грі на музичних інструментах). |
| Міозит грудної клітки | Вражає міжреберні м'язи. Симптоми міозиту грудної м'язи можуть поширюватися в область плеча, шиї або лопатки, нагадуючи серцевий біль. |
| Міозит жувальних м'язів | Виявляється болем при жуванні та відкриванні рота. |
| Міозит очних м'язів | Викликає набряклість повік. Біль виникає при відведенні очей вгору або в сторони. |
Поліміозит
Поліміозит є аутоімунним захворюванням, яке вражає проксимальні м'язи (м'язи, розташовані ближче до центру тіла). Захворювання діагностується переважно у віці 30-60 років. Поліміозит частіше розвивається у жінок, ніж у чоловіків. Симптомом патології є виражена слабкість м'язів плечового і тазового пояса, шиї та спини. При ураженні м'язів травного тракту і грудної стінки може спостерігатися утруднене дихання, проблеми з ковтанням і мовленням.
Біль у м'язах ніг при поліміозиті ускладнює виконання повсякденних дій. Людина відчуває дискомфорт при вставанні зі стільця, підйомі або спуску по сходах. Біль у м'язах рук ускладнює підйом їх над головою, розчісування волосся. М'язова слабкість характеризується симетричністю, проявляючись з обох боків тіла в однаковій мірі.
Дерматоміозит
Дерматоміозит — це рідкісне аутоімунне захворювання, яке вражає скелетні м'язи і шкіру. Патологія виникає в результаті порушення роботи імунної системи, яка атакує дрібні кровоносні судини в м'язах і шкірі, що призводить до запалення і пошкодження тканин. Симптоми дерматоміозиту:
- м'язова слабкість;
- висипання лілового або червоного кольору на повіках, щоках, носі, шиї, голові, спині, ліктях, колінах, верхній частині грудей;
- набряклість і знебарвлення уражених ділянок шкіри;
- шишки на колінах і ліктях;
- папули Готтрона (червоні або рожеві вузлики в області розгинальних поверхневих суглобів);
- підшкірні і м'язові кальцинати (відкладення солей кальцію);
- зміни нігтьового ложа (розростання шкіри, почервоніння навколонігтьових валиків);
- суха, луската поверхня шкіри;
- потовщення і розтріскування шкіри кінчиків пальців;
- ненавмисна втрата ваги.
Дерматоміозит може розвиватися в будь-якому віці і вражає переважно жінок. Прогресування патології в літньому віці підвищує ризик розвитку різних видів раку (наприклад, раку легенів, яєчників, молочної залози).
Різновидом дерматоміозиту є ювенільний міозит. Аутоімунне захворювання розвивається переважно у дітей від п'яти до 10 років і частіше діагностується у дівчаток. Ознаки ювенільного міозиту аналогічні симптомам дерматоміозиту, основними з яких є м'язова слабкість і висип.
Міозит з включеннями
Міозит з включеннями є хронічним дегенеративним захворюванням скелетних м'язів, яке характеризується поступовим і безболісним ослабленням м'язів з подальшою атрофією. Патологія діагностується у людей старше 50 років і частіше вражає чоловіків.
Першою ознакою міозиту з включеннями є слабкість м'язів кінцівок. Патологія часто вражає м'язи передньої групи передпліччя (м'язи-згиначі пальців і зап'ястя). Слабкість м'язів рук при міозиті призводить до проблем при виконанні точних рухів (наприклад, при застібанні ґудзиків, зав'язуванні шнурків, використанні столових приборів). Ураження міозитом м'язів передньої поверхні стегон і квадріцепсів часто призводить до падінь, ускладнює ходьбу.
Міозит з включеннями часто вражає м'язи стравоходу, що призводить до розвитку дисфагії (порушення ковтання). Слабкість м'язів глотки підвищує ризик потрапляння їжі або рідини в дихальні шляхи (аспірації).
Осифікуючий міозит
Після важких ударів або тривалої травматизації в м'яких тканинах м'язів можуть формуватися тверді кісткові утворення (осифікати), які відчуваються при пальпації. Осифікуючий міозит часто вражає великі м'язи ніг і рук, викликаючи сильний біль в області локалізації. У місці утворення осифікатів виникає підвищена чутливість, болючість, набряк м'яких тканин. У міру формування кісткових утворень може значно обмежуватися рухливість у суглобі, пов'язаному з ураженим м'язом.
Осифікуючий міозит ніг часто діагностується у спортсменів, які займаються контактними видами спорту (футболом, хокеєм, баскетболом, верховою їздою). У більшості випадків патологія розвивається в результаті травм, проте існує рідкісна форма захворювання, пов'язана з генетичною схильністю — прогресуючий осифікуючий міозит. Захворювання характеризується аномальним утворенням кісткової тканини в м'язах, сухожиллях і зв'язках, що пов'язано з генною мутацією.
Який лікар лікує міозит?
Діагностикою та лікуванням міозиту займається ревматолог. Залежно від характеру прояву симптомів можуть знадобитися консультації інших лікарів. При наявності шкірних висипань, характерних для дерматоміозиту, знадобиться огляд дерматолога. При вираженій м'язовій слабкості необхідно записатися на консультацію до невролога.
Як діагностують міозит?
Діагностика міозиту включає комплексне обстеження для виявлення причин і виду патології. На прийомі ревматолог проводить фізикальний огляд для оцінки стану шкіри і суглобів, пальпацію м'язів і збирає анамнез (інформацію про скарги, симптоми, хронічні захворювання, травми, прийняті лікарські препарати). Для підтвердження наявності патології призначається діагностичне дослідження. Діагностика міозиту включає:
- загальний та біохімічний аналізи крові;
- аналіз крові на визначення рівня креатинкинази (маркера пошкодження м'язової тканини);
- аналіз крові на аутоантитіла;
- УЗД м'язів;
- електроміографію (визначення стану м'язів верхніх і нижніх кінцівок);
- біопсію м'язів (зразок ураженої м'язової тканини).
Для детальної оцінки стану м'яких тканин, визначення області ураження і ступеня пошкодження м'язів можуть бути показані інші методи діагностики (наприклад, магнітно-резонансна томографія). При підозрі на осифікуючий міозит для виявлення кісткових утворень у м'язах лікар може призначити комп'ютерну томографію (КТ).
Як лікують міозит?
Тактика лікування міозиту підбирається лікарем виходячи з результатів діагностичних досліджень, типу і причини захворювання, віку пацієнта, наявності супутніх патологій. Медикаментозна терапія проводиться на підставі протоколу лікування міозиту і спрямована на полегшення симптомів, зменшення больових відчуттів, зниження ризику прогресування захворювання. Препарати для лікування міозиту:
- антибактеріальні таблетки від міозиту;
- нестероїдні протизапальні препарати;
- глюкокортикостероїди;
- протигрибкові, протипаразитарні, противірусні засоби;
- анальгетики;
- імуномодулятори.
При локальній формі міозиту можуть призначатися зігріваючі мазі, які сприяють розслабленню м'язів і зменшують інтенсивність больового синдрому. У складі комплексного лікування міозиту може бути призначена фізіотерапія. Для поліпшення кровообігу, активації обмінних процесів в тканинах показаний електрофорез. Ударно-хвильова терапія при міозиті надає знеболюючий, протинабряковий ефект, покращує регенерацію м'язової тканини.
Лікувальний масаж при міозиті дозволить розслабити запалені м'язи шиї, спини і кінцівок, зняти в них напругу. Для відновлення функцій і працездатності м'язів може бути показана кінезітерапія (методика лікування за допомогою спеціальних рухів).
Як лікувати міозит в домашніх умовах?
Лікування міозиту в домашніх умовах повинно здійснюватися під наглядом лікаря. Необхідно забезпечити спокій ураженому м'язу, обмежити рухову активність. При лікуванні міозиту спини в домашніх умовах рекомендується менше нахилятися, виключити підйом важких предметів. Для поліпшення кровообігу і зменшення больових відчуттів рекомендується приймати теплий душ або ванну.
При лікуванні шийного міозиту в домашніх умовах важливо уникати різких поворотів і нахилів голови, не напружувати м'язи шиї під час роботи. Необхідно підтримувати правильне положення голови під час сну, що здійснюється за допомогою ортопедичної подушки. При гострих симптомах міозиту шиї лікар може рекомендувати носіння підтримувального шийного коміра.
Для полегшення симптомів міозиту можуть бути показані зігріваючі мазі та креми, які допомагають зняти напругу і зменшити больові відчуття. Прийом лікарських засобів і фізіотерапевтичні процедури при міозиті повинні здійснюватися за призначенням лікаря. Самолікування без консультації фахівця може призвести до погіршення стану, затяжному перебігу захворювання і розвитку ускладнень.
Особливості лікування міозиту у дітей
У дітей переважно діагностується ювенільний міозит. Патологія відноситься до групи аутоімунних захворювань і не піддається повному лікуванню. Лікування міозиту спрямоване на полегшення симптомів, зменшення запалення і поліпшення якості життя дитини. Медикаментозна терапія може включати прийом кортикостероїдів, препаратів з групи антиметаболітів, протизапальних та імуномодулюючих засобів. Для зменшення болю і запалення м'язів при міозиті можуть бути показані місцеві препарати у вигляді мазей, кремів і гелів. При важкій формі міозиту, яка може бути спровокована бактеріальною інфекцією, лікар може призначити прийом антибіотиків.
Для лікування міозиту у дитини можуть бути призначені імуноглобуліни для внутрішньовенного введення — препарати, які містять очищені антитіла, отримані з плазми крові здорових донорів. Уколи імуноглобулінів при міозиті допоможуть регулювати активність імунної системи, знижуючи агресивність аутоімунної атаки на м'язи та інші органи.
Важливо уникати впливу прямих сонячних променів. Для запобігання загострення шкірних висипань і фотосенсибілізації (підвищеної чутливості шкіри до ультрафіолету) при міозиті шиї, спини і кінцівок необхідно мазати шкіру сонцезахисними кремами з високим SPF (50+).
Комплексна терапія міозиту передбачає корекцію харчування. У щоденному раціоні дитини повинні бути присутні фрукти, овочі, цільнозернові продукти, джерела нежирного білка (м'ясо курки, індички, риба, яйця, нежирні кисломолочні продукти), горіхи. Регулярна лікувальна фізкультура допоможе зміцнити м'язи, зменшити больові відчуття і запобігти скутості в них.
При порушенні функцій ковтання і дихання, викликаних слабкістю відповідних м'язів, може знадобитися консультація логопеда. Лікар може рекомендувати зміну консистенції їжі, а також використовувати безпечні положення голови і язика під час їжі, щоб їжа не потрапила в дихальні шляхи.
Що буде, якщо не лікувати міозит?
При відсутності своєчасного лікування міозиту пошкодження м'язових волокон може призвести до прогресуючої слабкості уражених м'язів. Хронічне запалення, постійний біль і скутість у м'язах сприятимуть обмеженню рухливості, викликаючи утруднення у виконанні повсякденних справ. Інші ускладнення міозиту:
- м'язова атрофія. Супроводжується зниженням м'язової маси і здатності уражених м'язів правильно функціонувати;
- окостеніння м'язових волокон;
- поширення запалення на сусідні тканини і внутрішні органи;
- дихальна недостатність;
- серцева недостатність.
У рідкісних випадках сильне ушкодження м'язів може призвести до розвитку рабдоміолізу (руйнування м'язових волокон). Продукти розпаду м'язової тканини надходять у кровотік, що може спровокувати гостре ушкодження нирок. При появі перших симптомів патології необхідно звернутися до лікаря. Рання діагностика і своєчасне лікування міозиту дозволить уповільнити прогресування захворювання і знизити ризик розвитку ускладнень.
Профілактика міозиту
Здоровий спосіб життя і регулярна фізична активність (зарядка, плавання, піша ходьба, їзда на велосипеді, йога) сприяють профілактиці міозиту. Інші рекомендації щодо профілактики міозиту:
- запобігання травм і перенапруження м'язів. Перед виконанням фізичних вправ необхідно робити розминку;
- уникнення надмірних навантажень на м'язи і суглоби. Інтенсивність і тривалість тренувань слід збільшувати поступово. Важливо дотримуватися правил техніки виконання вправ, роблячи їх контрольовано, без інерції і ривків;
- запобігання переохолодженню і протягів;
- своєчасне лікування інфекційних захворювань;
- збалансоване харчування. У раціоні слід включити продукти, багаті кальцієм, овочі та фрукти;
- зміцнення імунітету;
- дотримання режиму прийому лікарських препаратів;
- контроль положення тіла. Слід уникати тривалого перебування в незручній позі. Якщо робота пов'язана з виконанням монотонних рухів, важливо регулярно робити перерви для відпочинку і зміни положення тіла.
Профілактика міозиту є комплексним підходом. Необхідно постійно дотримуватися рекомендацій, спрямованих на зміцнення організму, підтримку здоров'я м'язів і запобігання факторів, що сприяють розвитку запалення в м'язах.
У нашого блогу є власні канали в телеграмі та вайбері, в яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.
Ревматологія в ОН Клінік Харків Ярослава Мудрого
Ревматологія ОН Клінік в інших містах
Популярні питання
Визначити, що болить — м'яз чи нирка — можна за характером больових відчуттів. Біль у м'язах часто виникає після перенапруження, фізичних навантажень. Він зазвичай посилюється при русі або пальпації ураженої ділянки. При патологіях нирок відчувається ниючий, глибокий біль, який носить постійний характер, незалежно від зміни положення тіла, і може віддавати в пах або низ живота. Біль у спині може супроводжуватися підвищенням температури тіла, дискомфортом при сечовипусканні, зміною кольору, обсягу і запаху сечі.
Біль м'язів всього тіла без видимої причини (наприклад, без фізичних навантажень, травм) викликає занепокоєння. Хворобливі відчуття можуть виникати в результаті вірусної інфекції, стресу, нестачі сну, зневоднення, дефіциту вітамінів і мікроелементів, аутоімунних захворювань. М'язові болі можуть бути побічним ефектом прийому деяких лікарських препаратів. Для виявлення причин болю в м'язах необхідно звернутися до лікаря.
Швидко вилікувати міозит шиї неможливо. Лікування міозиту шиї вимагає комплексного підходу. Необхідно виключити вплив факторів, які провокують запальний процес у м'язах шиї (протягів, тривалого перебування в незручній позі, різких рухів шиєю). Полегшити больові відчуття і розслабити м'язи шиї допомагає сухе тепло. Для відновлення рухливості шиї і запобігання скутості можуть бути показані масаж або фізіотерапевтичні процедури.
Не існує методів лікування і лікарських препаратів у вигляді таблеток або ін'єкцій, що дозволяють швидко і повністю вилікувати міозит. Однак своєчасна терапія пропонує безліч методик, спрямованих на уповільнення прогресування хвороби, зниження больового синдрому і поліпшення якості життя пацієнта. Для підбору тактики лікування міозиту необхідно звернутися до лікаря.
Юлія
2 тижні тому
