Аутоімунні захворювання: типи, симптоми та лікування

Що таке аутоімунні захворювання?

Аутоімунні захворювання — це хронічні хвороби, при яких імунна система помилково атакує здорові клітини організму. Захворювання аутоімунного характеру викликають запалення та пошкодження тканин і органів власного організму. У нормі імунна система виробляє антитіла, які захищають від вірусів і токсинів. При аутоімунних захворюваннях відбувається збій у розрізненні чужорідних клітин від здорових.

Які симптоми аутоімунних захворювань?

Аутоімунні захворювання можуть проявлятися у вигляді слабкості та стомлюваності. Інші симптоми аутоімунних захворювань:

• біль та набряк суглобів;
• висипання на шкірі;
• підвищення температури;
• розлад травлення;
• біль у м'язах;
• різке зміна ваги;
• запалення лімфатичних вузлів.

Також може бути психоемоційна нестабільність (роздратування, тривога). Ознаки аутоімунних захворювань відрізняються залежно від їх виду.

Які причини аутоімунних захворювань?

Точно невідомо, чому виникають аутоімунні розлади. Можливі причини аутоімунних захворювань:

• спадкова схильність;
• гормональний дисбаланс;
• прийом деяких ліків (статинів, антибіотиків);
• бактерії та віруси;
• негативні фактори навколишнього середовища (забруднення повітря, токсичні речовини).

До факторів ризику, що підвищують ймовірність появи аутоімунних захворювань, належать куріння, ожиріння, робота з небезпечними хімічними речовинами. Аутоімунні захворювання у жінок зустрічаються частіше, ніж у чоловіків (78% випадків порушення роботи імунної системи у жінок).

Види аутоімунних захворювань

Список аутоімунних захворювань включає понад 100 патологій. Системні захворювання (системна склеродермія, системний червоний вовчак) вражають весь організм, деякі патології викликають порушення роботи одного або декількох органів.

Ревматоїдний артрит

Ревматоїдний артрит характеризується запаленням синовіальної оболонки суглобів, яке може призвести до незворотного ураження хрящів і кісток. До симптомів ревматоїдного артриту належать біль і набряклість суглобів, скутість рухів, слабкість і стомлюваність. Захворювання лікується за допомогою препаратів, що знижують активність імунної системи.

Вовчак

Системний червоний вовчак — хронічне захворювання, що характеризується ураженням суглобів, нирок, серця та шкіри. При вовчаку на обличчі з’являється висип у формі «метелика», болять суглоби, підвищується температура. Лікування системного червоного вовчака може включати імуномодулюючі та гормональні препарати.

Міозит

Міозит — хронічне захворювання, при якому запалюються одна або кілька скелетних м'язів. Симптомами міозиту є м'язова слабкість, біль при русі, припухлість і набряк шкіри. Лікування захворювання може включати імунодепресанти, протизапальні та гормональні препарати.

Синдром Шегрена

Синдром Шегрена характеризується запаленням і руйнуванням слинних і слізних залоз. Захворювання проявляється у вигляді сухості та почервоніння очей, нестачі слини, осиплості голосу. Синдром Шегрена лікується за допомогою гормонів та імунодепресантів, також лікар може призначити штучні сльози, зволожуючі гелі для рота.

Псоріаз

Псоріаз є неінфекційним аутоімунним захворюванням, яке уражає шкіру. Проявляється у вигляді червоних лускатих плям (бляшок) і свербіння шкіри. Найчастіше уражаються лікті, коліна та волосиста частина голови. Лікування псоріазу може включати глюкокортикостероїди, імуносупресори, протизапальні мазі.

Псоріатичний артрит

Псоріатичний артрит — запальне захворювання суглобів, яке розвивається у хворих на псоріаз. Симптоми аутоімунної хвороби включають біль, набряки та прогресуючу деформацію суглобів. Псоріатичний артрит лікується за допомогою імуносупресорів та протизапальних препаратів.

Дерматоміозит

Дерматоміозит — рідкісне аутоімунне захворювання, яке уражає шкіру та м’язи. Симптомами дерматоміозиту є м’язова слабкість, висип на шиї та плечах, папули над суглобами пальців і фіолетові плями на повіках. Лікування захворювання може включати імунодепресанти та гормональні препарати.

Склеродермія

Склеродермія — хронічне захворювання сполучної тканини, що вражає шкіру, судини, легені та серце. Виникає через надлишок колагену в організмі, що призводить до ущільнення шкіри та судин. Симптоми склеродермії включають набряки та ущільнення шкіри, гіперпігментацію, болі в суглобах і м’язах. Захворювання лікується за допомогою імуносупресорів та судинорозширювальних препаратів.

Васкуліт

Васкуліт — група аутоімунних захворювань, що характеризуються ураженням кровоносних судин. В результаті васкуліту порушується кровопостачання тканин і органів, що призводить до їх некрозу. Симптоми захворювання включають лихоманку, слабкість, висип на шкірі, втрату ваги, погіршення зору. Лікування васкуліту спрямоване на зниження активності імунної системи і включає кортикостероїди та імунодепресанти.

Ревматоїдний васкуліт

Ревматоїдний васкуліт — ускладнення ревматоїдного артриту, яке характеризується запаленням стінок кровоносних судин. Симптоми можуть включати біль у кінцівках, виразки на шкірі, втрату ваги, лихоманку. Лікування захворювання передбачає прийом імуносупресорів та глюкокортикостероїдів.

Вітіліго

Вітіліго — аутоімунне дерматологічне захворювання, що характеризується появою на шкірі білих плям через руйнування пігментних клітин. Симптоми включають депігментацію ділянок шкіри (на ногах, руках, навколо очей і рота). Лікування захворювання включає захист шкіри від ультрафіолетового випромінювання, прийом глюкокортикостероїдів.

Хвороба Крона

Хвороба Крона — хронічне запальне захворювання шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Може уражатися будь-яка ділянка ШКТ, але найчастіше запалення локалізується в тонкому кишечнику. Симптомами захворювання є сильні болі в животі, діарея, блювання, різке зниження ваги. Хвороба Крона лікується за допомогою протизапальних, імуномодулюючих та гормональних препаратів.

Целіакія

Целіакія — генетичне захворювання, що характеризується непереносимістю глютену у дітей та дорослих, внаслідок чого порушується всмоктування поживних речовин у кишечнику. Симптомами целіакії є біль і здуття в животі, діарея, метеоризм і блювання. Лікування передбачає дотримання дієти, яка виключає вживання продуктів, що містять глютен (хліб, макарони, злаки).

Виразковий коліт

Виразковий коліт — хронічне запалення слизової оболонки товстого кишечника. Симптоми захворювання включають діарею з кров'ю, підвищення температури, болі в животі та нетримання калу. Лікування виразкового коліту передбачає дотримання дієти, вживання протизапальних препаратів та імуносупресорів.

Аутоімунний гастрит

Аутоімунний гастрит — захворювання травної системи, яке характеризується хронічним запаленням шлунка. Симптоми проявляються у вигляді нудоти, печії, неприємного запаху з рота, болю у верхній частині живота. Лікування аутоімунного гастриту включає прийом імунодепресантів та препаратів для поліпшення травлення і моторики шлунка.

Діабет I типу

Діабет I типу — хронічне захворювання, при якому імунна система руйнує клітини підшлункової залози, що виробляють інсулін. Симптоми діабету включають часте сечовипускання, спрагу, слабкість і втрату ваги. Лікування діабету I типу передбачає постійний контроль рівня цукру в крові, дотримання дієти та ін'єкції інсуліну.

Хвороба Аддісона

Хвороба Аддісона — ендокринне захворювання, при якому наднирники не виробляють достатню кількість гормонів. Симптоми проявляються у вигляді слабкості, пігментації шкіри, низького тиску та втрати ваги. Хвороба Аддісона лікується за допомогою довічної гормональної терапії.

Тиреоїдит Хашимото

Тиреоїдит Хашимото — ендокринне захворювання, при якому імунна система атакує клітини щитоподібної залози, що призводить до зниження її функції. Симптоми можуть включати слабкість, непереносимість холоду, збільшення ваги та сухість шкіри. Лікування тиреоїдиту Хашимото передбачає щоденне вживання синтетичного гормону щитоподібної залози.

Хвороба Грейвса

Хвороба Грейвса (хвороба Базедова) — аутоімунне захворювання, при якому щитоподібна залоза виробляє надлишок гормонів. Симптоми хвороби включають витрішкуватість, втрату ваги, прискорене серцебиття та тремор кінцівок. Лікування хвороби Базедова може включати прийом препаратів, що знижують вироблення гормонів, або хірургічне видалення щитоподібної залози.

Розсіяний склероз

Розсіяний склероз належить до аутоімунних захворювань, що уражають нервову систему. Симптоми розсіяного склерозу включають слабкість, запаморочення, порушення зору та координації рухів. Лікування захворювання включає прийом препаратів, що пригнічують імунну систему.

Міастенія гравіс

Міастенія гравіс характеризується аутоімунною атакою на нерви в місцях їх з'єднання з м'язами. Симптоми захворювання проявляються у вигляді опущення повік, слабкості в ногах і руках, порушеннях мовлення та ковтання. Симптоми посилюються при фізичному навантаженні. Для лікування міастенії гравіс використовуються препарати для поліпшення передачі нервових імпульсів та імунодепресанти.

Синдром Гійєна-Барре

Синдром Гійєна-Барре — захворювання, при якому імунна система атакує периферичні нерви. Симптоми можуть включати слабкість, оніміння, поколювання та параліч кінцівок. Лікування синдрому Гійєна-Барре передбачає фільтрацію крові (плазмаферез).

Хронічна запальна демієлінізуюча полінейропатія

Хронічна запальна демієлінізуюча полінейропатія (ХЗДП) — захворювання, при якому аутоімунна система атакує нерви. Симптоми включають слабкість, порушення чутливості кінцівок, хиткість ходи. Лікування ХВДП передбачає прийом імунодепресантів та плазмаферез.

Хто лікує аутоімунні захворювання?

Лікує аутоімунні захворювання лікар-імунолог. Залежно від типу захворювання також призначається консультація вузькопрофільного фахівця. При васкуліті та ревматоїдному артриті необхідно записатися на консультацію до ревматолога. При хворобі Крона та виразковому коліті знадобиться консультація гастроентеролога. Діабет та хворобу Аддісона лікує ендокринолог, псоріаз та вітиліго — дерматолог.

Як діагностують аутоімунні захворювання?

Діагностує захворювання імунної системи лікар-імунолог. Діагностика аутоімунних захворювань може включати:

• аналіз крові на аутоантитіла;
• загальний аналіз крові;
• інструментальні дослідження (УЗД, КТ, МРТ, ендоскопію);
• аутоімунну панель (комплексне дослідження).

Також імунолог може призначити аналіз крові на гормони. За необхідності лікар надасть направлення до вузькопрофільних фахівців (ендокринолога, гастроентеролога).

Як лікують аутоімунні захворювання?

Аутоімунні захворювання лікують за допомогою імунодепресантів, які пригнічують вироблення антитіл. Лікування порушень імунної системи може включати:

• знеболюючі засоби;
• кортикостероїди;
• протизапальні препарати;
• ін'єкції інсуліну;
• фізіотерапію.

При аутоімунних захворюваннях лікар може призначити плазмаферез для очищення крові. Також може бути рекомендована дієта, що запобігає загостренню захворювання.

Чи можна вилікувати аутоімунні захворювання?

Повністю вилікувати аутоімунні захворювання неможливо. Але рання діагностика та правильно підібрана терапія дозволяють досягти стійкої ремісії. Лікування спрямовано на пригнічення гіперактивного імунітету, зменшення симптомів та поліпшення якості життя.

Чи можна запобігти аутоімунним захворюванням?

Запобігти аутоімунним захворюванням неможливо, оскільки вони часто мають генетичну природу. Але можна знизити ризик розвитку порушень імунної системи за допомогою ведення здорового способу життя.

Як подбати про себе при аутоімунних захворюваннях?

Щоб подбати про себе при аутоімунних захворюваннях, необхідно відмовитися від шкідливих звичок (куріння, вживання алкоголю), уникати стресу. Також рекомендуються збалансоване харчування, помірні фізичні навантаження, дотримання режиму сну та відпочинку.

Дієта при аутоімунних захворюваннях

Дієта при аутоімунних захворюваннях спрямована на зниження навантаження на кишечник та уникнення продуктів, що викликають загострення (слабкості, глютен). Харчування при аутоімунних захворюваннях має включати овочі, фрукти, нежирні сорти м'яса та риби. Рекомендується вживати корисні жири, які містяться в оливковій та кокосовій оліях, авокадо.