Logo
0 800 30 11 77

Інфекції сечових шляхів

Інфекції сечових шляхів
Читати 18 хвилин | Створено: 24 липня 2019 | Оновлено: 24 липня 2019 | 271550 271550
Сечостатева система – це комплекс органів, які анатомічно та фізіологічно пов'язані між собою. Тому інфекційні хвороби сечових шляхів можуть зачепити уретру, сечовий міхур та сечовід, нирки та передміхурову залозу.

Найчастіше захворювання викликається бактеріями, рідше – патогенними грибами, вірусами та паразитами. Інфекція сечових шляхів може протікати без симптомів або з явною клінічною картиною.

Якщо вчасно не звернути увагу на ознаки хвороби та не вилікувати її, інфекція сечових шляхів ускладниться абсцесом кори нирок, паранефральним абсцесом, піонефрозом, гангренозним пієлонефритом або хронічним пієлонефритом. Це важкі хвороби, за яких у нирці з'являється гній. Вони лікуються хірургічним втручанням. Найважче ускладнення – сепсис, що може призвести до смерті.

Щоб запобігти ускладненням, прочитайте нашу статтю: ви дізнаєтеся, чим проявляється інфекція сечових шляхів, як її розпізнати, як запобігти хворобі, що робити і коли йти до лікаря.

Що таке інфекція сечовивідних шляхів?

Інфекція сечовивідних шляхів характеризується наявністю бактерій, вірусів, грибів або паразитів у сечовому тракті, які викликають запалення та формують клінічну картину хвороби. Щоб краще зрозуміти хворобу, потрібно уявити анатомію та фізіологію сечостатевої системи. Нирки – це парний бобоподібний орган, який розташований ліворуч та праворуч від хребетного стовпа. Завдання нирок – чистити кров та регулювати хімічний баланс в організмі.

Нирка виконує роль фільтру, який відсіює з крові та плазми баластні речовини: продукти азотистого обміну, токсини та ліки, чужорідні елементи та неорганічні сполуки. Всі ці речовини накопичуються в сечі, яка по сечоводу повільно стікає до сечового міхура (1 мл за 1 хвилину). Сечовий міхур - порожнистий орган з об'ємом від 500 до 700 мл.

Коли в сечовому міхурі накопичується достатньо сечі, виникає позив піти в туалет. Цей процес частково регулюється свідомістю людини. У сечовому міхурі відкриваються сфінктери, скорочується м'яз-детрузор – сеча під тиском йде з сечового міхура в уретру, а з неї у довкілля.

Лікарі поділяють інфекції сечових шляхів на дві групи:

Це умовний поділ. У клінічній практиці важко виявити конкретне місце розташування інфекції, тому що найчастіше інфекція локалізується одночасно в кількох анатомiчних структурах.

Найчастіше хворіють люди віком від 20 до 50 років. Жінки страждають на інфекцію сечостатевих органів у 50 разів частіше за чоловіків. У них переважно спостерігається цистит та пієлонефрит. У чоловіків – простатит та уретрит.

Інфекції сечових шляхів бувають не ускладненими та ускладненими. Пієлонефрит та цистит вважаються неускладненими, якщо розвиваються у зрілих жінок до менопаузи без вроджених дефектів анатомії сечовивідних шляхів.

Цистит або пієлонефрит вважаються ускладненими, якщо вони відповідають наступним критеріям:

  • людина має дефекти анатомії сечових шляхів;
  • є вторинне захворювання, яке обтяжує перебіг інфекції сечостатевих шляхів, наприклад, цукровий діабет або імунодефіцит;
  • якщо пацієнт віком до 18 років або це вагітна жінка.

Що викликає інфекції сечовивідних шляхів?

Поставте своє питання Урологу
«ОН Клінік»

У нормі сечовивідні шляхи стерильні – у них немає бактерій та вірусів. Незважаючи на часте потрапляння бактерій із прямої кишки (неправильна гігієна, міграція мікроорганізмів), місцеві захисні механізми стримують сечові шляхи в абсолютній чистоті. Наприклад, головна захисна сила – сечовипускання, разом із яким сечові шляхи очищаються від бактерій. Допоміжні механізми – кисла реакція сечі, везикоуретеральний клапан, слизові оболонки та місцевий імунітет.

У 95% випадків інфекція сечостатевих органів викликається бактеріями через те, що ті піднімаються сечовивідними шляхами вгору: з уретри в сечовий міхур і сечовід, з нього бактерія досягає нирок. Інфекція може потрапити до сечових шляхів гематогенним шляхом через кров.

У решті 5% випадків інфекційні хвороби викликаються патогенними грибами (переважно з роду кандид). Ще рідше – мікобактерією туберкульозу, паразитами (філяріатоз, шистосоматоз, лейшманіоз, трихомоніаз та малярія) та вірусами. Гриби та мікобактерії вражають людей зі слабким імунітетом, вродженими дефектами сечових шляхів та цукровим діабетом.

Найбільш поширені шляхи зараження – статевий контакт та неправильна гігієна сечостатевих органів.

Фактори ризику, які підвищують ймовірність інфікування:

  • незахищений секс чи новий сексуальний партнер;
  • тривале застосування антибіотиків;
  • застосування діафрагми або сперміцидів як контрацепцію;
  • інфекція сечових шляхів у родича першого ступеня спорідненості;
  • раніше перенесена інфекція сечових шляхів.

Підвищений ризик використання сперміцидів або антибіотиків пояснюється тим, що змінюється вагінальне середовище і створюються додаткові умови для зростання Escherichia coli. У жінок старше 70 років інфекція може виникнути через нетримання калу.

До факторів ризику відносяться вроджені аномалії, через що виникає міхурово-сечовідний рефлюкс. Це патологія, при якій сеча із сечового міхура спонтанно закидається назад до сечоводу. У 40% випадків це спостерігається у дітей.

Інфікуватися можна і після хірургічного втручання, і в результаті медичних інструментальних процедур: катетеризації, цистоскопії або розміщення стенту.

Симптоми інфекції сечовивідних шляхів

Інфекція сечових шляхів викликає уретрит, цистит, гострий уретральний синдром та гострий пієлонефрит.

Уретрит частіше виникає у чоловіків, він проявляється такими симптомами:

  • утруднене сечовипускання;
  • гнійні, слизові або білуваті виділення з уретри.

Цистит частіше виникає у жінок, який проявляється:

  • прискорене сечовипускання;
  • хибні позиви до сечовипускання;
  • печіння та неприємні відчуття під час сечовипускання;
  • сеча зазвичай каламутна, часто червоного кольору з приєднанням крові;
  • нічне сечовипускання з болями над лобком;
  • може виникнути лихоманка з температурою від 37.1 до 38.0 градусів за Цельсієм;
  • швидка та раптова поява симптоматики.

Гострий уретральний синдром виникає у жінок. Він супроводжується утрудненим і частим сечовипусканням. За зовнішніми ознаками нагадує цистит, проте різниця в тому, що при гострому уретральному синдромі бактеріальне зараження відсутнє або кількість бактерій нижче за поріг, який необхідний для діагнозу бактеріальний цистит.

Симптоми гострого пієлонефриту:

  • біль у попереку з боку інфікованої нирки; зазвичай це ниючі і тупі болі, іноді біль може бути переймоподібним;
  • температура тіла від 38 до 40 градусів;
  • загальна слабкість;
  • головні болі;
  • нудота та блювання;
  • немає апетиту;
  • дратівливість.

Існує специфічна інфекційна хвороба безсимптомна бактеріурія. Вона протікає без ознак та симптомів, але якщо провести обстеження, то у сечі виявляться бактеріальні культури.

Як я дізнаюся, що у моєї дитини ІСШ?

Якщо ваша дитина скаржиться на симптоми і у неї присутні такі ознаки, швидше за все у неї інфекція сечостатевих шляхів:

  • температура тіла від 37.1 до 39 градусів;
  • у неї пронос, нудота та блювання;
  • вона веде себе надто пасивно чи навпаки, збуджено;
  • скаржиться на біль у животі та спині;
  • мочиться в одяг, хоча вона ходить у горщик або вміє самостійно користуватися туалетом.

Новонароджені діти відмовляються від харчування, їх нудить і виникає блювота, шкіра може стати злегка жовтуватого відтінку, температура тіла знижена, кал рідкий або кашоподібний, сеча набуває смердючого запаху.

Чому жінки заражаються інфекціями сечовивідних шляхів частіше, ніж чоловіки?

Жінки заражаються інфекцією сечових шляхів частіше за чоловіків. Це пов’язано з анатомічними особливостями жіночої сечостатевої системи. Жіноча уретра коротша за чоловічу, тому бактеріям потрібно пройти менший шлях, щоб потрапити в органи сечовидільної системи.

Другий фактор – анатомічна близькість уретри та прямої кишки. Бактеріям легше потрапити з кишки в уретру та викликати запалення. Це пов'язано з неправильною гігієною сечостатевих органів. Щоб знизити ймовірність зараження, після сечовипускання зовнішні статеві органи слід протирати спереду назад. Навчіть правильній гігієні своїх дітей, щоб надалі у них не виникла інфекція сечових шляхів.

Третій фактор - заняття сексом: мікрофлора статевого члена або піхви може потрапити до уретрт. Підвищити ймовірність зараження може піхвова діафрагма: вона ускладнює повне випорожнення сечового міхура. Це означає, що при зараженні бактерії не вийдуть разом із сечею. У ній почнуть рости бактеріальні культури – почнеться запалення.

Інфекційні захворювання у жінок можуть викликатися зміною бактеріальної флори піхви внаслідок сперміцидів, вагінальних антибактеріальних крапель і прийому антибіотиків. По можливості уникайте цих факторів і користуйтеся іншими методами контрацепції. Для вибору відповідного методу попередження вагітності проконсультуйтеся з лікарем. Зростання бактерій у піхві може бути спровоковано менопаузою. Зазвичай препарати на основі естрогену вирішують проблему, але перед використанням проконсультуйтеся з лікарем.

Які інші можливі причини хворобливого сечовипускання?

Болюче і утруднене сечовипускання буває не тільки при інфекційних захворюваннях сечовивідних шляхів. Біль при сечовипусканні може бути за умови, навіть якщо сечостатеві шляхи є абсолютно стерильними.

Інші можливі причини хворобливого та неприємного сечовипускання:

  • камені в нирках;
  • кісти яєчників;
  • побічні явища при хіміотерапії раку;
  • вагінальні інфекції;
  • подразнення піхви, наприклад, якщо займатися сексом без змазки;
  • підвищена чутливість до штучної змазки, мила, туалетного паперу та інших гігієнічних засобів.

Спробуйте замінити їх або не використовувати. Якщо печіння і неприємні відчуття під час сечовипускання зникли, швидше за все воно було пов'язане з факторами вище. Навіть якщо більше болю немає, все одно потрібно піти до лікаря і обстежитися.

Чи потрібно звертатися до лікаря?

Так. Цистит чи уретрит – не страшні хвороби. Однак їх наслідки можуть призвести до серйозних ускладнень, і тоді буде потрібна операція та тривале консервативне лікування.

Вам необхідно розповісти своєму лікареві про симптоми, їх динаміку та ймовірні причини (новий статевий партнер, секс без контрацепції, переохолодження). Вам слід повідомити лікаря, чи є у вас інші хвороби, наприклад, СНІД, цукровий діабет або вроджені аномалії сечовивідних органів. Ці фактори впливають на вибір препарату та тактику лікування.

Ваш лікар може припустити, що проблемне сечовипускання пов'язане з інфекцією піхви. Він зробить забір біологічного матеріалу та відправить до лабораторії на мікроскопічне та бактеріальне дослідження. Результати лабораторного аналізу вкажуть, чи є у піхві гриби чи інші мікроорганізми.

Якщо у піхві не виявляться патогенні мікроорганізми, вам можуть запропонувати зробити лабораторний аналіз біологічного матеріалу із сечового міхура.

Як діагностуються інфекції сечостатевих шляхів?

Для діагностики інфекції сечостатевих шляхів потрібен загальний аналіз сечі та посів сечі. Якщо підозрюється інфекція, що передається статевим шляхом, лікар призначить зішкріб уретри.

Для діагностики використовують зразок середньої порції сечі. Спочатку зовнішній отвір сечівника обробляють дезінфікуючим засобом і дають йому кілька хвилин для обсушування. Жінці потрібно розвести статеві губи, а чоловікові відтягнути крайню плоть. Це потрібно для того, щоб звести до мінімуму контакт слизової оболонки зі струменем сечі. Пацієнт випускає перші 5 мл сечі, а решта обсягу збирається в стерильну тару.

Другий спосіб отримати сечу – катетер. Він використовується для літніх жінок та пацієнтів, яким важко отримати чисту сечу через кровотечу або вагінальні виділення.

Якщо підозрюється ускладнена форма інфекції сечових шляхів, лікар призначить культуральне дослідження.

Чи можна запобігти інфекції сечостатевих шляхів?

Так, циститу, пієлонефриту і уретриту можна запобігти. Для цього дотримуйтесь наступних рекомендацій:

  • пийте більше води: на день потрібно випити щонайменше 1.5 літра рідини; для профілактики рекомендується сік журавлини; проте якщо ви приймаєте варфарин, слід поговорити з лікарем, перш ніж пити журавлинний сік;
  • не стримуйте позиви в туалет; мова про те, якщо ви знаходитесь вдома або на роботі – у місці, де поряд вбиральня; деякі діти не ходять до туалету часто, тому поясніть їм, чому потрібно ходити 2–3 рази в туалет на день;
  • після сечовипускання протирайте зовнішні статеві органи спереду назад, а не навпаки, цьому навчіть своїх дітей;
  • найкращий природний спосіб профілактики після сексу - помочитися;
  • до сексу чи під час сексу використовуйте лубрикант; не допускайте, щоб слизова оболонка піхви залишалася сухою та подразнювалась;
  • носіть вільний одяг та нижню білизну;
  • необрізаним чоловікам необхідно регулярно мити статевий член і особливо крайню плоть: під нею накопичується смігма, яка є непоганим живильним середовищем для мікробів.

Якщо ці способи запобігання виявляться неефективними, лікар призначить антибіотики у профілактичній дозі.

Пробна безперервна профілактика триває 6 місяців. Якщо інфекція сечових шляхів виникла через 6 місяців після вживання ліків, профілактичне лікування продовжується на 2 роки. Який саме антибіотик – залежить від збудника, вашого імунітету та резистентності.

Якщо інфекція сечових шляхів пов'язана з сексом, використовується посткоїтальна профілактика. Для запобігання інфекції достатньо однієї дози ліків.

Лікування інфекцій сечовивідних шляхів

Для лікування використовуються антибіотики та рідше хірургічне втручання (якщо утворилися абсцеси або виникла обструкція сечовивідних шляхів).

Мета лікування - повністю звільнити сечовивідні шляхи від бактерій і зробити їх знову стерильними.

Лікар обирає антибіотики на підставі вашого алергічного анамнезу, результату посіву та наявності резистентності до ліків. Зазвичай кілька днів прийому антибіотика достатньо для лікування інфекції сечових шляхів. Через 2-3 дні симптоми захворювання починають вщухати. Коли ви відчули себе краще, вам слід продовжити прийом ліків: якщо пропустите кілька прийомів пігулок, лікування втратить ефективність.

Як я дізнаюся, що лікування не працює?

Якщо ліки не приносять полегшення, а симптоми посилюються та загострюються, швидше за все лікування не дає належного ефекту. Зателефонуйте лікарю, якщо температура тіла тримається вище 38.0 градусів, болить у нижній частині живота, вас нудить і виникають позиви до блювання. Вам також слід зателефонувати лікарю, якщо через 3 дні після початку прийому антибіотиків залишається біль та дискомфортне сечовипускання.

Я вагітна. Як ІСШ вплине на мою дитину?

Нелікована інфекція сечових шляхів може ускладнитися запаленням нирок. Це може спровокувати передчасні перейми та пологи. Якщо ви вчасно виявите симптоми та відвідаєте лікаря, бактерії не встигнуть інфікувати нирки та хвороба вилікується без ускладнень.

Для вагітних змінюється тактика лікування. Виключаються антибіотики, які можуть нашкодити плоду. Якщо симптоми виражаються слабо, жінка лікується амбулаторно, але під періодичним наглядом лікаря вдома. Якщо симптоми виражені, жінці рекомендується лікуватися у стаціонарі.

Інфекційна патологія сечовивідних органів може спричинити фетоплацентарну недостатність. Симптомокомплекс характеризується тим, що дитини не вистачає кисню – виникає гіпоксія плоду. Це може призвести до порушення роботи внутрішніх органів дитини, що може сповільнити зростання та розвиток плоду.

Інфекція сечостатевої системи може призвести до інфікування внутрішньоутробного плоду. У такому разі дитина народжується з дихальною недостатністю, ураженням шкіри, вродженою пневмонією та затримкою психомоторного розвитку.

Чим раніше ви підете до лікаря, тим більша ймовірність того, що вагітність пройде без ускладнень і пологи пройдуть добре.

Чи може ІСШ викликати серйозне пошкодження нирок?

Так, інфекція сечовивідних шляхів може спричинити ускладнення з боку нирок.

Множинні абсцеси у нирках виникають через те, що інфекція потрапляє у нирку через кров. У корі нирок формуються невеликі гнійні скупчення, які згодом зливаються в один великий абсцес. Іноді гній проривається у сечовивідні шляхи. У такому разі він потрапляє у сечу. Виникає у людей з обтяжуючими факторами: з цукровим діабетом або у ін'єкційних наркозалежних.

Паранефральний абсцес – це скупчення гною між фасцією нирки та її капсулою. Виникає як ускладнення пієлонефриту. У 25% випадків зустрічається у хворих на цукровий діабет. Проявляється сильними болями у пошкодженій нирці та високою температурою.

Піонефроз клінічно протікає як важка інфекція сечовивідних шляхів.

Папілярний некроз виникає через те, що інфекція піднімається до нирок. Захворювання характеризується відмиранням ниркового сосочка. Проявляється сильними нирковими кольками. Найчастіше виникає у хворих на цукровий діабет.

Хронічний пієлонефрит виникає через рецидивний гострий пієлонефрит. Найчастіше виникає у людей з дефектами в анатомії сечовивідної системи, що перешкоджають вільному виходу сечі. Може призвести до ниркової недостатності.

Гострий простатит виникає внаслідок потрапляння інфекції з уретри. Характеризується швидким наростанням симптомів: піднімається температура тіла, виникає сильний біль в області тазу, важко та боляче мочитися.

Життя з інфекціями сечостатевих шляхів

Якщо протягом року у вас було понад 3 випадки інфекції сечовивідних шляхів, лікар призначає профілактичне лікування антибіотиками. Це невеликі дози, які приймаються щодня.

Що робити, якщо у моєї дитини знову і знову ІСШ?

Якщо інфекція сечовивідних шляхів виникає повторно знову і знову, швидше за все, причина криється у вродженій аномалії органів. Для лікування дефекту призначається хірургічне втручання. Щоб не повторювалося захворювання, лікар призначить профілактичне лікування малими дозами антибіотиків.

Про що спитати лікаря під час візиту?

На прийомі уролога ви повинні запитати:

  • які аналізи мені здати?
  • що найімовірніше викликало у мене інфекцію сечовивідних шляхів?
  • чи потрібно мені приймати ліки та в яких дозах?
  • коли стихнуть симптоми захворювання?
  • як мені розпізнати, якщо хвороба дає ускладнення, що робити в такому випадку?
  • за останній рік я мав 3 і більше випадків інфекції сечової системи, як зробити так, щоб вони більше не виникали?
  • мені потрібне профілактичне лікування у вигляді антибіотиків?
  • чи може у мене виникнути резистентність до антибіотиків?
  • у моєї дитини часті випадки інфекції сечової системи, у чому може бути проблема?

У нашого блогу є власні канали в телеграмі та вайбері, в яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.

Урологія в ОН Клінік Харків Пушкінська

Інфекції сечових шляхів - Репринцев Владислав Леонідович
Репринцев Владислав Леонідович
ОН Клінік Харків Пушкінська
вул. Ярослава Мудрого, 30а
м. Пушкінська
Графік роботи:
Пн - Пт: 8:00 - 18:00
Сб: 9:00 - 16:00
Нд: 9:00 - 13:00
Рейтинг статті:
4 з 5 на основі 8 оцінок
Інфекції сечових шляхів
Лікар-уролог. Перша категорія.
Інфекції сечових шляхів
Стаття перевірена: Трубеко Сергій Миколайович
Лікар-уролог. Вища категорія.

Консультація лікаря-уролога по лікуванню інфекції сечовивідних шляхів

Схожі статті:

Коментарі

ОЛьга 1 рік тому
Давно страждаю на хронічний цистит. Процес лікування завжди проходив болісно, а лікування тривало. Перепробувала і краплі, і таблетки, і народні засоби. За підсумком в аптеці порадили Солідагорен, не вірила, що допоможе. Але вже на третій день відчула полегшення.
Відповісти
Наталія Павлова ОЛьга ОЛьга 1 рік тому
Добрий день, спасибі, що ділитеся інформацією. Бажаємо міцного здоров'я.
Записатись на прийом
Заповніть форму, і ми зв'яжемося з Вами у найближчий час
Натискаючи на кнопку Відправити Ви даєте згоду на обробку даних, та погоджуєтеся з умовами угоди
Перевищено ліміт запитів. Спробуйте через 5 хв.

Не пропустіть оновлення від нас!

Обмінюємо email на корисну інформацію про ваше здоров’я. Нас читають понад 100 000 користувачів щомісяця. Приєднуйтесь і ви!
Підписуйтесь на наші соцмережі та вигравайте 1000 грн