Чи шкідливо робити рентген?

Чи шкідливо робити рентген?
Читати 11 хвилин | Опубліковано: 27 May 2021 | Перегляди 313057
Рентген застосовується в усьому світі для діагностики патологій органів і систем, оскільки дозволяє отримати знімки з високим ступенем деталізації, що суттєво полегшує постановку діагнозу.

Але його не можна назвати абсолютно безпечним, тому що під час обстеження пацієнт отримує дозу іонізуючого випромінювання. І все ж таки рентген, попри можливі ризики для здоров'я, досі застосовується в діагностиці, адже користь цього методу вища за можливу ​​шкоду.

Що таке рентген?

Рентгенографія — це метод неінвазивного дослідження внутрішньої структури тіла шляхом просвічування його рентгенівськими променями та фіксування результату на спеціальну плівку чи електронний носій. Принцип отримання зображення ґрунтується на особливостях проходження променів крізь різні тканини тіла. Кісткова поглинає випромінювання повністю, тому на знімку виглядає білою, м'які тканини, що частково його затримують, — сірими, а прошарки повітря — чорними.

За допомогою рентгену грудної клітки, наприклад, можна виявити пневмонію — вогнище запалення в легенях буде світлішого кольору, тоді як здорові легені на знімку мають бути чорними.

Як працює рентген-апарат?

Принцип рентгенографії ґрунтується на використанні рентгенівських променів для відображення структури внутрішніх органів і кісткової тканини людини. Рентгенівські промені є видом електромагнітного випромінювання, яке генерує рентгенівська трубка. Промені проходять крізь тіло людини та фіксуються цифровим детектором, розташованим за пацієнтом, або на чутливій до рентгенівських променів плівці. Тканини організму по-різному поглинають радіацію: щільні кістки затримують її, а м'які тканини пропускають. Ця відмінність дозволяє отримати контрастне двовимірне зображення досліджуваної частини тіла пацієнта.

Безпечна доза опромінення за рентгену

Радіоактивне випромінювання постійно діє на людину і в малих дозах не завдає їй шкоди. Уникнути його впливу неможливо, оскільки вся поверхня Землі зазнає опромінення з космосу, а частина природних радіонуклідів знаходиться у зовнішньому середовищі (земній корі, воді, повітрі). Дози поглинутої організмом радіації вимірюються у мілізівертах (мЗв). Природне радіаційне тло становить приблизно 2 мЗв на рік.

З метою безпеки рентгенологічних досліджень було встановлено гранично допустиму дозу опромінення на рік (ГДР), що становить 100 мЗв на рік. Це максимально допустима сума доз радіації, отриманих протягом року, яка не завдасть шкоди здоров'ю людини.

За рентгену області грудної клітки (ОГК) людина отримує всього 0,1 мЗв, рентген тазостегнових суглобів — 1,47 мЗв, що набагато менше допустимого рівня. За спондилографії (так називається знімок спини) доза випромінювання становить 1,5 мЗв. За рентгеноскопії ОГК (метод променевої діагностики, що дозволяє в реальному часі спостерігати стан тканин і кісткових структур області грудної клітини) за 1 хвилину дослідження пацієнт отримує 1.4 мЗв.

Показники випромінювання можуть відрізнятися залежно від рентген-апарату, що використовується. Чим він сучасніший, тим менша доза опромінення. Безпечна доза променевого навантаження для профілактичних досліджень становить 1-2 мЗв на рік. Переважна більшість медичних обстежень, в рамках яких застосовується рентгенологічне випромінювання, використовують рентгенівські промені з низькою енергією і опромінюють тіло людини протягом частки секунд, у зв'язку з чим, навіть за їх багаторазового повторення вони вважаються практично нешкідливими для людини.

Як часто можна робити рентген?

Рентген можна робити стільки разів, скільки призначить лікар. До цього методу діагностики вдаються лише у випадках, коли інші види досліджень малоінформативні і не дозволяють лікарю поставити точний діагноз. Використання рентгена має бути виправданим, тоді він принесе більше користі для здоров'я пацієнта, ніж шкоди. Відповідно до нормативних документів, для різних категорій пацієнтів встановлено свою максимально допустиму дозу випромінювання:

  • 100 мЗв на рік для хворих, які потребують регулярного рентгенологічного контролю (онкологія, передракові стани, діагностика вроджених вад серцево-судинної системи, тяжкі травми);
  • 20 мЗв на рік для пацієнтів, які потребують діагностичних досліджень за соматичних (неонкологічних) захворювань з метою уточнення діагнозу або вибору тактики лікування;
  • 1-2 мЗв на рік за проходження профілактичних оглядів.

Як роблять рентген?

Необхідність підготовки до процедури залежить від виду подальшого дослідження. Якщо призначено рентген черевної області або попереково-крижового відділу хребта, то за три дні до процедури необхідно виключити з раціону продукти, що сприяють підвищеному газоутворенню. За рентгену кишечника може бути додатково призначена очисна клізма або проносна. За кілька годин до дослідження не можна курити, їсти та пити.

Перед процедурою необхідно зняти прикраси, ремінь, вийняти з кишень металеві предмети. За рентгену хребта або грудної клітки необхідно роздягнутися до пояса. Рентген фаланг кистей та стоп можна виконувати в одязі. Ті частини тіла, які не обстежуються, повинні бути закриті свинцевим захисним фартухом або шапочкою. Лікар також одягає спеціальний костюм і йде до сусіднього приміщення, звідки керує рентген-апаратом.

Після процедури пацієнту видають знімок або записують результати обстеження на цифровий носій (флеш-карту) у випадку з цифровим рентгеном. У протоколі діагностики рентгенолог вказує рівень променевого навантаження, якому було піддано пацієнта.

Как делают рентген - ОН Клиник

Рентген чи КТ: що безпечніше?

Рентген, на відміну від КТ, безпечніший для здоров'я, але цінність КТ як діагностичного методу набагато вища. КТ дозволяє отримати інформацію про стан кісток, м'яких тканин та кровоносних судин у тривимірній проекції. Комп'ютерна томографія — це метод неінвазивного дослідження внутрішніх органів людини, у якому використовується рентгенівське випромінювання. Однак, на відміну від рентгену, дози опромінення за проведення КТ набагато вище через багаторазове сканування.

КТ дозволяє досягти об'ємного зображення завдяки влаштуванню апарату: джерелом променів служить контур у вигляді літери С, усередині якого розташована кушетка для пацієнта. Це дозволяє виконати серію знімків органів з різних ракурсів, що обробляються комп'ютером та складають тривимірне зображення. Крім того, лікар має можливість подивитися поперечний зріз органу, який, залежно від налаштувань апарата, може досягати товщини всього в 1 мм. На рентгені таку інформацію отримати не вдасться.

Підраховано, що приблизно 0,4 відсотка випадків раку спричинені КТ, а не рентгеном. Деякі вчені очікують, що цей рівень зростатиме паралельно з ширшим використанням КТ у медичних процедурах. Фахівці оцінюють ризик розвитку раку від проходження однієї процедури КТ як 1:2000.

Чим відрізняється рентген від флюорографії?

Флюорографія та рентген ґрунтуються на дії іонізуючого випромінювання, однак останній дозволяє отримати більш чіткий знімок за значно меншого променевого навантаження. Флюорографія – це скоріше профілактичне дослідження, тому що через невисоку якість зображення та маленький розмір знімка (11 на 11 см) розглянути невеликі патології на ньому важко. Для уточнення захворювання потім у більшості випадків однаково призначають рентген.

Під час проведення флюорографії на плівковому обладнанні пацієнт стоїть не перед касетою з плівкою, як на рентгені, а перед екраном, що флуорескує. Зображення грудної клітки, що з'явилося на ньому, фотографується на спеціальну плівку. По суті, флюорограма — це аналогова фотографія з екрану. Цей метод діагностики обмежений дослідженням органів грудної клітки, тоді як рентген може проводитися для будь-якої частини тіла.

Поява в сучасних флюроографах цифрового детектора іонізуючого випромінювання дала можливість виводити зображення одразу на екран без втрати якості. Разом з цим знизилася і доза опромінення, яку пацієнт отримує під час дослідження. Тепер цифрова флюорографія — це спрощений аналог рентгенівського апарату, призначений для діагностики органів грудної клітки. Ефективність цифрової флюорографії на 15% вища порівняно з плівковою за рахунок чіткішого зображення, але через високу вартість обладнання ця процедура не так поширена.

Рентгенографія призначається тільки за наявності показань або для контролю процесу лікування і дозволяє отримати знімок в натуральну величину. Він може бути оглядовим, тобто виконуватись у двох проекціях, або прицільним, коли досліджується лише певна ділянка тіла. Отже, рентген кращий за флюорографію через більш високу точність зображення і порівняно низьке променеве навантаження.

Що показує рентген легень?

Рентген легень дозволяє виявити наявність та визначити характер патологій легень, серця, хребта та лімфатичних вузлів. Дослідження призначається для загальної оцінки стану здоров'я дихальної системи або уточнення діагнозу за захворювань:

  • пневмонія;
  • емфізема;
  • саркоїдоз;
  • туберкульоз;
  • плеврит;
  • злоякісні новоутворення;
  • бронхіт.

Процедура дозволяє виявити небезпечні патології на ранній стадії, визначити їх локалізацію та сферу поширення. Зазвичай вони проявляються на знімку у вигляді світлих плям, які називають затемненнями. Їх класифікують за щільністю, розмірами та формою. Новоутворення або абсцес у легенях дають тінь, а ущільнення тканини вказує на розвиток запального процесу. Затемнення поза легенями може бути ознакою аневризми аорти, пухлин стравоходу чи хребта.

Лікар може направляти пацієнта на рентген легень кілька разів для оцінки динаміки лікування або за її відсутності. Такий підхід виправданий тим, що шкода від невилікуваної хвороби набагато більша, ніж від отриманого опромінення.

Показник радіації за рентгену легень коливається в межах 0,03-0,3 мЗв за одну процедуру, тому навіть за виконання знімків у кількох проекціях його сумарна доза не завдасть шкоди здоров'ю. Приблизно таку ж кількість опромінення людина отримує за два тижні у звичайному житті.

Чи можна робити рентген вагітним?

Рентген вагітним робити можна, але лише за призначенням лікаря, який оцінить термін вагітності, органи, які потрібно дослідити, та врахує всі можливі ризики.

Імовірність того, що рентгенографія, зроблена під час вагітності, завдасть шкоди дитині, мінімальна. Діагностичне дослідження призначається лише за показаннями, коли інші методи неінформативні та не дають можливості поставити точний діагноз та розпочати лікування. Тому переваг у рентгена більше, ніж потенційного ризику для дитини. Однак велика кількість досліджень органів черевної порожнини, проведених незадовго до вагітності, може негативно вплинути на розвиток плода.

За рентгену голови, кінцівок чи зубів репродуктивні органи не піддаються опроміненню. Використання захисного свинцевого фартуха та коміра під час процедури надійно блокує розсіяне випромінювання. Винятком є ​​рентген черевної порожнини, у якому живіт і дитина піддаються впливу прямих рентгенівських променів.

Ризик заподіяння шкоди плоду залежить від його віку та інтенсивності опромінення. Вплив високої дози радіації між другим та восьмим тижнями вагітності підвищує ризик порушення розвитку або вроджених дефектів, тоді як опромінення після восьмого тижня підвищує ризик того, що у дитини будуть проблеми з навчанням та інтелектуальним розвитком.

Однак доза опромінення, що отримується під час рентгенівського дослідження, набагато нижча за ту, яка може викликати ці ускладнення. Перш ніж робити рентген, необхідно повідомити лікаря про вагітність. Залежно від обставин він може відкласти дослідження або змінити його, щоб зменшити кількість радіації.

З якого віку роблять рентген дітям?

Рентген призначають дітям будь-якого віку, але за наявності показань і тоді, коли інші методи досліджень не дадуть потрібної діагностичної інформації. Перевага цієї процедури — можливість встановлення точного діагнозу — виправдовує ризик, пов'язаний з опроміненням. За проведення рентгенографії дітям необхідно мінімізувати вплив іонізуючого випромінювання, оскільки:

  • діти чутливіші до впливу рентгенівських променів, ніж дорослі, тобто ризик ймовірності раку на одиницю дози іонізуючого випромінювання вищий;
  • використання обладнання та налаштувань опромінення, призначених для дорослих, може призвести до надмірного опромінення дітей;
  • тривалість життя дітей очікувано вища, тому ризик розвитку раку внаслідок впливу радіації потенційно вищий, ніж у дорослих.

З метою мінімізації можливої ​​шкоди здоров'ю, рентген дітям проводиться із застосуванням найнижчої дози опромінення, яка дає якісне зображення, придатне для діагностики. Рентгенологічне дослідження з профілактичною метою роблять дітям з 14 років.

Як роблять рентген маленьким дітям?

Рентген дітям роблять у присутності батьків чи опікунів. Їхня допомога може знадобитися, щоб заспокоїти малюка або допомогти йому утримувати потрібне положення тіла під час дослідження. Процедура безпечна як для дитини, так і для супроводжуючих її осіб, оскільки доза опромінення знижена. Для захисту частин тіла, які не беруть участь у дослідженні, дитині надягають захисний фартух. Спеціальної підготовки перед діагностикою зазвичай не потрібно. Виняток становить лише рентгеноконтрастне дослідження, яке проводиться натще. Про особливості проведення процедури та необхідність підготовки батькам докладно розповість лікар, який видав направлення.

Рентген — шкода чи користь?

Користь рентгена вища за шкоду, заподіяну здоров'ю через невиявлену вчасно хворобу, тому цей метод діагностики широко застосовується. Рентген здатний викликати ушкодження та мутації ДНК людини, що може стати причиною розвитку онкологічних хвороб у зрілому віці. Тому Всесвітня організація охорони здоров'я визнала рентгенівське проміння канцерогенним. Розмір потенційного ризику залежить від цього, яка частина тіла піддається опроміненню. Однак це стосується випадків перевищення гранично допустимої дози радіації на рік. Випромінювання, яке людина отримує під час рентгена, несуттєве і не може завдати шкоди здоров'ю. В організмі є ефективний механізм відновлення пошкоджень, спричинених впливом низьких доз радіації, тому ризик мутацій та інших негативних наслідків для здоров'я мінімальний. Тільки за перевищення допустимого порога опромінення організму людини може бути завдана шкода. Проте переваги цього методу діагностики переважають можливі ризики. Рентген дозволяє:

  • діагностувати патології внутрішніх органів та кісток неінвазивно, тобто без порушення цілісності шкіри та тканин;
  • виявити приховану патологію, наприклад, інфекційне ураження кістки, скупчення газів або рідин у тканинах, пухлини;
  • контролювати проведення хірургічних операцій.

Важливо, що ці переваги стосуються лише дорослих. КТ у дітей може потроїти ризик раку мозку та лейкемії, особливо за дослідження органів черевної порожнини та грудної клітки. Їх використання допустиме, але вони мають бути виконані лише після обговорення ризиків та користі з батьками дитини.

Загалом, нині рентген швидше корисний, ніж шкідливий, оскільки він дає можливість поставити правильний діагноз і призначити необхідний курс лікування. Його ризик практично завжди набагато нижчий від можливого ризику хвороби, з приводу якої проводиться обстеження.

Рейтинг статті:
4.33 з 5 на основі 6 оцінок
Чи шкідливо робити рентген?
Лікар-рентгенолог. Друга категорія. Стаж роботи понад 7 років.

Задайте своє питання рентгенологу
«ОН Клінік»

Інші статті на тему

Схожі статті: